Гроші: історія і сучасність

    Гроші - результат об'єктивного історичного процесу розвитку товарного виробництва і обміну, загальний еквівалент, на який обмінюються всі товари, засіб вираження їхньої вартості. Товарне виробництво в його розвинутій формі не може функціонувати без грошей - необхідного компонента розвинутої ринкової економіки.

     Як уже було сказано, виникнення грошей невідривне від виділення з маси товарів золота, що почало виконувати роль та функції грошового товару. Монопольне закріплення за золотом ролі грошей у другій половині ХІХ ст. означало встановлення золотого стандарту.

     Установлення золотого стандарту зумовило певне розуміння економічної сутності грошей. Виникла і тривалий час була визначальною товарна теорія сутності грошей. У працях К. Маркса ця теорія набула класичного виразу.

     Сутність її полягає в тому, що гроші та товари мають загальне походження, єдину основу. На певному етапі розвитку товарного виробництва гроші виділяються зі світу товарів, протиставляються їм та починають виконувати специфічну суспільну функцію - стають посередником при обміні товарів.

     Тривале функціонування золота як грошей призвело до того, що їхня глибинна сутність неначе зрослася з їх золотою формою. "Золото і срібло за своєю природою є гроші, але гроші за своєю природою - золото і срібло" - писав, - К. Маркс.

3.2.Трансформація розуміння сутності сучасних грошей.

     Полишення золотом грошового обігу і взагалі припинення виконання ним грошових функцій має назву «Демонетизація золота викликає потребу в оновленні розуміння сутності сучасних грошей».

     Деякі економісти заперечують товарну природу сучасних грошей. Насамперед акцентується увага на абсолютній ліквідності сучасних грошей. Але чому сучасні паперові гроші мають абсолютну ліквідність? Гроші - це загальновизнаний засіб обміну. Якщо люди вважають за необхідне щось визнавати грішми, то це "щось" і буде виступати як гроші. В наш час гроші декретуються урядами, що їх випускають. Цінність цих грошей визначається багато в чому довірою до уряду, що тримає під своїм контролем обсяг грошової маси в країні.

     Отже, істота сучасних грошей виводиться із функцій сучасних грошей у товарному виробництві і обміні. Цей характерний для сучасної економічної науки підхід - виводити сутність грошей з їх функцій - відомий англійський економіст Дж. Хікс сформулював так: гроші - це те, що використовується як гроші.

     Якщо золоті гроші виникли стихійним об'єктивним процесом, то поява паперових грошей не могла відбутися поза свідомою раціональною діяльністю державних структур.

     Поява сучасних грошей стала можливою тільки на основі певної суспільної згоди - державної гарантії їхньої повноцінності. Зникнення золота як основи сучасних грошей перетворює їх, на думку деяких економістів, на економічну соціальну умовність, що підтримується тільки згодою між людьми. "Гроші - як гроші, а не як товар - потрібні не самі по собі, а заради тих речей, які на них можна купити. Гроші - це штучна соціальна умовність"1. (П. Самуельсон) .

     Щодо розуміння грошей як загального еквівалента, то такий підхід теж має стати складовою частиною сучасного розуміння економічного змісту грошей. Для того щоб бути засобом обігу, гроші повинні визнаватися як покупцем, так і продавцем товарів і послуг. Але таке суспільне визнання можливе тільки тоді, коли гроші здатні мати вартість чи хоч би виконувати функцію збереження вартості.

     Таку властивість вартості і збереження вартості мають сучасні гроші. Продавець товару повинен бути впевнений, що з часом на отримані гроші можна буде купити інший товар не меншої вартості. Обмін за допомогою паперових грошей повинен, як і раніше, ґрунтуватися на еквівалентності обміну товарів. Інакше паперові гроші не зможуть виконувати функції грошей. Адже еквівалентність обміну - суттєва риса товарного виробництва.

     Економічний зміст сутності сучасних паперових грошей включає в себе розуміння того, що, не маючи власної внутрішньої вартості, паперові гроші мають вартість представницьку, або перенесену. Вони є вартістю товарної маси, якій вони протистоять. Товарна маса має реальну вартість. Ця вартість товарної маси ніби переноситься на грошову масу. Не маючи власної внутрішньої вартості (як у золота), сучасні паперові гроші набувають перенесеної вартості товарів, які вони представляють.

     Сучасний підхід до суті грошей включає в себе розуміння того, що функціональне призначення грошей у товарному господарстві неможливе без виконання ними ролі загального вартісного еквівалента. Але зв'язок з товарним світом гроші зберігають тільки опосередковано. Вартість грошей визначається вже не кількістю золота, що в них закладена, а виробленою масою всіх товарів. Ціна товару визначається не пропорційно золотому змісту грошової одиниці, а залежно від рівня витрат виробництва, а також від співвідношення попиту і пропозиції товару на ринку.

     Отже, підхід сучасних економістів до розуміння сутності грошей не означає ревізії підвалин, що вироблені А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, але вносить до цього розуміння істотні уточнення відповідно до змін, що сталися в ХХ ст. у функціонуванні грошей. Це пов'язано насамперед з демонетизацією золота.

     Визначення П. Самуельсоном сучасних грошей як штучної соціальної умовності не означає заперечення їх товарного характеру. Адже товарний характер гроші мають не тому, що їхня суспільна роль закріплена за певним конкретним товаром. Вони є товаром не самі по собі, їхня товарна сутність визначається їхнім глибинним змістом, місцем у товарних відносинах незалежно від того, з яким саме конкретним товаром пов'язана їхня товарна сутність чи не пов'язана взагалі ні з яким конкретним товаром. Вони можуть не мати матеріального носія взагалі і залишатися при цьому товаром.

     Відповідаючи на запитання про те, чи є сучасні гроші товаром, чи не є товаром, необхідно мати на увазі, що гроші як форма вартості товару відображають певні конкретно-історичні умови

3.3. Роль держави в розвитку грошей.

     Завдяки своїй суспільній природі та надзвичайно важливій економічній ролі гроші та держава взаємопов'язані, вони взаємодіють та взаємовпливають одне на одного. Держава не створює грошей, хоч може впливати на зовнішні їх атрибути, кількість, форму та якісні властивості для кращого пристосування їх для ефективного виконання ними своєї суспільної ролі. Це означає, що держава відіграє певну роль в еволюції грошей. Хоч ця роль не є констатуюча, а тільки трансформуюча.

     Після демонетизації золота роль держави в функціонуванні грошей стає ще більш відчутною, більш значущою. Держава визначає не тільки форму, вигляд паперових грошей, а й їхню вартість, регулює їх кількість в обігу. Завдяки зусиллям держави і, насамперед, її Центрального банку паперові гроші набирають здатності виконувати функції та роль грошей. Однак це не означає, що держава створює неповноцінні гроші, що сучасні гроші стали виключно продуктом творення держави.

     Творить гроші в економічній їх сутності не держава, вони породжуються ринковою економікою. Гроші є об'єктивною категорією ринкової економіки, вони не можуть бути відмінені рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини. Дії держави, її юридичні норми мають бути адекватними цим об'єктивним умовам і утворювати відповідні механізми ефективного функціонування грошей.

     Гроші й нині не є продуктами творення держави, вони являють собою продукт товарного виробництва, ринкової економіки. Це пов'язано з тим, що держава своїми діями лише сприяє реалізації цієї потреби ринку.

3.4.Гроші як гроші та гроші як капітал.

     Як уже було сказано, гроші, зокрема й сучасні, виконують функцію збереження вартості. В умовах розвинутого ринку гроші також виступають засобом нагромадження вартості та її продуктивного використання (інвестування). Це істотно змінило суспільне призначення грошей: з простого засобу обігу, що обслуговував обмін товарів, вони перетворилися на носія самозростаючої вартості, тобто на форму капіталу. Вони широко використовуються для фінансування розвитку виробництва. Забезпечення самозростання вартості стало пріоритетною метою руху грошей у процесі ринкового відтворення.

     Гроші стають носієм капіталу під час їхнього використанні у сфері інвестування. Тому необхідно розрізняти гроші як гроші та гроші як капітал.

     Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації певної споживчої вартості. Отже, їхнє цільове призначення полягає в посередництві в обміні. Використання ж грошей як капіталу забезпечує зростання вартості. Це має місце, коли гроші використовуються для формування промислового чи торговельного капіталів або капіталу позичкового. Таке використання грошей значно розширює цільове їхнє призначення, роль грошей в економічному житті суспільства істотно зростає.

      Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції. Вони стають капіталом при їхньому нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, що дозволяє їхньому власникові отримати додатковий дохід у вигляді відсотка.

     Гроші одночасно виступають як гроші і як капітал при обслуговуванні виробничого споживання, одночасно сприяючи як реалізації товару, так і одержанню прибутку.

4.Форми грошей.

У товарному господарстві всі товари дорівнюються до грошей, що виражають вартість усіх товарів. Але перед тим, як знайти свій вираз  у грошовій формі, вартість пройшла  тривалий і складний шлях розвитку, у якому вона набувала різноманітних  форм: проста або випадкова; повна  або розгорнута; загальна; грошова. Кожна наступна форма характеризує вищий ступінь розвитку товарного  виробництва й обміну.

Товар, який виражає свою вартість по відношенню до другого  товару, знаходиться у відносній  формі вартості (товар А). Товар, споживна вартість якого служить засобом  вираження вартості першого товару, знаходиться в еквівалентній  формі вартості (товар Б).

Коли роль загального еквівалента  закріпилася за одним якимось  товаром, виникла грошова форма  вартості. З розвитком світової торгівлі роль загального еквівалента міцно  закріпилася за золотом. Золото, як загальний еквівалент, виділилось з  ряду інших товарів завдяки своїм  природним властивостям: однорідність, подільність, портативність, висока ступінь  збереження, висока вартість.

 

Проста:

Товар А

=

Товар Б

Повна:

Товар

Товари:

(відносна  форма)

(еквівалентна форма)

Б1 Б2 Б3 Б4

А:

(відносна форма)

(еквівалентна форма)

Загальна:

Товари

Товар

Грошова:

Товари

Золото

А1 А2 А3 А4

Б

А Б В Г

2 гр. золота

          (відносна       (еквівалентна                    (відносна        (еквівалентна

          форма)            форма)                                     форма)           на форма)

Таблиця 1.Грошові форми.

 

5.Функції грошей

      Отже, що ж таке гроші? Гроші - це те, що гроші роблять. Все, що виконує функції грошей, і є гроші. Функція грошей - це конкретне призначення їх в економіці, певна дія чи "робота" грошей з обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.

      Різноманітність  та складність виробничих відносин, які втілюються в грошах, визначають  множинність функцій грошей. Кількість  їх не є загально визнаною. Класична економічна теорія виділяє п'ять функцій грошей:

• міри вартості;
• засобу обігу;
• засобу платежу;
• засобу нагромадження і утворення скарбів;
• світових грошей.

     Сучасні західні економісти, як правило, вирізняють лише три функції:

• міру вартості;
• засіб обігу;
• засіб нагромадження.

     Між означеними позиціями стосовно кількості функцій грошей істотних протиріч немає. На думку західних економістів, функція грошей як засобу платежу не повинна виділятися окремо, бо охоплюється функцією засобу обігу. Світові гроші не виділяються в окрему функцію тому, що національні валюти західних країн є вільно конвертованими, а тому однаково функціонують на внутрішньому і зовнішньому ринках і виконують на зовнішньому ринку ті ж самі функції, що й гроші в національному ринковому господарстві.

     Основна, центральна в системі грошових відносин є функція міри вартості. Це визначається тим, що гроші за своєю глибинною сутністю виступають в обігу товарів як засіб реалізації їхньої вартості.

5.1.Функція міри вартості.

     Функція міри вартості - це здатність грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх товарів, бути посередником під час визначення ціни.

      На основі цієї функції вартість виявляє себе в ціні товару. Цю функцію в ідеальному варіанті виконує золото: кількість праці, витраченої на виробництво товару, порівнюється з кількістю праці, необхідної для виробництва золота, тобто визначається, скільки золота відповідає даному товару. Прирівнювання товарів до визначеної суми грошей дає кількісне вимірювання величини вартості товару.