Заморські території, де євро використовується як офіційна валюта: Сен-П’єр і Мікелон та Майотт

Країни та території, де євро використовується де факто: Андорра, Косово та Чорногорія

Використання  єдиної валюта та економічно-валютний союз посилюють роль Європи на міжнародній  арені та у рамках таких організацій, як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк і Організація з питань економічної співпраці та розвитку.

Євро відіграє важливу роль у здійсненні міжнародних  інвестицій як світова та резервна валюта.

Євро вже  стала однією з основних валют, у якій здійснюється позика коштів: емісія міжнародних цінних паперів, виражених у євро, нині суперничає з випуском паперів у доларах.

 

Використання  євро у міжнародній торгівлі також розширюється, що відображає вагу Європи у світовій економіці.

Єдина валюта робить Європу потужним партнером у  торгових відносинах зі спільним ринком і спрощує доступ іноземних компаній до спільного ринку, де вони можуть отримати переваги від нижчої вартості ведення бізнесу в Європі.

Можливість  встановлення цін на товари в євро (наприклад на нафту та метали) стане ще більш привабливою з часом.Переваги для інвесторів, які мають доступ до більших і ліквідніших фінансових ринків.

Євро посилюватиме свої функції як світова валюта, міжнародна ключова резервна грошова одиниця. За середньостроковою перспективою євро буде другою після долара світовою валютою, а в подальшому євро може стати провідною валютою у світі. В цілому, з консолідацією і зменшенням сегментації ринків ЄВСУ посилиться рух капіталів як всередині єврозони, так і за її межами. Разом з тим, коли перспективи перетворення євро принаймі в другу міжнародну ключову валюту після долара США зрозумілі й незаперечні, його перспективи в області фінансових операцій і торгівельних платежів в світовій економіці не настільки визначені і доказові. Однак євро значно впливатиме на європейський ринок капіталів і посилить в його структурі пряме внутрішньоєвропейське інвестування.

Введення  євро посилює і загострює боротьбу між трьома наймогутнішими європейськими фінансовими центрами: Лондоном, Франкфуртом-на-Майні і Парижем. Це може привести до збільшення і укрупнення європейських фінансових центрів і можливого створення мега-центру з великим обсягом фінансових операцій з євро[15, c. 96-98].

2.3. Перспективи розвитку європейської валютної системи

Серед позитивних наслідків утворення ЕВС можна  виокремити:

 ліквідацію  витрат на обмін валют, великі заощадження,

 усунення  курсового ризику в діяльності  підприємств та банків,

  покращення планування виробництва, розвиток виробництва в масштабах цілого      європейського ринку,

  прозорість цін, зростання конкуренції,

    поглиблення спеціалізації економік  окремих держав-членів,

    злиття національних ринків капіталів у єдиний європейський ринок,

    євро стане валютою, здатною конкурувати з доларом,

    прискорення темпів економічного  зростання у державах-членах.

Створення ЕВС дає його членам шанси швидкого розвитку, але несе із собою і  загрози, пов'язані із:

  втратою  можливості державами-членами ЕВС  користуватись політикою валютного курсу, відсотковими ставками, а також значною мірою, фіскальною політикою з метою протидії сповільненню економічного зростання,

    труднощами у виробленні економічної  та монетарної політики, що відповідала  б потребам усіх держав-членів (через відмінності у рівнях економічного розвитку),

    браком можливостей підтримки  ресурсами з бюджету ЄС проблемних регіонів, що могло б компенсувати втрату традиційних інструментів.

Перспективи перетворення євро в одну з ключових валют фінансових і інвестиційних  операцій у значній мірі залежать також від сприйняття євро в країнах, що є найбільш пов'язаними з ЄС: країнах Центральної і Східної Європи (ЦСЄ). Інтерес до євро з боку держав ЦСЄ буде залежати від того, наскільки важливими виявляться вигоди єдиної валюти для конкретної країни і чи перебільшать вони переваги долара.

у залежності від орієнтації на євро країни ЦСЄ  можна умовно поділити на три основні  групи. Угорщина, Словаччина, Словенія і Чехія складають першу, найбільш зацікавлену, групу країн. Ці країни - першочергові кандидати на вступ  до ЄС, у яких життєвий рівень є відносно високим, зовнішня торгівля помітно  орієнтована на ЄС і особливо на країни ЄЕВС, значним є обсяг торгівлі з ЄС на душу населення. Друга група включає Прибалтійські країни, Болгарію, Румунію і Польщу. Їхня орієнтація на зону євро є менш вираженою: прибалтійські країни в більшій мірі залучені до торгових відносин з Великобританією, Швецією і Данією і залежать від експорту в країни СНД. Країни СНД утворюють третю групу. У Росії і Білорусії розмір ВВП на душу населення є близьким до відповідного показника у країнах Балтії, Болгарії і Румунії, на Україні цей показник є у два рази нижчим, а в Молдавії - навіть у чотири. Європейські країни СНД, за традицією, ведуть інтенсивну торгівлю одна з одною. В усіх цих країнах, крім Молдавії, частка сировинних матеріалів в експорті є великою, внаслідок чого валютна структура пасивів компаній цих країн визначається доларом. Залежність СНД від євро є низькою, і за винятком деяких специфічних сфер, мотивація до негайного переведення зовнішньоекономічних розрахунків на євро практично відсутня[1, c. 41-43].

Незважаючи  на те, що інтеграція України в ЄС, принаймні, у найближчі 10 років не уявляється можливою, інтеграційні процеси, що відбуваються в ЄС, безпосередньо вплинуть і на Україну. Цей вплив може бути двоїстим. З одного боку, валютна інтеграція країн ЄС спростить торгівлю і фінансові операції з зоною євро, а надлишок доларів може бути спрямований на підтримку України. З іншого боку, вступ у ЄС країн, що є торговими партнерами України, вплине на торгівлю України з цими країнами. Єдиний зовнішній тариф ЄС, що буде використовуватися в країнах, які вступили до ЄС, зробить українські товари, що імпортуються в ЄС, дорожчими, а отже, і менш конкурентоздатними. Вступ східноєвропейських країн до ЄС вимагатиме введення ними більш суворих міграційних правил. Крім того, перспектива вступу деяких східноєвропейських країн до ЄС вплине на зміну потоків інвестицій на користь країн, що забезпечать потенційний доступ на європейський ринок.

Таким чином, інтеграція України в ЄС є необхідною умовою збереження і розширення ринків збуту, подолання технологічної  й економічної відсталості, підвищення інвестиційної привабливості економіки. Якнайшвидше одержання Україною статусу асоційованого члена ЄС надасть їй можливість одержання додаткового фінансування з боку ЄС. Однак, для цього Україна повинна продемонструвати своє прагнення до ЄС і здатність швидкого збільшення свого економічного потенціалу.

Введення  євро в одинадцяти країнах Європейського  валютного союзу свідчить про позитивні результати економічних та техніко-організаційних процедур та механізмів, розроблених та запроваджених інституціями ЄВСУ. Одночасно це визнання також і високого політичного, економічного та адміністративного рівня тих інститутів ЄВСУ, що зароджуються, зокрема, ЄЦБ та ЄСЦБ, реалізація актуальності та обґрунтованості економічної теорії, яка лежить в основі впровадження євро. В цілому задовільне функціонування системи євро в безготівковій сфері та національних валютних одиниць в готівковій є результатом високого рівня проекту впровадження євро. Це є також доказом того, що ЄВС створила необхідні і достатні передумови для становлення ЄВСУ.

Проведений  аналіз дозволяє зробити висновок, що введення євро не є нейтральною  подією в економічному та фінансово-валютному  відношенні, що являє собою тільки номінальну заміну валют. Виникнення ЄВСУ призводить до появи євро як світової валюти, до об’єднання національних валютно-фінансових ринків на єдиній основі. Валютно-фінансова інтеграція приведе до координації макро- і мікрополітики в різних країнах, створення зони валютної та економічної стабільності[11, c. 40-43].

 

.

Список  використаної літератури

Бегг Д. Вопросы  формирования валютной политики ЕВС // Вопросы экономики. - 1999. - № 1. - С. 33-50

    Валовая Т. Европейская валютная  система: учбовий посібник/ Т. Д. Валовая,. - М.: Финансы и ста-тистика, 1996. - 135 с.

    Вірван Л. Нова валюта старої Європи: перспективи розвитку // Банківська справа. - 2000. - № 3. - С. 36-38

    Вірван Л. Нова валюта старої Європи: перспективи розвитку //Банківська справа. - 2000. - № 3. - C. 36-38

    Вовчак В. Перспективи світової  економіки у контексті запровадження  євро //Вісник Національного банку України. - 1999. - № 1. - C. 17-19

    Денисенко М. Грошово-кредитна  діяльність банків: Навчальний посібник для студентів вищих нав-чальних закладів/ Микола Денисенко, Володимир Кабанов, Любов Худолій,; Європ. ун-т. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2006. - 338 с.

    Долгов С. Единая валюта стран  Европейского союза-евро:проблемы и перспективы //Деньги и кредит. - 1998. - № 7. - C. 29-44

    Домрачев В. Міжнародні банківські  розрахунки: Навчальний посібник/ Володимир Домрачев,; Європ. ун-т. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2006. - 88 с.

    Журавка Ф. Євро- нова валюта Європейського економічного і валютного союзу //Банківська справа. - 1999. - № 4. - C. 38-40

    Константинов Ю. Две интеграции - два валютнофинансовых механизма:  громадсько-політична література/ Ю.  А. Константинов,. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 301 с.

    Кузнєцов О. В. Аналіз порівняльних  переваг євро відносно до долара  та координація міжнародної валютної  політики // Вісник Київського університету імені Т.Шевченка. - 1999. - Вип. 13: Міжнародні відносини. - С. 40-43

    Лисенко О. У долара незабаром  з"явиться конкурент //Галицькі контракти. - 1998. - № 50. - C. 22-23

    Міжнародні організації: Навчальний  посібник для вищих навчальних закладів/ Мін-во освіти і науки України; Ред. Ю. Г. Козак, В. В. Ковалевський, Зіяд Кутайні,. - 2-ге вид., переробл. і доп.. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 439 с.

    Мітрі Ж. Ю. Становлення Європейського валютного союзу та його вплив на міжнародні ринки капіталів. - К., 2000. - 19с.

    Мітрі Жорж Юсеф. Європейська  валютна спільнота: здобутки та  втрати // Вісник Київського університету. – Міжнародні відносини. Вип. 7. Ч. ІІІ. К.: Київський університет, 1997 – С. 94-98.

    Мітрі Юсеф. Валютний союз — основні напрямки перспективного розвитку // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць – Вип. 3. Ч. І. – К.: Київський університет, 1997 – С. 50-56.

    Рокоча В. Західна Європа на  шляху до валютного союзу //Банківська справа. - 1997. - № 6. - C. 31-36

    Селінков С. Валютна інтеграція західноєвропейських країн та ії наслідки для України // Банківська справа. - 1999. - № 5. - С. 25-28

    Уайт У. Европейский валютный  союз и евро:влияние на европейскую банковскую систему //Проблемы теории и практики управления. - 1998. - № 5. - C. 67-70

    Фомін С. Платіжний союз чи  історичний програш //Віче. - 2000. - № 5. - C. 101-115

    Шнирков О. І., Кузнецов О. В., Кульпінський С. В. Міжнародні  валютні угруповання. - К.: ІМВ КНУ  ім. Тараса Шевченка, 2000. - Ч. 1 : Європейський валютний союз. Конспект лекцій. – 152 с.