Интернационализация капитала

/. Глобальні проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства:

•надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством

тощо;

•раціональне  природокористування і збереження навколишнього

* природного  середовища;

* раціональне  використання ресурсів Світового  океану, мирне освоєння

* космічного  простору;

* утилізація  відходів життєдіяльності тощо.

//. Глобальні проблеми у сфері суспільних взаємовідносин:

•відвернення  світової термоядерної війни і забезпечення стабільного

* миру;

* подолання  економічної відсталості частини регіонів і країн світу;

* попередження  локальних, регіональних та міжнародних  конфліктів;

* ліквідація  наслідків світових та локальних  криз;

* роззброєння  і конверсія військового виробництва  тощо.

///. Глобальні проблеми у сфері розвитку людини та забезпечення її майбутнього:

•пристосування  людини до умов природного і соціального  середовища,

що змінюється під впливом НТР;

•подолання  епідемій, тяжких захворювань (серцево-судинних,

* онкологічних, СНІДу, наркоманії);

* культурно-моральні  проблеми втрати довіри до соціальних інститутів,

* нестабільності  сім'ї та послаблення зв'язку  поколінь;

* боротьба  з міжнародною злочинністю, наркобізнесом,  тероризмом;

* проблеми  демократизації та охорони прав  людини тощо.

Головна передумова успішного  вирішення глобальних проблем -розгляд їх у взаємопов'язаній цілісності, тісному переплетінні економічних, політичних, соціальних, культурних, технологічних, екологічних, психологічних та інших процесів.

Висновки

Особливості розвитку світового  господарства в сучасних умовах.

За су-часних умов світове господарство все більше набуває ознак цілісності. Цей  процес об'єктивно зумовлений дією таких факторів:

-прагнення  людства вижити за наявності  значних ядерних потенціалів  та ймовірності їх нарощування  в інших країнах, загроза ядерної війни, полі тика мирного співіснування;

-розгортання  НТР. Зараз жодна з країн  не може самостійно використати  всі досягнення сучасної науки  і техніки, тому треба об'єднувати  зусилля у цій сфері, що сприятиме  встановленню тісних економічних  і науково-технічних зв'язків між країнами, формуванню стійких структур у світовому госпо-дарстві;

-інтернаціоналізація  господарського життя, міжнародний  поділ праці.

Нині країни світового співтовариства можуть ефективно  розвивати виробничі процеси  на рівні світових стандартів, випускати високоякісну продукцію, вико-ристовуючи процеси спеціалізації та кооперування виробництва на міжнародно-му рівні. Завдяки цьому можна значно знизити собівартість продукції, підвищи-ти її якість, надійність, зекономити паливно-енергетичні, сировинні ресурси, підвищити продуктивність праці, раціонально використовувати робочу силу;

-необхідність  об'єднання зусиль країн для  розв'язання глобальних проблем  (екологічних, продовольчих тощо); потреба у взаємній допомозі  в екстремальних ситуаціях (землетруси, ядерні аварії тощо), доцільність об'єд-нання господарських зусиль країн-партнерів для освоєння багатств Світового океану й космосу, для збереження уже набутих людських знань, ідей і для пе-рероблення й використання все складніших інформаційних систем, створен-ня міжнародного інформаційного банку даних, яким могла б користуватися відповідно до своїх потреб кожна країна світового співтовариства.

Формуванню  цілісності світового господарства сприяє розвиток відповідної інфраструктури: прокладання трансконтинентальних залізниць, світових систем зв'язку та ін.

Україна надзвичайно мало бере участь у міжнародному поділі праці (у техніко-економічних  відносинах з розвинутими країнами), що значною мірою успадковано  від СРСР, зумовлено низькою конкурентоспроможністю її продукції, складністю умов проникнення на світовий ринок з передовими техно-логіями (наприклад, в аерокосмічній галузі промисловості), відсутністю дос-татньої кількості підготовлених кадрів для реалізації цих проектів тощо. Вод-ночас Україна займає надзвичайно важливе геополітичне становище в центрі Європи, багата природними ресурсами, забезпечена висококваліфікованими кадрами, посідає провідні позиції в окремих галузях науки. За раціональної внутрішньої і зовнішньої політики вищих ешелонів влади вона може завдяки цим факторам зайняти достойне місце в світовому господарстві.

Література

1. Мочерний  С.В., Довженко М.В. Економічна  теорія: Підручник. - К.: Видавничий центр  "Академія", 2004. - 856 с. (Альма-метр).

2. Мочерний  С.В., Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

3. Економічна  теорія: Політекономія: підручник  / За ред. В.Д.Базилевича. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2004. - 615 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

4. Економічна теорія: Курс лекцій (для студентів неекономічних спеціальностей). - Чернівці, 1999. - 343 с.

5. Старостенко  Г.Г., Політична економія: Посіб. для  дистанц. навчання та індивід.  роботи. - К.: Університет "Україна", 2004. - 160 с.

Додаток 1.

Додаток 2. 

¹ Основы экономической теории: политэкономический аспект / Под ред. Г.Н.Климко. - с. 422.

©2006—2009 Шпаргалка.орг.уа — Реферати українською     на початок ↑