Прибуток комерційного банку і чинники, що його визначають

Деякі витрати  можуть ставитися на видаткові рахунки  банку, тобто на собівартість його операцій, у межах Законодавчих норм.  Це - витрати на відрядження, компенсації  за службові поїздки на особистих  автомобілях, представительські витрати, витрати на рекламу, процентні витрати на оплату міжбанківського кредиту.

Виділяється також  група витрат, що ставиться безпосередньо  на рахунок «Прибутку і збитки звітного року»: збитки від розкрадань, прорахунки і недостачі по касових  операціях, збитки від прийняття неплатоспроможних і фальшивих грошових знаків і монети.  Всі ці витрати по утриманню подають прямі збитки банку.

Таким чином  для оцінки видатків необхідно провести структурний аналіз, котрий допоможе визначити питому вагу кожної групи видатків в загальній їх суммі [.

 

2.3 Оцінка прибутковості банку

 

Особливе місце  у валовому доході комерційного банку  для забезпеченя його фінансової стійкості належить прибутку.

Прибуток - це головний показник результативності роботи банку.  Кількісна і якісна оцінка прибутковості провадиться з метою з'ясовування фінансової стійкості банку.  Система цієї оцінки грунтується на прийнятої у світовій банківської практиці моделі формування чистого прибутку.  Ця модель побудована таким чином, що доходи і витрати групуються на основі якісних критеріїв, що дозволяє дати не тільки кількісну, але і якісну оцінку рівня прибутковості банку.

Саме така характеристика блоків формування чистого прибутку банку лежить в основі кількісного  і якісного аналізу її рівня.  Одним із підходів до оцінки рівня прибутковості банка є виявлення сформованої тенденції зростання прибутку банку.

Проте така форма  аналізу прибутку можливий на основі даних за декілька років.  Позитивна  оцінка рівня прибутковості дається  в тому випадку, якщо склалася тенденція її росту в основному за рахунок процентного маржу і непроцентних прибутків.  Негативний висновок про прибутковість банку може бути зроблений, якщо позитивні тенденції зростання прибутку пов'язані в основному з прибутками від операцій на ринку цінних паперів, із непередбаченими прибутками, а також із відстрочками по сплаті податків.

Особливістю функціонування банків є те, що велика доля їхніх  збитків покривається поточними  доходами.  Тому в банках, на відміну  від підприємств, платоспроможність забезпечується лише частиною власного капіталу.  Банк вважається платоспроможним, доки залишається недоторканим його акціонерний (пайовий) капітал, тобто вартість активів банка дорівнює сумі його забезпечених зобов'язань плюс акціонерний (пайовий) капітал.

Різниця між  доходами і витратами комерційного банки складає його валовий прибуток (валовий прибуток).

Саме показник валового прибутку (тобто без урахування сплати податків і розподіли залишкового  прибутку) дає характеристику ефективності діяльності комерційного банки.

У банківській  практикці не існує якогось одного показника, який би характеризував рентабельність роботи комерційного банки.

У загальноекономічному значенні поняття рентабельності і  прибутковості збігаються.  Тому фактично необхідно розрахувати показник рентабельності банку

Рентабельність характеризує рівень віддачі на 1 грн. вкладених коштів, що стосовно до комерційного банку  означає співвідношення коштів, внесених акціонерами (пайовиками) банку, до розміру  отриманого ними валового прибутку.  Цей показник абстрагований від системи оподатковування комерційних банків і може слугувати для міжрегіонального порівняння ефективності діяльності комерційних банків.

Для того щоб  оцінити ефективність діяльності комерційного банки в порівнянні з іншими суб'єктами економіки, доцільно використовувати такий показник, як відношення чистого прибутку до розміру оплаченого статутного фонду комерційного банку.  Він характеризує ефективність і доцільність вкладень коштів у той або інший банк, ступінь «віддачі» статутного фонду.

По Приватбанку  цей показник буде розраховуватися  таким чином:

 Пк = 66,454/45,00=1,476756%

Проте статутний  фонд банку, як і багато інших показників його діяльності (наприклад, розмір власних  і притягнутих коштів, розмір кредитних вкладень і т.д.), має протягом року значні коливання.  Тому більш правильним є їхнє застосування не на визначену дату, а використання середніх за період значень.

Іншим загальновизнаним показником, що характеризує ефективність як активних операцій, так і всієї діяльності комерційного банки, є співвідношення валового прибутку й активів комерційного банку.  Для розрахунку ефективності активних операцій комерційного банки варто використовувати не моментальне, а середнє значення розміру активів комерційного банку.

По данним Приватбанку це буде дорівнювати:

Пк2 = 66,454 /1614,262 =0,041167%

Вище уже  відзначалося, що прибуток комерційного банку визначається як різниця між  доходами і витратами.  Тому необхідно  з'ясувати чинники, що вплинули на балансовий річний прибуток даного комерційного банки.

Будь-який комерційний банк залучає (акумулює) кошти і потім розміщає їх у різноманітних видах активів, одержуючи при цьому прибуток.

Існують і інші показники, що характеризують прибутковість  діяльності комерційного банки.  До їхнього числа відноситься співвідношення доходу і суми прибутків комерційного банки.  Цей показник відбиває питома вага прибутку в загальній сумі прибутків комерційного банки.  Іншими словами, він показує, яка частина доходів комерційного банки йде на формування прибутку.  Якщо відняти значення цього показника (у долях одиниці) з одиниці, то буде отриманий показник, що характеризує ту частину загальної суми прибутків, що банк спрямовує на відшкодування своїх витрат.  Зниження цього показника є вкрай небажаним для банку, оскільки означає збільшення долі доходів банку, використовуваних на покриття витрат, і одночасне зниження долі прибутку в доходах [5].

 

 

 

 

3 Використання нових методик оцінки доходів, видатків та прибутку комерційного банку

 

В наш час на Україні банківська система розвивається, змінюються також і методи оцінки ефективності діяльності комерційного банку. Показники, що показують рівень та якість доходів, витрат та прибутку замінюються на нові – більш сучасніші, які краще відповідають сучасним вимогам украхнської банківської системи. Відчизняні фахівці розробляють іх, спираючись на міжнародний досвід.

3.1 Оцінка видатків

 

Фахівці банків світу оцінюют ризик накладних  витрат банку.

Ризик накладних  витрат банку - це ризик, при якому  темпи росту непроцентних витрат будуть випереджати темпи зростання доходів банку і, як результат, зниження прибутковості і рентабельності роботи банку.  Банк може досягти цілі росту комерційних результатів діяльності тільки в тому випадку, якщо він здійснює суворий контроль за своїми витратами.

Стратегія банку в цьому напрямку  включає:

• пошук щодо дешевих коштів на фінансових ринках;

• досягнення економії при існуючому обсязі ресурсів і  рості обсягу виробництва;

• економію при  збільшенні числа банківських продуктів і послуг, наданих одним банківським робітником, ріст продуктивності праці, узаемозамінність, економію на поєднанні функцій, полівалентність;

• економію як результат досвіду робітників банку.  Західні експерти підтверджують, що крім освіти банкіру потрібно ще, як мінімум, 5 років, щоб стати гарним менеджером по керуванню кредитним портфелем;

• забезпечення темпів росту, що випереджають, доходів  банку над темпами росту його витрат;

• проведення оптимальної  політики ціноутворення на банківські продукти і послуги як результат поглибленого вивчання витрат банку і контролю за його діяльністю.

Одним із показників, використовуваних для оцінки результативності політики банку по керуванню ризиком  непроцентних прибутків і витрат, є коефіцієнт продуктивності праці.  Він має такий вид:

Кпр = Непроцентні  витрати / Доходи банку = Непроцентні  витрати / (Чистий процентний доход + Інші доходи)

 Критеріальний рівень даного  коефіцієнта складає біля 60%.  Якщо банком управляють добре,  те коефіцієнт знижується приблизно до рівня 55%, але знижувати його до 50% уже небезпечно, тому що значну долю в чисельнику формули займає заробітна плата банківських робітників.  Якщо вона буде знижуватися, те, природно, банк загубить частину робітників, а слідом за цим і долю ринку.

У табл. 3.1.1 подані практичні дані по канадському Банку Монреаль.  Чисті операційні витрати за відрахуванням спеціальних чинників по банку зросли на 4,4%, а прибутки банку зросли відповідно на 6,9%, що свідчить про щодо успішному розвитку банку за даними показникам у 1994 р.

Оцінка прибутковості  комерційного банки включає кількісний і якісний аналіз.  Кількісний аналіз заснований на застосуванні фінансових коефіцієнтів, аналізі динаміки показників, виявленні основних трендів, а також  порівняльному аналізі значень показників (коефіцієнтів) даного банку в порівнянні з іншими банками.  Якісний аналіз заснований на аналізі структури доходів банку, оцінці тенденцій у зміні структури і кількісної оцінці структури прибутків і витрат банку [7].

Таблиця 3.1.1 - Непроцентні видаткі Банку Монреаль в 1997 р.

(млн канад.  долл.)

Показники	сума
Усього чисті  непроцентні витрати	3223
репутація (goodwill) спеціальні (особливі) списання (утрати банку у виняткових ситуаціях, наприклад утрати по фондових операціях)  = Операційні  непроцентні витрати  брокерські комісійні урядові (обов'язкові) платежі вплив змін валютних курсів  = Чисті операційні  витрати за відрахуванням спеціальних  перерахованих вище чинників	31     71 3121 177 311 50   2583
Загальні  чисті непроцентні витрати
Заробітна  плата і премії робітників  банку Утримання будинків, споруджень  і устаткування Комунікації   Загальна сума інших витрат  Репутація (goodwill)  Спеціальні (особливі) списання	1795 600 180 546 31 71
Загальна  сума чистих непроцентних витрат	3223

 

 

  3.2 Аналіз доходності банку.

 

Визначення  доходності власного капіталу західного  банку  здійснюється за формулою:

ROE = Net income : Equity,

де   ROE (return on equity) - рентабельність капіталу;

Net income - чистий  прибуток;

Equity - власний  капітал банку (прості акції  + нерозподілений прибуток).

Це загальна оцінка діяльності банку, що дозволяє порівняти ефективність функціонування різних банків (у тому числі приналежним  різним країнам).

Використовуючи  факторний аналіз, ROE можна уявити у вигляді рівняння з тим, щоб визначити чинники, що впливають на його рівень

ROE=ROA•Lf,

 де   ROA (return on assets) - чистий доход активів, 

Lf (leverige factor) - фінансовий  важіль, мультиплікатор капіталу (розраховується  як відношення активів до капіталу банку).

Такіим чином  формула для розрахунку ROE має  такий вид:

ROE = ROA • Lf = (Чистий  доход/ Активи) * (Активи / Капітал ) = (Чистий доход / Капітал )

Більш докладний  аналіз факторів, що роблять вплив на рівень ROA, проведемо з використанням формули:

ROA =( Net income/ Total income)*( Total income/ Assets) = (Чистий прибуток/ Валовий  прибуток)*( Валовий прибуток/ Активи)

Отже, ми визначили 3 основних елемента, що визначають прибуткову роботу банку.  Такий підхід дозволяє аналізувати, контролювати й управляти їхнім станом і в кінцевому рахунку здійснювати найбільше ефективне керування банком із позицій доходності його діяльності.  Цим же цілям слугує і відома формула Дюпона:

roe = (Net income/ Total income)*( Total income/ Assets)*( Assets/ Equity) = (NI/ TI)*( TI/А)*(А/ Equity)

Формула Дюпона – це єфективна моддель контроля і керування діяльністю комерційного банку .

Аналіз проводиться  за визначений період (наприклад, за 5 років) із тим, щоб визначити динаміку зміни  значень даних факторів.  По відхиленнях приймаються міри, спрямовані на підвищення ефективності діяльності банку. Результати порівняння прибутковості банків на міжнародному рівні зазначені в таблиці 3.2.2

Табл 3.2.2 - Порівняння доходності банків на міжнародному рівні 1996 г.

Країна	Фінансовий  важіль	ROA, %	ROE, %
Австрія	21.51	0,31	6,67
Бельгія	29.41	0,27	7,94
Канада	17.70	0,77	13,63
Данія	12.72	-0,25	-3,18
Фінляндія	13.91	(0,06)	(0,83)
Франція	39.06	0,26	10,16
Німеччина	19.31	0,49	9,46
Греція	26.53	0,57	15,12
Італія	15.97	0,70	11,18
Японія	34.13	0,18	6,14
Люксембург	31.15	0,16	4,98
Нідерланди	22.88	0,38	8,69
Норвегія	28.41	-1,04	- 29,55
Португалія	9.69	0,78	7,56
Іспанія	10.0	1,22	12,20
Швеція	60.24	(0,16)	(9,64)
Швейцарія	15.77	0,40	6,31
Туреччина	21.28	2,64	56,17
Великобританія	21.41	0,34	7,28
США	17.45	0,38	6,63