Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Апреля 2012 в 17:51, курсовая работа
Метою даної роботи є дослідження економічної сутності природних монополій, поглиблення теоретичного та методологічного аналізу специфіки їх функціонування та обґрунтування необхідності створення цілісної системи їх державного регулювання у трансформаційній економіці України.
Для досягнення поставленої мети в роботі поставлено та вирішено наступні завдання:
дослідити сутність і поняття природних монополій;
розглянути природні монополії в економіці України;
вивчити системи регулювання діяльності суб’єктів природних монополій;
проаналізувати зарубіжний досвід регулювання діяльності суб’єктів природних монополій та перспективи його застосування в Україні;
визначити проблеми та перспективи розвитку природних монополій України.
Вступ 3
1.Суть,витоки та види монополізму 6
2.Природні монополії в економіці України 9
3.Системи регулювання діяльності суб’єктів природних монополій 10
4.Проблеми та перспективи розвитку природних монополій України.24
Висновки 30
Список використаної літератури 33
- управління повітряним рухом;
-
зв'язку загального
-
централізованого
-
централізованого постачання
-
спеціалізованих послуг
До суміжних ринків, що регулюються відповідно до цього Закону, належать:
-
постачання природного газу та
інших речовин,
-
зберігання природного газу в
обсягах, що перевищують
-
внутрішні та міжнародні
-
виробництво електричної
-
постачання електричної
-
виробництво теплової енергії
(крім випадків, коли вона використовується
виключно для
-
надання послуг міжміського та
міжнародного телефонного зв'
Предметом регулювання діяльності суб'єктів природних монополій є:
- ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;
- доступ споживачів до товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;
-
інші умови здійснення
При регулюванні цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій враховуються:
-
витрати, які згідно з
- податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів;
-
вартість основних виробничих
фондів, амортизаційні відрахування,
потреби в інвестиціях,
-
очікуваний прибуток від
-
віддаленість різних груп
- відповідність якості товарів, що виробляються (реалізуються), потребам споживачів;
-
державні дотації та інші
Органи, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, при прийнятті рішень щодо такого регулювання враховують інформацію про діяльність суб'єкта природної монополії, надану об'єднаннями споживачів, суб'єктами природних монополій, іншими заінтересованими особами.
Національні комісії регулювання природних монополій є центральними органами виконавчої влади із спеціальним статусом, які утворюються та ліквідуються Президентом України.
Законопроект „Про внесення змін до Закону України „Про природні монополії”, схвалений на засіданні Уряду 14 лютого 2007 року, передбачає обмежити витрати природних монополістів, які враховуються при регулюванні цін і тарифів на товари і послуги суб’єктів породних монополій. Зокрема пропонується внести зміни до 9 статті Закону, надавши Уряду та регулюючим органам право встановлювати обмеження для суб’єктів природної монополії. Крім цього змінами статті 10 Закону, передбачається встановлення порядку, за яким суб’єкти природних монополій при закупівлі товарів, обладнання, матеріалів, сировини тощо понад певний обсяг повинні будуть застосовувати конкурсні процедури. При цьому порядок та обсяг закупівель на конкурсних засадах, для кожної сфери природних монополій визначатимуться відповідним регулюючим органом.
Проведений Антимонопольним комітетом аналіз нормативної бази, якою визначаються механізми ціноутворення у сферах природних монополій в окремих галузях економіки, встановлено, що існуюча законодавча, методична та методологічна база формування та встановлення цін (тарифів) на послуги суб’єктів природних монополій є недосконалою та непрозорою. А в окремих галузях не розроблена взагалі. Це пов’язано з тим, що у законах відсутні особливості порядку формування тарифів для суб’єктів природних монополій. Органи, які затверджують ці тарифи, не бачать підстав вилучати понаднормовані витрати, посилаючись на Положення бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 31 грудня 1999 року № 318 (Положення).
Однак,
зазначене Положення має
Наявність у статті 9 Закону України „Про природні монополії” норми, що „При регулюванні цін (тарифів) на товари суб’єктів природних монополій враховуються: витрати, які згідно з законами про оподаткування відносяться на валові витрати виробництва та обігу...» призводять до того, що в існуючих галузевих методиках регулюючі органи передбачають можливість включення до тарифів будь-яких витрат, зазначених в Положенні.
Запропоновані
зміни забезпечать прозорість процедур
закупівель, економію коштів підприємств
природних монополій і, як наслідок, економію
бюджетних коштів, коштів населення та
підприємств-споживачів. Крім того встановлено
більш економічно обґрунтовані ціни і
тарифи на товари і послуги підприємств,
що діють у сфері природних монополій.
Все це створить умови для ефективного
та прозорого державного регулювання
діяльності суб’єктів природних монополій.
В умовах інтеграції української економіки до світового господарства Уряд здійснює заходи щодо розбудови повноцінного конкурентного середовища, удосконалення законодавства у цій сфері, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, зниження бар'єрів на шляху виходу українських товарів на зовнішні ринки тощо. Зокрема, протягом минулого року проводилась робота щодо удосконалення законодавства з ряду існуючих проблем у сфері конкуренції.
Недостатньо
прозорим залишається механізм формування
витрат суб'єктів природних монополій.
Отже, необхідно законодавчо
Актуальною
проблемою у сфері природних
монополій є недосконалий механізм
регулювання господарської
Для виправлення ситуації Мінекономіки розроблено проекти Указів Президента України щодо створення Національних комісій регулювання природних монополій у сферах транспорту та зв'язку. Крім цього, в листопаді 2003 року прийнято Закон України "Про телекомунікації", який передбачає створення національної комісії у сфері зв'язку [28].
Окрім цього, з метою усунення негативних чинників у сфері регулювання природних монополій та створення рівних умов конкуренції для провадження підприємницької діяльності у житловій сфері Держжитлокомунгоспом розроблено проект Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004 - 2010 роки".
Уряд
глибоко усвідомлює, що для формування
та розбудови ефективного
Негативні риси, притаманні методу регулювання «витрати плюс», різко посилює наявний у цей час в Україні правовий механізм визначення складу витрат, що враховуються при встановленні державними регулюючими органами тарифів на послуги суб’єктів природних монополій.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про природні монополії», при регулювання цін (тарифів) на товари суб’єктів природних монополій враховуються, «витрати, які згідно із законами про оподаткування відносяться на валові витрати виробництва та обігу». Втім, законодавство про оподаткування має зовсім інші цілі, аніж забезпечення економічної обґрунтованості витрат.
Обов’язкове
врахування під час формування цін
(тарифів) на товари (послуги) суб’єктів
природних монополій окремих
статей витрат, які згідно зі статтею
5 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» відносяться
на валові витрати виробництва та
обігу, зокрема витрат, пов’язаних
з утриманням об’єктів соціальної
сфери, благодійною діяльністю, підготовкою
та перепідготовкою кадрів, передплатою
періодичних професійних
В існуючих галузевих методиках формування тарифів регулюючі органи передбачають можливість включення до тарифів будь-яких витрат, зазначених в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, оскільки на сьогодні відсутні інші затверджені в установленому порядку нормативні акти, які б врегульовували зазначені проблеми. Це має місце незважаючи на те, що зазначене Положення має застосовуватися лише для відображення усіх операцій, вже здійснених господарюючим суб'єктом, і не призначене для формування планового складу витрат на послуги суб'єктів природних монополій.
Саме внаслідок дії такого механізму формування складу витрат в межах застосування моделі «витрати плюс» тільки підприємства житлово-комунального господарства протягом 2000 – 2006 років переклали на споживачів 353,9 млн. грн. безнадійних боргів, 280 млн. грн. наднормативних витрат, 32 млн. грн. витрат на виконання робіт, не пов’язаних зі статутною діяльністю. Згідно з даними Головного контрольно-ревізійного управління України лише троє з перевірених ними суб’єктів природних монополій у 2004 році витратили на спонсорську допомогу понад 1,6 мільярдів гривень. Цю «доброчинність» оплатили споживачі їхніх послуг, які отримували ці послуги за завищеними тарифами.
Гострою є також проблема, пов'язана з нормами втрат, які відшкодовуються за рахунок тарифів. Використання для розрахунків середніх показників дозволяє компенсувати за рахунок споживача втрати, зумовлені безгосподарністю. Наприклад, при формуванні тарифів на водопостачання для підприємства „Одесаводоканал" були встановлені втрати в розмірі 40%, тоді як цей показник у Київській області складає всього 5%. Значні відмінності в розмірах цих норм свідчать, щонайменше, про відсутність їх належного економічного й технологічного обґрунтування.
Отже,
визначені частиною другою статті 9
Закону України «Про природні монополії»
засади тарифного регулювання суб’
Можливі наступні варіанти вирішення проблеми:
відмова від безальтернативного використання моделі тарифного регулювання «витрати плюс»;