Банківські кредитні картки

На думку авторів  немаловажним фактором для звикання власників 
карток до їх використання ними являються широта допоміжних послуг, які 
вони можуть з її допомогою отримати, а також якість обслуговування, 
надійність і безпека використання карт. В цьому плані клієнтам повезло 
більше, оскільки багато банків в минулому році виділили даним напрямкам 
підвищену увагу.

Так, в 2001р. отримала подальше розширення практика, коли власники 
зарплатних карт (як і приватних) зазвичай тут же на другий рік співпраці з 
банком отримують замість дебетних кредитові картки. Більш того, клієнти

деяких банків мають  можливість користуватися кредитними послугами 
(об'єм кредиту не перевищує половину місячної зарплати) по картці уже в 
першому році реалізації зарплатного проекту. Правда під гарантії 
підприємства. Найбільш активно кредитні можливості своїх карт в минулому 
році проштовхували на ринок банки "Аваль" (картки "ОНІКС", а з цього 
року і новий продукт "Аваль-кредит") і "Надра" (продукт "Справжня 
кредитна картка").

Крім того, лідери ринку  встановили послуги мобільного - та Інтернет-банкінга, продаж Інтернет-карт і послуг ІР-телефонії через сітку банкоматів та терміналів, можливість здійснювати комунальні платежі і оплату послуг операторів мобільного зв'язку.

Так завдяки технології GSM-banking абоненти компанії "Київстар 
GSМ", використовуючи мобільний термінал та SMS-повідомлення, зможуть 
здійснювати платежі без особистої присутності за послуги мобільного 
зв'язку, за комунальні та інші послуги. Ця новинка впроваджується 
Приватбанком за допомогою пластикових карток Starcard. Ними можна 
скористатися в Україні, так і за кордоном. Платіжна картка Starcard 
емітується КБ "Приватбанк" на основі картки Visa Classic.

І що характерно, в даний  час банки вже розглядають  платіжні картки не 
просто як окремий банківський продукт, а як інструмент комплексного 
обслуговування приватних клієнтів. Сьогодні банки володіють найновішими 
банківськими технологіями, однак дуже важливо навчитися їх правильно 
застосовувати, отримуючи при цьому максимальний прибуток, а клієнту 
надавати фінансові послуги найвищої якості з врахуванням його 
індивідуальних потреб. Таким чином, карткові технології необхідно 
розглядати в тісному взаємозв'язку з дуже широким колом фінансових 
інструментів, уміле поєднання яких дозволить надавати необхідні і , ті, які 
мають великий попит на ринку, банківські продукти. Створення даних 
продуктів дозволить значно збільшити популярність розрахунків за 
допомогою карток і створить передумови для виходу на новий якісний рівень

фінансової культури населення. В кінцевому результаті від цього виграють 
як самі банки, так і клієнти.

Окремого розгляду заслуговує такий сегмент ринку карткових послуг, 
ж вищі навчальні заклади, перерахування стипендій, допомоги та інших 
виплат на карткові рахунки студентів та аспірантів з успіхом здійснюються в 
багатьох  країнах  світу.   Це  дає  наступні  переваги:   можливість 
централізованого залучення великої кількості клієнтів; студенти й аспіранти 
і недалекому майбутньому стануть високооплачуваними спеціалістами і 
зможуть залишитися власниками карток того банку, який обслуговував їх у 
роки навчання; формується культура поведінки клієнта з карткою, тобто 
навіть якщо студент у майбутньому і не залишиться клієнтом банку, у нього 
вже буде певний досвід користування карткою. Так в Україні у 2001р. всі 
опитані фінансові організації переглянули свої погляди на потенційних 
клієнтів і почали активно пропонувати платіжні картки навіть таким раніше 
'безперспективним"" категоріям, як студенти та пенсіонери. Наприклад, 
Приватбанк за минулий рік емітував більш ніж 120 тис. пенсійних карт (на 
початок 2001р. таких карт у нього було лише 5,4 тис.) та близько 100 тис. 
студентських. Виявляється, по словам банкірів, багато пенсіонерів також 
хочуть відповідати духу часу і для них пластикова картка не являється 
якоюсь диковинкою. Тому, пропонуючи їм платіжні картки навіть по їх 
собівартості, банки все одно рівно отримують віддачу. Зокрема, як 
відмічають банкіри, дуже часто пенсіонери використовують карткові рахунки 
в якості накопичувальних.

Висновки

Швидке  поширення  банківських  платіжних  карток, їхнє перетворення в масовий інструмент розрахунків, неухильний ріст їхньої 
популярності серед широких груп населення служить наочним свідченням того, що ця форма розрахунків вигідна головним категоріям учасників системи.

На мою думку економічний  ефект від впровадження і широкого 
використання пластикових карток як засобу електронних платежів вигідний всім, починаючи з держави і закінчуючи кожним її громадянином. Якщо підрахувати, то загальні витрати на щорічну підтримку грошового обігу в Україні становлять не менше 220 млн. дол. Навіть зниження на 20-25% потреби в готівці за рахунок введення нових платіжних інструментів — пластикових карток, може дати щорічну економію коштів для державного бюджету, яка еквівалентна 60-100 млн. дол. США. Крім того, це дасть змогу залучити і примусити працювати ті кошти, які знаходяться нині у населення. Це величезний потенціал для нашої економіки (приблизно 44% всієї платіжної маси), який навіть може покрити потреби в іноземних інвестиціях.

Для банків пластикові картки теж вигідні. По-перше, вони отримають  відсотки за користування кредитом (за кредитними картками), плату за вдачу карток (деякі банки практикують щорічний збір) і, нарешті, відсотки, які вираховуються підприємствами торгівлі зі сплат, що були зроблені мастиковими картками (приблизно 3%). У свою чергу торговельні 
підприємства, які беруть пластикові картки, виграють на престижності, 
швидкості обслуговування клієнтів й зменшені витрат за обслуговування 
готівки.

Банківська пластикова картка є найбільш ефективним інструментом безготівкових розрахунків, засобом  одержання кредиту і готівки, спрощує і прискорює платежі між учасниками економічного обороту.

Аналіз структури залучених  коштів під карткові рахунки АКБ "Укрсоцбанк" показав, що найбільш вагомими в структурі залучених  коштів є нестабільні кошти на поточних рахунках клієнтів банку. Строкові ж кошти, хоч і займають більшу половину всіх залучених під картки коштів банку, але половина з них є короткостроковими "зарплатними" коштами, яке при нарахуванні знімаються клієнтами в найближчу неділю. Більш стабільними залишаються кошти на рахунках гарантійного покриття під кредитні картки, але й вони втрачають своє принципове значення з переходом до незнижуваних залишків.

Реальними пропозиціями щодо розширення клієнтської бази є:

Підвищити кваліфікацію і професіоналізм персоналу, що займається платіжними картками, шляхом проходження стажування в закордонних банках, участі у тематичних семінарах, конференціях. І, мабуть, найважливішу роль у запровадженні нових методів залучення готівкових коштів банками грає розробка нових, більш чітких і узгоджених законодавчих, нормативних актів.

Список використаної літератури

1. Вавилов А.В., Ильин И.И. Пластиковые карты: принципы 
                построения пластикових систем.- М: Информационно-           

             издательский центр «Европеум-пресс», 1999.-128с.

2. Платіжні системи. Навч. посібник для студентів вищ. Закладів освіти. В.А Ющенко А.С.СавченкоВ.П.Страхарчук. К.:Либідь, 1998.-416с.
3. В.Кравець, Г.Мумінова-Савіна. Організація контролю за операціями з банківськими пластиковими картками.// Вісник НБУ №1 2001.
4. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих 
   системах».
5. Закон України «Про Національний банк України».
6. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою №367 від 27.08.2001р.
7. Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням 
   платіжних карток у банках України, затверджені постановою Правління НБУ №524 від 17.12.2001 р.
8. Програма впровадження Національної платіжної системи масових 
   електронних платежів, затверджена постановою Правління НБУ № 18 від 28.01.97р.
9. Банківські інформаційні системи.: Навч. посібник /Єрьоміна Н.В. - 
   К.:КНЕУ, 2000-220с.
10. Інструкція Правління НБУ від 29.03.2001р. №135 "Про безготівкові 
    розрахунки в Україні в національній валюті".
11. Річні звіти АКБ "Укрсоцбанк" за 1999-2001 рр.
12. Ціноутворюючі фактори ринку кредитних ресурсів, // Вісник НБУ 
    №2 1999р.
13. Цінова структура банківських послуг і кредитних ресурсів в 
    Україні, Гладких Д., // Вісник НБУ №3, 1999р.
14. Банківські операції. Під редакцією МорозаА.М., К.:2000р.
15. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах. Рогач І.Ф., Сензюк М.А., Антонюк В.А.Київ: 1999р., 208с.
16. Основы банковского дела, под редакцией Мороза А.Н., К.: 1994г.