Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Сентября 2011 в 21:08, реферат
Сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства (фірми). На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів і кредиторської заборгованості, що була застосована при створенні підприємства, хоча випадково вона може збігатись із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.
Вступ
Класифікація та функції власного капіталу.
Сутність та класифікація власного капіталу у зарубіжних країнах
Облік власного капіталу у звітності.
Висновки
Список використаних джерел
Треба
відмітити, що безпосередньо в балансі
зарубіжної (переважно американської
чи британської) компанії міститься досить
загальна інформація про вкладений капітал:
вид акцій, їх номінальна вартість, кількість
дозволених до випуску та випущених акцій
тощо.
Таблиця 3.1.
Розкриття інформації про власний капітал у балансах зарубіжних країн
Країна | Назва розділу, підкласи |
Великобританія та Австралія | Капітал
і резерв
|
Німеччина | Власний
капітал
|
Польща | Власний
капітал (фонд)
|
Україна | Власний
капітал
|
Чехія | Власні
засоби
|
Висновки
Підсумовуючи роботу, можна зробити такі висновки:
Власний капітал є невід’ємною частиною організації та функціонування будь-якого підприємства.
Власний капітал - це частина активів підприємства, що залишається після вирахування всіх його зобов'язань
Власний капітал виконує такі функції:
– самостійності і влади;
– відповідальності і захисту прав кредиторів;
– довгострокового кредитування;
– фінансування ризику;
– кредитоспроможності;
– компенсації понесених збитків;
Відповідно до Концептуальної основи МСФЗ власний капітал поділяється на підкласи. Наприклад, в акціонерному товаристві власний капітал має такі підкласи: кошти, внесені акціонерами; нерозподілений прибуток; резерви, які відображають асигнування нерозподіленого прибутку; резерви, які відображають коригування збереженого капіталу. Така класифікація необхідна для прийняття рішень користувачами фінансових звітів, адже в ній зазначаються правові та інші обмеження здатності підприємства розподіляти і використовувати власний капітал. Вона може також відображати той факт, що сторони з часткою власності у підприємстві мають різні права на отримання дивідендів або на виплати капіталу.
Облік
власного капіталу в кожній країні унікальний.
Але є й спільні риси: у більшості зарубіжних
країн до складових власного капіталу
відносять статутний капітал, нерозподілені
прибутки та резерви. Обов'язковим за МСФЗ
є розкриття інформації про випущений
капітал та резерви.
Список використаних джерел:
1. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аудиту. Підручник. –К.: КНЕУ, 2000. –260 с.
2. Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 544 с.
3. Полякова Л. М., Мохняк В. С. Основи обліку в зарубіжних країнах. Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2006. - 248 с.
4. О. М. Губанова, С.І. Мельник Облік у зарубіжних країнах: Підручник. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 432 с.
5. Голов
С. Ф., Костюченко В. М.
Информация о работе Сутність та класифікація власного капіталу