Теоретичні засади формування митної системи України щодо овочевих консервів

     РОЗІДЛ 1

     Теоретичні  засади формування митної системи України   
щодо овочевих консервів

     1.1 Сучасний стан  експортно-імпортної  політики України  щодо овочевої консервованої продукції.

     Динаміка  виробництва овочевих консервів  обумовлюється, насамперед, об'ємом врожаю овочів, а також попитом населення на консервовану продукцію. У докризовий період виробництво овочевої консервації зростало, що було пов'язано зі збільшенням попиту з боку населення. При цьому найбільший обсяг консервованих овочів був проведений в 2007 році, в якому був зібраний рекордний урожай. З усіх видів овочевого консервування в Україні найбільш поширене виробництво таких консервованих овочів: огірків, помідорів, горошку, кукурудзи, квасолі та ін.

     Як  результат, у 2008 році значна частина  виробників овочі не переробляла, а  реалізовувала залишки готової  продукції 2007 року, що позначилося на показниках динаміки виробництва. У 2009 році рівень врожаю дозволив наростити обсяги переробки овочів, і за підсумками 2008 року було вироблено 140 тис.тонн консервованих овочів (на 39% більше, ніж у попередньому році). Відображення динаміки виробництва овочевих консервів ми можемо побачити у таблиці 1.1. 

     Таблиця1.1 - Динаміка виробництва овочевих консервів в Україні, тис.тонн

     Виробництво овочевих консервів розподілено  по Україні досить нерівномірно.Так, найбільш  значні частки займають Одеська, Черкаська, Херсонська і Миколаївська області. Набагато менші частки мають Київська, Запорізька, Хмельницька, Дніпропетровська, Львівська і Вінницька області. Усі інші області країни займають усього 5 % від об’ємів виробництва. На рисунку 1 докладніше зображено як розподілено виробництво овочевих консервів по областям України у процентному відношенні.

     Рис.1 - Виробництво овочевих консервів по областям України. 

     У цілому, ринок овочевої консервації  чітко структурований і контролюється  переважно кількома великими виробниками, що мають можливість переробляти  власну сировину [13].

     Усього  у країні зафіксовано 279 підприємств-виробників овочевої консервації.

     На  українському ринку підсегмент консервованої  кукурудзи і горошку є найбільш заповненим імпортними виробниками  – «Bunduelle»(Франція), «D’aucy» (Франція), «Vernet»(Угорщина), «EKO»(Угорщина), та ін. Серед українських виробників можна виділити таких лідерів, як ЗАО «Верес»(ТМ «Верес»), ЗАО «Чумак»(ТМ «Чумак»), ЗАО «АСС», Одеський КЗ, а також компанію «Агроспецпроект»,  яка випускає консервовану цукрову кукурудзу під такими торговими марками як «Бабусин продукт» і «Веселий фермер».     Розподілення українського ринку між цими та іншими виробниками відображено на рисунку 2.

     Рис. 2 – Розподілення українського ринку між виробниками консервованої кукурудзи 
 

     Ринок консервованого горошку, кукурудзи  й квасолі поступово виходить з кризи, який супроводжувався загальним  зниженням купівельної спроможності населення, і починає повертатися до докризових темпів зростання [19].

     Консервований зелений горошок, кукурудза і  квасоля належать до групи натуральних  овочевих консервів. Будучи продуктами далеко не першої необхідності, у кризу вони втратили свою популярність у споживача. Зараз же ситуація знову повертається в докризовий стан. З усього обсягу поставок консервованої кукурудзи 96% продукції постачає Угорщина, ще 4% припадає на Таїланд і Росію. Квасоля й горошок також приїжджають до нас з Угорщини - 92,1% квасолі і 97% горошку імпортувалися з цієї країни.

     У 2008 р. експорт знижувався, а імпорт збільшувався досить динамічно, як по горошку, так і по кукурудзі. У сегменті «кукурудза» цей показник становив у 2008 р. близько 54%, а «зелений горошок» - близько 36%.

     Імпорт консервованого горошку в першому півріччі 2010 р., по відношенню до першого півріччя 2009 р., збільшився на 14% (2411 т і $ 2,024 млн.). Обсяг імпорту квасолі збільшився на 45% (186 т і $ 204,6 тис.). Постачання консервованої кукурудзи в Україну збільшилися на 8% (3236 т і $ 2,934 тис.) [19].

     Водночас  основними країнами-імпортерами української консервації традиційно виступали: Росія (82%), Казахстан (5%), Молдова (4%), Білорусь (3%) і Німеччина (2%). Також українські консерви постачаються до інших країн СНД і Ізраїлю, США, Канади, Прибалтики.У таблиці 1.2 відображено об’єми експорту і імпорту овочевих консервів у 2008-2009 роках.

     Таблиця 1. 2 - Обсяги експорту-імпорту овочевих консервів у 2008-2009 р., тис. тонн

      
  За словами аналітиків, горошок, кукурудза і квасоля - єдині продукти ринку овочевої консервації, попит на які залишається незмінним. У найближчі роки зростання попиту на ці продукти збережеться, незважаючи на деяке зниження обсягів виробництва окремих його учасників. Всьому виною недостатній розвиток вітчизняної виробничої бази. Крім того, в Україні відсутня система освіти кадрів для галузі овочівництва. Існує і дефіцит необхідної тари. Деякі підприємства намагаються вирішити дану проблему шляхом організації власного жерстяно-баночного виробництва.  
 Однак, відповідно до очікувань операторів ринку і прогнозами аналітиків, вітчизняний ринок консервації очікують подальша стабілізація і скорочення частки імпортного товару. Найбільш затребуваними продуктами залишаться горошок і кукурудза. Їх частка в структурі продажів овочевої консервації буде рости.

     Таким чином, подальше зростання споживання в даній категорії безпосередньо залежить від поліпшення економічного стану країни і матеріального добробуту населення [20].  

     1.2 Консервована цукрова кукурудза – як об’єкт переміщення через митну територію України

     Для того, щоб відрізняти одні товари від  інших, їх необхідно систематизувати  і мати можливість класифікувати. Такий  систематизований перелік товарів  являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), у якій кожен товар  має своє певне місце. У товарній номенклатурі товари систематизовано  за розділами, розділи поділено на групи, а групи - на товари.

     Структура УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, преференційна, пільгова, повна  ставка мита та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.

     Елементами  структури УКТ ЗЕД є система  кодування та система класифікації. Кодування товару - це представлення  товару у вигляді цифрового знака [13].

     Код товару в УКТ ЗЕД десятизначний  і складається таким чином:

• код групи - 2 знаки;
• код позиції - 4 знаки;
• код підпозиції – 6 знаків;
• код категорії – 8 знаків;
• код підкатегорії – 10 знаків .

     Консервована  цукрова кукурудза – як об’єкт переміщення через митну територію  України відноситься до розділу IV групи 20 
«Продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин рослин».

     Пояснення до товарної позиції 2005 представлені у таблиці 1.3.

     Табл. 1.3 – Пояснення до товарної позиції 2005.

     Консервована  цукрова кукурудза відноситься до товарної позиції 2005 «Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти, незаморожені». Код підпозиції та код категорії у класифікації не представлені, тому визначаємо код підкатегорії – це код 2005800000  «Цукрова кукурудза (Zea mays var. saccharata)» .

     Отже, код даного товару за УКТ ЗЕД - 2005 80 00 00. 

      1.3 Порядок митного  контролю консервованої цукрової кукурудзи

      1.3.1 Технологічна схема  митного контролю 

      Технологічна  схема — це встановлена керівництвом митного органу, обов'язкова для виконання послідовність дій співробітників підрозділів митного органу під час здійснення операцій митного контролю та митного оформлення. Технологічна схема може регламентувати діяльність як одного окремо взятого підрозділу, так і декількох підрозділів митного органу в комплексі, а також взаємодію підрозділів митного органу з підрозділами інших контролюючих органів (служб): ветеринарної, санітарної, фітосанітарної, екологічної, підрозділами прикордонних військ України та ін. За допомогою технологічних схем, погоджених з відповідними службами, врегульовуються питання взаємодії під час здійснення митного контролю та митного оформлення.

      Особливості проведення митного контролю автомобільних транспортних засобів визначені Типовою технологією здійснення митного контролю при переміщенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності товарів, транспорт-них засобів через автомобільний пункт пропуску через державний кордон України (наказ ДМСУ від 13.04.2000 р. № 212) [17].

      За наявності обґрунтованих причин посадовою особою  
підрозділу митниці на кожному з етапів митного контролю може  
бути відмовлено перевізнику, експедитору або особі, уповноваженій 
на декларування, у пропуску товарів і транспортних засобів на митну територію України. У разі відмови в пропуску посадовою особою підрозділу митниці в пункті пропуску виписується картка відмови в пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів згідно зі встановленим порядком.

      Митний контроль в автомобільному пункті пропуску здійснюється в чотири етапи.

      Перший  етап — попередні операції.

        Перевізником, експедитором, особою, уповноваженою на декларування, посадовій особі митного підрозділу в пункті пропуску подаються документи на товари, транспортні засоби та інші предмети. Посадовою особою митниці проводяться такі дії: