Організація та аналіз депозитних операцій банку

Строкові депозитні ресурси  – це кошти, що зберігаються на окремих  депозитних рахунках у банку протягом строку, який визначається у депозитній угоді.⁸ Можуть залучати усі клієнти банку: суб’єкти господарської діяльності, центральні і місцеві органи влади, бюджетні установи, комерційні банки і приватні особи.

Розміщення строкових  депозитних ресурсів має такі особливості:

• чітко встановлений строк зберігання;
• оформлюються депозитною угодою;
• не використовуються для здійснення поточних платежів;
• при достроковому вилученні коштів банк застосовує штрафні санкції.

Сплачується високий депозитний процент, рівень якого залежить від  терміну вкладу, виду внеску, облікової  ставки НБУ, загальної динаміки ставок грошового ринку та інших факторів. Визначальним при встановленні величини відсоткової ставки є термін, на який розміщені кошти: чим триваліший термін, тим вища процентна ставка. Відсоткова ставка встановлюється на рівні, який не перевищує величину облікової  ставки НБУ. На величину відсоткової  ставки впливає і частота виплати  доходу: чим рідше здійснюються виплати, тим вищий рівень процентної ставки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Законодавча база здійснення депозитних операцій банку

З огляду на тенденцію збільшення вкладних (депозитних) операцій і з  метою забезпечення їх стабільності та гарантованості назріла нагальна потреба у більш детальному врегулюванні цього питання, і українське законодавство  не стоїть на місці. Так, замість лише двох статей в Цивільному кодексі  УРСР 1963 р. (ст. 384 та ст. 386) стосовно вкладів  громадян у кредитних установах  та зверненню стягнення на ці вклади, новий Цивільний кодекс України  містить вже цілу главу, присвячену банківським вкладам.

Крім того, вкладні (депозитні) операції регулюються наступними Законами України:

-          «Про Національний банк України»  від 20.05.99 р. №679-XIV;

-          «Про банки та банківську діяльність»  від 07.12.2000 р. №2121-III;

-          «Про платіжні системи та переказ  грошей в Україні» від 05.04.2001 р. №2346-Ш;

-          «Про Фонд гарантування вкладів  фізичних осіб» від 20.09.2001 р.  №2740-ІП;

-          «Про цінні папери та фондову  біржу» від 18.06.2001 р. №1201-XII

-          «Про державне регулювання ринку  цінних паперів в Україні» від 30.10.96 р. №448/96-ВР.

Банки при відкритті та веденні рахунків своїх клієнтів-фізичних осіб керується “Інструкцією про  відкриття банками рахунків у  національній та іноземній валюті”, затвердженою постановою Правління  НБУ від 18.12.98р. №527, а також зміни  до цієї інструкції затверджені постановою Правління НБУ від 14.04.2000р. №146, “Інструкцією про касові операції в банках України”, затвердженою постановою Правління  НБУ від 14.08.03.№337, “Положення про  ведення касових операцій у національній валюті України “ від 19.02.01 №72, затверджене  постановою Правління НБУ та зміни  до положення від 1 серпня 2001р. та “Правилами організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками  клієнтів і взаємовідносин з цього  питання між територіальними  управліннями НБУ та комерційними банками в національній валюті”, від 05.02.2001р. №44 затвердженими постановою Правління НБУ.

При проведенні бухгалтерського  обліку операцій з депозитами фізичних осіб банки керуються “Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України”, затвердженою постановою Правління НБУ від 15.09.2004 №435, “Правил бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і  витрат банків”, затверджених постановою Правління НБУ від 25 вересня 1997 року №316 та зміни до них.

 Для страхування вкладів  фізичних осіб банки керуються  постановою Правління НБУ “Положення  про порядок відшкодування Фондом  гарантування вкладів фізичних  осіб коштів вкладникам банків  у разі їх ліквідації ” від  11.01.01. №8, а також зміни до положення  затвердженими постановою Правління  НБУ від 26 червня 2001р. №239.

 Також банки України  в процесі проведення своєї  депозитної політики керуються  рішеннями Ради і Правління  банків і не повинні суперечити  загальним стратегічним планам  банка у проведенні їх діяльності. Для більш чіткого опису своєї  політики стосовно залучення  депозитів фізичних осіб та  операцій з ними Правліннями  банків затверджується положення  про порядок здійснення операцій  за поточними та строковими  депозитними (вкладними) рахунками  фізичних осіб у національній  та іноземній валютах.

Згідно ЦКУ за договором  банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову  суму (вклад), яка надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в  іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу за своєю суттю є різновидом договору позики, оскільки кошти передаються  вкладником, який є кредитором, банку  – боржнику. Проте за договором  позики боржник після передання  йому коштів стає їх власником, тоді як за договором банківського вкладу таких відносин речово-правового характеру не виникає.

Договір банківського вкладу є двостороннім, реальним та сплатним. Двосторонність цього договору означає, що його сторони мають взаємні права та обов'язки. Реальним він є тому, що зобов'язальні правовідносини за ним виникають тільки після внесення вкладником коштів на депозитний рахунок. Оплатність такого договору полягає втому, що, незважаючи на будь-які обставини, банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти або дохід в іншій формі (винагороду за договором), у тому числі і в разі дострокового розірвання договору на вимогу вкладника (банк також має виплатити проценти, але зазвичай у меншому розмірі, обумовленому договором).

Сторонами договору банківського вкладу є банк та вкладник.

Отже, депозитні операції – це залучення грошових коштів на депозитні рахунки з метою  отримання відсотків у майбутньому. Управління залученими депозитними рахунками відноситься до управління пасивними операціями. Об’єктом депозитних операцій  є кошти,  що передані банку на умовах депозитної двосторонньої угоди. Суб’єктами є банківські установи, що виступають як позичальники і як кредитори, підприємства (фірми, організації) та інші кредитні установи, фізичні особи – власники коштів як кредитори.

Класифікація депозитів  є дуже широкою та різниться з  огляду на автора. Нами було розглянуть велика кількість класифікаційних  ознак. Серед основних видів виділяють депозити до запитання, строкові та ощадні внески, також депозити в національній чи іноземній валюті тощо.

Щодо законодавчої бази, то виділяють наступні нормативно-правові  документи, що регулюють депозитну  діяльність банку:

«Про Національний банк України» від 20.05.99 р. №679-XIV;

-          «Про банки та банківську діяльність»  від 07.12.2000 р. №2121-III;

-          «Про платіжні системи та переказ  грошей в Україні» від 05.04.2001 р. №2346-Ш;

-          «Про Фонд гарантування вкладів  фізичних осіб» від 20.09.2001 р.  №2740-ІП;

-          «Про цінні папери та фондову  біржу» від 18.06.2001 р. №1201-XII

-          «Про державне регулювання ринку  цінних паперів в Україні»  від 30.10.96 р. №448/96-ВР.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Аналіз депозитних операцій банку

2.1. Аналіз фінансового  стану та економічної практики  АТ «Фінанси і кредит»

Банк "Фінанси та Кредит" - системний універсальний банк, що працює на українському фінансовому  ринку з 1991 року і входить в  десятку найбільших банків – лідерів  фінансового ринку України. Входить  до складу промислово-фінансової групи  Фінанси та Кредит.

Банк зареєстрований Національним банком України у 1990 року під назвою «Комерційний банк ділового співробітництва», у 1995 р. рішенням учасників був перейменований на Комерційний банк «Фінанси та Кредит», у 2002 р. назву було змінено на Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ. У 2007 р. Банк змінив форму власності з товариства з обмеженою відповідальністю на відкрите акціонерне товариство. Перетворення було здійснено шляхом обміну часток учасників у статутному капіталі Банку „Фінанси та кредит”, ТОВ на акції Банку, які випущені у бездокументарній формі. У 2009 року була проведена державна реєстрація змін найменування Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит».

Станом на кінець дня 31.12.2011 р. статутний капітал Банку становив 2 000 млн. гривень. Статутний капітал  Банку поділено на 4 000 млн. простих  іменних акцій номінальною вартістю 0,50 гривні кожна. Привілейовані акції  Банком не випускались.

Банк, в межах наданих  НБУ ліцензій та дозволів, надає  великий спектр банківських послуг клієнтам - суб’єктам усіх форм господарювання: фінансовим банківським та небанківським  установам, державним та приватним  підприємствам, суб’єктам підприємництва, фізичним особам, резидентам, нерезидентам, на внутрішньому та зовнішніх ринках, бере участь у державних та міжнародних  програмах фінансування.

Банк є міжрегіональним  банком, який представлено на всій території  України. Станом на кінець дня 31.12.2011 р. до мережі Банку входить Головний банк, 16 філій та 296 відділень, У звітному році Банк не проводив злиття, приєднання, поділ, виділення, а також не припиняв жодних видів діяльності, дозволених банківською ліцензією. Банк н е має інвестицій в асоційовані та дочірні установи компанії станом на кінець дня 31.12.2011 р.

Банк має обмеження  на володіння активами, переданими у заставу за отриманими від НБУ  кредитами рефінансування. До цих  активів відносяться цінні папери у торговому портфелі банку та основні засоби.

Стратегічна мета Банку:

• Корпоративний бізнес – орієнтація на клієнтів сегменту малого бізнесу;

• Роздрібний бізнес – збільшення продажу банківських продуктів  масового сегменту, карткового кредитування та залучення коштів від фізичних осіб, у тому числі шляхом продажу  через альтернативні канали (з 5% до 20%);

• Розвиток функціональності та технологічності підтримуючих систем Банку.

Банк здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про банки і банківську діяльність», нормативно - законодавчими актами України, та на підставі отриманих ліцензій та дозволів.

Банк проводить наступні банківські операції, передбачені Статутом Банку, підставі банківської ліцензії №123 від19 листопада 2001 року, виданої  Національним банком України:

• залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів  від юридичних і фізичних осіб;

• відкриття та ведення  поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських  металах;

• розміщення залучених  коштів та банківських металів від  свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

• неторговельні операції з валютними цінностями;

• перевезення валютних цінностей та інкасація коштів;

• залучення та розміщення іноземної валюти та банківських  металів на валютному ринку України;

• залучення та розміщення іноземної валюти та банківських  металів на міжнародних ринках;

• неторговельні операції з валютними цінностями;

• перевезення валютних цінностей та інкасація коштів;

• операції з цінними  паперами та інвестиції:

- емісія власних цінних  паперів; 

- купівля та продаж  цінних паперів за дорученням  клієнтів;

- операції на ринку  цінних паперів від свого імені  (включаючи андеррайтинг);

- інвестиції у статутні  фонди та акції інших юридичних  осіб.

• операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

- з інструментами грошового  ринку; 

- з інструментами, що  базуються на обмінних курсах  та відсотках; 

- з фінансовими інструментами; 

• довірче управління коштами  та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

• депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.

Основний капітал Банку  включає:

• сплачений і зареєстрований статутний капітал;
• розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акції додаткових внесків акціонерів у капітал Банку;
• загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій.