Гроші: історія і сучасність

     Отже, в сучасних умовах сфера функціонування грошей як засобу нагромадження вартості розділилася на дві частини. У тій частині, де нагромадження вартості зумовлюється потребами розширенного відтворення, обігом капіталу, нагромадження має конкретно-цільове призначення, воно є порівняно короткочасним. Цю функцію гроші виконують у формі замісників дійсних грошей. У тій же частині, де нагромаджується абсолютне багатство, не пов'язане з процесом суспільного відтворення, воно має форму скарбу й обслуговується золотом.

   

5.5.Функція світових грошей

     Розширення інтернаціоналізації виробництва і виходу товарного обміну за межі національних кордонів, формування інтернаціональної вартості товарів, поглиблення міжнародного поділу праці і пов'язана з цим необхідність міжнародного обміну товарами та послугами об'єктивно потребує, щоб гроші були засобом зв'язку відособлених товаровиробників не тільки на національному, а й на міжнародному рівні. В такій якості гроші виконують функцію світових грошей.

     Функція світових грошей зумовлюється особливостями руху вартості на світовому ринку, поділом цього ринку державними кордонами. Тому ця функція виявляється у взаємовідносинах між країнами, між юридичними та фізичними особами, що знаходяться в різних країнах.

    Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грішми руху вартості в міжнародному економічному обороті і забезпеченні реалізації взаємовідносин між державами. Економічні відносини між суб'єктами економіки різних держав і самими державами виникають у зв'язку із зовнішньою торгівлею, міжнародним туризмом, кредитними, культурними, політичними та іншими зв'язками між державами.

     Якщо національна валюта країни вільно конвертується (конвертація - гарантована можливість обміну національної валюти на іноземну за реально існуючим курсом), то вона здатна обслуговувати платежі не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку. У цьому випадку для зовнішніх зв'язків не потрібна якась особлива форма грошей, крім національної валюти. Якщо ж національна валюта в країні вільно не конвертується, то зовнішні зв'язки цієї країни обслуговуються вже не нею, а іноземною валютою, що виступає в ролі світових грошей. Це й дає підставу для виділення світових грошей як самостійної функції грошей.

     Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і засіб перенесення багатства з однієї країни до іншої. Якщо світові гроші використовуються для погашення боргів, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, міжнародними банківськими та фінансовими позиками тощо, то вони виконують функцію засобу платежу.

     Як загальний купівельний засіб, світові гроші функціонують при оплаті міжнародної товарної угоди готівкою, наприклад, при негайній закупівлі країною в надзвичайних умовах зерна, зброї тощо.

     Якщо світові гроші переміщуються з однієї країни до іншої без зустрічного переміщення товарного еквівалента, наприклад, в разі переведення підприємцями своїх грошей на зберігання за кордон, під час надання зовнішніх позик чи допомоги, то це означає переміщення багатства з однієї країни до іншої.

    Отже, світові гроші - це комплексна функція, що включає, за суттю, майже всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Альтернативні  теорії грошей.

     Світовій економічній  літературі відомо кілька альтернативних  концепцій походження та існування  грошей. Найбільш відомі з них:  металістична, номіналістична, кількісна  і товарна.

     В економічній  науці про гроші найбільш поширеною  і відомою є кількісна теорія. Хоча сформувалася ця теорія  як обґрунтування зміни рівня  товарних цін зміною кількості  грошей в обігу, тобто на  базі вирішення досить вузького, прикладного питання економіки,  сьогодні це надзвичайно широка  теоретична концепція, яка з  кількісних позицій веде пошуки  відповіді, по суті, на всі питання  теорії та практики використання  грошей.

     Ключовим у  кількісній теорії є положення  про те, що вартість грошей  і рівень товарних цін визначаються  змінами кількості грошей: чим  більше їх в обігу - тим ціни  вищі, а вартість грошей нижча,  і навпаки. Ця теорія заперечує  трудову теорію вартості взагалі  і внутрішню вартість дорогоцінних  металів як грошового товару  зокрема. Отже, вона базується  на загальноприйнятих у світовій  науці поглядах на вартість  взагалі, на суть грошей та  формування їхньої вартості. Кількісна  теорія грошей зародилася в  XVI ст. У цей час у Європі  відбувалося швидке зростання  товарних цін і виникла необхідність  з'ясувати   причини  цього   явища.  Найбільш очевидною, такою,  що лежить на поверхні, причиною  видавалося помітне збільшення  припливу в Європу золота з  Америки після відкриття континенту  в XVI ст. Це було чи не перше  масове підтвердження того, що  вартість навіть золотих грошей, а отже, й товарні ціни, залежать  від їх кількості.

     Першим, хто  висунув ідею про залежність  рівня цін від кіль¬кості благородних  металів, був французький філософ  Ж. Боден. У своєму трактаті  «Відповідь на парадокси де  Мальструа» він дійшов висновку, що високі ціни хоч і зумовлюються  багатьма причинами, проте основною  серед них є збільшення кількості  зо¬лота й срібла. Інші економісти  ХVІ-ХVII ст. (Б. Даванзатті. Дж. Монтаріні,  Дж. Локк). розробляючи цю ідею  Ж. Бодена, поступово перетворили  її у прямолінійний і механічний  варіант кількісної теорії. Важливий  внесок у кількісну теорію  зробив англійський економіст  Дж. Локк. Він вважав, що вирішальним  фактором, який регулює і визначає  вартість грошей (у даному разі  золота й срібла), є їх кількість.  Цей висновок Дж. Локка був  використаний ідеологами промислової  буржуазії, що почала розвиватися,  для критики меркантилізму. Вони  протиставляли прибічникам останнього  твердження, що нагромадження золота  й срібла не може зробити  націю багатшою, тому що результатом  такого нагромадження буде знецінення  дорогоцінних металів і зростання  товарних цін. На їхню думку,  справжнє багатство нації міститься не в мертвих запасах золота і срібла, а в створенні мануфактур. у використанні з них живої праці.

     Відтак ідеї  кількісної теорії сприяли розвінчанню  меркантилізму, металістичної концепції  грошей, згідно з якою золото  та срібло вже за природою  своєю є грішми. У період становлення  капіталістичних відносин основні  ідеї кількісної теорії найчіткіше  сформулював англійський філософ  Д. Юм. У нарисі «Про гроші» (1750) він висунув і обґрунтував  принцип, який у сучасній літературі  називається «постулатом однорідності»:  подвоєння кількості грошей призводить  до подвоєння абсолютного рівня  цін, виражених у грошах, але  не зачіпає відносних мінових  співвідношень окремих товарів.  Своїм «постулатом однорідності»  Д. Юм дав поштовх до формування  концепції «нейтральності грошей»  у ринковій економіці та екзогенного,  нав'язаного ззовні характеру  зміни грошової маси в обігу. 

     Визнання «нейтральності  грошей» та екзогенності кількісного  фактора створило істотні перешкоди  на шляху розвитку кількісної  теорії, і вона до кінця XIX ст. обмежувалася використанням своїх класичних постулатів:

• причинності, згідно з яким зміна цін визначається зміною кількості грошей;
• пропорційності, згідно з яким ціни змінюються пропорційно зміні кількості грошей в обігу;
• однорідності, згідно з яким у разі зміни кількості грошей у такій самій пропорції змінюються ціни на всі товари, а співвідношення цін на окремі товари залишається незмінним.

     Наприкінці XIX - на початку XX ст. з новою силою  розгорілися суперечки навколо  кількісної теорії. Активну участь  у цій дискусії взяв М. І.  Туган-Барановський, який запропонував  навіть новий напрям у теорії  грошей, що дістав назву кон'юнктурної  теорії. На цей раз зусилля  економістів були спрямовані  на дослідження механізму зв'язку  між кількістю грошей і цінами. Конкретне розв'язання   цього   завдання   запропонував   американський  економіст І. Фішер, який сформулював  трансакційну версію кількісної  теорії на базі так званого  «рівняння обміну».

     Кейнсіанські  трактування кількісної теорії. Дж. Кейнс намагався відійти від  традиційного і неокласичного  трактування грошей як другорядного  технічного інструменту. Важливість  грошей він пов'язував із наявністю  невизначеності в процесах прийняття  господарських рішень. На його  думку, прагнення зберігати гроші  - це барометр нашого недовір'я  до власних розрахунків і до  загальної узгодженої думки відносно  майбутнього. Із факту нагромадження грошей він прямолінійно виводив низький платоспроможний попит у господарстві.

     Металістична  теорія ототожнювала грошовий  обіг з товарним обміном, стверджувала, що золото і срібло за своєю  природою є грошима, вважаючи  гроші простим технічним знаряддям  обміну. Найбільшого розповсюдження  набула в середні віки, в епоху  первісного нагромадження капіталу. Її розвивали Н.Орем, В.Стаффорд, Т.Мен та ін. Ця теорія містила  в собі ряд помилок: ототожнення  грошей з товаром, нерозуміння  того, що гроші – товар особливого  виду. З розповсюдженням паперових  грошей металістична теорія втратила  своє колишнє значення.

     Номіналістична  теорія розглядає гроші як  умовні знаки, що не містять  внутрішньої вартості. Ця теорія  заперечує товарну природу грошей, розглядає їх виникнення як  результат згоди людей з метою  полегшити обмін або ж як  наслідок державних законодавчих  актів. Згідно цієї теорії вартість  грошей не залежить від матеріального  змісту і визначається лише  найменуванням.

    Товарна теорія  грошей  на марксистському варіанті  теорії трудової вартості. Вона  розглядає гроші як товар особливого  роду, що служить загальним еквівалентом  для усіх інших товарів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.Висновок.

     Проблема природи  та питання про сутність і  функції грошей залишаються предметом  гострих дискусій, де проявляються  багато різних думок до їх  розв’язання. Це пов’язано із  складністю і багатогранністю  грошей як предмета вивчення. Тому для з‘ясування сутності  грошей необхідне послідовне, всебічне  та детальне дослідження цього  економічного явища, шляхом вивчення  історії походження та розвитку  грошей, їх форм та функцій.  Необхідно також враховувати  різноманітні підходи до вирішення  цих питань, проте, незважаючи  на їх велику кількість, на  мою думку, можна зробити висновок  стосовно сутності і функцій грошей.

     Виникнення грошей тісно пов’язане з історичним процесом обміну товарів і зміни форм власності.

     Функції грошей розглядаються як прояв їх сутності. Можна виділити п’ять класичних функцій грошей. Так, функція грошей як міри вартості, полягає у вирішенні вартості товару в грошах, шляхом встановлення цін. Як засіб обігу гроші забезпечують рух товарів через рух грошей. Гроші унікальні за своєю простотою, як засіб платежу за товари і послуги: їм притаманна найвища ліквідність серед всіх фінансових засобів. Так, функція грошей як засобу платежу полягає у можливості купівлі з наступною оплатою. Як засіб нагромадження гроші полегшують процес здійснення накопичення з поточного доходу за рахунок гарантування майбутньої купівлі здатності. Функцію світових грошей гроші виконують як засіб міждержавних розрахунків. Своєрідною формою буття грошових функцій виступають форми грошей, які виступають як засіб вираження сутності грошей. Існують такі форми грошей: повноцінні і неповноцінні.

     Проблеми суті і функцій грошей є дуже важливими при становленні національної грошової системи. Слабкість і сила національних валют виражаються в тому, як вони виконують свої функції. Так нестабільність гривні як національної валюти України заважає їй бути повноцінною мірою вартості, так як в даному випадку змінюється масштаб цін. Внаслідок знецінення грошових знаків, погано виконуються функції купівельного та платіжного засобів. Також в Україні простежується і порушення ефективності виконання функцій нагромадження, оскільки вона прямо залежить від стабільності грошової одиниці.

 

8.Література.

1. Горожанкіна М.Є. Г70 Політична економія: Опорний конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання / Горожанкіна М.Є., Капильцова В.В., Головінова В.Т.,   Жемчужнікова Г.П., Фесечко В.В., Васильєва В.В., – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – 157 с.
2. Артус М. М. Гроші та кредит: Навч. посібник. для студ. вищ. навч. закл . / Європейський ун-т. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: вид-во Європейського ун-ту, 2005. - 166 с.
3. Базилевич В. Д. Економічна теорія. Політекономія : підручник / за ред. В. Д. Базилевича. – 7-ме вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2008. – 719 с.
4. Гроші та кредит - Круш П.В. Бібліотека українських підручників - http://pidruchniki.ws/17810409/finansi/groshi_ta_kredit_-_krush_pv
5. Гриценко А. Гроші : виникнення, сутність, функції та агрегати // Економіка України – 1999 № 2 ст. 62;