Пластикові картки як новий платіжний засіб в Україні

    Внутрішні міжбанківські платіжні системи нині лише на початковій стадії становлення. Вони зорганізовані за стандартами та правилами міжнародних систем, що гарантує надійність їхньої роботи і бізнесу. Внутрішні локальні банківські платіжні системи дають клієнтам в основному лише доступ до їхніх рахунків, але сфера використання таких карток як платіжних обмежена [4, 138].

Кредитна (пластикова) картка є персоніфікованим платіжним засобом, призначеним для оплати товарів, послуг, а також отримання готівки. Вона має розмір, визначений міжнародним стандартом: 85* 54* 0,75 мм.

       В сорокові роки в США почався розвиток платежів за допомогою таких карток, першою з яких була ресторанна кредитна картка DINERS CLUB, створена в Нью-Йорку в 1950 році. Постійні клієнти ресторанів, що мають хорошу репутацію, могли одержати картку DINERS CLUB і пред’явити її в багатьох ресторанах Нью-Йорка замість готівки. Оцінивши успіх DINERS CLUB, крупні американські компанії випустили свої кредитні картки. Ними вже можна було користуватися не тільки в ресторанах, але і в багатьох інших місцях (розрахунки за покупку товарів в магазинах, оплата за телефонні послуги і т. д.). Перша пластикова кредитна картка була випущена системою AMERICAN EXPRESS. З часом розвивалися старі системи і народжувалися нові.

      В даний час найбільшими кредитними системами є VISA — 50% світового ринку, EUROPAY (карти MASTER CARD і CIRRUS MAESTRO) - 30%, AMERICAN EXPRESS - 20%, DINERS CLUB доводиться 1,5% світового ринку. Розвиток безготівкових розрахунків за допомогою кредитних карток викликаний, переважно, простотою у використовуванні цього засобу платежу для споживача. В США картки користуються великою популярністю: того, хто її не має, вважають "негідним кредиту" [1, 6].

     Дослідження показали, що коли розплачуються кредитними картками, купують більше товарів, ніж при оплаті готівкою.

     Піонери платіжних карток — компанії DINERS CLUB, AMERICAN EXPRESS змогли успішно розповсюдити їх завдяки ряду переваг:

1) за своїми розмірами  кредитна картка значно менше  чекової книжки;

2) кредитна картка зразу  ж лягла використовуватися в  міжнародному масштабі, оскільки  вказані компанії забезпечили  себе широкою мережею комерсантів,  що приймають їх картки;

3) можливість, в окремих  випадках, забронювати або замовити  щось по телефону, назвавши лише  номер своєї картки, і користуватися  певними пільгами у комерсантів,  що входять в цю мережу.

     Першим удосконаленням карток було їх "намагнічення". Щоб використовувати картки в автоматах при видачі готівки і в автоматичних касах банків, на них стали наносити закодовані магнітні доріжки. Інформація, що міститься на цих доріжках, включає:

• банківські реквізити власника картки, тобто адреса і код банку і відділення, а також номер його рахунку;
• пізнавальний запис, відповідний секретному персональному коду власника;
• термін дії картки.

        На початку 80-х років з'явилися картки з мікропроцесором. Мікропроцесор складається з пристроїв, що запам'ятовують, для зберігання інформації і процесора, який сам по собі є комп'ютером і дозволяє обробляти інформацію, що міститься в пристроях, що запам'ятовують. Картка з мікропроцесором має ряд переваг  порівняно з магнітною. В найпростішому випадку — більший об'єм пам'яті (вся необхідна інформація утримається в картці). Це збільшує швидкість розрахунків, зменшує вірогідність помилок, у момент розрахунків продавець і клієнт точно знають об'єм засобів на рахунку (перевитрата неможлива), картки практично неможливо підроблювати. Така картка дорожче магнітної, але має більший термін служби, система прочитування значно дешевше, велика пам'ять дозволяє застосувати складний захист і додати картці багатофункціональність [6, 15].

    Кредитні (пластикові) картки, що надаються їх власникам, випускаються в обіг банками, фінансовими, торговими і іншими компаніями, які забезпечують їх власників широким спектром фінансових послуг.

Широке поширення набули:

1. Кредитні картки (credit cards), які використовуються для оплати  різних видів товарів і послуг  за рахунок кредиту, наданого  клієнту банком або спеціальною  сервісною компанією (AMERICAN EXPRESS). Оплата за допомогою такої картки може проводитися в будь-якій точці, де є пристрій для підготовки торгового чека — сліпу, який платник підписує при покупці. Звичайно кредитні картки можуть використовуватися також для отримання готівки в банківських автоматах.

2. Кредитні картки, які  використовуються для оплати  певного виду послуг (або декількох  взаємопов’язаних видів послуг) за рахунок кредиту, що фінансується  в межах встановленого ліміту. Як правило, власник картки  одержує певні пільги. Подібні  картки можна назвати цільовими.  Найбільш поширені картки, що  дозволяють оплачувати рахунки  в тисячах різних готелів і  ресторанів багатьох країн, картки  оплати телефонних розмов, бензину,  оренди машин. Існують також  картки вживані для оплати  товарів в певних магазинах.

3. Картки, що використовуються  для гарантії чекових платежів (check guarantee cards). Вони видаються банком, де відкритий рахунок клієнта,  і застосовуються для того, щоб  уникнути отримання незабезпеченого  чека або чека з підробленим  підписом. Такі картки використовуються  власниками Єврочеків і інших  чеків, що застосовуються в  деяких країнах. 

4. Дебетові картки (Debit Cards), які використовуються для оплати  товарів і послуг, отримання готівки  в банківських автоматах шляхом  прямого списання з рахунку  клієнта (платника) необхідної суми  грошей. Доступ до рахунку здійснюється  через банківські автомати або  спеціальні пристрої в торгових  крапках, які прочитують код  клієнта, вказаний на магнітній  смужці картки. Такі картки є  найпростішими і універсальним  замінником готівки. На відміну  від інших кредитних карток, вони  не дозволяють оплачувати покупки  за відсутності грошей на рахунку.

5. Картки для електронних  банківських автоматів (Electronic Banking Machines-EBM або Automatic TeJJer Machines-ATM). Вони  є різновидом дебетових карток  і призначені для отримання  готівки в банківських автоматах  в межах тих, що є на рахунку  клієнта засобів і внесення  готівки на рахунок клієнта  [1, 9].

3. Види пластикових  карток та їх особливості

Банківські платіжні картки поділяються на дебетні (VISA Electron, Maestro) та кредитні (VISA Classic, Master Card Mass, VISA Gold, MasterCard Gold та VISA Business, MasterCard Business).

Дебетна картка

Цей тип БПК дає можливість держателю картки здійснювати розрахункові операції у межах залишку коштів на СКР (шляхом прямого дебетування  рахунку). Кошти по транзакції списуються зі СКР, як правило, протягом 3–4 днів. В  окремих випадках цей строк може бути довшим.

Кредитна картка

Цей тип БПК дає можливість держателю картки здійснювати розрахунки за куплені товари/послуги, а також  отримувати готівку, у тому числі, у  кредит. Дозволена кредитна лінія  на розрахункові операції, які здійснює держатель БПК, визначає банк-емітент. Кредитна картка орієнтована на платоспроможних  клієнтів. Вимагає від її держателя  забезпечення — гарантійного депозиту, який держатель картки відкриває  у банку-емітенту (для гарантії сплати кредитної лінії).

Сьогодні в Україні  вже функціонує кілька запроваджених  вітчизняними фірмами платіжних  систем із використанням пластикових  карток, деякі системи ¾ в процесі впровадження. Передусім необхідно відзначити проект, який реалізовує у місті Славутичі київська фірма INT (Міжнародний центр інформаційних технологій).

В цьому проекті за базову вибрана система дебетових карток. У ній використовуються смарт-картки виробництва французької фірми Gemplus з операційною системою PCOS і кристалами фірми Томпсон. Процесинговий центр  знаходиться в Славутичі і  є власністю ЧАЕС. Консолідований рахунок ведеться в Градобанку, клієнтом якого є ЧАЕС. За угодою з Градобанком  ЧАЕС користується залишками на цьому  рахунку як кредитними ресурсами  для своєї господарської діяльності. Клієнтам цієї системи нараховуються  відсотки на залишки грошей на рахунках.

В Ощадбанку вже кілька років працюють системи з використанням  карток із магнітною смугою. Вони застосовуються переважно у банківських відділеннях  і філіалах столиці. Але досі за допомогою  цих карток розрахунки в сфері  торгівлі та послуг не виконуються. Картка використовується як інструмент доступу  до рахунку клієнта і здійснення операцій із терміналів, розташованих у банківських установах (вкладні  операції, зняття грошей із рахунка  через банкомат або кеш-диспенсер, безготівкове перерахування, отримання  довідок про стан рахунка). Ощадбанком реалізовано також деякі інші проекти. Наприклад, система розрахунків  у Харцизьку Донецької області  з використанням карток із магнітною  смугою.

Легбанк створив систему  розрахунків типу “електронний гаманець”  із використанням чіп-карток у двовалютному варіанті. Поки що вона не отримала широкого поширення. Діє декілька пунктів  обслуговування, якими охоплено приблизно  сто клієнтів. Працюють й інші невиликі системи, а деякі тільки розробляються.

Українські банки обслуговують також картки банківських установ  зарубіжних країн: “Diners Club” (США); “STBCard”, КБ “Кредо-банк”, “Менатеп”, “Оптимум”  тощо. На початку 1996 року міжнародну платіжну систему Visa Internetional Service Association були прийняті шість українських банків (ПІБ, Укрексімбанк, “Градобанк”, “Приватбанк”, “Аваль”, Перший український міжнародний  банк), а в Europay Internetional ¾ ще ряд банків, які розпочали випуск та обслуговування пластикових карток міжнародних систем (“Аваль”, “Приватбанк”, Перший український міжнародний банк, “Україна”, “Перкомбанк”). Найпоширеніша операція ¾ це послуги, пов¢язані з видачею готівки. Поки що НБУ заборонив банкам-нерезидентам дійснювати обслуговування з-за кордону для вищезгаданих систем, що повністю відповідає як правилам цих платіжних систем, так і національному законодавству. Стосовно обслуговування карток платіжних систем Diners Club, JCB, American Express такої заборони немає.

4. Основні етапи  впровадження та подальшого розвитку  електронних платежів через пластикові  картки

Для створення Національної системи масових електронних  платежів населення за товари та послуги  за допомогою пластикових карток у вересні 1995 року було засноване  міжбанківське закрите акціонерне товариство “Українська національна  розрахункова картка” (скорочено “Укркарт”). Фундаторами АТ ”Укракарт” стали  провідні комерційні банки України  під егідою НБУ. На сьогодні кількість  банків-акціонерів досягла 20 і загалом  вони репрезентують майже 95 відсотків  банківської сфери України. Загальний  статутний капітал товариства становить  понад 500 тисяч доларів США.

Вищим керівним органом товариства є загальні збори, а в період між  ними ¾ рада товариства (в межах своїх повноважень). Виконавчим органом “Укркарт” є його дирекція, до структури якої входять підрозділи, що відповідають за різні напрями діяльності стосовно реалізації проекту. При дирекції товариства діє технічна рада, що складається з фахівців ¾ представників банків-акцінерів і виконує функції консультативного органу для вирішення питань технічної політики.

Основним завданням АТ “Укракарт” є розробка, впровадження і подальша експлуатація в ролі оператора  загальнонаціональної системи масових  електронних платежів населення  за товари та послуги, а також створення  необхідної інфраструктури для обслуговування карток міжнародних платіжних систем (VISA, EUROPAY, Mastercard, AMERICAN EXPRESS і деяких інших). Проект реалізовується товариством  у співробітництві з Кабінетом  Міністрів України, Національним банком, банкам-акціонерами товариства та іншими зацікавленими організаціями, серед  яких ¾ державні адміністрації, промислові і торговельні підприємства регіонів.

В результаті запровадження  Національної системи в Україні  буде створена сучасна інфраструктура (процесингові центри, сервісні центри для обслуговування елементів системи, виробництво основних її компонентів). Провідні комерційні банки стануть емітентами карток, більшість підприємств торгівлі й сфери послуг ¾ учасниками системи, що прийматимуть платежі за допомогою пластикових карток. Буде налагоджено взаємодію із СЕП та основними зарубіжними платіжними системами. Виплата заробітної платні, пенсій, стипендій громадянам України виконуватиметься, як правило, через банківські установи. Пункти обслуговування пластикових карток планується розмістити на 80 відсотках підприємств торгівлі і послуг, а кількість карток до 2001 року має досягти 10 мільйонів. Розрахунки за їх домомогою дадуть змогу в 2-3 рази зменшити потребу країни в готівці та залучити грошові кошти населення до банківської системи України як кредитні ресурси (в розмірі 40-50 відсотків від щомісячних виплат і заробітної плати, пенсій, стипендій тощо).

За приблизними оцінками Україні для підтримки грошового  обігу необхідно близько 3,5 мільярда штук монет. За середнього номіналу монети 10 копійок загальна сума номіналів  становитиме суму, еквівалентну 200 мільйонам  доларів. Середня тривалість “життя”  монети ¾ приблизно 10 років (за умови, що інфляцією не вимиватимуться з обігу монети низьких номіналів). Отже, щорічні витрати на підтримку обігу металевих грошей становитимуть близько 20 мільйонів доларів, а загалом витрати на щорічну підтримку грошового обігу в Україні становитимуть не менше 220 мільйонів доларів. Цей розрахунок проведено без урахування супутніх витрат на транспортування, упаковку, перерахунок, облікові операції, контроль, охорону, які можуть значно збільшити згадані витрати. Навіть зниження на 20-25 відсотків потреби в готівці за рахунок введення нових платіжних інструментів ¾ платіжних карток, може дати щорічну економію коштів для державного бюджету, еквівалентну 60-100 мільйонам доларів США.