Міжнародний кредит

            –  національна валюта країни-позичальника має не перевищувати 25% квоти за рік;

            – загальний обсяг не повинен бути більшим за 200% квоти. Рівень доходу за кредитами МВФ визначається відповідно до співвідношення доходів і витрат у період конкретного року.

      МВФ надає кредитні ресурси на термін від 5 до 10 років з пільговим періодом (під час якого не виплачується основний борг) від 3,3 до 5 років.

      Світовий  банк (СВ). До складу Світового банку входять:

      —  Міжнародний банк реконструкції  та розвитку (МБРР);

      —  Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

      —  Міжнародна асоціація розвитку (МАР);

      —  Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ);

      —  Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС).

      Взаємовідносини між ними базуються на юридичній, фінансовій самостійності та підпорядкованості раді управляючих Світового банку.

      Міжнародний банк реконструкції  та розвитку (МБРР) – один з найстаріших фінансово-кредитних інститутів – створений 1944 року для кредитування країн – учасниць Банку.

      Позики, зазвичай, надають на 15-20 років за спеціально визначеною відсотковою ставкою відповідно до фінансових підсумків діяльності. МБРР надає кредитні ресурси і урядам країн-позичальників, і під їх суверенні гарантії. Кредитні ресурси МБРР надає у вигляді фінансових позик та інвестиційних проектів.

      Європейський  банк реконструкції  та розвитку (ЄБРР) – міжнародна організація, створена 1990 року для сприяння європейській інтеграції та проведення економічних реформ з упровадження ринкового управління економікою в країнах Центральної Європи. Для досягнення визначеної мети ЄБРР підтримує розвиток регіональної інтеграції і проведення структурних і галузевих реформ, сприяє розвитку приватної підприємницької діяльності малого та середнього бізнесу, фінансує створення, розвиток і реконструкцію наявних потенційно конкурентоспроможних підприємств (зокрема й приватизованих), а також здійснює кредитування реконструкції об'єктів інфраструктури. [10]

      Після розгляду теоретичних основ міжнародного кредитування логічно перейти до характеристик стану залучення  міжнародних кредитів Україною. 

3. Участь України  у міжнародних

кредитних відносинах 

      Без грошей економіка будь-якої країни не зможе успішно розвиватися. Саме тому усі країни намагаються активно, якщо є така можливість, додатково залучити в національну економіку ресурси міжнародних фінансових організацій. Це пов'язано передусім з тим, що на зовнішніх ринках запозичень кредити значно дешевші, ніж, власне, у середині самої країни.

      За  роки своєї незалежності Україна  стала активним учасником міжнародних  кредитних відносин. Зокрема, проводилася  активна робота зі співпраці з  міжнародними кредитними організаціями (МВФ, ЄБРР та ін.). Також із розвитком банківського сектору значні потоки інвестицій почали надходити з-за кордону для кредитування банків. Також активним учасником запозичень став уряд. Здійснював він їх, наприклад, за допомогою ОЗДП.

        Облігації зовнішньої державної позики – це частина ринку цінних паперів, яка переживає процес розвитку і становлення. Вперше облігації зовнішньої позики випущено урядом України 1995 року для реструктуризації заборгованості російській газодобувній компанії РАТ «Газпром» за постачання природного газу в Україну. ОЗДП було випущено у формі паперових свідоцтв на пред'явника з терміном погашення протягом 1997-2007 років, включаючи трирічний пільговий період, упродовж якого повинен сплачуватися дохід за ставкою 8,5% річних на суму облігацій.

      Необхідність  розміщення українських державних  цінних паперів на східних і західних ринках для залучення додаткових грошових коштів у розпорядження  України призвела до випуску в  серпні 1997 року нових ОЗДП. З 1997 року Україна почала систематично залучати кредитні ресурси зі світового ринку позикових капіталів через випуск ОЗДП у доларах США, німецьких марках і валютах інших країн. Дохідність їх можна оцінити за табл. 1. Проте у 2008 року Україна припинила випуск ОЗДП, перейшовши на інші джерела міжнародного позичання. [10] На 2009 рік був запланований об’єм залучення коштів через ОЗДП в розмірі 9,9 млрд. грн. [1]  
 
 
 
 
 
 

Таблиця 1

Середньозважена дохідність державних  цінних паперів (%) [2]

 

      Зовнішній державний кредит тісно пов’язаний із категорією «зовнішній державий борг» – сукупність економічних відносин, в яких держава виступає на світовому ринку позикових капіталів у ролі позичальника. Структура зовнішнього держаного боргу України представлена такими елементами:

• зовнішній борг державного сектора;
• зовнішній борг органів грошово-кредитного регулювання;
• зовнішній борг банківського сектору;
• зовнішній борг інших секторів економіки.

      Останні два елементи становлять зовнішній корпоративний борг України.

      Проаналізуємо стан зовнішнього боргу України  за останні три із половиною роки (табл. 2).

Таблиця 2

Зовнішній борг України (млн. дол. США) [12]

 

      Як  можна пересвідчитись, зовнішній борг України за останні роки тільки зростав. Причому ця тенденція стосується усіх секторів, окрім, можливо, ОГКР, зовнішні запозичення яких різко піднялися вгору лише із отриманням кредиту МВФ, що був необхідним для нашої економіки у такі складні часи світової економічної кризи.

      Так валовий зовнішній борг зріс більш  ніж на 60 млрд. дол. США за останні 3,5 роки, тобто майже в 2,5 рази. Таке збільшення відбулося здебільшого  завдяки буму корпоративного запозичення у роки стрімкого розвитку економіки (2006, 2007, навіть на початку 2008, доки наша країна ще не відчула на собі наслідків світової кризи).

      Особливо  різке було збільшення зовнішнього  запозичення банківського сектора, із 6 до 35 млрд. дол., майже у феноменальні 6 разів. Таке збільшення запозичень тепер лягло важким тягарем як на стан фінансового сектору України, так і на всю економіку загалом. Хоча треба визнати, що це не локальна, а світова проблема, яка й спровокувала цю фінансову кризу.

      Ріст  заборгованості ОГКР, як вже зазначалося вище, у першу чергу пов’язаний із рятівними заходами вітчизняної фінансової системи, тому цей показник не є загрозливим.

      Спробуємо проаналізувати більш детально ситуацію із зовнішнім боргом, що склалася на кінець червня цього року, використовуючи для цього матеріали Національного банку України.

Рис. 1. Динаміка валового зовнішнього боргу України [12]

      Обсяг валового зовнішнього боргу України на 1 липня 2009 року становив 100.6 млрд. дол. США і зменшився за 1 півріччя поточного року на 1.1 млрд. дол. США. Динаміку обсягів валового зовнішнього боргу на кінець І півріччя 2009 року характеризували:

      • значне скорочення - на 4.2 млрд. дол. США або 10.6% - зобов’язань банківського сектору, що вже 3 квартали поспіль (починаючи з 01.10.2008)

інтенсивно  скорочує обсяги зовнішніх зобов’язань (на 2.7 млрд. дол. США в 4 кварталі 2008 року, 1.8 – в 1 кварталі 2009 року та 2.3 млрд. дол. США в 2 кварталі 2009 року);

      • суттєве зростання (на 2.7 млрд. дол. США) боргу органів грошово-кредитного регулювання та державного управління, які залучили кошти на відновлення фінансової та економічної стабільності країни за програмою stand-by Міжнародного валютного фонду;

      • відносно помірне збільшення обсягів  зобов’язань інших секторів, включно з кредитами прямих інвесторів, (0.4 млрд. дол. США), що склалося на тлі інтенсивного скорочення довгострокової складової боргу цього сектору (1.8 млрд. дол. США) та зростання короткострокової складової (2.2 млрд. дол. США).

      Валовий зовнішній борг за секторами економіки. Борг сектору державного управління зріс на 1.3 млрд. дол. США на 01.07.2009 року та склав 13.3 млрд. дол. США (13.2% від валового зовнішнього боргу України).  Зміни зовнішніх зобов’язань відбулися за рахунок:

            • зростання заборгованості за кредитами (на 1.4 млрд. дол. США), головним чином, внаслідок надходження на рахунки Уряду частини другого траншу стабілізаційного кредиту Міжнародного Валютного Фонду;

            • зменшення зобов’язань  за облігаціями зовнішньої та внутрішньої  позик (0.1 млрд. дол. США).

      Борг  сектору органів  грошово-кредитного регулювання за І півріччя 2009 року збільшився на 1.3 млрд. дол. США до 6.1 млрд. дол. США (6% від валового зовнішнього боргу) в результаті надходження у ІІ кварталі поточного року частини другого траншу стабілізаційного кредиту Міжнародного валютного фонду обсягом 875 млн. СПЗ.  

Рис .2. Динаміка заборгованості сектору державного управління та

ОГКР України в розрізі фін. інструментів [12]

      Банківський сектор скоротив обсяг своїх зовнішніх зобов’язань на 1 липня 2009 року до 35.3 млрд. дол. США (35.1% від валового зовнішнього боргу) з 39.5 млрд. дол. США на початок року (38.8%).

      Заборгованість  сектору у звітному півріччі зменшилася за:

            • кредитами –  на 3.3 млрд. дол. США (12.1%), з них 92.6% складають короткострокові зобов’язання.

            • борговими цінними  паперами банків - на 0.5 млрд. дол. США (46.9% зменшення валового зовнішнього боргу);

            • валютою та депозитами - на 0.4 млрд. дол. США (7.2%), головним чином, завдяки довгостроковій їх складовій (-0.6 млрд. дол. США).

      Коефіцієнт  співвідношення короткострокового  та довгострокового

боргу банків на кінець І півріччя 2009 року становив 0.228 проти 0.312 на початок року.