Облік фінансового результату банків

План

 

Вступ

 

1. Економічний зміст доходів і витрат банків та їх класифікація.
2. Облік процентних доходів та витрат банку.
3. Облік комісійних доходів і витрат банку.
4. Облік результатів від торговельних операцій банку.
5. Облік загальних адміністративних витрат.
6. Облік фінансового результату діяльності банку і розподілу прибутку.

 

Висновок

 

Список  використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Основним  елементом поповнення капіталу банку  є прибуток, що визначається як сума отриманих доходів за вирахуванням витрат. Адекватність бухгалтерського (фінансового) обліку доходів і витрат банку забезпечує достовірність  його фінансової звітності.

Облік доходів  і витрат у банку є не тільки засобом відображення операцій, а  й інструментом проведення аналізу  його фінансового стану, оскільки становить  основу організації управлінського обліку за центрами фінансової відповідальності банку.

Основними принципами бухгалтерського обліку доходів і витрат є:

• нарахування: доходи і витрати відображують у бухгалтерському обліку на час їх виникнення, а не на час надходження або сплати грошей, тобто обліковують у періоді, до якого вони належать;
• відповідності: для визначення результату звітного періоду необхідно зіставити доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів;
• здійснені витрати й отримані доходи, що належать до майбутніх звітних періодів, обліковуються як відстрочені витрати і доходи.

Основною  вимогою до фінансової звітності  банку в розрізі доходів і  витрат є відповідність отриманих (визнаних) доходів сплаченим (визнаним) витратам, які здійснюють з метою  отримання таких доходів (витрати  визнають витратами певного періоду  одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені).

Звітним періодом для застосування принципу відповідності є календарний  місяць, тобто відповідність витрат, що здійснені банком, заробленим доходам  оцінюється за результатами діяльності за місяць.

Доходи  і витрати банку визнають, нараховують  і відображують у бухгалтерському  обліку відповідно до Правил бухгалтерського  обліку доходів і витрат банків України  та в порядку, визначеному обліковою  політикою банку.

 

Економічний зміст доходів і витрат банків та їх класифікація

 

У нормативно-правових актах НБУ доходи трактуються як збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів), а витрати — як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками).

Важливе значення для правильного відображення в бухгалтерському обліку доходів  та витрат банків має їх класифікація. У банківському фінансовому обліку всі доходи та витрати класифікуються на доходи та витрати, отримані в результаті:

• операційної діяльності;
• інвестиційної діяльності;
• фінансової діяльності.

У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати:

• процентні доходи і витрати;
• комісійні доходи і витрати;
• прибутки (збитки) від торговельних операцій;
• дохід у вигляді дивідендів;
• витрати на формування спеціальних резервів банку;
• доходи від повернення раніше списаних активів;
• інші операційні доходи і витрати;
• загальні адміністративні витрати;
• податок на прибуток.

Процентні доходи і витрати — це операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів,  їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка. До них належать: доходи за операціями з коштами, розміщеними в інших банках; витрати, за операціями з коштами, залученими від інших банків; доходи за кредитами та депозитами, наданими юридичним та фізичним особам, витрати за отриманими депозитами та кредитами; доходи та витрати за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами; доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії).

Комісійні доходи і витрати — це операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов’язання чи є фіксованою. Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов’язаного з ними фінансового інструменту поділяються на три групи.

І Комісії, що є невід’ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці

комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом. До них належать такі комісії:

• комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов’язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;
• комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов’язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;
• комісії, що отримані (сплачені) банком від випуску боргових зобов’язань, що обліковуються за амортизованою собівартістю.

ІІ Комісії, що отримуються (сплачуються) під час надання послуг. До них належать:

• комісії за розрахунково-касове обслуговування клієнтів;
• комісії за обслуговування кредитної заборгованості;
• комісії за резервування кредитної лінії, які розраховуються на пропорційній часу основі протягом строку дії зобов’язання;
• комісії за управління інвестицією тощо.

ІІІ Комісії, що отримуються (сплачуються) після завершення певної операції. До

них належать комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів, розміщення цінних паперів за операціями з андеррайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів, синдикування кредиту, за довірче обслуговування

клієнтів  тощо.

Прибутки (збитки) від торговельних операцій — це результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами банк визнає прибутки та збитки:

• від реалізації фінансових інвестицій;
• від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;
• від результату переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

Дохід у вигляді дивідендів — це дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком.

Витрати на формування спеціальних  резервів банку — це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів.

Доходи від повернення раніше списаних активів — це кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.

Інші операційні доходи і витрати — це доходи і витрати від операцій, що не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема: доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди); витрати за послуги аудиту; витрати на інкасацію; неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями, інше.

Загальні адміністративні витрати — це операційні витрати, пов’язані із забезпеченням діяльності банків. До них належать витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов’язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо); амортизація необоротних активів; витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування), інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо); гонорари за професійні послуги (юридичні, медичні тощо); витрати на зв’язок (поштові, телефонні, факс тощо); сплата податків та інших обов’язкових платежів, крім податку на прибуток та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління банком.

Податок на прибуток — операційні витрати банку, пов’язані із сплатою податку відповідно до чинного законодавства України.

За результатами інвестиційної діяльності банк визнає такі доходи (витрати):

• за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;
• за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;
• від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів.

Результатами  операцій, пов’язаних із фінансовою діяльністю банку є:

• доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;
• доходи (витрати) за субординованим боргом;
• дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;
• доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу.

 

 

Облік процентних доходів та витрат банку

 

Процентні доходи та витрати, як правило, становлять найбільшу питому вагу у загальній  сумі банківських доходів та витрат. У зв’язку з цим їх правильне  відображення на рахунках бухгалтерського  обліку та у фінансовій звітності  має важливе значення для банку.

Згідно  з Правилами бухгалтерського  обліку доходів і витрат банків України, процентні доходи і витрати визнаються та оцінюються за методом ефективної ставки відсотка — це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов’язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов’язань) та розподілу доходів у вигляді процентів чи витрат на виплату процентів протягом відповідного періоду часу.

Нарахування процентів за фінансовими інструментами  здійснюється за номінальною процентною ставкою, яка передбачена умовами  договору (випуску), і відображається за рахунками з обліку нарахованих  доходів і нарахованих витрат за відповідними рахунками першого, другого та третього класів Плану рахунків. Амортизація дисконту (премії) за фінансовими інструментами здійснюється одночасно з нарахуванням процентів. Будь-які різниці, що виникають між сумою визнаних за ефективною ставкою відсотка процентних доходів (витрат) та нарахованих за номінальною процентною ставкою доходів (витрат) за фінансовими інструментами, придбаними (наданими, отриманими) за номінальною вартістю (без дисконту або премії), відображаються за рахунками з обліку неамортизованого дисконту (премії) у кореспонденції з рахунками з обліку процентних доходів (витрат).

Для розрахунку ефективної ставки відсотка визначаються потоки грошових коштів з урахуванням  усіх умов договору за фінансовим інструментом, у тому числі включаються всі комісії та інші сплачені або отримані сторонами суми, що є невід’ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту.

Якщо  в майбутньому реальні значення та строки потоків грошових коштів будуть відрізнятися від запланованих і таке відхилення не пов’язане  зі зменшенням або відновленням корисності, то на дату балансу необхідно скоригувати балансову вартість фінансового інструменту. У цьому разі визначається різниця між балансовою вартістю фінансового інструменту та вартістю оцінених майбутніх грошових потоків, дисконтованих за первісною ефективною ставкою відсотка (тобто ефективною ставкою відсотка, розрахованою під час первісного визнання). Ця різниця відображається за рахунками з обліку неамортизованого дисконту (премії) у кореспонденції з рахунками з обліку процентних доходів (витрат).

Для обчислення процентних доходів і витрат застосовуються такі методи визначення кількості днів:

1. метод «факт/факт» — передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році;
2. метод «факт/360» — передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів;
3. метод «30/360» — передбачає, що для розрахунку використовується умовна кількість днів у році — 360, у місяці — 30.