Поняття грошового обороту, його економічна основа, основні суб'єкти та ринки, які він обслу. Споживчий кредит

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Декабря 2010 в 02:36, контрольная работа

Описание работы

Уперше визначення грошового обороту і грошового обігу з відтворювальних позицій було дано в першому виданні цього підручника, що був опублікований у 1992р. Такий підхід підтримали автори фундаментального російського підручника "Деньги, кредит, банки", виданого за редакцією О. І. Лаврушина в 1998р. Проте відтворювальна позиція у трактуванні грошового обороту в підручнику російських авторів не була послідовною, й у визначенні грошового обігу автори повернулися до формальних ознак, звівши його лише до обороту готівки на тій підставі, що лише готівка здійснює обіг поза банками. Насправді рух грошей при реалізації цінностей однаково здійснюють як готівкові, так і безготівкові гроші, переходячи від одного учасника сфери обігу до іншого.

Содержание

Теоретична частина 3

1.1 Поняття грошового обороту, його економічна основа, основні суб'єкти

та ринки, які він обслуговує. 3

1.2 Споживчий кредит 10

2. Аналітична частина 19

Список використаної літератури 24

Работа содержит 1 файл

Кроші та кредит.doc

— 152.00 Кб (Скачать)

     Позики  на купівлю споживчих товарів  або оплату послуг. Йдеться про  дорогі товари і послуги тривалого  користування: автомобілі, побутові прилади, електротехніку, меблі, оплату медичних послуг, відпочинку та ін. Така позика в силу своєї соціальної спрямованості має бути доступною в необхідних обсягах для більшості громадян. Кредитні відносини між комерційним банком і фізичною особою мають при цьому носити чесний і рівноправний характер.

     Цільові позики окремим соціальним групам населення (наприклад, молодим сім'ям, студентам). Ці позики використовуються, як правило, в рамках загальнодержавних програм  соціального захисту найуразливіших верств населення. Вони надаються на пільгових умовах: під низьку відсоткову ставку, за спрощених умов оформлення та ін. Так, згідно з Положенням про надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла (постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997 р.) кредитування цього будівництва є прямим, адресним (цільовим), зворотним і здійснюється у межах коштів, передбачених у державному бюджеті (такі кошти можуть передбачатися також у місцевих бюджетах на відповідний рік). Правом на одержання пільгового довгострокового (до ЗО років) державного кредиту користуються молоді сім'ї та одинокі молоді громадяни (позичальники), які згідно із законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов. Розпорядником коштів, виділених для даного виду кредитування, є окремий Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву при Міністерстві у справах сім'ї та молоді України. Обслуговує цей кредит банк-агент — комерційний банк України на основі окремої угоди, укладеної із Фондом.

     Сума  кредиту обчислюється виходячи з  норми 21 кв, метр загальної площі  житла на одного члена сім'ї та додатково 10 кв. метрів на сім'ю, а вартість будівництва (реконструкції) 1 кв. метра  загальної площі житла не повинна перевищувати визначену середньостатистичну його ціну у населеному пункті або регіоні, де будується житло.

     Кабінет Міністрів України 5 жовтня 1998 р. прийняв  Правила надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі.

     Позики  на нецільові споживчі (нагальні потреби). Йдеться про позики, необхідність в яких виникає у зв'язку із особливими обставинами непередбаченого характеру  в житті громадян. Особливістю  такого виду споживчого кредиту є  те, що він надається готівкою у сумі, що залежить від доходу (заробітку) позичальника і без зазначення цілей його використання. Відсотки за користування даною позикою диференціюються залежно від строку кредитування. Нецільові споживчі готівкові позики надаються також ломбардами під заставу майна, касами взаємодопомоги, окремими господарськими організаціями.

     За  суб'єктами кредитних відносин —  з точки зору кредитора — споживчі кредити поділяються на банківські та небанківські; з точки зору позичальника — виділяються позики, що надаються  всім верствам населення, різним соціальним групам, різним віковим групам тощо; за способом надання розрізняють позики прямі, що надаються безпосередньо позичальникам, і непрямі, які надаються через посередників (торговельні заклади, ломбарди, прокатні пункти); за ступенем покриття позикою вартості (ціни) споживчих товарів і послуг — позики на повну вартість і позики на часткову оплату товару (послуги) тощо.

     Одним із різновидів споживчого кредиту є  кредит, що надається ломбардами. Ломбарди — це кредитні установи, які позичають гроші під заставу рухомого майна. Вперше ломбарди були засновані в XV ст. лихварями, вихідцями з Ломбардії. В Україні широкого розвитку мережа ломбардів набула на муніципальних (міських), а також акціонерних засадах в кінці XIX — на початку XX ст. У колишньому СРСР ломбарди не відігравали суттєвого значення. Вони функціонували як державні госпрозрахункові підприємства, що знаходилися в підпорядкуванні місцевих Рад в системі побутового обслуговування населення.

     Основним  завданням діяльності ломбардів є надання населенню позик під заставу предметів особистого користування і домашнього вжитку, а також збереження цих предметів за невелику платню. Під заставу береться, як правило, майно, яке можна швидко реалізувати. Застава забезпечує в даному випадку повернення кредиту. Страхування прийнятого майна відбувається за рахунок заставодавця.

     Ломбарди  надають позику на суму, яка менше  вартості застави. Як правило, найбільше "цінуються" як заставне майно  дорогоцінні метали і камені, перли, золоті годинники, за які розмір позики може досягати до 90% оцінки вартості. Позичальник зберігає право власності на закладене у ломбардах майно. У разі непогашення у встановлений строк позики, а також ухилення особи, яка заклала речі в ломбард, від їх отримання, право власності переходить до ломбарду, який передає майно на продаж (реалізацію). З виторгу ломбард утримує суму боргу, нараховані відсотки, плату за збереження, витрати із страхування заставленого майна і його продажу.

     На  ломбарди не поширюються вимоги НБУ  щодо мінімального статутного фонду та інші нормативи, яких мають дотримуватись комерційні банки. Ломбарди реєструються в органах місцевої влади, податковій адміністрації на загальних умовах. У своїй діяльності ломбарди керуються Законом України "Про заставу" та власним положенням.

     Майно, яке здається в заставу, оцінюється за згодою сторін, а вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння  і перлин — за державними розцінками. У разі непогашення позики в строк, зазначений у квитанції, заставодавець  повинен сплатити пеню за кожен день прострочення в розмірі 1% від суми позики.

     Після закінчення строку, зазначеного у  квитанції, згідно з договором дорогоцінні  метали здаються до державної скарбниці  України. Вся решта майна здається торговельним організаціям для продажу. В більшості випадків при ломбардах є магазини, які займаються продажем відчуженого майна.

     Споживчі  кредити надаються й такими небанківськими установами, як кредитні спілки, каси взаємодопомоги, кредитні кооперативи. Усі вони є  громадськими організаціями, створеними на добровільних засадах на основі залучення особистих заощаджень для взаємного кредитування. Ці кредитні установи, як правило, не мають на меті одержання прибутку, тому надають позики безвідсоткові або під мінімальні відсотки. Кредитні спілки працюють з тими верствами населення, які в силу економічних причин не можуть отримати позику в банку. Такі кредитні установи задовольняють потреби своїх членів у дрібному кредиті (як споживчому, так і виробничому).

     Видавати  кредити своїм працівникам на будівництво і купівлю житла, дачних будинків, а також молодим сім'ям має право керівник підприємства незалежно від форм власності, якщо статутом підприємства або колективною угодою передбачене надання працівникам таких видів соціальної допомоги.

     Специфічну роль у системі споживчого кредитування відіграють пункти прокату. В Україні традиційно найпоширенішими є кредитні послуги, що надаються прокатними пун-ктами при підприємствах "Побутрадіотехніка" (телевізори, радіоприймачі, магнітофони тощо). Для оформлення договору прокату клієнт подає паспорт та довідку з місця роботи або навчання. В договорі обумовлюється термін прокату і місячний тариф. Відмітки про оплату проставляються у квитанції, яка виписується у двох примірниках. За кожен день прострочення оплати стягується пеня у розмірі 1% від суми місячного тарифу. Ремонт об'єктів прокату здійснюється за рахунок прокатного пункту, якщо пошкодження не є наслідком неправильної експлуатації майна одержувачем. 

     2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

     Задача 1.

       Підприємець розмістив в банку депозит на суму Ro= 200000 гривень на термін n= 6 місяців під прості r=14% річних. Рівень інфляції j за час знаходження грошей в банку складає 1,05% в місяць. Кількість днів в періоді-i=30.

       Визначити реальний дохід підприємця  від розміщення грошових коштів за умови нарахування  відсотків щокварталу.

     Рішення.

     1)Визначимо  суму депозиту до отримання  підприємцем до закінчення терміну:

                                                                                                  (1.1)

                        Rd=200000(1+0,14*2*90/360)=214000грн. 

     2)Визначимо  індекс інфляції за час перебування  депозиту в банку:

                                            

                                                                                                       (1.2)

                                                                      

                                                   Ij= (1+0,0105)6 =1,065 

     3)Визначимо  реальний дохід підприємця після  закінчення терміну депозиту: 

                                                                                                      (1.3)

                         Д=214000/1,065-200000 = 200938,97-200000 = 938,97 грн. 

     Таким чином, втрати від інфляції склали: 

                                                                                                    (1.4)

                      Рj=214000-214000/1,065=214000-200938,97=13061,03грн. 

Задача  2

          Процентні витрати по привернутих  кредитах(Зп)-16% річних.

     Норма прибутку від кредитної діяльності(Пн)-7% річних.

     Операційні  витрати банку по обслуговуванню кредиту (зарплата, вартість матеріалів, устаткування і т.і.)(Оз)-61тис.грн.

     Норма обов'язкового резерву(Нр)-11%,

     Сума  кредиту-(К)-4200тис.грн.

     Термін  кредиту-(n)-3 міс.(90днів).

     Визначити дохід банку за цим кредитом.

     Рішення.

     1)Розрахуємо  мінімально допустимий дохід(Д)  по цій операції:

                                                                       Д-61                       Д-61

                          (16%+7%)*90/360=----------------------------= ---------------

                                                         4200+(4200:0,89-4200)    4719,1

                                           Д=4719,1*5,75%+61=332,33 тис.грн.

     Дохід за цим кредитом повинен бути не менш 332,33 тис.грн, а оптимальна процентна  ставка(r) буде дорівнювати :

                                                   

                                              річних                                                                                                                           

Задача  3

     Фірма  продала товар з відстроченням  платежу на умовах оформлення покупцем простого векселя номінальною вартістю NV= 100 тис. грн. та терміном погашення(t)-30 днів.

     Через 20 днів з моменту оформлення векселя  фірма передала його в банк для  обліку.

     Процентна ставка по кредитних операціях банку  складає r= 21 % річних.

     Визначити суму, яку фірма може отримати за врахований вексель.

                                                            Рішення.

     1.Розрахуємо  кількість днів до погашення  векселя:

                                                      n=30-20=10дн.                   

     2.Визначимо  ставку дисконту: 

                                                (3.5)

     3.Визначимо  суму, яку фірма може отримати  за врахований вексель: 

                                                                                                (3.6)

     Ар-сума, яка виплачується пред'явнику за врахований вексель;

     NV-номінальна вартість векселя.

     АР=100(1-0,208*10/360)=99,42тыс грн. 

Информация о работе Поняття грошового обороту, його економічна основа, основні суб'єкти та ринки, які він обслу. Споживчий кредит