Перспективи України щодо вступу в СОТ

Водночас у квітні 2005 року ліквідовано Міжвідомчу комісію  з питань вступу України до СОТ, з  метою впорядкування системи  органів з координації заходів  щодо набуття Україною членства у  Світовій організації торгівлі. Натомість  не визначено інших організаційних механізмів координації дій органів  державної влади для узгодження рішень, спрямованих на гармонізацію нормативної бази із вимогами угод СОТ.

З метою забезпечення ефективної співпраці Уряду, Верховної Ради та представників ділових і громадських  кіл 19 лютого 2004 року постановою парламенту прийнято рішення “Про утворення  Спільної парламентсько-урядової комісії  з інтеграції України до Світової організації торгівлі”.

Зазначена комісія є робочим  органом з розгляду питань, що виникають  у зв'язку з інтеграцією України  до СОТ, включаючи питання всебічної  оцінки ходу та результатів переговорного  процесу, аналізу потенціалу держави  щодо виконання міжнародних зобов‘язань  за угодами СОТ та стратегічного  розвитку економіки України після  вступу до СОТ, реформування системи  державного управління і адаптації  законодавства до вимог СОТ.

У 2003 - 2006 рр. було значно активізовано переговорний процес між Україною до СОТ. Зокрема, протягом цього періоду  було забезпечено:

• проведення 7-и засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ;
• проведення двосторонніх переговорів з 35 країнами-членами СОТ.

 

Протягом 2003–2006 років підписано 35 з 44 двосторонніх протоколів з доступу  до ринків товарів та послуг:

• у 2003 році (11) з Бразилією, Болгарією, Естонією, ЄС, Ізраїлем, Кубою, Польщею, Словаччиною, Таїландом, Чехією, Угорщиною;
• у 2004 році (10) з Аргентиною, Гондурасом, Домініканською Республікою, Литвою, Малайзією, Монголією, Парагваєм, Туреччиною, Швейцарією, Шрі-Ланкою;
• у 2005 році (9) з Сальвадором, Молдовою, Норвегією, Індонезією, Японією, Ісландією, Хорватією, Еквадором та Китаєм;
• у 2006 році (5 протоколів) з США, Панамою, Австралією, Єгиптом та Колумбією.

 

Також завершено переговори із Перу, Вірменією та Тайванем. Тривають переговори з Киргизстаном.

Протягом 2005-2006 рр. було вирішено низку проблемних питань, які уповільнювали  переговори між Україною та РГ СОТ.

Зокрема, було:

• усунуто податкові пільги, що надавались окремим підприємствам промисловості;
• встановлено однакові ставки акцизного збору на вітчизняні та імпортні транспортні засоби відповідно до принципу національного режиму;
• усунуто звільнення від ПДВ та податку на прибуток, платежів у Державний інноваційний фонд, від ПДВ та митних зборів на імпорт сировини, матеріалів, обладнання та товарів (не вироблених в Україні), які призначались для використання в межах технологічних парків;
• усунуто пільги у спеціальних економічних зонах та особливі режими для інвестиційної діяльності. Зокрема, всі звільнення від сплати мита на імпорт, ПДВ, акцизних зборів, квот та ліцензій, податку на прибуток, платежів у фонд соціального страхування безробіття, збору у Державний інноваційний фонд та обов’язкового продажу валютних надходжень;
• скасовано вимогу продажу Національному банку України 50% валютної виручки суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при реалізації зовнішньоторговельних контрактів;
• скасовано дискримінаційний підхід до іноземних компаній щодо використання податкових векселів при розрахунках з бюджетом;
• скасовано режим ліцензування і квотування експорту деяких видів продукції;
• встановлено фіксовану плату за видачу експортних ліцензій, що відповідає вартості надання зазначеної послуги замість плати в адвалерному еквіваленті до вартості контракту;
• скасовано додатковий збір при імпорті нафтопродуктів.

За станом на 15 червня 2006 року підписано 44 двосторонніх протоколів з країнами-членами СОТ, на 80% узгоджено  текст проекту Звіту Робочої  групи – документу, що описує торговельний режим країни та містить перелік  зобов‘язань, погоджено більше 98% тарифних позицій у рамках доступу до ринку  товарів, завершено переговори з  більшістю країн-членів Робочої  групи щодо доступу до ринку послуг.

• встановлено однакові ставки акцизного збору на вітчизняні та імпортні транспортні засоби відповідно до принципу національного режиму;
• усунуто звільнення від ПДВ та податку на прибуток, платежів у Державний інноваційний фонд, від ПДВ та митних зборів на імпорт сировини, матеріалів, обладнання та товарів (не вироблених в Україні), які призначались для використання в межах технологічних парків;
• усунуто пільги у спеціальних економічних зонах та особливі режими для інвестиційної діяльності. Зокрема, всі звільнення від сплати мита на імпорт, ПДВ, акцизних зборів, квот та ліцензій, податку на прибуток, платежів у фонд соціального страхування безробіття, збору у Державний інноваційний фонд та обов’язкового продажу валютних надходжень;
• скасовано вимогу продажу Національному банку України 50% валютної виручки суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при реалізації зовнішньоторговельних контрактів;
• скасовано дискримінаційний підхід до іноземних компаній щодо використання податкових векселів при розрахунках з бюджетом;
• скасовано режим ліцензування і квотування експорту деяких видів продукції;
• встановлено фіксовану плату за видачу експортних ліцензій, що відповідає вартості надання зазначеної послуги замість плати в адвалерному еквіваленті до вартості контракту;
• скасовано додатковий збір при імпорті нафтопродуктів.

За станом на 15 червня 2006 року підписано 44 двосторонніх протоколів з країнами-членами СОТ, на 80% узгоджено  текст проекту Звіту Робочої  групи 

– документу, що описує торговельний режим країни та містить перелік  зобов‘язань, погоджено більше 98% тарифних позицій у рамках доступу до ринку  товарів, завершено переговори з  більшістю країн-членів Робочої  групи щодо доступу до ринку послуг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Перспективи вступу України до СОТ

3. 1. Позитивні та негативні наслідки приєднання України до СОТ

До основних позитивних наслідків  приєднання України до СОТ можна  віднести зростання обсягів експорту та пожвавлення виробництва у  певних галузях економіки. Таке зростання  буде наслідком зменшення тарифних i нетарифних обмежень для українських  товарів на світових ринках і витрат на транспортування товарів національного  походження, враховуючи свободу транзиту товарів територією країн — членів СОТ. При цьому буде забезпечено  кращі умови захисту українських  виробників шляхом справедливого вирішення  торговельних спорів i відповідного скорочення дискримінаційних заходів, що застосовуються до українських експортерів.

Іншим позитивним моментом є те, що вітчизняні підприємства будуть учасниками міжнародної торгівлі на більш стабільних і передбачуваних умовах, маючи при цьому доступну інформацію щодо законодавства та правил у галузі торгівлі в інших країнах. Створення таких умов буде наслідком поширення на вітчизняні підприємства принципів, норм i стандартів СОТ, апробованих протягом десятиріч у багатьох країнах світу, та відповідної трансформації українського законодавства. У подальшому ці умови сприятимуть збільшенню іноземних інвестицій в економіку держави.

Крім того, вітчизняні виробники  отримають полегшений доступ до світових ринків товарів, послуг, технологій та капіталів, а іноземні компанії —  до ринків збуту в Україні. Все  це буде додатковим стимулом для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних  підприємств i впровадження ними новітніх технологій.

Водночас уряд України  матиме можливість використання міжнародних  заходів захисту внутрішнього ринку. Це, зокрема, застосування антидемпінгових  та компенсаційних заходів захисту  внутрішнього ринку від субсидованого  експорту i введення тимчасових обмежень імпорту з метою вирівнювання платіжного балансу.

Зі вступом України  до СОТ пов’язані також негативні  наслідки. Так, з метою вступу до СОТ Україна повинна зменшити тарифні й нетарифні обмеження, які застосовуються для захисту  внутрішнього ринку, з одночасним скороченням  державної підтримки для окремих  галузей національної економіки (сільське господарство, автомобілебудування). Внаслідок  цього вітчизняні підприємства в  багатьох випадках вимушені будуть діяти  в умовах жорсткої конкуренції. Крім того, лібералізація торговельного  режиму України збільшить залежність національної економіки від стану  світової економіки.

Таким чином, за кількістю  та значимістю для України переважають  позитивні наслідки приєднання до СОТ. Водночас слід звернути увагу на те, що в окремих галузях та секторах економіки може складатися різне  співвідношення позитивних та негативних наслідків вступу до СОТ.

Слід наголосити, що небезпечність  форсування вступу до СОТ полягає  в тому, що Україна може вступити до цієї організації на неприйнятних умовах, чим завдасть шкоди багатьом галузям економіки.

Крім того, необхідно враховувати, що наслідки вступу до СОТ змінюватимуться  в часовому вимірі. Так, негативний наслідок у перспективі може перетворитися  в позитивний, або навпаки.

 

3. 2. Гармонізація національного законодавства України

Трансформацію українського законодавства відповідно до принципів, норм i стандартів СОТ, апробованих  протягом десятиріч у багатьох країнах  світу, вже сьогодні можна віднести до позитивних наслідків приєднання України до СОТ.

Про важливість та складність процесу гармонізації національного  законодавства свідчить той факт, що в країнах Центральної та Східної  Європи, які вже є членами СОТ, кількість нормативно-правових актів, що потребували гармонізації з угодами  СОТ, коливалася від 800 до 1500. Гармонізація законодавства разом з товарними  тарифами, сільським господарством i послугами є основними темами на двосторонніх переговорах з країнами - членами СОТ, які були розпочаті  Україною у 1997 р. i тривають досі.

У процесі гармонізації національного  законодавства кожна країна - претендент на вступ до СОТ повинна дотримуватися  певних правил. Серед таких правил можна виокремити чотири основних, на яких побудовано багатосторонню торговельну систему СОТ.

Перше правило — захист вітчизняної промисловості тільки за допомогою тарифів. Це правило  дозволяє країнам захищати внутрішнє  виробництво від іноземної конкуренції, за умови що такий захист забезпечується тільки через застосування тарифів, які підтримуються на низькому рівні. Правило містить важливий виняток, що дозволяє країнам, які мають труднощі з платіжним балансом, вводити  обмеження імпорту з метою  захисту свого фінансового стану.

Друге правило передбачає зменшення та скасування тарифів i інших  бар’єрів у торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів. Тарифні  ставки та інші зобов’язання, погоджені  в ході таких переговорів, наводяться у Розкладі поступок кожної країни. Така країна зобов’язується не застосовувати тарифи або інші мита та збори за ставками, що перевищують ставки, зазначені у її Розкладі.

Третє правило в основі містить принцип режиму найбільшого  сприяння, який передбачає, що погоджуючись на надання такого режиму, країна-член зобов’язується провадити недискримінаційну  політику i не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно  з іншими в усіх питаннях, пов’язаних із зовнішньою торгівлею товарами. Так, якщо країна накладає мито на експорт  товарів у певний пункт призначення, то вона повинна застосовувати мито за такими самими ставками на експорт  у всі інші пункти призначення.

Четверте правило —  це правило національного режиму, яке доповнює принцип режиму найбільшого  сприяння i вимагає, щоб після сплати мита та інших зборів імпортований товар отримав режим не менш сприятливий, ніж той, що отримують аналогічні товари, вироблені вітчизняними виробниками. Тобто країна не може застосовувати  до імпортних товарів внутрішні  податки i збори за ставками, вищими за ставки, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів.

З урахуванням досвіду  вступу до СОТ інших країн, а також  враховуючи діюче в Україні законодавство, у відповідність з нормами  СОТ передусім має бути приведене  податкове та митне законодавство, законодавство щодо державної підтримки промисловості, сільського господарства i захисту прав інтелектуальної власності.

Відповідно до Графіка  розгляду пріоритетних законопроектів, який було надано урядом України країнам - учасницям робочої групи з  розгляду заявки України про вступ  до СОТ, визначено 20 першочергових законів i кодексів, які потребують реформування. На сьогодні більшість з цих нормативних актів уже прийнято.

Центральними органами виконавчої влади здійснено аналіз законодавства  у сферах, що регулюються угодами  СОТ, та підготовлено проекти законів  з метою усунення невідповідностей чинного законодавства України  у митній, податковій та інвестиційній  сферах, у сферах захисту прав інтелектуальної  власності, нетарифного регулювання, сільського господарства, санітарних та фітосанітарних заходів, технічних бар‘єрів в торгівлі та у сфері торгівлі послугами.

Зокрема, протягом 2003-2004 рр. було прийнято наступні закони України  з метою реформування нормативної  бази у відповідності до стандартів СОТ:

 

• Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від 24.12.2002 №349-IV, яким удосконалено порядок оподаткування податком на прибуток операцій з надання (отримання) фінансової допомоги, упорядковано визначення терміну «звичайна ціна», запроваджено методи щодо обчислення звичайних цін, розширено перелік груп основних фондів, що підлягають амортизації із одночасною зміною ставок нарахування податкової амортизації, знижено з 1 січня 2004 року ставку податку на прибуток з 30 до 25 відсотків;
• «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV, який кардинально змінює систему оподаткування доходів громадян, стимулює зростання та легалізацію їх доходів: це, в першу чергу, зменшення ставки оподаткування до 15% (перехідний період терміном три роки - 13%), розширення соціальних пільг та скасування податкових пільг за професійною ознакою;
• «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 №852-IV, який визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису»;
• «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV, який встановлює основні організаційно - правові засади електронного документообігу та використання електронних документів;
• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності» № 1407-IV від 03.02.2004 (щодо авторського права та суміжних прав);
• «Про внесення зміни до статті 15 Закону України «Про поштовий зв‘язок» № 1722-IV від 18.05.2004 (щодо виключного права національного оператора на пересилку простих листів вагою до 50 грамів);
• «Про внесення змін до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 1765- IV від 15.06.2004 (щодо застосування в Україні одиниць вимірювань фізичних величин, забезпечення достовірності вимірювань, приведення їх до міжнародних еталонів)»;
• «Про державну підтримку сільського господарства України» № 1877-IV від 24.06.2004 (визначає основи державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку)»;
• «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників» № 1878-IV від 24.06.2004»;