Перспективи України щодо вступу в СОТ

Завершується розробка наступних  законопроектів, які дадуть можливість привести законодавство України  у відповідність з нормами  СОТ:

• «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про металобрухт» (щодо скасування заборони на експорт відходів і брухту кольорових металів та запровадження експортного мита на цей вид продукції)»;
• «Про загальну безпеку продукції» (щодо правових та організаційних засад забезпечення безпечності продукції, яка вводиться в обіг, розміщена на ринку або знаходиться в обігу);
• «Про внесення змін до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (стосовно врегулювання відносин, що виникають у сфері порушення та проведення антидемпінгового розслідування у зв‘язку з демпінговим імпортом товарів в Україну, а також у сфері застосування антидемпінгових заходів відповідно до результатів розслідування);
• «Про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» (щодо поетапного зменшення ставок вивізного (експортного) мита на відходи та брухт чорних металів після вступу України до СОТ);
• «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (щодо встановлення, починаючи з моменту вступу України до СОТ, вивізного (експортного) мита на насіння соняшнику, льону та рижію у розмірі 16 відсотків з подальшим встановленням вивізного (експортного) мита на кінцевому етапі 10%);
• «Про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо скасування або зниження експортного мита на живу худобу та шкіряну сировину);
• «Про внесення змін до Закону України «Про молоко та молочну продукцію» (щодо скасування експортних субсидій на молочну продукцію);
• «Про стандарти, технічні регламенти та процедури підтвердження відповідності»;
• «Про внесення змін до Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини», «Про внесення змін до Закону України «Про ветеринарну медицину», «Про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» та «Про внесення змін до деяких законів України» (з метою приведення законодавства України у сфері санітарного, ветеринарного та фітосанітарного регулювання до вимог Угоди про застосування СФЗ);
• щодо скасування умови локалізації, яка міститься у ст.4 Закону України «Про розвиток автомобільної промисловості України» від 18.03.2004 № 1624;
• щодо скасування заборони на імпорт бувших у використанні автобусів та вантажівок віком старше 5 років;
• щодо запровадження у національне законодавство Додатку – «Пояснювальні примітки» (щодо митної оцінки товарів) відповідно до Угоди СОТ про митну оцінку та про внесення змін до Митного кодексу стосовно приведення положень Кодексу у відповідність з вимогами СОТ, зокрема щодо визначення країни походження товарів, митної вартості, обов'язкового оприлюднення судових чи адміністративних рішень з митних питань.

Триває розробка та затвердження нових технічних регламентів. Станом на 1 березня 2005 року в Україні затверджено 16 технічних регламентів з підтвердження  відповідності, що базуються на європейських директивах Нового підходу. Вони будуть вводитися в дію згідно з відповідними Планами поетапного впровадження.

З огляду на прагнення України  стати членом СОТ, пріоритетність впровадженняміжнародних стандартів є основою для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та її гідного представлення на міжнародних ринках. З цією метою Держспоживстандартом України створено розгалужену систему з 154 технічних комітетів, діяльність яких спрямована на розроблення національних стандартів, гармонізацію їх з міжнародними та європейськими.

Національна технічна нормативна база України на сьогодні складає  більш ніж 20 тисяч стандартів. На сьогодні чинними в Україні є 2352 національні стандарти, гармонізовані  з міжнародними та європейськими, з  яких 293 прийнято до 2000 року, 457- протягом 2001 року, 340 – у 2002 році, 517 – у 2003 році, 596 – у 2004 році. З початку 2005 року прийнято 149 гармонізованих стандартів. Всі стандарти, згідно з діючим законодавством, затверджено та введено в дію наказами Держспоживстандарту.

Важливим кроком для гармонізації національного законодавства з  вимогами угод СОТ стало прийняття  Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний  бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів» у частині, що стосується скасування пільг та створення, в результаті цього, недискримінаційних та стабільних умов ведення бізнесу для всіх суб’єктів підприємницької діяльності. Окрім того, 15 березня 2005 року було Верховна Рада проголосувала за закон “Про внесення змін до Митного тарифу України” з метою попередження можливості несанкціонованого ввезення в Україну окремих товарів, забезпечення стабільності на споживчому ринку, а також на виконання міжнародних зобов’язань в рамках переговорного процесу по вступу України до Світової організації торгівлі, зафіксованих Консолідованою тарифною пропозицією.

Для завершення багатосторонніх  та двосторонніх переговорів між  Україною та СОТ необхідно:

1. привести у відповідність до вимог угод СОТ ряд нормативних актів, що стосуються:

• формування цін на цукор білий (підтримка мінімальної ціни) в Україні;

• ліцензування імпорту алкогольної продукції, вартість ліцензії;
• спрощення процедури отримання дозволів (ліцензій) на право торгівлі алкогольною продукцією;
• визначення зобов‘язань із скасування пільгової ставки ПДВ для вітчизняної автомобілебудівної галузі, усунення всіх пільг, які застосовуються при виробництві та доступі товарів на внутрішній ринок;
• приведення Єдиного митного тарифу України (в частині скасування географічних зазначень в описах товарних позицій) у відповідність з Конвенцією про Гармонізовану систему опису товарів;
• застосування дискримінаційних тарифів на залізничні перевезення;
• скасування мита на експорт лому чорних металів, скасування заборони експорту лому кольорових металів;
• формування зобов‘язань щодо незастосування (або уточнення перехідного періоду скасування) заборонених субсидій в промисловому секторі;
• в сфері технічних вимог, санітарних, ветеринарних та фітосанітарних заходів необхідність доповнення та уточнення відповідних пунктів розділів зобов‘язаннями щодо приведення зазначених заходів у відповідність з вимогами угод СОТ до набуття Україною членства в СОТ;
• підвищення прозорості режиму підтримки мінімальної ціни на цукор білий (та застосування квот на продаж цукру білого) у світлі зобов’язань стосовно незастосування заборонених інвестиційних заходів, що мають відношення до торгівлі;
• приведення у відповідність з вимогами СОТ законодавства в сфері автомобілебудування; неможливість узгодження перехідного періоду для зазначеної сфери правовідносин;
• у вільних економічних зонах скасування тих привілей, які не відповідають нормам угод СОТ;
• створення незалежного регулюючого органу у сфері телекомунікацій до моменту вступу до СОТ;

2. забезпечити створення та постійне функціонування центрів обробки запитів щодо санітарних та фітосанітарних заходів, а також технічних регламентів, які діють в Україні;

3. узгодити з країнами СОТ граничний обсяг сукупного виміру внутрішньої підтримки сільського господарства т.з. «жовтої скриньки» та розробити програму реформування системи державної підтримки сільського господарства з метою більш широкого використання дозволених в рамках СОТ заходів підтримки т.з. «зеленої скриньки»;
4. узгодити з членами РГ СОТ терміни щодо відкриття ринків фінансових послуг (щодо доступу на український ринок філій іноземних банків та страхових компаній);
5. розробити програму заходів щодо спрощення системи сертифікації та стандартизації шляхом визнання міжнародних стандартів та сертифікатів якості, а також гармонізації санітарних, фітосанітарних та ветеринарних заходів згідно з Угодою СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів;
6. забезпечити в Україні режим захисту прав інтелектуальної власності, який би унеможливив виробництво і збут піратських копій об’єктів права інтелектуальної власності.

Висновки

Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:

Світова організація торгівлі (СОТ) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже сьогодні є 152 країни, на долю яких припадає близько 96% обсягів світової торгівлі. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торгівельний оборот товарів та послуг.

Вступ до СОТ кожна країна здійснює на власних умовах, які визначаються в результаті переговорів між нею та членами СОТ. Цей процес регулюється Статтею XII (Приєднання) Марракеської Угоди про заснування Світової організації торгівлі, згідно якої:

1. Будь-яка держава чи окрема митна територія, яка має повну автономію у своїх зовнішніх торговельних відносинах та вирішенні інших питань, передбачених цією Угодою та багатосторонніми торговельними угодами, можуть приєднатися до цієї Угоди на умовах, що підлягають погодженню між ними та СОТ. Таке приєднання поширюється на цю Угоду та на багатосторонні торговельні угоди, додані до неї.

2. Рішення про приєднання приймаються Конференцією Міністрів. Конференція Міністрів схвалює домовленість про умови приєднання більшістю – дві треті голосів Членів СОТ.

3. Приєднання до багатосторонніх торговельних угод з обмеженою кількістю учасників регулюється положеннями відповідної угоди.”

Майже для всіх країн вступ до СОТ є новою точкою відліку на шляху реформування зовнішньоторговельного режиму та економіки країни в цілому. А для країн, які порівняно недавно розпочали перехід від централізованої економіки до ринкової, вкрай складно здійснити всі необхідні реформи, створити ті засади законодавчо-правової бази і сформувати такі адміністративно-виконавчі механізми, які б відповідали жорстким правилам СОТ та були прийнятними для країн-учасниць.

Процес вступу до СОТ України був дуже складним і кропітким. Він передбачав чіткість і скоординованість роботи окремих міністерств, відомств, уряду в цілому, а також підтримку процесу з боку парламенту (щодо гармонізації законодавства з нормами та принципами СОТ) та навіть судової гілки влади (наприклад, стосовно припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності).

Процес вступу України до СОТ розпочався 30 листопада 1993 року, коли до Секретаріату ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі) було подано офіційну заявку Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ.

В ході переговорного процесу щодо приєднання України до СОТ було проведено 17 офіційних засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до цієї організації.

У частині законодавчого забезпечення процесу вступу України до СОТ, Верховною Радою України протягом 2005 - 2007 років в цілому було прийнято 49 Законів України, в тому числі 22 – у 2006 році та 11 – у 2007 році. Прийняті закони врегульовують такі сфери, як інтелектуальна власність, вивізне мито на сільськогосподарську продукцію, страхова та банківська діяльність, ввезення транспортних засобів на територію України, оподаткування сільськогосподарських підприємств, ветеринарна медицина, а також вдосконалення митного законодавства, застосування експортних мит на брухт чорних та кольорових металів, сільськогосподарської діяльності, режиму ліцензування (вартості ліцензії) тощо.

16 травня Україна стала 152-им офіційним членом СОТ.

Вступ України до СОТ матиме як позитивні, так і негативні наслідки в різних галузях вітчизняної економіки, і тут важливо, щоб загальний ефект від цього мав позитивний характер. Тож по суті ключовим під час інтеграції до СОТ є питання: яким чином максимізувати потенційні переваги й мінімізувати можливі негативні наслідки від приєднання до цієї організації.

Після вступу України до СОТ дедалі більшої актуальності набувають питання структурної перебудови національної економіки, зокрема, підвищення рівня стандартів виробництва та управління, налагодження нових ефективних механізму захисту національних товаровиробників, особливо сільськогосподарських.

Набуття Україною членства у СОТ матиме неоднаковий вплив на різні сегменти аграрного сектору. За рахунок обмеження доступу на ринки інших країн найбільші вигоди отримають сегменти, які мають високий експортний потенціал, наприклад, вирощування зернових та олійних культур.

Стратегічно важливим для розвитку АПК є створення і повноцінне фінансування інноваційного фонду АПК, який повинен стати методологічною і науково-технологічною основою державного регулювання розвитку аграрного сектору економіки держави.

Статус членства у СОТ  дає змогу ефективніше захищати внутрішньоекономічні і зовнішньоекономічні інтереси України у сучасній розвиненій системі світових економічних відносин; зокрема сприятиме збереженню рівноваги грошового балансу між внутрішньою і зовнішньою економікою; сприятиме реалізації захисних економічних заходів; вирішенню аграрних проблем на основі фінансової підтримки аграрних проектів (субсидування) та компенсації втрат (дотування), пов’язаних з сезонними коливаннями і впливами, екологічними збитками тощо; сприятиме впровадженню додаткових економічних стимулів для проведення реальних внутрішніх економічних перетворень у сільському господарстві; стимулюватиме загальне прискорення структурних реформ і створенню економічних стимулів для підвищення інноваційної привабливості і конкурентоспроможності українського аграрного сектору [30].

З погляду на євроінтеграційні перспективи аграрного сектору України, на основі оцінок наслідків розширення Євросоюзу для аграрних секторів нових країн-членів ЄС є підстави прогнозувати, у тому числі з урахуванням останніх реформ ЄС, що через 10–15 років спільна аграрна політика втратить свою привабливість для України, якщо розглядати євроінтеграційну перспективу як інвестиційний проект, завдяки якому можна буде залучити додаткові ресурси для реалізації національного аграрного потенціалу, істотно наростити свою присутність на європейському ринку, підвищити конкурентоспроможність вітчизняних виробників, забезпечити європейські стандарти життя селянам і сталий розвиток сільських територій.

Спільна аграрна політика й надалі просуватиметься у напрямі системної лібералізації, згортання програм надмірного протекціонізму і наближатиметься до критеріїв і правил СОТ. Тому Україні слід реформувати свою державну аграрну політику відповідно до загальних світогосподарських тенденцій. У цьому контексті дуже важливо врахувати, що надзвичайно низький рівень життя і деградація людського та соціального капіталу села є одним із чинників, який складатиме довгострокову проблему України на шляху інтеграції в ЄС.