Банківська система України

    Як  повідомлялося, ст. 86 держбюджету передбачається, що рефінансування комерційних банків здійснюється в порядку, затвердженому  НБУ спільно з Кабінетом міністрів. Крім того, цій же статей держбюджету  Нацбанк обмежується в частині встановлення ставки рефінансування. Ст. 84 держбюджети НБУ зобов’язується викупляти облігації уряду за їх номінальною вартістю.

    Згідно  порядку рефінансування банків в  кризовий період, НБУ зможе підтримувати ліквідність банків, які, зокрема, працюють на ринку не менше одного року і своєчасно розраховуються по кредитах центрального банку.

    “Нацбанк  здійснює рефінансування банків лише під забезпечення державними облігаціями  України. Як забезпечення приймаються  облігації внутрішньої державної  позики (ОВГЗ) всіх випусків… за умови, що вони знаходяться у власності банку - клієнта депозитарію державних цінних паперів Нацбанку (або клієнта депонента клієнта депозитарію)”, - наголошується в ухвалі.

    Порядком  також передбачається, що НБУ визначає суму для підтримки банків в рамках певних монетарних параметрів загальної пропозиції грошей на відповідний період.

    При цьому Нацбанк здійснює підтримку  ліквідності банків шляхом: проведення кредитних тендерів по рефінансуванню; надання кредитів овернайт через  лінію рефінансування, що постійно діє; здійснення операцій прямого репо; здійснення операцій по покупці держоблігацій.

    Згідно  документу, банки матимуть можливість привертати у Нацбанку кредити овернайт в щоденному режимі, тоді як операції прямого репо (на строк до 60 днів) - по зверненнях банків. На кредитних тендерах пропонуватимуться ресурси строком до 14 і до 365 днів - щонеділі (три середовища підряд) і один раз в місяць (у четвертую середовище місяця) відповідно.

    Нацбанк приймає в забезпечення кредитів рефінансування ОВГЗ у розмірі 100% їх номінальної вартості, яка повністю покриває суму кредиту рефінансування і сплату відсотків по ним.

    Порядком  передбачається, що НБУ рефінансує банки по ставці не меншою, ніж облікова ставка Нацбанку, і не більшою, ніж  средневзвешенная ставка за банківськими кредитами в гривні в економіку за попередній день.

    По  операціях прямого репо, згідно документу, ціною покупки Нацбанку держоблігацій  є їх справедлива вартість, але  не вище, ніж номінальна вартість цих  цінних паперів.

    “Ціна зворотного продажу Нацбанком держоблігацій залежить від ціни, яка визначена в першій частині операції репо і терміну цієї операції, а також від облікової ставки Нацбанку і процентних ставок за кредитами і депозитами на міжбанківському ринку, які діяли у відповідний період, - указується в ухвалі.

    НБУ: Відтік коштів з банківської системи  за період кризи склав 86 млрд. грн.

    Відтік  коштів з банківської системи  за період кризи склав 86 млрд. грн. Про це повідомив сьогодні на нараді в Кабміні директор Дирекції банківського регулювання і нагляду Василь Пасічник, передає кореспондент РБК-Україна. Він уточнив, що при цьому рефінансування з боку НБУ склало 70,4 млрд. грн.

    У свою чергу прем'єр-міністр Юлія Тимошенко розкритикувала діяльність НБУ в частині рефінансування комерційних банків. "Я закликаю вас вивчати європейський досвід, там жодна копійка не виділяється банку просто так, і простежується весь рух коштів. НБУ необхідно створити мотивацію для направлення банками фінансових потоків не на валютний ринок з подальшим виводом в офшори, а для обслуговування клієнтів", - сказала прем'єр.

    Відзначимо, 25 лютого ц.р. Нацбанк ухвалив рішення  про виділення в 2009 р. рефінансування 20 банкам на 15 млрд. грн. Перший заступник голови правління НБУ Анатолій Шаповалов уточнив, що 8 млрд. грн. вже отримано комерційними банками, про рефінансування ще на 7 млрд. грн. ухвалено відповідне рішення. А в рамках ухвалених рішень комерційні банки отримують по 200, 300, 400 млн. грн. на день у вигляді рефінансування. Всього, за словами А.Шаповалова, в період фінансово-економічної кризи НБУ виділив рефінансування 99 українським комерційним банкам.

    Нагадаємо, Асоціація українських банків виступила  раніше проти скасування мораторію  на дострокове розірвання депозитів. При  цьому президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко відзначив, що відтік коштів з депозитів відбувається в даний час і триватиме надалі. "Ми розуміємо, що сьогодні цей мораторій тримає близько 30% коштів, розміщених на депозитах, але ми всі втратимо, якщо його скасуємо зараз. Це буде монетарний крах. Це не вихід із ситуації", - сказав він.

    Раніше  голова ради НБУ Петро Порошенко  заявив про необхідність скасування мораторію на дострокове розірвання депозитів, введеного в дію ухвалою  НБУ в жовтні 2008 р. За словами П.Порошенка, мораторій не виконує своє завдання, оскільки відтік коштів з банківської системи триває.

    Прогноз розвитку економіки України в  умовах економічної кризи

    На  думку багатьох експертів, економічна криза в Україні триватиме близько двох років. Причому зараз - тільки почало. Найскладніший час нас чекає через 3-5 місяців. Про причини кризи я вже писав. Тепер поговоримо про прогнози.

    Що  буде з гривною?

    Інфляція  вже почалася і продовжуватиметься. Складно сказати, яких масштабів  вона досягне, але точно ясно, що купону гривна не уподібниться, і купувати жуйку за 5000 гривень ми точно не будемо, як робили це 15 років тому. При цьому ціни продовжуватимуть рости, тоді як зростання зарплати відбуватиметься значно меншими темпами. Рівень життя населення падає.

    Криза банків.

    За  останні декілька років, банки роздавали  кредити направо і наліво, практично  всім. Щоб отримати кредит на машину, досить було показати довідку про  доходи за останні підлога року. І зараз у банків немає грошей. А із-за кризи, багато українців перестануть виплачувати кредит, що ще посилить ситуацію з банками.

    Наші  люди завжди віддавали перевагу налічку, але за останні роки стали трохи  більше довіряти банкам, ложіть гроші  на депозити. Тепер довіра знову  впаде. У банків взагалі не буде грошей.

    В Україні зараз більше 200 банків, це величезна цифра. Більшість з  них скоро прогорить. Що буде далі? Кредит в банці буде узяти дуже складно, відсоток буде великим і умови кредитування - украй жахливі. Буде повторення 90-х - знову з’являться мильні міхури типу «МММ», які пропонуватимуть величезний відсоток і розчинятимуться в повітрі через 2-3 місяці.

    Що  буде з нерухомістю в умовах кризи?

    Квартири  зараз падати в ціні не поспішають. Власники квартир жадібні, і ціну скидати не хочуть. Більш того, вони зараз спекулюють на курсі - беруть гроші то в гривні, то в доларах, як їм зручніше. Але це триватиме не довго. Навесні вартість покупки і оренди впаде, і продовжуватиме падати до осені. Восени, як завжди, ціни злегка підростуть, але не дуже.

    Прогорить дуже багато брокерів і посередників по оренді і продажу нерухомості, агентств нерухомості. Комісія за послуги стане менша, тому що попит значно впаде, і фірми боротимуться за кожного клієнта. Є вірогідність, що вартість житла після кризи буде адекватна прибутку населення. Це не можна передбачити точно, але хочеться в це вірити.

    А як же безробіття?

    Безробіття  є вже, і росте. Зростання продовжуватиметься і далі. Люди будуть вимушені освоювати  нові професії. В основному - по покупці  і продажу. Тут ситуація повториться  з дев’яностими, коли всі будуть чимось торгувати. Тільки рекетирів не буде.

    Щоб утримати свій прибуток - можна піти заробляти в інтернет, створювати власні сайти і отримувати на них  прибуток. Зараз, не дивлячись на криза, інтернет ринок України росте великими темпами і тут великі перспективи. Але це варіант для молоді, старшому поколінню буде складніше.

    чи  Є світло в кінці тунеля?

    Є. У економічній кризі є і свої переваги. Якщо розглядати розвиток держави в рамках циклічної моделі - після кризи завжди йде сильний економічний і соціальний підйом. У жорстких умови кризи підприємствам доводиться виживати, як вийде.

    Багато  хто прогорає, але не, які залишаються  на плаву, вимушені оптимізувати своє виробництво (або послуги), оптимізувати витрати, навчати співробітників, при  цьому не підвищувати ціни. Такі компанії значно збільшують свій капітал після виходу з кризи. Це стосується як величезних корпорацій і заводів, так і невеликих приватних фірм.

    А підприємство, яке успішно розвивається, - приносить податки до бюджету  і забезпечує робочі місця.

    Також варто відмітити, що Україна далеко не єдина зіткнулася з кризою - криза у всьому світі, особливо в Америці. І від того, наскільки адекватно, швидко і ефективно ми справлятимемося зі всіма виниклими проблемами в перебігу цих двох років - залежатиме наш економічний і соціальний стан після виходу з кризи. 
 
 

 

    ВИСНОВКИ 

    Розглянувши у роботі проблеми банківської системи України та його вплив на розвиток сільськогосподарських відносин та можливі шляхи їх розв'язання, треба зазначити, що банківський сектор України розвинений ще дуже слабко, причиною чого є як дії органів державної влади (такі як, наприклад, спроби змусити найбільші банки надавати кредити під пільгові проценти певним підприємствам або галузям промисловості, податкова політика та ін.), так і загальноекономічні проблеми, і діяльність самих банківських установ.

    На  стан банківської системи впливають  численні фактори – зовнішні, внутрішні, економічні, неекономічні, викликаючи велику кількість серйозних проблем, які стоять на заваді підвищення конкурентоспроможності банківського сектору в Україні.

    Проте проблеми, які стоять перед українськими банками, не є неподоланними. Вони потребують лише формалізації і цілеспрямованої  роботи як органів державної влади, так і самих комерційних банків. Професіоналізм і накопичений практичний досвід більшої частини теперішніх працівників банківської сфери дозволяють сподіватися, що з часом в Україні сформується повноцінна банківська система, яка буде здійснювати сприяння активному ринковому розвитку економіки країни.

    Планомірне  і послідовне впровадження взаємозв’язку банків та сільгоспвиробників у масштабах країни комплексу запропонованих заходів може прискорити розвиток взаємовідносин банківської системи та сільгоспвиробника, створивши реальні передумови для виникнення на фінансових ринках повноцінного конкурентного середовища та формування конкурентоздатності банківського сектора на світовому рівні.

    За  останні декілька років, банки роздавали  кредити направо і наліво, практично  всім. Щоб отримати кредит на машину, досить було показати довідку про  доходи за останні підлога року. І зараз у банків немає грошей. А із-за кризи, багато українців перестануть виплачувати кредит, що ще посилить ситуацію з банками.

 

     Перелік літератури 

    

1. Закон України  «Про банки і банківську діяльність»  із змінами і доповненнями // Галицькі контракти, №7. – 1997. – С. 68.
2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 р.»
3. Инструкция № 3 « Открытие банками счетов в национальной и иностранной валюте», утверждена постановлением Правления НБУ от 04.02.99 г. № 36 с изменениями.
4. Инструкция № 7 « О безналичных расчетах в хозяйственном обороте Украины» от 02.08.96 г. № 204 с изменениями.
5. Інструкція НБУ №10 «Про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків» (у новій редакції) // Галицькі контракти, №2. – 1997.
6. Абидеков М.Г. Кредитные операции: Классификация, порядок привлечения и учет / М, Г. Абидеков // Банк внешнеэкономической деятельности. – М.: АО Консалт–Банкир. – 2005. – С.314.
7. Березина М.П. Безналичные расчеты в экономике. Анализ практики / М. П. Березина. – М.: Консалт–Банкир, 2006. – C.204.
8. Березина М.П., Крупнов Ю.С. Межбанковские расчеты / М. П. Березина, Ю. С. Крупнов – М.: Финансы и статистика, 2005. – С. 205.
9. Герасимчук А.А. и др. Соціально-економічні проблеми аграрної сфери виробництва: Конспекти лекцій / О. М. Куценко, В. М. Писаренко, В. М. Рабштина – К.:НМК ВО. – 2006. – №10. – С. 79.
10. Жукова Е.Ф. Банки и банковские операции: Учебник / Е. Ф. Жукова – М.: Банки и биржи, ОНИТИ, 2007. – С. 237.
11. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит / О.Д. Заруба – К.: Лібра, 2004.– C.178.
12. Івасів Б.С. Операції комерційних банків : Навчальний посібник / Б. С. Івасів –К.: НМК ВО,2008. – C.84.
13. Климко Г.Н. Основи економічної теорії: Політекономічний аспект / В. П. Нестеренко, Л. О. Каніщенко, А. А.Чухно. – К.:Вища школа – Знання, 2007. – С. 455–462.
14. Коробка С. Безналичные расчеты и пути их усовершенствования / С. Коробка // Банковское дело. – 2007. – № 1. – С.40–41,49–51.
15. Кох Тимоти . Управление банком / Тимоти Кох. – Пер. с англ. – Уфа: Спектр, 2006. – С. 140–148.
16. Кочерга С.В. Зміна власності – крок до аграрних перетворень. Збірник наукових праць молодих вчених / С. В. Кочерга // Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук. – Полтава: Полтава, 2005. – С. 213–216.
17. Крисанов Д. Пріоритети аграрної сфери та їх реалізація в умовах економічної кризи / Д. Крисанов // ЕУ. — 2005. – № II. — С. 55–64.
18. Кузняк Б. Проблеми відродження господаря на землі / Б. Кузняк //ЕУ. – 2006. — № 6. – С. 68–74.
19. Лаврушин О.А. Банковское дело: Учебник / О. А. Лаврушин. – Москва, 2007. – С. – 540.
20. Лаврушин О.И. Банковские операции: Учетно–ссудные операции и агентские услуги банков: Учеб. Пособие / О. И. Лавру шин. – Ч. 2. – М.: Инфра–М, 2008. – С. 234.
21. Мороз А. М. та ін. Банківські операції : Підручник /А. М. Мороз. М. І. Савлук, М. Ф. Пудовкіна. – 2–ге вид., випр. і доп.. – К.: КНЕУ, 2006. – С. 476.
22. Мринская О. Роль банка в сфере финансового лизинга / О. Мринская // Вестник НБУ. – 2008. – № 6. – С. 24– 29.
23. Пасічник Ю. В. Бюджетна система: Навчальний посібник. – Черкаси: Відлуння, 2007. – С. 376.
24. Савлук М. І. та ін. Гроші та кредит: Підручник / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пудовкіна; За заг. ред. М. І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 602.