Сутність активних операцій банків

Проаналізуємо структуру  та динаміку активних операцій комерційних банків України. 2010 рік для українських банків став періодом стабілізації після бурхливих подій у попередні два роки.

Тривале економічне пожвавлення, відновлення довіри до банківської системи і відсутність інших інвестиційних можливостей привабило вкладників до банків. Внаслідок цього банківська система у 2010 році повністю досягла і перевищила рівень депозитної бази докризового періоду (в період наймасовішого відтоку вкладів (на початку 2009 року) банки втратили близько 25% бази депозитів населення). Вклади населення зросли минулого року на 28,5% (на противагу падінню у попередньому році, що становило 1,9%). Вклади в національній валюті зростали більш стрімкими темпами, ніж вклади в іноземній валюті (41,6% і 17,4% р/р відповідно) в умовах очікувань стабільного курсу валют і великого спреду процентних ставок (гривневі депозити наразі приносять на 5%-6% більше, ніж депозити в доларах). Структура строковості вкладів фізичних осіб значно покращилась у минулому році  – частка довгострокових депозитів у загальному показнику  вкладів населення зросла з 27% на кінець 2009 року до 39% на кінець листопада 2010 року ( таб. 2.1).

 

 

Таблиця 2.1   Консенсус-прогноз розвитку банківського сектору
	2007	2008	2009	2010	2011п	2012п
Активи, млрд. грн.	599	926	880.0	945.5	1040.1	1190.9
Активи, зміна р/р, %	76,2	54,5	-4.9	7.4	10.0	14.5
Кредити, млрд. грн.	426,9	734	717.5	724.6	781.1	881.1
Кредити, зміна р/р, %	74,1	71,9	-2.2	1.0	7.8	12.8
Кредити до ВВП, %	59,2	77,4	78.4	66.8	61.9	59.9
Кредити юридичних осіб, млрд. грн.	217,4	460,2	482.3	520.1	589.8	684.8
Кредити юридичних осіб, зміна р/р, %	62,1	69,6	4.8	7.8	13.4	16.1
Кредити фізичних осіб, млрд. грн.	155,4	273,8	235.4	204.5	195.9	201.8
Кредити фізичних осіб, зміна р/р, %	99,9	76,1	-14.0	-13.1	-4.2	3.0
Депозити, млрд. грн.	280,1	357,9	327.7	414.2	485.0	567.0
Депозити, зміна р/р, %	53,1	27,7	-8.3	26.4	17.1	16.9
Депозити фізичних осіб, млрд. грн.	164,5	215,6	211.4	271.7	317.9	370.0
Депозити фізичних осіб, зміна р/р, %	55	31,1	-1.9	28.5	17.0	16.4

 

Структура загальних активів:

• готівкові гроші, банківскі  метали та кошти в НБУ– 5,2%,;

• залишок грошей на коррахунках  в інших банках– 5,5%

• кредитні операції– 69,6%;

• вклади в цінні папери–  7,1%;

• дебіторська заборгованість– 2,6%;

• основні засоби і  нематеріальні активи–- 3,8%;

• нараховані доходи до отримання– 4,6%; 

• інші активи– 1,6% (рис. 3)

Зменшені обсяги кредитування та збільшені інвестиції в цінні  папери. Сукупний кредитний портфель банківської системи зріс лише на 1% у 2010 році (таб. 4). Обсяг корпоративних кредитів у минулому році збільшився на 7,9% завдяки росту виданих кредитів в національній валюті, що становив 13,5%, в той час як роздрібний кредитний портфель скоротився на 13%. Банкам було дуже важко продавати нові позики протягом року. З одного боку, причиною цього були жорсткі вимоги до кредитних ризиків  і високі процентні ставки. Але  з іншого боку, попит на нові позики є низьким. Український корпоративний сектор уже в значних боргах, особливо після девальвації гривні. Проте, в другій половині року з’явились деякі ознаки відновлення кредитування, оскільки економіка стабільно росла, а процентні ставки падали: обсяги корпоративних кредитів зросли у 2 пол. 2010 року на 30 млрд. грн., а велика кількість банків відновила споживче кредитування. В ситуації зі значним приростом вкладів і незначним попитом на позики з боку приватного сектору українські банки, слідуючи світовій тенденції, придбали велику кількість державних цінних паперів. Протягом минулого року дохідність державних облігацій зменшилась вдвічі, оскільки банки збільшили свої портфелі державних цінних паперів на 180% до 54 млрд. грн. В результаті, частка цінних паперів у загальних активах банківської системи зросла з 4% до 8% у 2010 році, а частка кредитів зменшилась з 67% до 59%. Слід також згадати дві інші важливі тенденції 2010 року. Перша  –  падіння процентних ставок.

Внаслідок суттєвого  збільшення рівня ліквідності банки  почали зменшувати процентні ставки за депозитами, а особливо за депозитами в іноземній валюті (оскільки кредитування в іноземній валюті було здебільшого заморожене). Стрімке зниження процентних ставок за депозитами, збільшення конкурентного тиску та зменшення кредитних ризиків призвело до значного падіння процентних ставок за кредитами, що значно покращило доступ клієнтів до позик. Наприклад, процентні ставки за новими позиками в корпоративному сегменті знизились з 25-28% на початку 2010 року до 15-18% наприкінці року. По-друге, минулого року українські банки знову отримали доступ до світового ринку позикового капіталу  шляхом розміщення єврооблігацій і залучення синдикованих позик. Проте, попит на іноземні запозичення залишається обмеженим через майже нульові обсяги нового кредитування в іноземній валюті. Таким чином, українська банківська система продовжує зменшувати долю позикового капіталу – зовнішній борг банківського сектору скоротився на 2,9 млрд. дол. США за перші три квартали 2010 року (загалом з початку кризи обсяг зовнішньої заборгованості скоротився на одну третину з 42 млрд. дол. США). В результаті, частка зовнішніх позик в загальних пасивах банківського сектору впала до 23,7% наприкінці вересня 2010 року (з 32,7% станом на кінець 2009 року). Водночас ще зарано стверджувати, що банківська система України успішно пройшла фазу кризи і вийшла на шлях стабільного росту. Зокрема, високий рівень проблемних позик  став основним тягарем, що впливав на прибутковість українського банківського сектору і на його здатність розширити обсяги кредитування. За даними НБУ частка проблемних позик у портфелі банків сягнула11,2% наприкінці 2010 року, а їхній обсяг за останній рік зріс на 21% до 85 млрд. грн. Проте, згідно з іншими підрахунками (агентства Fitch та МВФ) «фактичні» показники проблемних позик можуть бути значно вищими. Окрім цього, нормативно-правова база залишається досить несприятливою. Зокрема, права кредиторів мало захищені: внаслідок сумнівних рішень судів та недосконалих процедур вилучення застави банкам  насправді майже неможливо продати іпотечну заставу. Також багатьом компаніям вдалось  уникнути виконання зобов’язань за кредитами  завдяки фіктивним процедурам банкрутства. До того ж Україні не вистачає чітких механізмів для реалізації проблемних позик. Вирішення цих недоліків повинно мати високу пріоритетність, оскільки допоки проблемні позики будуть обтяжувати баланси банків, банки будуть невпевнені у своїй фінансовій ситуації і, таким чином, не виявлятимуть бажання збільшувати обсяги кредитування.

 

РОЗДІЛ 3

ПРОБЛЕМИ АКТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ТА НАПРЯМИ ЇХ ВДОСКОНАЛЕННЯ.

 

3.1 Проблеми та недоліки  здійснення активних операцій в Україні.

 

 

Проаналізуємо проблеми здійснення активних операцій на прикладі кредитних та депозитних операцій. Проблема структурної макроекономічної трансформації економіки України та подальшого переходу до довгострокового економічного зростання на новій інноваційно-інвестиційній моделі розвитку потребує підвищення ефективності роботи грошово-кредитної системи країни. На сьогодні ситуація в цій сфері фінансової системи України залишається неоднозначною. З одного боку, банківська система функціонує досить стабільно без істотних збоїв і потрясінь. Поступово зростають обсяги ресурсної бази банків, відповідно до цього збільшуються обсяги кредитування економіки. Проте на фоні позитивної динаміки кількісних показників не простежується бажаних якісних змін у системі кредитних відносин між банками та економічними агентами. Таке явище можна пояснити по-різному. По-перше, більшість банків фактично вичерпала свій кредитний потенціал внаслідок недостатніх темпів нарощування власного капіталу та неадекватних обсягів залучення в банківську систему коштів фізичних осіб. По-друге, в багатьох підприємств України, незважаючи на значні суми основних засобів на їхніх балансах, існує дефіцит ліквідних застав під банківські кредити. Основною проблемою в кредитуванні на тривалі строки (маємо на увазі кредити, видані на термін 10 р. і більше) для банків та інших фінансових організацій є відсутність пасивів відповідної строковості. Нині в Україні стандартними строками для депозитів є 1, 3, 6, 9 і 12 місяців. Стає очевидним, що за можливості залучення пасивів на 1 рік і менше, видача кредитів у значних обсягах, на 10 років і більше, має підвищені ризики, оскільки не гарантує повернення залучених депозитів у зазначені терміни (виникає ризик ліквідності). Проблемним є питання гарантування повернення довгострокових кредитів, яке на сьогодні знаходить своє вирішення в основному за рахунок кредитних проектів, забезпечених іпотекою.

Масштаби діяльності банків, які визначаються об'єктом  його активних операцій, залежать від обсягу ресурсів, якими вони володіють. Більшість ресурсів комерційного банку сьогодні формуються завдяки залученню коштів, в яких можна виділити кошти клієнтів, більшу частину яких складають депозити, та пасиви в управлінні (отримані банком кредити, виставлені на грошовий ринок довгострокові забов'язання та ін.). Саме депозитні внески, відіграють важливу роль у формуванні ресурсної бази банку, і слугують мірилом довіри та визнання діяльності банку вкладниками. Депозити по умовам отримання, як  фізичних так і юридичних осіб поділяються на: депозити на вимогу ( забов'язання, які не мають конкретного терміну); строкові депозити (клієнт отримує кошти при настанні завчасно оговорених умов).

Депозити на вимогу найбільш ліквідні. Основними недоліками депозитів на вимогу є: 1) для власників - низька депозитна ставка; 2) для банків – необхідність створення більшого оперативного резерву для підтримання ліквідності. Строкові депозитні рахунки мають чітко встановлений строк, по таким депозитам виплачується фіксований процент і, як правило, існують обмеження по достроковому вилученню коштів. Перевагою строкових депозитів для клієнтів є отримання високого процента, а для банків – можливість підтримання ліквідності з меншим оперативним резервом. Недолік строкових депозитів для клієнтів – низька ліквідність і неможливість вільно користуватися коштами, на депозиті.

Довгострокові депозити вигідні банкам тим, що вони, як правило, мають значну часову тривалість і, відповідно, можуть слугувати джерелом довгострокових вкладень.

Недоліки довгострокових вкладів для банків полягають  в наступному: 1) необхідність виплати  підвищених процентів по вкладах  і зниження, таким чином банківської  маржі; 2) вплив різних факторів на депозити (політичні, економічні), що збільшує загрозу  відтоку коштів з таких рахунків і відповідно зменшення ліквідності банків; 3) нездатність банка формувати такі ресурси на постійній основі. Більшість банків концентрують свою увагу на удосконаленні існуючих операційних процесів, що за сучасних умов є звуженим розумінням досягнення конкурентних переваг. Для підвищення ефективності депозитних послуг комерційного банку необхідно застосовувати не тільки цінові методи ( зміна депозитних ставок), програма лояльності та інше, а й методи оптимізації процедур депозитного обслуговування клієнтів, з точки зору забезпечення клієнта необхідною інформацією або послугою на кожному етапі формуванні кінцевого продукту – задоволення потреби споживача.

 

3.2 Перспективи розвитку активних операцій комерційних банків.

 

В Україні склалися сприятливі умови розвитку активних операцій банків. Це пояснюється, в першу, позитивними економічними перетвореннями, зростанням економіки, ВВП, життєвого рівня населення, появою кредитоспроможних позичальників, хоча і існують суттєві перешкоди, які необхідно вирішувати негайно, для забезпечення подальших поступальних позитивних перетворень:

- особливу увагу необхідно  приділити розвитку споживчого  кредитування, тому що цей вид кредиту виконує подвійну економічну функцію: збільшує поточний платоспроможний попит населення і прискорює реалізацію товарів і послуг;

- необхідно створити  ефективну систему пільгового  кредитування житлового будівництва  і придбання житла;

- одним із важливих  напрямків розвитку карткового  бізнесу необхідно забезпечити  функціонуванняі використання карток у режимі кредитних.

Незважаючи на слабку розвиненість внутрішнього первинного ринку цінних паперів, практичну  відсутність вторинного фондового  ринку, нерозвинутості системи інформаційного забезпечення, відсутності стабільної законодавчої бази, інвестиційна діяльність на ринку України має високий потенціал, тому що внаслідок приватизації і реорганізації державних підприємств, в акціонерні постійно зростає акціонерний капітал, потреба значних довгострокових інвестицій.

Виходячи з припущень стабільного економічного відновлення і вдосконалення законодавчій базі, прогнози для банківської системи на 2011-2012 роки досить позитивні. Зокрема, очікується, що попит на позики зросте з боку приватного сектору на фоні покращення економічних умов, падіння процентних ставок і менш жорстких вимог до застави та першого внеску, показник росту кредитування не перевищить показник росту номінального ВВП протягом наступних двох років (за нашим спільним прогнозом кредитний портфель зросте на 8% і 13% у 2011 та 2012 роках відповідно). Таким чином, відношення кредитів до ВВП поступово вирівняється у відповідності з рівнем доходів в країні. Оскільки збільшення депозитної бази у 2010 році частково пояснюється поверненням раніше вилучених депозитів ми очікуємо, що темпи приросту вкладів цього року зменшаться, проте перевищать темпи росту кредитування. Таким чином, банки все ще  виявлятимуть бажання купувати державні цінні папери, на щастя для уряду, який планує залучити цього року 52 млрд. грн. через розміщення державних облігацій. В 2011 році банківська система може повернутись до показників прибутковості завдяки скороченню обсягу відрахувань до резервів на покриття збитків за позиками та оптимізації бізнес-процесів (а саме, покращання показника ефективності витрат). Окрім цього, через посилення конкуренції в сфері кредитування і все ще обмежений попит на позики буде прослідковуватись тенденція зменшення процентної маржі і спредів.