Гроші: історія і сучасність

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2013 в 20:16, реферат

Описание работы

Правильно діюча грошова система вливає життєву силу в кругообіг доходів і витрат, що уособлює всю економіку. Добре працююча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повної зайнятості. І навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці, спотворити розподіл ресурсів.

Содержание

1.Вступ. 2
2.Виникнення грошей. 3
2.1.Економічні концепції. 3
2.2.Еволюційний характер виникнення грошей. 4
3. Економічний зміст грошей. Трансформація сутності сучасних грошей. 7
3.1.Сутність грошей 7
3.2.Трансформація розуміння сутності сучасних грошей. 8
3.3. Роль держави в розвитку грошей. 10
3.4.Гроші як гроші та гроші як капітал. 11
4.Форми грошей. 12
5.Функції грошей 13
5.1.Функція міри вартості. 13
5.2.Функція засобу обігу. 15
5.3.Функція засобу платежу. 17
5.4.Функція засобу нагромадження та утворення скарбів. 18
5.5.Функція світових грошей 20
6. Альтернативні теорії грошей. 22
7.Висновок. 25
8.Література. 26

Работа содержит 1 файл

Гроші історія та сучасність.реферат полит..docx

— 87.30 Кб (Скачать)

     Золото як загальний еквівалент здатне виконувати функцію міри вартості лише завдяки тому, що має реальну внутрішню вартість. Але це не означає, що гроші роблять товари порівняльними. Основою порівняльності всіх товарів є уречевлена в них суспільна праця. Тому вартість товарів може вимірюватися особливим товаром - грошима. Золоті гроші самі є втіленням абстрактної праці, самі мають внутрішню вартість і тому можуть бути мірою вартості.

      На основі міри вартості встановлюється ціна. Основою встановлення цін товарів є величина їхньої вартості. Ця величина визначається кількістю затрат суспільно необхідної праці на виготовлення товарів. При цьому вихідною величиною є не індивідуальний рівень затрат праці окремого товаровиробника на виготовлення товару, а суспільно необхідний рівень витрат. Ціна залежить, з одного боку, від вартості товару, а з іншого - від величини вартості самої грошової одиниці. Зміна вартості грошової одиниці призводить до зміни ціни товарів. Отже, існує обернено пропорційна залежність ціни і вартості грошової одиниці.

      Однак установлення цін цим не обмежується, враховуються ще деякі обставини. Може враховуватися споживна вартість товарів, співвідношення попиту та пропозиції на них. Ціна може змінюватися також під впливом заходів держави при встановленні нею податків наприклад, податок на продаж, акцизів тощо.

      Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого прирівнювання товару до уявленої кількості грошей ще до обміну. Реальних грошей при цьому може не бути.

      Щоб визначити вартість товарів у грошах, необхідно певну кількість грошового матеріалу прийняти за одиницю. Вона називається масштабом цін. Масштаб цін - це суто технічна функція грошей, що являла собою законодавчу фіксацію певної кількості (за масою) монетарного металу (золота чи срібла), яка закріплювалася державою за грошовою одиницею.

      При обігу повноцінних золотих грошей у законодавчому порядку визначався ваговий вміст золота в національній грошовій одиниці. Ця величина і становила масштаб цін. Ціни, що встановлюються, пов'язуються із вмістом золота в грошовій одиниці. Масштаб цін не залежав від зміни вартості золотого металу, оскільки він був фіксованою ваговою кількістю металу.

     Відміна фіксованого золотого вмісту грошової одиниці і перехід до неповноцінних грошових знаків викликали деякі особливості використання масштабу цін. Із завершенням демонетизації необхідність офіційної фіксації державою масштабу цін відпала. Зараз за допомогою масштабу цін ціни товарів установлюються не за ваговою кількістю золота, а в національних грошових одиницях. Мірою вартості в Україні є гривня, в Російській Федерації - рубль, в Англії - фунт стерлінгів тощо.

     Отже, на зміну повноцінній монеті з реальною внутрішньою вартістю прийшли паперові гроші. Зараз функцію міри вартості забезпечує вимірювання вартості товарів і послуг через визначення ціни. Таке вимірювання реально здійснюється в процесі підрахунку собівартості виробництва і закінчується виявленням ціни в процесі реалізації товару.

      Завдяки функції міри вартості всі товари і послуги в сучасних умовах набувають ціну і стають порівняльними. Це дає можливість визначити дуже важливі економічні показники, що використовуються в процесах регулювання і управління ринковою економікою (прибуток, собівартість, обсяг інвестицій тощо). За допомогою функції грошей як міри вартості підприємство має можливість заздалегідь визначити свої витрати на виробництво і доходи від реалізації продукції, рівень прибутковості. Усе це вкрай необхідно, щоб в умовах ринку виробити правильну підприємницьку тактику і стратегію. За допомогою функції грошей як міри вартості на макроекономічному рівні визначаються такі важливі показники розвитку економіки, як обсяги валового внутрішнього продукту, національного доходу, інвестицій, фінансових, кредитних ресурсів тощо. Без цього неможливо забезпечити свідомого регулювання економічного життя суспільства.

     Функцію міри вартості сучасні гроші виконують тим краще, чим стабільніша їхня купівельна спроможність. Тільки при стабільних грошах усі грошові показники здатні правильно відображати зміни в реальних економічних процесах. В іншому разі ці показники представляють стан економіки на мікро- та макрорівнях у викривленому, спотвореному вигляді і не можуть бути надійними орієнтирами для прийняття правильних економічних рішень.

5.2.Функція засобу обігу.

    При реалізації товару гроші виконують функцію засобу обігу.

     Засіб обігу  – це функція, в якій гроші виступають посередником в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. Як посередники гроші доводять товари до споживача. Самі вони залишаються у сфері обігу і обслуговують наступні операції обміну. Функцію грошей як засобу обігу виконують не ідеальні, а реальні гроші. Для здійснення кругообігу Т - Г - Т мають бути реальні гроші. Функція засобу обігу передбачає фізичну наявність відповідної кількості грошей (готівкових чи безготівкових). Передача товару покупцю і його оплата відбуваються одночасно.

      На відміну від безпосереднього бартерного товарообміну (Т1 - Т2), обмін товарів, що здійснюється за допомогою грошей, називається товарним обігом. Його формула Т1 - Г - Т2. Вона складається з двох актів: Т1 - Г - продаж і Г - Т2 - купівля. У формулі Т1 - Т2 товар безпосередньо обмінювався на інший товар, тобто відчуження одного товару було одночасно набуттям іншого товару. У формулі ж Т1 - Г - Т2 купівля і продаж відособлюються в просторі і часі. За продажем товару купівля одразу може і не настати. Більше того, продавець одного товару може взагалі не купувати іншого товару. В такому разі повний товарний метаморфоз не відбудеться. В цьому криється абстрактна можливість кризи збуту, що негативно позначиться на процесі виробництва товарів.

      Функцію засобу обігу гроші виконують миттєво, тобто в момент сплати покупцем за отриманий товар. Ось чому для продавця байдуже, чи мають вартість отримані гроші, адже метою продавця є не гроші, а інший товар. Тому для виконання функції засобу обігу не має значення, в якій формі виступають гроші - повноцінних золотих чи срібних монет, розмінних чи нерозмінних знаків вартості.

     Виконувати цю функцію можуть не лише повноцінні гроші, а й такі, що не мають внутрішньої вартості. Тобто виступати посередником при обміні товарів можуть і неповноцінні паперово-кредитні гроші. Важливо лише те, щоб як засіб обігу вони забезпечували перехід товарів від виробника до споживача, щоб їх як гроші визнавало суспільство, щоб можна було їх використати як купівельний засіб.

     У сучасних умовах використання грошей як засобу обігу здійснюється переважно в роздрібній торгівлі, при наданні послуг населенню тощо. Проте розвиток ринкових відносин, зокрема й завдяки грошам як засобу обігу, створює передумови для звуження сфери використання цієї функції. Це відбувається завдяки розширенню використання кредитних відносин.

5.3.Функція засобу платежу.

     Тісно пов'язана з функцією грошей як засобу обігу функція грошей як засобу платежу. В товарообігу, опосередкованому грішми, має місце продаж заради купівлі, і гроші передаються від одного суб'єкта відносин до іншого, виступаючи в ролі посередника. Гроші при цьому виконують функцію засобу обігу. Коли ж гроші здійснюють самостійний рух, переходячи від одного власника до іншого, вони виконують уже іншу функцію - функцію засобу платежу.

     Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. Тому гроші як засіб платежу виконують надзвичайно важливу роль у ринковій економіці.

     Гроші виступають засобом сплати боргового зобов'язання і починають виконувати функцію засобу платежу з виникненням кредитних відносин між товаровиробниками.

     Отже, у функції засобу платежу гроші виступають у тих випадках, коли товари продаються в кредит, тобто в борг. Неоднакова тривалість періодів виробництва і обігу товарів зумовлюють необхідність їх відчуження з відстрочкою платежу. В момент погашення боргу гроші й виступають як засіб платежу. При цьому грошові платежі не супроводжуються одночасним зустрічним рухом товарів. Тож ознаками виконання грішми платіжної функції є однобічний рух і наявність розриву в часі між передачею товару покупцеві і отриманням грошей продавцем та розрахунок реальними грошима.

     З функції грошей як засобу платежу виникають кредитні гроші, що з'являються в процесі кредитних операцій - векселі, банкноти, чеки. Кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки) - важливі елементи функціонування сучасного ринку, вони активно використовуються в ринковому господарському механізмі.

     У сучасних умовах роль грошей усе більше закріплюється за кредитними грішми, які нерозривно пов'язані з господарським обігом і реально відображають його. Такі гроші, на відміну від паперових грошей, випускаються в обіг у міру потреби і не перевищують потреби в них.

     Сфера використання грошей як засобу платежу в розвинутій ринковій економіці дуже широка. Свою функцію засобу платежу гроші виконують не тільки під час оплати куплених у кредит товарів, а й при виплатах заробітної плати працівникам підприємств, господарських організацій та установ, при платежах юридичних і фізичних осіб у державний бюджет та в інші централізовані фонди цільового призначення і фінансування суспільних потреб з цих фондів, під час видачі і погашення банківських позик тощо. На використанні функції засобу платежу ґрунтується функціонування податкової, бюджетної, банківської систем, системи соціального забезпечення та інші системи.

     У розвинутому товарному господарстві гроші у функції засобу платежу пов'язують між собою велику кількість товаровласників, що купують товари в кредит. Тому розрив між рухом товару і грошей у часі може створити загрозу неплатежу боржника кредитору. В результаті неплатіж в одній ланці кредитного ланцюга здатен призвести до руйнування всього ланцюга, всієї системи платежів, що може створити значні труднощі у функціонуванні ринкової економіки, виникнення масових банкрутств товаровласників.

5.4.Функція засобу нагромадження та утворення скарбів.

     У зв'язку з тим, що гроші - особливий товар, вони мають здатність бути засобом та збереження вартості, уособленням абстрактної форми багатства, яке товаровиробники намагаються нагромаджувати. З цим пов'язана ще одна функція грошей - функція засобу нагромадження та утворення скарбів.

     Функцію засобу нагромадження та утворення скарбів гроші виконують, коли вони виходять з обігу, якщо товарний обіг за різних обставин переривається на першій метаморфозі (Т - Г), тобто коли за продажем товару не слідує його купівля і гроші осідають у скарбі. Це може мати місце при зменшенні обсягів виробництва і обігу товарів, підвищенні цін і утворенні на ринку надлишкової маси грошей.

     Спочатку нагромадження грошей мало на меті збереження вартості. Для цього достатньо було уречевити вартість у дорогоцінному металі. Це означало нагромадження абстрактного загального багатства, що власне і ставало скарбом. Призначенням такого скарбу було збереження від знецінення первісної вартості нагромаджуваного багатства, схоронення нагромадженого багатства від пограбування, від руйнівних подій - стихійного лиха тощо.

     У цих умовах нагромадження грошей як скарбу відображало виникнення надлишку товарів у товаровиробників. Проте такий скарб не приносив його власникові ніяких доходів і не задовольняв ніяких особистих потреб.

     Ситуація дещо змінилася з виникненням естетичної форми скарбу. Скарбу стали надавати форми предметів розкоші. В результаті скарб перестав бути просто мертвим багатством і набув певного споживчого значення, задовольняючи важливі потреби людини - у самовираженні, в естетичній насолоді тощо. Скарб перестав бути просто мертвим багатством. Скарб в естетичній формі продовжує функціонувати і в сучасних умовах.

    У міру розвитку товарного виробництва і грошей значення функції грошей як засобу нагромадження зростало і посилювалося. З часом виявилося, що без нагромадження неможливо здійснювати розширене відтворення. Це сформувало ще одну мету нагромадження - створення резерву платіжних засобів, що зорієнтувало нагромадження на забезпечення зростання прибутку. Без такого резерву товаровиробник не в змозі забезпечити безперервності та розширення свого виробництва.

     Зокрема фірми нагромаджують частину свого прибутку, який тимчасово не використовується (гроші амортизаційного фонду, інших цільових фондів).

     Отже, товаровиробники почали нагромаджувати гроші заради розширення виробництва і отримання додаткового прибутку в майбутньому. Для цього вони стали передавати свої скарби в борг, розміщувати в банках, цінних паперах, що приносить їм додатковий прибуток у вигляді відсотків, дивідендів. Це означає вищий рівень функції нагромадження. Функція нагромадження скарбу переросла у функцію нагромадження вартості. Скарб не залишається без руху, він став активно забезпечувати потреби розширеного відтворення.

     Виконання грошима функції нагромадження в сучасних умовах стало важливою передумовою розвитку розширеного відтворення, повнішого та ефективнішого використання виробничих ресурсів, розвитку виробництва, збільшення задоволення потреб населення. Це важливі та значні безпосередні результати використання в сучасних умовах грошей у функції засобів нагромадження.

     З розвитком функції нагромадження вартості змінювалися вимоги до форми грошей, що її виконують. Перехід від нагромадження скарбу до нагромадження вартості означав, що нову функцію нагромадження можуть успішно виконувати замісники дійсних грошей - паперові, депозитні, електронні. Більше того, можливість знецінення грошових знаків підштовхувала власників грошей швидше їх капіталізувати, що сприяло зростанню нагромаджень, розвитку банківської справи, ринку цінних паперів тощо. Саме нагромадження грошей перетворилося на нагромадження позичкового капіталу.

Информация о работе Гроші: історія і сучасність