Організація та аналіз депозитних операцій банку

ВСТУП

Кошти, залучені в банківську систему України – це запорука розвитку виробництва, малого і середнього бізнесу, який потребує банківських  кредитів та інвестицій. Формування ресурсної  бази комерційних банків є одним  із найважливіших завдань для  забезпечення економічного зростання.

Ресурсна база сучасного  комерційного банку характеризується широкою різноманітністю видів  депозитів. Серед популярних за кордоном, а нині застосовуваних в Україні  форм акумулювання коштів населення  — залучення банками різдвяних, відпускних, податкових та інших строкових  вкладів, внески на які відбуваються регулярно (наприклад, щотижня) з метою  накопичення коштів, достатніх для  оплати видатків на різдвяні свята  чи під час відпустки. Для банків такі методи мобілізації коштів вигідні  тим, що вони сприяють зростанню депозитів  і стимулюють ощадливість вкладників. Здійснення депозитних операцій - одна з найважливіших економічних  передумов для організації діяльності комерційного банку, оскільки за рахунок  залученого капіталу формується ресурсна база банку. Поряд із цим ефективне  функціонування депозитного ринку  неможливе без забезпечення зваженої депозитної стратегії. Саме в цьому  полягає актуальність даного наукового  дослідження.

Метою даної дипломної  роботи є систематизація, розширення та закріплення теоретичної підготовки з приводу організації депозитних операцій банку. на основі проведеного  дослідження сформувати основні  висновки та напрями вдосконалення  механізмів залучення вкладів до банківських установ.

Виходячи з поставленої  мети необхідно виконати наступні завдання:

• дати загальну характеристику депозитних операцій банку;
• визначити законодавчу базу здійснення депозитних операцій банку;
• дати економічну характеристику та проаналізувати фінансовий стан АТ «Фінанси і кредит»;
• проаналізувати технологію залучення коштів;
• описати страхування депозитів як метод підвищення успішного функціонування банку;
• розглянути основні проблеми організації депозитних операцій банку;
• описати закордонний досвід в сфері організації депозитних операцій банку;
• запропонувати заходи щодо підвищення ефективності організації залучення коштів.

Об’єктом дослідження  є економічні відносини, що виникають  в процесі організації депозитних операцій банку.

Предметом даної дипломної  роботи є теоретичні основи, методологічні  підходи та практичні аспекти  організації та аналізу депозитних операцій банку.

Серед використаних методів  дослідження варто виділити наступні:

• загальнонаукові, тобто теоретичне ознайомлення з загальними принципами проведення операцій;
• аналіз – розбиття операції на окремі складові частини та визначення ступеню впливу кожного на кінцевий результат;
• синтез – об’єднання елементів у  єдине ціле та вивчення їх у взаємозв’язку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи організації депозитних операцій банку

 

1.1.Сутність депозитних операцій банку

 

З історії розвитку банківської  справи відомо, що початковою формою депозитних операцій було збереження на монетних дворах у міняйлів золотих монет. За збереження цих монет власник платив тому, хто зберігав, певну винагороду, а останній гарантував, на бажання клієнта, повернення саме тих монет, які було передано на зберігання. Отож, на таких умовах міняйли не могли здійснювати позичкові операції з отриманими монетами, на могли мати прибутку, з якого вони виплачували б власникам грошей проценти. Надалі історично склалося так, що власники грошей перестали вимагати повернення власне монет, поверталася тільки сума грошей, що їм відповідала. Міняйли отримали можливість до власного капіталу додати залучені на збереження кошти і надавати за їх рахунок кредити. Так з’явилися перші депозити. У наш час джерела коштів, які розміщують на депозити, різноманітні: це – кошти на рахунках підприємств, установ усіх форм власності, організацій, кошти на ощадних вкладах і на рахунках кредитно-фінансових установ.¹

На сьогодні, у суспільстві  закріпилося осмислення того, що головну  роль у фінансуванні потреб суб’єктів  господарювання мають відігравати внутрішні джерела грошових ресурсів, до яких належать і заощадження населення. Це потенційно важливе інвестиційне джерело за посередництва банківської системи.

Операції завдяки яким банк формує свої ресурси називаються  пасивними, відображаються в пасиві балансу банку. пасивні операції відіграють первинну роль щодо активних операцій необхідною умовою проведення яких є достатність внутрішніх ресурсів. Саме в результаті пасивних операцій комерційні банки отримують додаткові ліквідні кошти.²

Поняття «депозиту» різні  науковці визначають по-різному. Розглянемо декілька визначень. 

Депозит (від латинського  – річ, віддана на збереження) –  це економічні відносини щодо передачі коштів клієнта в тимчасове користування банку. Особливість депозиту полягає  в його роздвоєності в практичному  застосуванні. По-перше, депозит є  для вкладника потенційними грошима, вкладник може виписати чек і спрямувати відповідну суму в обіг. Але в  той же час “банківські гроші” приносять вкладникові дохід, виступають уже в ролі капіталу. Перевага депозиту перед готівкою в тому, що депозит  приносить дохід у формі процента, а недолік у тому, що процент  депозиту нижчий порівняно з тим, який виплатять на капітал, якщо його позичити. Тому саме при депозитних операціях дуже виразно виступає сутність комерційної діяльності банків – платити за депозит дешевше, а розміщувати його за вищу плату.³ (с.187)

Згідно з Положенням “Про порядок здійснення банками України  вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами”, затверджених постановою Правління Національного  банку України від 03.12.2003 року N516, вкладна (депозитна) операція – операція банку із залучення грошових коштів або банківських металів від  юридичних і фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки в банку на договірних засадах або депонування  грошових коштів вкладниками з оформленням  їх ощадними (депозитними) сертифікатами. Операції банків з банківськими металами здійснюються з фізичною поставкою  банківських металів, або без  фізичної поставки.

Закон України «Про банки  та банківську діяльність» визначає вклад (депозит ) як кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщенні клієнтами на їх іменних  рахунках у банку на договірних засадах  на визначений строк зберігання або  без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавство України та умов договору.

На погляд професора А. М. Мороза «депозит (від лат. depositium – річ, яку віддали на зберігання) – це кошти у національній та іноземній валюті, що передані їхнім власником або іншою особою за його дорученням у готівковій або безготівковій формі на рахунок власника на зберігання на певних умовах.»⁴ с. 27

За думкою Стельмах В.С.,  «депозит (вклад) – грошові суми чи цінні папери, передані фізичними  та юридичними особами банківським  установам для зберігання на певних умовах.»⁵ с.187

Метою здійснення депозитних операцій є:

• залучення коштів для подальшого їх розміщення в активні операції;
• залучення коштів для поповнення ліквідності з метою розрахунків за зобов’язаннями.

Професор О.В.Васюренко вважає, що «депозит - це гроші, передані в банк їх власником для збереження, і які, в залежності від умов збереження, обліковуються на тому чи іншому банківському рахунку.»⁶ с.73

  Суб'єктами відносин  щодо обслуговування депозитів  виступають:

• комерційні банки як позичальники;
• підприємства (фірми, організації), банки та інші кредитні установи, фізичні особи – власники коштів як кредитори.

  Власник депозиту є депонентом. 

  Об'єктом депозитних операцій є внески, які на певний час залучаються на депозитні рахунки в банк. Це кошти, передані на умовах, визначених двосторонньою угодою.

  Згідно нормативно-правових актів виділяють наступну класифікацію депозитних вкладів, зазначену на рисунку нижче.

 

Депозити фізичних осіб

Залишки на карткових рахунках фізичних осіб

Іменні на пред’явника

Депозитний сертифікат

Депозити з оформлення депозитного договору

Залишки на поточних рахунках фізичних осіб

Довгострокові (до 1 року)

Короткострокові (до 1 року)

Пенсійні, студентські,  цільові  вклади на дітей

До запитання

Строкові

Ощадні

                                                                                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Класифікація депозитів  фізичних осіб у відповідності до чинних нормативно-правових актів

Проте на практиці можна  зустріти набагато більше ознак, за якими  класифікують депозити населення. У додатку А зазначено узагальнену клавифікацію депозитних вкладів за такими науковцями як І.М. Парасій-Венгуренко, О.В.Васюренка, Р.Коцовська, В. Ричаківська та інших.

З наведеної в додатку  таблиці, за валютою вирізняють депозити в національній та іноземній валютах. Останні в свою чергу підрозподіляються  на депозити у вільноконвертованій валюті та депозити у неконвертованій валюті.

За формою вилучення депозиту та нарахованих процентів розрізняють: безумовні депозити та умовні. Безумовні  депозити бувають без попереднього повідомлення та з попереднім повідомленням. Умовні депозити можуть бути вилучені у разі настання певних обумовлених  угодою обставин.

 За економічним змістом  та характером депозиту розрізняють:  пасивні та активні депозити. Пасивні депозити виступають  джерелом залучення банківських  ресурсів. Активні депозити —  засіб розміщення тимчасово вільних  кредитних ресурсів. Значна частка  активних депозитів у валюті  балансу негативно характеризує  ділову активність банку, який  не в змозі ефективно розпоряджатися  своїми кредитними ресурсами.

За формою визначення власника депозиту виділяють іменні депозити та депозити на пред’явника. Так, наприклад, ощадні депозитні сертифікати на пред’явника емітуються без зазначення власника, а вимогу за ними уступають, просто вручаючи сертифікат без пред’явлення будь-якого документа. Ощадні сертифікати на пред’явника — визнаний засіб конфіденційного зберігання значних коштів у національній та іноземній валютах. Але якщо власник загубить його, то втрачає вкладену суму так само безповоротно, як гаманець із готівкою. Іменні депозитні сертифікати в обіг не потрапляють і не продаються іншим особам (не підлягають відчуженню).

За категоріями вкладників депозити поділяються на: депозити банків; депозити за рахунок бюджетних  коштів; депозити суб’єктів господарської  діяльності; депозити фізичних осіб.

За формою грошового обігу  можна виділити: депозити внесені  готівкою та безготівкові депозити. При  цьому депозити від фізичних осіб, як правило, залучаються готівкові, а від юридичних осіб — безготівкові.

За цільовим призначенням депозити поділяються на: дохідні  депозити та гарантійні депозити.

За способом юридичного оформлення зобов’язань виокремлюють: депозити, оформлені угодою, депозити з наданням ощадної книжки, депозити з наданням ощадного сертифіката.

Детальніше розглянемо депозити за строками використання, тому що данні види ресурсів впливають на стабільність і прибутковість ресурсної бази банку.

Депозитні ресурси з розміщенням  до запитання – це залучені кошти  без

визначеного строку погашення  та поповнюються і використовуються власниками залежно від потреби  в цих коштах. Ці ресурси розміщуються у банку на поточних, кореспондентських  та бюджетних рахунках клієнтів і  використовуються ними для здійснення поточних розрахунків.⁷

Депозитні ресурси до запитання  є нестабільними: у будь-який час  кошти з цих рахунків за вимогою  клієнтів можуть бути вилучені шляхом видачі готівки, виконання платіжних  доручень, сплати чеків або векселів. Разом з тим, клієнти банку  не в повній мірі використовують кошти  на депозитних рахунках, в результаті чого на них постійно є стабільний залишок коштів, який комерційні банки  використовують для здійснення активних операцій. У цьому сенсі стає зрозумілим, чому банки одним із пріоритетних завдань розглядають роботу, спрямовану на максимальне залучення фінансово  стійких та ресурсномістких клієнтів.