Ресурси комерційних банків: структура, порядок та проблеми формування

Одним із напрямків роботи комерційних банків в області  залучення ресурсів є використання різноманітних видів цінних паперів, зокрема, сертифікатів. Слід також розвивати спектр банківських послуг для вкладників, що буде стимулювати внесення коштів на рахунки у комерційних банках.

Більшість комерційних  банків в області управління активами використовує метод загального фонду коштів, що припускає мобілізацію коштів із наступним направленням їх на потреби, що формуються у даний момент. При цьому відсутня чітка політика в розміщенні ресурсів у залежності від терміну і джерела їх утворення, ступеня ризику і прибутковості активів, що в значній мірі негативно позначається на стані ліквідності банку і його платоспроможності.

Ряд комерційних банків використовує у  своїй діяльності метод наукового  керування, в основу якого призначені економіко-математичні методи. Це дозволяє за допомогою математичних формул висловити ціль, переслідувану комерційним банком на конкретному етапі його розвитки в ув'язуванні з обмеженнями і вимогами, запропонованими або встановлюваними клієнтами і Національним банком України.

Комерційний банк повинний підтримувати визначене співвідношення між власними і залученими коштами. Надмірнанаявність залучених коштів посилює ризик і підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності комерційного банку, а також можливість залучення його під “контроль” інших комерційних банків і кредиторів, що може дозволити останнім впливати як на поточну діяльність, так і на проведення комерційним банком кредитної політики в цілому.

Переважне формування банківських  ресурсів за рахунок власного капіталу - також не краща політика для комерційного банку. Це пов'язано, зокрема, із можливістю втрати визначеною групою акціонерів контролю над комерційним банком, зниженням рівня виплачуваних дивідендів і ринкової вартості акцій. Як наслідок, несбалансованість у структурі капіталу (значна питома вага власного капіталу або залучених коштів) може призвести до погіршення показників, що характеризують діяльність комерційного банки, до зниження його іміджу на ринку грошових ресурсів.

Отже, основна ціль комерційного банку - вибрати таку структуру банківського капіталу, що при найменших витратах на формування банківських ресурсів буде сприяти підтримці стабільного рівня дивідендів і прибутків, а також репутації комерційного банку на рівні, достатньому для залучення їм необхідних грошових ресурсів на вигідних умовах.

Cписок використаної  літератури

1. Вступ до банківської справи / Під ред. М. І. Савлука. – К.: Лібра, 2008. –     С. 150-180.

2. Кучерявенко М.П. Банківське право. - Харків, 2010. – С. 34-38

3. Довгань Ж. Банківський капітал, суть і значення // Вісник НБУ. - 1998. - № 7.

4. Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-Ш «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5-6. — Ст. 30.

5. Васюренко О. В. Бойко О. Як ефективно залучити кошти? // Вісник НБУ. - 2011. -№ 7.

6. Шевченко О. Сернецький А. Проблема низької капіталізації банків: актуальність та шляхи розв’язання // Банківська справа. - 2009. - №6.

7. Мартинюк Ж. Реорганізація і реструктуризація процесу формування банківських ресурсів // Молоді вчені.  - 2010. - №.1.

8.  Клименко Д. Б. Інструменти залучення коштів комерційними банками // Фінанси України. - 2009. - № 6.