Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 18:16, курсовая работа
Целью данной работы является обоснование основных путей совершенствования анализа затрат на производство продукции на предприятии и поиск путей снижения себестоимости продукции.
Согласно поставленной цели в работе были определены следующие основные задачи:
дать общую характеристику теоретических основ анализа затрат на производство продукции;
проанализировать законодательные акты и требования относительно регулирования поставленного вопроса;
дать оценку организационно - экономических условий предприятия;
раскрыть основные вопросы анализа затрат на производство продукции;
Введение
Раздел 1: Издержки производства и себестоимость продукции, как экономические категории
Раздел 2: Анализ затрат на производство продукции ОАО «Шепетовский мясокомбинат» Хмельницкой области
Раздел 3 Пути снижения себестоимости продукции
Заключение
Список использованной литературы
Як свідчать дані таблиці 1, найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції господарства в середньому за 2007–2009 рр. Займає продукція тваринництва. Менша частка припадає на реалізацію продукції рослинництва. Питома вага іншої продукції займає значно меншу частку, з цим пов’язане надання господарством робіт і послуг на сторону. Виходячи з того, що питома вага від реалізації основного виду товарної продукції в середньому більше 50%, можна стверджувати, що підприємство є вузькоспеціалізованим і за аналізований період спостерігається зменшення виручки від реалізації на 23,9%. Причиною цього є скорочення об’єму реалізації внаслідок зменшення валового виробництва. спостерігається процес поглиблення спеціалізації в господарстві, що може призвести до значного економічного підйому.
Таблиця 2.1.2. Забезпеченість господарства основними виробничими фондами та ефективності їх використання
Показники |
2010р. |
2011 р. |
2012 р. |
2012 р. у% до2010 р. |
Вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн. |
8007 |
4211 |
4055 |
4008 |
Фондозабезпеченість, тис. грн. |
1243 |
912 |
868 |
70 |
Фондоозброєність, тис. грн. |
35 |
25 |
28 |
79 |
Коефіцієнт фондовіддачі |
0,08 |
0,26 |
0,19 |
238 |
Коефіцієнт фондоємності |
12,5 |
3,8 |
5,3 |
42,4 |
Виходячи з даної таблиці, можна відмітити, що за період з 2010 р. по 2012 р. показники фондозабезпеченості і фондоозброєності значно зменшилися на 30 та 21% відповідно. Причиною цього стало скорочення вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 51%. Як наслідок, спостерігається значні зростання коефіцієнта фондовіддачі на 138% при одночасному скороченні коефіцієнта фондоємності на 57,6%, що свідчить про ефективність використання основних фондів в господарстві.
Важливим показником в характеристиці природно – економічних умов господарства є забезпеченість трудовими ресурсами, для аналізу якої можна застосувати приведені нижче дані.
Показники |
2010 р. |
2011 р. |
2012 р. |
2012 р. у% до 2010 р. |
Середньорічна чисельність працівників, всього |
224 |
197 |
147 |
65,6 |
В рослинництві |
85 |
61 |
74 |
87,1 |
В тваринництві |
139 |
86 |
73 |
52,5 |
Вироблено валові продукції на 1 працівника, грн. |
6911 |
1269 |
5346 |
77,4 |
Розрахунки таблиці дозволяють констатувати; що середньорічна чисельність працівників зменшилась на 77 чоловік, або 34,4%. Причиною цього є проведення реформування та створення нової форми господарювання – АО. Поряд з цим спостерігається значне скорочення валової продукції на одного працівника у 202011 році та таке ж зростання у 2012 році, але в порівнянні з 2010 роком вироблено валової продукції на 22,6%.
Про розмір і структуру землекористування можна судити з таблиці 2.1.4
За даними таблиці видно, що загальна земельна площа, закріплена за господарством, зменшилась в 2012 р. порівняно з 2010 р. на 491 га. Це відбулося за рахунок реорганізації господарства та розпалювання його земель в наслідок відокремлення паїв робітників.
Таблиця 2.1.4. Склад і структура земельного фонду
Види ґрунтів |
Площа, га |
Структура, % |
Відхилення (+,–) 2012 р. від 2010 р. | ||||
2010 |
2011 |
2012 |
2010 |
2011 |
2012 | ||
Загальна площа |
4624 |
4630 |
4133 |
100 |
100 |
100 |
– 491 |
Сільгоспугіддя |
3888 |
3882 |
3689 |
84,1 |
83,7 |
89,3 |
– 199 |
з них – рілля |
2784 |
2317 |
2706 |
71,6 |
59,7 |
73,4 |
– 78 |
– сіножаті |
639 |
1110 |
632 |
16,4 |
28,6 |
17,1 |
– 07 |
– пасовища |
453 |
455 |
351 |
11,7 |
11,7 |
9,5 |
– 102 |
– інші |
12 |
- |
0,3 |
- |
- |
– 12 | |
Площа лісу |
471 |
518 |
421 |
10,2 |
11,2 |
10,2 |
– 50 |
Ставки і водойма |
33 |
50 |
23 |
0,7 |
1,1 |
0,5 |
-10 |
Загальний розмір сільгоспугідь скоротився на 199 га як наслідок зменшення площ ріллі, сіножатів і пасовищ на 78; 7 і 102 га відповідно. Поряд з цим в господарстві за аналізуємий період відбулася передача площ лісу, водоймищ сільській раді, розмір яких складав 50 і 10 га відповідно.
В 2012 р. паювання земель повністю проведено, всі члени мають земельні частки, розмір яких складає 0,9 га. Кожний робітник має державний акт на право власності на землю. Майже всі віддали свої паї в оренду господарству та отримують доходи – продукцію сільськогосподарського виробництва.
Аналіз цих даних свідчить про інтенсивне використання загальних ресурсів підприємства. В господарстві приділяється увага на забезпечення збереження земель, хоча за останній рік вона повністю скоротилася: так в 2010 р. наявність зрошуваних земель становила 12 га з повною їх відсутністю в 2012 р.
Розділ 3: Шляхи зниження собівартості продукції
Основними резервами зниження собівартості продукції в господарстві є: економне використання коштів, трудових ресурсів, впровадження у виробництво передових технологічних заходів, які будуть сприяти зростанню виходу продукції швидшими темпами порівняно з витратами виробництва.
Усі резерви скорочення витрат на виробництво продукції рослинництва можуть бути виявлені в основному за рахунок таких джерел: ліквідації перевитрат за окремими статтями витрат та видами продукції, приведення у дію резервів збільшення виробництва продукції, ліквідації витрат на управління та обслуговування.
До резервів зниження собівартості за рахунок ліквідації перевитрат у розрізі статей та видів продукції слід віднести перевитрати, які виникли з причин, що залежать лише від підприємства. Значний вплив на зниження собівартості можуть мати резерви збільшення валової продукції. Для цього необхідно кількість додатково одержаної за рахунок резервів виробництва продукції оцінити за фактичною собівартістю (якщо вона нижча за заплановану). Різниця між цією величиною та сумою змінних витрат на її виробництво відповідно до прийнятої технології і складає суму економії витрат за рахунок приведення у дію резервів збільшення виробництва продукції.
За даними аналізу підприємство за рядом статей знизило витрати, що і зумовило зниження собівартості молока. Реалізація виявлених резервів зменшення витрат виробництва у розрізі статей калькуляції буде сприяти загальному зниженню собівартості молока на 25,01 тис. грн. або 12,16% (табл. 3.1).
До зниження собівартості призведе також збільшення виробництва валової продукції за рахунок раніше виявлених резервів її зростання.
Статті |
Перевитрати за статтями витрат на 1 ц, грн |
Корма |
1,68 |
Засоби захисту тварин |
0,35 |
Роботи та послуги |
0,21 |
Витрати на утримання основного стада |
0,20 |
Інші витрати |
0,33 |
Витрати на управління та обслуговування |
0,86 |
Разом |
3,63 |
Валовий вихід, ц |
6890 |
Резерви зниження витрат, тис грн |
25,01 |
Собівартість продукції, тис. грн |
205,7 |
Питома вага резервів у загальній сумі витрат, % |
12,16 |
Для визначення суми резерву необхідно можливе збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення яловості кормів, покращання показників відтворення, більш економного використання кормів оцінити за плановою собівартістю (якщо вона не вища за фактичну) та із одержаного результату вирахувати всі витрати, які пов'язані з виробництвом додаткової продукції. До витрат на виробництво додаткової продукції належать лише ті витрати, які пропорційно збільшуються зі зростанням обсягу виконаних робіт і виходу продукції (заробітна плата з нарахуваннями, частина інших прямих витрат, корма, крім умовно-постійних).
Обсяг виробництва при незмінній вартості матеріальних і трудових ресурсів збільшується тільки в результаті зниження собівартості.
Розробка плану організаційно-
З усього різноманіття факторів, що впливають на техніко-економічні показники, до укрупнених груп можна віднести:
Зниження матеріалоємності, чи матеріальних витрат – одне з найважливіших джерел розвитку економіки.
Продуктивність праці, тобто його результативність і ефективність, виміряється трудомісткістю (часом, витраченим на виробництво одиниці продукції) і виробленням (кількістю продукції, зробленої за визначений проміжок часу). У результаті зниження трудомісткості економія досягається за рахунок зменшення витрат на оплату праці з обліком додаткової заробітної плати і відрахувань на соціальне страхування в розрахунку на одиницю продукції, скоректованих на новий обсяг виробництва:
Фактори, що впливають на техніко-економічні показники, можна об'єднати в наступні укрупнені групи.
Використання більш продуктивного устаткування дозволяє заощаджувати заробітну плату (жива праця) при збільшенні амортизаційних відрахувань (минулого праці). «Підвищення продуктивності праці полягає саме в тім, що частка живої праці зменшується, а частка минулої праці збільшується, але збільшується так, що загальна сума праці, що полягає в товарі, зменшується, і, отже, кількість живої праці зменшується більше, ніж збільшується кількість минулої праці».
Ріст обсягу виробництва дозволяє скоротити умовно-постійні витрати. Собівартість знижується за рахунок скорочення поточних витрат виробництва на одиницю продукції до і після проведення організаційно-технічних заходів.
Висновки та пропозиції
Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється при певній взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці.
Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал продукує суспільне корисну продукцію або робить виробничі і побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої і уречевленої праці, а з другого, – результати виробництва. Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня їх використання.
Розрахунки ефективності витрат необхідні для прийняття тих чи інших господарських рішень. По-перше, вони потрібні для оцінки рівня використання різних видів витрат і ресурсів, здійснюваних організаційно-технічних і соціально-економічних заходів, загальної результативності виробничо-господарської діяльності підприємства впродовж певного періоду часу. По-друге, за їх допомогою обґрунтовують і визначають найкращі (оптимальні) варіанти господарських рішень: застосування нової техніки, технології та організації виробництва, нарощування виробничих потужностей, підвищення якості і оновлення асортименту продукції тощо.
Класифікація великої різноманітності чинників зростання ефективності (продуктивності) може здійснюватись за трьома ознаками: 1) видами витрат і ресурсів (джерелами підвищення); 2) напрямками розвитку і удосконалення виробництва; 3) місцем реалізації у системі управління виробництвом (рис. 4).
Групування чинників за першою ознакою уможливлює досить чітке визначення джерел Підвищення ефективності, зростання продуктивності праці (економія витрат живої праці), зниження фондомісткості (капіталомісткості) і матеріаломісткості продукції, поліпшення використання природних ресурсів. Активне використання перелічених джерел підвищення ефективності виробництва передбачає здійснення комплексу заходів, які за своїм змістом характеризують основні напрямки розвитку і удосконалення виробництва (друга ознака групування чинників). Визначальними напрямками є перш за все прискорення темпів науково-технічного і організаційного прогресу (створення нових і удосконалення існуючих технологій, конструкційних матеріалів, засобів праці і кінцевої продукції; механізація і автоматизація виробничих процесів; запровадження прогресивних методів і форм організації виробництва і праці; побудова і регулювання ринкового механізму господарювання).