Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 18:16, курсовая работа
Целью данной работы является обоснование основных путей совершенствования анализа затрат на производство продукции на предприятии и поиск путей снижения себестоимости продукции.
Согласно поставленной цели в работе были определены следующие основные задачи:
дать общую характеристику теоретических основ анализа затрат на производство продукции;
проанализировать законодательные акты и требования относительно регулирования поставленного вопроса;
дать оценку организационно - экономических условий предприятия;
раскрыть основные вопросы анализа затрат на производство продукции;
Введение
Раздел 1: Издержки производства и себестоимость продукции, как экономические категории
Раздел 2: Анализ затрат на производство продукции ОАО «Шепетовский мясокомбинат» Хмельницкой области
Раздел 3 Пути снижения себестоимости продукции
Заключение
Список использованной литературы
Об'єктом калькулювання є продукція чи послуги, собівартість яких обчислюється.
Калькуляційною є одиниця кількісного вимірювання продукції (штуки, тонни, метри тощо).
Розглянемо більш докладно,
як складають калькуляцію
Стаття І. Сировина і матеріали. До цієї статті належать такі витрати:
Стаття II. Енергія технологічна. Ця стаття включає в себе витрати на всі види енергії для роботи виробництва:
Така енергія безпосередньо використовується в технологічному процесі для зміни стану або форми предметів праці (плавлення, сушіння, зварювання, пошиття тощо).
Стаття III. Основна та
додаткова заробітна плата
Стаття IV. Утримання та експлуатація машин і механізмів. Вона включає в себе такі витрати:
Стаття V. Загальновиробничі (накладні) витрати. Стаття V, як і ст. IV, також є комплексною. Вона поєднує витрати на такі потреби:
Розподіляються накладні витрати пропорційно до основної заробітної плати основних виробничих робітників, крім амортизаційних відрахувань. Вони обчислюються окремо і додаються до визначеної суми:
Стаття VI. Підготовка і освоєння виробництва. До даної статті належать витрати на такі цілі:
Стаття VII. Позавиробничі витрати. До позавиробничих відносять витрати на такі цілі:
Деякі з цих витрат є прямими і їх можна обчислити безпосередньо на окремі вироби (витрати на тару, пакування, транспортування, рекламу), а деякі – непрямими (на аналіз та дослідження ринку; комісійні виплати організаціям збуту; проведення ярмарків). Такі витрати розподіляються між виробами пропорційно до виробничої собівартості.
Таблиця 1.3.1. Порядок розподілу витрат
№ |
Стаття калькуляції |
Порядок розрахунку |
1 |
Витрати на основні матеріали та сировину |
Прямим рахунком |
2 |
Покупні напівфабрикати та комплектуючи вироби |
Прямим рахунком |
3 |
Зворотні відходи |
Віднімається прямим рахунком |
4 |
Транспортно–заготівельні витрати |
прямим рахунком або % від статті 1 |
Всього матеріальних витрат |
Алгебраїчна сума приведених статей | |
5 |
Всі види енергії на технологічні цілі |
Прямим рахунком |
6 |
Основна зарплата основних робочих |
Прямим рахунком |
7 |
Додаткова платня основних робочих |
% від статті 6 (до 30%) |
8 |
Відчислення на соціальне страхування |
% від суми статей 6 та 7 |
9 |
Витрати на підготовку виробництва нової продукції |
Прямим рахунком |
10 |
Витрати на спеціальний інструмент та оснащення |
Прямим рахунком |
11 |
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання |
% від статті 6 (100% та більше) |
Всього технологічна собівартість |
Сума приведених статей | |
12 |
Внутрішньогосподарчі витрати |
% від статті 6 (100% та більше) |
13 |
Витрати від браку продукції (планують тільки заготівельні виробництва) |
% від статті 11. |
Всього внутрішньогосподарська чи цехова СВ |
Сума приведених статей | |
14 |
Загально господарчі чи фабрично–заводські витрати |
% від статті 6 |
Всього загально господарча чи виробнича СВ валової продукції |
Сума приведених статей | |
15 |
Невиробничі чи комерційні витрати |
% від суми всіх наведених статей |
16 |
Інші витрати |
Прямим рахунком |
Всього товарна чи комерційна СВ |
Сума приведених статей |
Позаказний метод застосовується найчастіше в індивідуальному і дрібносерійному виробництві, а також для калькулювання собівартості робіт ремонтного й експериментального характеру. Метод цей полягає в тому, що витрати на виробництво враховуються по замовленням на виріб чи на групу виробів. Фактична собівартість замовлення визначається по закінченні виготовлення виробів чи робіт, що відносяться до цього замовлення, шляхом підсумовування усіх витрат по даному замовленню. Для начислення собівартості одиниці продукції загальна сума витрат за замовленням поділяється на кількість випущених виробів.
Попередільний метод калькулювання собівартості знаходить застосування в масовому виробництві з коротким, але закінченим технологічним циклом. Продукція, що випускається підприємством, однорідна по вихідному матеріалу і характеру обробки. Облік витрат при цьому методі здійснюється по стадіях (фазам) виробничого процесу.
Нормативний метод обліку і калькулювання є найбільш прогресивним, тому що дозволяє вести повсякденний контроль за ходом виробничого процесу, за виконанням завдань по зниженню собівартості продукції. В цьому випадку витрати на виробництво підрозділяються на дві частини: витрати в межах норм і відхилення від норм витрат. Все витрати в межах норм враховуються без групування, по окремим замовленням. Відхилення від встановлених норм враховуються по їх причинам и винуватцям, що дає можливість оперативно аналізувати причини відхилень. При цьому фактична собівартість виробу при нормативному методі обліку визначається шляхом сумування витрат по нормам і витрат в результаті відхилень і змін поточних нормативів.
При використанні кожного
з перерахованих методів
Центри витрат представляються виробничими і структурними підрозділами, які характеризуються різноманіттям функцій і виробничих операцій, що дозволяє деталізувати облік, посилити контроль за витратами і підвисить точність калькулювання.
Центр відповідальності – організаційний підрозділ, який очолюється керівником, котрий забезпечує контроль планових, нормативних і фактичних витрат. Вони підрозділяються на головні і функціональні. Головні центри контролюють витрати по місцям їх виникнення, а функціональні поширюють витрати на інші місця їх виникнення при умові, що цей центр обслуговує кілька центрів витрат.
1.5 Планування витрат
План витрат у складі показників
кошторису (собівартості продукції) і
планових калькуляцій виробів
Для кращого сприйняття
схема істотно спрощена, на ній
не показано взаємозв'язків між
У першому випадку до складу витрат підрозділів входить вартість напівфабрикатів і продукції, виготовленої іншими підрозділами підприємства. Такий порядок обов'язковий, коли між підрозділами існують справжні чи умовні ринкові відносини.
За безнапівфабрикатного методу, який найбільш поширений у вітчизняній промисловості, вартість напівфабрикатів власного виробництва не заноситься до собівартості продукції виробничих підрозділів. Їх передання за технологічним маршрутом контролюється системою не бухгалтерського, а оперативного обліку. У цьому випадку сума витрат основних виробничих підрозділів дорівнює витратам підприємства, оскільки внутрішній оборот тут не враховується.
При цьому треба мати на увазі, що вартість продукції і послуг допоміжних і обслуговуючих підрозділів завжди входить до собівартості продукції основних підрозділів. Для цього здійснюється розподіл витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами пропорційно обсягу наданих ними послуг.
Рис. 3. Спрощена схема складання плану витрат підприємства
Отже, планування витрат, як і їх фактичне формування, здійснюється знизу вверх, починаючи з місць витрат і центрів відповідальності. Закінчується цей процес складанням загального кошторису підприємства і визначенням собівартості продукції. Схематично це показано на рис. 3. При цьому слід враховувати, як відшкодовуються витрати на утримання апарату управління, загальних відділів і служб: відносяться на собівартість продукції (калькулювання за повними витратами) чи розглядаються як витрати періоду і повністю відшкодовуються в розрахунковому періоді безпосереднім відніманням їх суми від виручки періоду. Перший варіант був традиційним для нашої промисловості. Другий упроваджується з 2008 р. згідно з новими положеннями бухгалтерського обліку, що відповідають міжнародним стандартам.
Розділ 2: Аналіз витрат на виробництво продукції ВАТ «Шепетівський м'ясокомбінат» Хмельницької області
2.1 Організаційно-економічна характеристика господарства
Відкрите акціонерне товариство "Шепетівський м'ясокомбінат" Хмельницької області. ВАТ «Шепетівський м'ясокомбінат » (далі – Товариство) організоване в 1975 р.
Товариство організовано з метою забезпечення населення Хмельницької області м’ясо-молочною продукцією протягом всього року.
Для розвитку тваринництва господарства має багато передумов. Розташоване підприємство в межах міста, має з ним гарний зв’язок дорогами з твердим покриттям. Господарство має потужні водопровідні – каналізаційні мережі. Розташування земель поряд водосховища дає можливість розвивати землеробство, яке становить основну частку кормів.
Найближча залізнична станція Шепетівка – товарна знаходиться в 5 км від господарства та станція Шепетівка– в 4.5 км.
Район, де знаходиться Товариство, розташований в північній частині Лівобережної України, яка в цілому характеризується помірним кліматом: літо тепле зі значною кількістю опадів. зима не дуже холодна. Основними видами ґрунтів є чорноземи. Таким чином, ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування основних видів кормів.
Серед обслуговуючих виробництв можна виділити механічну майстерню. Для зберігання продукції призначені 2 склади. З метою безпосередньої переробки продукції на місцях її виготовлення на території господарства розташований невеликий цех по переробці молока. Але останній рік у зв’язку з відсутністю грошових коштів цех не працює.
Обрана організаційно-
Галузеву структуру та рівень спеціалізації господарства розглянемо на основі даних про реалізацію товарної продукції в таблиці:
Вид продукції |
2010 р. |
2011 р. |
2012 р. |
Відхиленн | ||||
виручка тис. грн. |
стуктура % |
виручка, тис. грн. |
структура % |
виручка тис. грн |
Структура % |
виручка тис грн |
Структура % | |
Продукція рослинництва в т.ч. зернові |
312 |
30,9
59,0 |
232 |
36,6
48,4 |
304 |
37,6
51,6 |
– 8 |
– 6,7
– 7,4 |
соняшник |
8 |
1,5 |
23 |
4,8 |
18 |
3,1 |
+ 10 |
+ 1,6 |
цукрові буряки |
204 |
38,6 |
212 |
44,5 |
254 |
43,1 |
+ 50 |
+ 4,5 |
Інша продукція |
5 |
0,9 |
11 |
2,3 |
13 |
2,2 |
+ 8 |
+ 1,3 |
Разом по рослинництву |
529 |
100 |
478 |
100 |
589 |
100 |
+ 60 |
|
Продукція тваринництва в т.ч. худоба і птиця |
652 |
46,1
82,5 |
266 |
39,6
51,5 |
643 |
52,6
78,2 |
– 9 |
+ 6,5
– 4,3 |
Велика рогата худоба |
579 |
|
208 |
|
516 |
– 63 |
||
Свині |
73 |
58 |
127 |
+ 54 |
||||
Молоко цільне |
136 |
17,2 |
250 |
48,4 |
180 |
21,7 |
+ 44 |
+ 4,5 |
Інша |
2 |
0,3 |
1 |
0,1 |
1 |
0,1 |
+ 1 |
– 0,2 |
Разом по тваринництву |
790 |
100 |
517 |
100 |
824 |
100 |
+ 34 |
|
Промислова продукція |
347 |
20,2 |
286 |
21,9 |
74 |
4,7 |
– 273 |
– 15,5 |
Реалізація іншої продукції, робіт і послуг |
48 |
2,8 |
24 |
1,9 |
80 |
5,1 |
+ 32 |
+ 2,3 |
Всього |
1714 |
100 |
1305 |
100 |
1567 |
100 |
– 147 |