Сутність активних операцій банків

РОЗДІЛ 1

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ, СУТНІСТЬ ТА ВИДИ АКТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

1.1. Сутність активних операцій банків.

Сучасний комерційний  банк— це автономне, економічно самостійне, незалежне комерційне підприємство, яке функціонує за умов повної економічної самостійності, партнерських взаємовідносин з клієнтами в межах державного контролю за його діяльністю з боку органів банківського нагляду. За формою власності комерційні банки можуть бути:

• унітарними, тобто заснованими на принципах єдиновладдя. Такі банки мають єдиного власника в особі держави чи приватної особи;
• з колективною формою власності.

За організаційно-правовою формою діяльності комерційні банки можуть створюватись як:

• акціонерні товариства відкритого і закритого типів (акціонерні банки);
• товариства з обмеженою відповідальністю (пайові банки);
• кооперативи (кооперативні банки).

Акціонерні банки формують свій капітал за рахунок об’єднання індивідуальних капіталів засновників шляхом випуску і розміщення акцій банку. Причому всі емітовані акції мають бути іменними, оскільки банки за чинним законодавством не мають права на випуск акцій на пред’явника. Власником капіталу є акціонерне товариство, тобто банк. Акціонери не мають права вимагати від банку повернення своїх внесків. Саме тому акціонерні банки вважаються більш стійкими і надійними.

Пайові банки формують свій капітал за рахунок грошових внесків (паїв) у статутний капітал. При цьому за кожним із учасників зберігається право власності на його частку капіталу, тобто банк не є власником цього капіталу. Пайові банки в Україні створюються на принципах товариств з обмеженою відповідальністю, в яких відповідальність кожного учасника обмежена розміром його внеску в статутний капітал банку.

Кооперативні банки в Україні можуть створюватись за територіальним принципом: місцеві та центральний кооперативні банки.

Залежно від величини активів усі банки поділяються на чотири групи:

• малі банки з активами до 50 млн грн;
• середні — з активами від 50 млн грн до 100 млн грн;
• великі — з активами від 100 млн грн до 1 млрд грн;
• найбільші банки з активами понад 1 млрд грн.

За секторами ринку, на яких функціонують банківські установи, усі банки можна поділити на:

• міжнародні, які здійснюють свою діяльність як в Україні, так і за її межами;
• міжрегіональні, які здійснюють свою діяльність на території всієї України;
• регіональні, що обслуговують, як правило, клієнтів одного регіону (міста, району, області).

Усі комерційні банки  незалежно від форми власності, величини капіталу та спеціалізації  виконують операції із залучення тимчасово вільних грошових коштів у депозити (депозитні операції); операції, пов’язані із розрахунково-касовим обслуговуванням клієнтури (розрахункові та касові операції) й операції з кредитного обслуговування клієнтів (кредитні операції). Звичайно, коло операцій, що їх виконують банки, значно ширше, але саме ці операції є обов’язковими і належать до суто банківських операцій. Згідно зі ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» здійснювати їх у сукупності мають право тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію. Саме тому їх називають базовими операціями комерційних банків.

Банківські операції відображаються окремими статтями в  балансі комерційного банку. Залежно  від того, в якій частині балансу  вони обліковуються, їх поділяють на пасивні й активні. Зупинимось на розгляді активних операції. Активні операції комерційні банки здійснюють у межах наявних ресурсів, тобто у межах залишку грошових коштів на кореспондентському рахунку в НБУ (при проведенні операцій у безготівковому порядку) та в касі (при проведенні операцій з готівкою).

2. . Види активних операцій банків (обліково-позикові, розрахунково-касові, інвестиційні, фондові).

Активні операції банку — це операції з розміщення мобілізованих банком ресурсів у депозити, кредити, інвестиції, основні засоби й товарно-матеріальні цінності. До них належать:

• операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти в готівковій і безготівковій формах із метою підтримання ліквідності банку;
• розрахункові операції, пов'язані з платежами клієнтів;
• касові операції з приймання і видавання готівки;
• кредитні операції, пов'язані з наданням кредитів різних форм і видів юридичним, фізичним особам, банкам;
• інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери (акції, державні та корпоративні облігації) на тривалий строк;
• фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів;
• валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому та міжнародному валютних ринках;
• депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресурсів банку в депозити в НБУ та в інших банках;
• операції з купівлі-продажу банківських металів на внутрішньому і міжнародному валютних ринках;
• операції з придбання основних засобів, матеріальних та нематеріальних активів.

Касові операції банку полягають в тому, що вони здійснюють прийом від клієнтів готівки, її видачу з кас банків, а також організацію обігу готівки між клієнтом і банком. Ці операції посідають особливе місце в банківській діяльності і відіграють важливу роль в забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на мікро- та макрорівнях. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій банків. Розрахунково-касові операції банків забезпечують переважну частину потоків сукупного грошового обороту. Будь-які перебої в розрахунково-касових операціях неминуче призводять до гальмування грошових потоків та розбалансування грошового обороту, що негативно впливає на стан економіки в цілому, на розвиток виробництва товарів та послуг. В організації розрахунково-касових операцій можна виділити три етапи: підготовка організаційних, технічних та технологічних передумов для здійснення платежу; формування та передача інформації щодо платежу; переказування чи передавання грошей, тобто сам платіж. На першому етапі здійснюються такі дії, як відкриття в банках рахунків для учасників платіжної системи, створення комп’ютерних систем зв’язку, приймання, оброблення, обліку та передавання інформації, емісія платіжних карток тощо. На другому етапі виконуються такі операції, як підготовка, забезпечення захисту, передавання банку та перевірка на справжність інформації, необхідної для здійснення платежу на певних інструментах (носіях). На третьому етапі здійснюються приймання — видавання готівки з рахунків клієнтів, переказування грошей з рахунку платника на рахунок одержувача чи залік взаємної заборгованості. Комерційні банки виконують касові операції, додержуючись таких принципів:

• усі суб'єкти господарської діяльності зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках у банку;
• суб'єкти господарської діяльності, які мають готівкові кошти, зберігають їх у касі в межах ліміту, встановленого комерційним банком. Сума готівки, що перевищує ліміт, повинна бути здана в банк і зарахована на поточний рахунок протягом трьох днів, враховуючи день отримання;
• витрачання готівки суб'єктами господарювання здійснюється за цільовим призначенням.

Банки виконують касові операції з обслуговування клієнтів на основі інструкцій НБУ № 1, № 4, а  також положень про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою НБУ 13.10.97 № 334). Ці правила визначають порядок прийняття та видачі грошей, їх перерахування, упакування, зберігання та обліку. Для прийому, зберігання і видачі грошей та цінностей кожна установа банку має касовий відділ (операційну касу) (Рис. 1.1).

Рис. 1.1 Організаційна  структура касового відділу банку

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні поширюється на підприємства незалежно від форм власності і виду діяльності та їх відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Це Положення стосується як резидентів, так і нерезидентів за деяким винятком. Підприємства та індивідуальні підприємці, що мають поточні рахунки в банку, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банку. Готівка може бути одержана ними з власних рахунків у межах наявних на них коштів та на цілі, визначені у грошовому чеку.

Кошти на виплати, пов'язані  з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), всі підприємства та індивідуальні  підприємці мають одержувати виключно з кас банків. При цьому ними повинна забезпечуватись систематична і повна сплата податків та обов'язкових платежів до державних цільових фондів. Підприємства, що мають готівкову виручку, зобов'язані здавати її до банку для зарахування на їх рахунки.

Здавання виручки може здійснюватися шляхом:

а) безпосередньої передачі коштів самим клієнтом до кас установ банку, які можуть бути денними і вечірніми;

б) інкасації виручки  інкасаторським апаратом НБУ або  комерційних банків;

в) здачі готівки на підприємство зв'язку і подальшим  переказом її на поточні рахунки  підприємств.

При обслуговуванні рахунків юридичних та фізичних осіб банки здійснюють:

• видаткові касові операції;
• прихідні касові операції.

Видача грошей із кас  банку здійснюється видатковими  кассами й оформляється грошовими  чеками та видатковими касовими ордерами. При проведенні видаткових касових операцій завідувач каси видає в підзвіт касирам необхідну суму розмінних монет і банкнот під розписку касира в спеціальній книзі прийнятих і виданих грошей. Представники підприємств для одержання готівки пред'являють операційним працівникам грошові чеки. Видача готівки фізичним особам проводиться за видатковими касовими ордерами або чеками. Операційний працівник перевіряє правильність оформлення видаткових касових документів і наявність коштів на рахунку клієнта. Операційний працівник після перевірки документів видає особі, яка отримує готівку, для пред'явлення в касу контрольну марку від грошового чека або талон від касового ордера.

У кінці операційного дня касир підраховує підсумок і  з метою контролю за схоронністю  грошових коштів:

• звіряє суму прийнятих під звіт коштів і суму видаткових документів із запасом готівки;
• складає звітну довідку відповідної форми і підписує її;
• наведені в довідці касові обороти звіряє із записами в касових журналах операційних працівників. Касир підписується в касовому журналі, а операційні працівники — у довідці.

Обліково-позикові (кредитні операції) – це операції по наданню вільних ресурсів позичальнику на умовах платності, терміновості та повернення, причому банки можуть виступати в цих операціях як в ролі кредиторів так і в ролі позичальників (отримуючи кредити в центральному банку та інших комерційних банках). Кредитні операції містять у собі: позичкові операції і депозитні операції.