Організація та аналіз депозитних операцій банку

Основний капітал не включає  збитків за поточний рік і нематеріальні  активи.

Розкриті резерви включають  і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати критеріям, визначенням Законом України  “Про банки і банківську діяльність”  та нормативно-правовими актами Національного  банка України.

В межах, в яких це дозволяється чинним законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, додатковий капітал може включати:

• нерозкриті резерви;
• резерви переоцінки;
• гібридні (борг \ капітал) капітальні інструменти;
• субординальний борг;
• інші інструменти відповідно до чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Розмір додаткового капіталу не може перевищувати 100 відсотків основного  капіталу.

Банк формує резервний  фонд на покриття непередбачених збитків  за всіма статтями активів та позабалансовими  зобов'язаннями. Розмір щорічних відрахувань  до резервного фонду має бути не менше 5 (п'яти) відсотків від щорічного  прибутку Банку до досягнення ним 25 (двадцяти п'яти) відсотків розміру  регулятивного капіталу Банку. Банк формує інші фонди та резерви на покриття збитків від активів  відповідно до чинного законодавства, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Прибуток Банку визначається як різниця між доходами та витратами  Банку, пов'язаними з отриманням цих доходів, та утворюється з  надходжень від господарської діяльності після покриття операційних та інших  витрат.

Результати діяльності Банку  за звітний рік розкриваються  в Звіті про фінансові результати та примітках до нього. Фінансовим результатом  діяльності Банку за звітний період з 01.01.2011 до 31.12.2011 р. є чистий збиток у сумі 79,2 млн. грн., що майже у 2,4 рази краще результату 2010 року.

Від`ємне значення фінансового  результату за підсумком діяльності звітного року є наслідком погіршення якості активів та спрямування значного обсягу коштів на формування резервів для відшкодування можливих втрат  від активних операцій – 204,4 млн. грн., що на 27% менше аналогічного показника 2010 року.

Операційний прибуток Банку  за 2011 рік склав понад 849 млн. грн.

Чистий процентний дохід  Банку за 2011 рік становить 382,7 млн. грн. Найбільшою складовою частиною в процентних доходах є доходи від кредитування клієнтів корпоративного та роздрібного сегментів ринку.

Чистий комісійний дохід  займає друге місце за розміром у  складі прибутку Банку та становить 357,2 млн. грн., що майже на 30% більше минулорічного  значення.

Результат від торгівлі іноземною  валютою та похідними фінансовими  інструментами за звітний рік  склав 29млн.грн. Інші операційні доходи становлять 11,2 млн. грн.

Від торгівлі цінними паперами Банк у звітному році отримав дохід  у розмірі 74,6 млн. грн.

Адміністративні та інші операційні витрати залишились на рівні минулого року і склали 736,5 млн. грн.

Активи Банку станом на кінець дня 31.12.2011 року становили 22 млрд. грн.

За звітний рік кредитний  портфель Банку збільшився на 12 % порівняно  з попереднім роком та становить 17 601 млн. грн. (з урахуванням резерву  під знецінення кредиту) , у т.ч. кредити, надані юридичним особам – 15 250 млн. грн., фізичним особам – 3 936 млн. грн., міжбанківські  кредити – 143 млн. грн.

Сума резерву під знецінення кредитів складає – 1 728 млн. грн., що становить – 11,14% від суми активу.

Об’єм залучених клієнтських  коштів станом на кінець дня 31 грудня 2011 складає 18 254 млн. грн.: кошти інших  банків - 7 411 млн. грн., у т.ч. залучені від НБУ кошти - 6 090 млн. грн., юридичних осіб - 3 185 млн. грн., іноземних міжнародних фінансових організацій - 126 млн. грн., фізичних осіб – 7 531млн.грн.

Протягом року було додатково  залучено 20 млн. доларів США на умовах субординованого боргу, загальна сума якого склала -1042 млн. грн.

У 2011 році Банк активно здійснював операції з купівлі-продажу іноземної  валюти. Обсяг продажу за дорученням клієнтів безготівкової іноземної  валюти склав – 1 832 млн. доларів США, 113 млн. євро та 3 522 млн. рос. рублів, обсяг  купівлі - 645 млн. доларів США, 94 млн. євро, 5 423 млн. рос. рублів.

На протязі звітного періоду  капітал Банку відповідав вимогам  Національного банку України. Банк належить до групи достатньо капіталізованих  банків.

Станом на кінець дня 31.12.2011 р. регулятивний капітал Банку склав 2 249 млн. грн. Значення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи платоспроможності  Банку щоденно контролюється  керівництвом Банку та станом на кінець дня 31.12.2011 р. становив 10,62 %, що відображає здатність Банку своєчасно і  в повному обсязі розрахуватися  за своїми зобов’язаннями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Аналіз депозитних  вкладів АТ «Фінанси і кредит»

Основним джерелом збільшення ресурсної бази банку «Фінанси і  кредит» є залучення коштів на строкові депозити. Стратегія банку  передбачає нарощення капіталу банку , динамічне збільшення ресурсної  бази. Для цього проводиться ефективна  депозитна політика. банк пропонує вигідні та гнучкі умови розміщення депозитів, надійність та конфіденційність, багатофункціональність – депозит  може приносити не тільки процентний доход, але й одночасно виступати  забезпеченням при проведенні активних операцій банку.

З метою врахування максимальних потреб клієнтів, банк пропонує своїм  вкладникам різноманітні депозитні  програми.

АТ «Фінанси і кредит»  активно залучає кошти клієнтів на депозитні та поточні рахунки як в національній, так і в іноземній валюті. Банк пропонує своїм клієнтам відкрити поточні рахунки (в тому числі для отримання пенсій) та депозитні рахунки з можливістю поповнення депозиту, з виплатою відсотків авансом, щомісячно, щоквартально або при закритті рахунку і з можливістю приєднання відсотків до основної суми депозиту.

У 2012 році приріст депозитів  у банківській системі склав 15.8% р/р (17.6% у 2011 р.). Приріст депозитів юридичних осіб склав 10.2% р/р, що майже в два рази менше ніж у минулому році та майже у два рази менше у порівнянні з приростом депозитів фізичних осіб.  На відміну від минулого року, динаміка приросту валютних та гривневих депозитів була практично однаковою (9.9% р/р - гривня та 10.7% р/р - валюта), тоді як минулого року приріст валютних депозитів істотно випереджав гривневі вклади (34.8%  та 22.7%, відповідно). Ця динаміка обумовлена істотним збільшенням банками ставок на залучення гривневих депозитів, у тому числі на короткі терміни.  Уповільнення ж темпів приросту депозитів юридичних осіб у 2012 році в цілому, на думку Банку, пов'язано з обмеженістю доступу до кредитних ресурсів на тлі загального уповільнення економічного зростання, що примушувало компанії використовувати свої заощадження для фінансування поточної діяльності.⁹

Найменування статті	2012 рік	2011 рік
Депозити в інших банках:	23 979	23 970
Короткострокові	23 979	23 970
Короткострокові кредити,надані іншим банкам	-	129
Резерв під знецінення коштів в інших банках	(498)	(4 794)
Усього коштів у банках за мінусом резервів	23 481	19 305

 

АТ «Фінанси і кредит»  пропонує наступні види депозитів: «Класик», «Стандарт», «Оптима», «Вільні гроші», «Вільні гроші +», «Пенсійний» та спеціальна пропозиція «Вклад в банківських  металах». Перераховані вклади орієнтовані на людей з різним рівнем достатку та різними можливостями управління заощадженнями. Умови цих вкладів є достатньо гнучкими: передбачено поповнення та зняття коштів, пролонгація, капіталізація відсотків тощо.

 

 

 

 

2.3. Страхування депозитів  як метод підвищення успішного  функціонування банку

 

На сьогодні, коли суспільство  почало відновлювати свою довіру до банків, зокрема до депозитів, майже всі  країни, включаючи Україну, намагаються  убезпечитись від небажаних і  непрогнозованих наслідків ослаблення банківських систем через сповільнення темпів зростання економіки, банкрутства  окремих банків і, як наслідок, панічних настроїв і масовому відплив депозитів. Сьогодні серед основних пунктів  своїх антикризових програм країни висувають підвищення гарантованих сум та фінансову підтримку систем страхування депозитів (ССД), що має повернути довіру до банківських системи та урядів.

У ринкових умовах банківські кризи будуть неминучі. У зв’язку  з цим стає питання страхування  банківських депозитів. Для населення  таке страхування буде важливим елементом  системи соціального захисту. Для  підприємств та організацій воно дасть змогу знизити ризик  втрат, які пов’язані з банківською  нестабільністю. Для самої банківської  системи таке страхування дозволить  послабити небезпеку вилучення  депозитів та попередити розповсюдження банківської кризи.

Страхування депозитів може бути державним та здійснюватися  за рахунок бюджету. Його засновником  повинна бути установа з великим  контрольними повноваженнями по відношенню до банківських установ, які підлягають страхуванню.     

Особливу увагу питанню  страхуванню депозитів приділяється в банківській практиці західних країн. Більшість промислово розвинутих країн або вже ввели в дію, або вводять механізм захисту  депозитів. Ці механізми можуть бути державними, як у США, Великобританії та Канаді; можуть створюватися самими банками, як у Франції, Німеччині  та Нідерландах; та мати змішаний характер, як у Бельгії та Японії.[20,13]

Основна мета страхування  депозитів полягає у тому, щоб  забезпечити збереження вкладів  населення, підприємств та організацій  у випадку банківського краху. Це один з елементів соціального  захисту та у той же час важливий інструмент підтримки життєздатності кредитної системи. Забезпечуючи гарантію збереження вкладів на банківських  рахунках, страхування депозитів  зменшує небезпеку вилучення  вкладів у випадку погіршення кон’юнктури та неплатоспроможності  окремих установ.

Незважаючи на розбіжності  у схемах депозитного страхування, до їх спільної риси можна віднести територіальну ознаку здійснення страхування, яка не робить різниці між національними  та іноземними банківськими установами, які функціонують у даній країні. Страхування розповсюджується як на вклади резидентів, так і нерезидентів. По відношенню до страхування валютних вкладів існує різноманітна практика: деякі країни такі вклади страхують, інші ні. Міжбанківські вклади, як правило, не страхуються. Велика кількість країн встановлює максимальні ліміти на розміри депозитів, які належать страхуванню.

На даному етапі розвитку банківської системи України  потрібно враховувати досвід страхування  депозитів зарубіжних країн для  того, щоб попередити можливість банківської  кризи. Ця проблема стоїть перед керівними  органами, які повинні дозволити  банкам ефективно використовувати  коливання процентної ставки по вкладам  в якості засобу компенсації як індивідуального  ризику неповернення боргу, так і  ризику знецінення грошей.

Фінансова стійкість системи  страхування депозитів передбачає стабільність її функціонування, що ґрунтується  на фінансовій достатності коштів системи  страхування депозитів у сукупності з наявністю законодавчо закріпленого механізму оперативного покриття дефіциту коштів, як прогнозованого, так і  такого, який виникає після настання страхового випадку. Якщо страховик  депозитів не має оперативного доступу  до достатніх фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виплати  відшкодування застрахованих депозитів, це буде негативно впливати на рівень довіри населення до системи страхування  депозитів і призведе до затягування  з прийняттям уповноваженими органами необхідних заходів щодо проблемних/неспроможних фінансових інститутів, що може призвести  до підриву стабільності усього фінансового  ринку. Методи, що забезпечують фінансову  стійкість системи страхування  депозитів, повинні виконувати свої основні завдання, а саме: захищати права та законні інтереси вкладників, укріплювати довіру до банківської  системи, запобігати масовому вилученню  депозитів у період криз, та стимулювання залучення заощаджень у період стабільного розвитку. Їх можна умовно розподілити на дві групи: фінансові та нефінансові.

Основою фінансової стійкості  системи страхування депозитів  є своєчасна сплата внесків учасниками системи та можливість швидкого доступу  до державних кредитів у разі вичерпання фінансових ресурсів системи страхування  депозитів. Така ситуація може настати, по-перше, у країнах, де системи страхування  депозитів діють нетривалий період, що не дає можливості накопичити достатній  обсяг капіталу, по-друге, у разі банкрутства системоутворюючого  банку і, по-третє, у період кризи.

Можливість надання державних  кредитів Фонду повинна бути обов'язково закріплена законодавством із чітким визначенням ситуації «вичерпання  фінансових можливостей системи  страхування депозитів», разом з  чинним механізмом доступу до державних  кредитів. У разі відсутності такого прописаного механізм цей постулат може стати, на жаль, тільки теорією, якою важко скористатися на практиці.