У даний час в практиці роботи митних органів застосовуються металодетектори "Ml-45" американського виробництва  і їхні вітчизняні аналоги - "Шахта-Р". У стадії розробки знаходиться створюваний  спеціально для митної служби вітчизняний  металошукач "Шторм" У випадках, коли є підстави думати, що металеві предмети, заборонені до ввезення (вивезення), приховані у внутрішніх порожнинах тіла конкретної контрольованої особи, поруч митних служб, особливо на західному кордоні, застосовуються металодетектори типу "КС-7", Японія. Його пошуковий елемент, розмірами 200x150x25 мм, монтується безпосередньо в спеціальному стільці (кріслі), на якому повинна розташовуватися контрольована особа, а індикаторна частина приладу виноситься в інше приміщення і потай з'єднується з пошуковим елементом крісла тонким кабелем. При наявності в об'єкта схованих металевих внутрішньопорожнинних вкладень спрацьовує звукова (на головні телефони) і світлова індикація на пульті, що викликає необхідність і обґрунтованість наступного особистого огляду контрольованої особи.

    Якщо  оперативна потреба у ТЗМК, що дозволяє контролювати ручну поклажу, багаж, МПВ, і одяг осіб, досить повно забезпечена  технічними засобами, то питання використання техніки для пошуку металевих  предметів у сипучих і пакетованих вантажах поки не вирішені. У 80-і роки митними органами для цих цілей застосовувався металошукач "Метекс", Німеччина. Він мав як пошуковий елемент кільцеву рамку діаметром близько 25 см, яке установлюється на подовжувальні штанги, і блок, що носиться на тілі оператора, індикаційний блок зі звуковою і світловою сигналізацією та необхідними елементами, що підстроюються. Він дозволяв виявляти 5-ти копійчану монету з відстані 15 см, а за сипучою перешкодою, такою як пісок, - до 5 см. Така недостатня чутливість і визначила його обмежене застосування. Трохи більшої в порівнянні з "Метексом" чутливістю і більш широким набором змінних пошукових рамок має металодетектор "ЕВ-410", Німеччина, які використовували морські митниці. Однак і ця модель не вирішувала в повному обсязі завдання пошуку і виявлення металевих вкладень у сипучих і пакетованих вантажах.  
Металошукачі призначені для виявлення металевих предметів у неметалічному середовищі. Вони є одним із основних видів технічних засобів контролю (ТЗК). Робота цих приладів базується на зміні частоти автогенераторів при наявності металевих предметів з електромагнітному полі пошукових елементів. Металошукачі розподіляються на стаціонарні типу "КС-7" і "Метекс".

    Переносні типів: "МКХ-900" і ''МКД-9903", "КС-1", "Денсок", "Гамма". 
Живлення переносних шукачів здійcнюєтьcя від мережі через вбудоване в металошукач джерело стабілізованого навантаження (КС-7), через акумуляторні батареї або гальванічні елементи постійного струму. Переносні шукачі живляться від батарей, які розмішуються в корпусі приладу або в пеналі при роботі приладу в зоні від'ємних температур (Гамма).

    Перед початком роботи прилад необхідно настроїти  і перевірити його робочий стан (ввімкнути  живлення, поворотом рукоятки потенціометра  добитися відсутності звукового сигналу в динаміку). Якщо сигнал не зникає або дуже слабкий, то необхідно перевірити напругу живлення. Для цього відклеїти липку стрічку з назвою фірми-виготовлювача приладу, де знаходиться кнопка включення. Через круглий отвір, що відкривається, є доступ до підстроєної індуктивності. Прилад включається за допомогою дерев’яної палички, обмотка котушки зсувається або розсувається таким чином, щоб звукова частота сигналу змінилась в сторону зниження по можливості до нуля. Після того потенціометром плавної підстройки можна легко знайти положення нульового биття, тобто положення зникнення сигналу.

    Рис. 18. Портативний металошукач "Гамма"

    Для живлення металошукача "Гамма" використовують комплект батарейок типу "крона" з напругою 9 В. Максимальна відстань виявлення металевих предметів  при швидкості руху від 2 до 50 см/сек  для предметів розмірами 100x100x1 мм із сталі не менше 12 см. Для предметів діаметром 22 мм і товщиною 1 мм. виготовлених із металу не менше 7 см. При скануванні із швидкістю 3 см/сек прилад виявляє два предмети діаметром 22 мм на відстані не менше 7 см. Ймовірність виявлення предмета розміром 100x100x1 мм менше 0,9. Ймовірність виявлення предмета діаметром 53 мм не менше 0,8. Струм, який споживає прилад в режимі мовчання звукової сигналізації - 10 мА. В режимі звукової сигналізації - 45 мА. Ймовірність безвідмовної роботи за 1000 годин не менше 0,9. Термін служби приладу 6 років. Габаритні розміри 200x70x55 мм. Маса приладу не більше 0,55 кг. 
При настрої приладу не повинно бути металевих предметів в радіусі не менше 50 см. На корпусі розміщенні блок керування: вимикач і ручка настройки. Перед включенням приладу, ручка настройки повертається за годинниковою стрілкою. Після включення живлення приладу, з'являється звуковий сигнал. Через 5-10 сек. звук зникає. Ручку настройки повернути до упору проти годинникової стрілки до появи безперервного звукового сигналу. Потім плавним обертанням у зворотному напрямку добитися переривистого звукового сигналу.

    При правильній настройці приладу після  повертання ручки настройки на малий  кут проти годинникової стрілки, з'являється звуковий сигнал. Чим  менший кут повороту ручки настройки, тим вища його чутливість, тобто прилад буде виявляти ті ж предмети на більшій відстані.

    Слід  враховувати, що даний прилад також  необхідно перевіряти, підносячи  його пошукову головку до тіла людини в тому місці, де немає металевих  предметів. Якщо прилад спрацьовує, потрібно зменшити його чутливість.

    Після включення приладу, слід почекати 5-10 сек. Сигнал зникає і прилад готовий  до роботи.

    В митницях користуються переносними  металошукачами типу: "Гамма", "Шахта", "1М-1", "Hermann", "Carrett" (рис. 19).

    Рис. 19.

    Технічні  характеристики цих металошукачів  приблизно однакові. 
Для огляду людей широко використовуються стаціонарні рамочні металодетектори "ворітного" типу .

    Розміри рамки, через яку проходять пасажири для контролю, становлять: висота 2 м, ширина 0,7 м, довжина рамки в напрямку переходу не більше 0,5 м. 
Спрацювання пристрою залежить від розміру металевого предмета. Випромінюване електромагнітне поле діє на відстані 1,5 м з обох сторін рамки по всій її висоті в напрямку руху пасажира і на відстані 0,5 м від рамки з обох сторін.

    2.4. Пошук і виявлення наркотичних  речовин, як складова оперативного  завдання пошуку і виявлення  предметів контрабанди, в даний час має особливу актуальність. Об’єм споживання наркотичних речовин, що збільшується, у різних країнах, а отже їхнє переміщення через державні кордони, вступ нашої країни в міжнародну Раду митного співробітництва обумовили від наших митних органів більш цілеспрямованої організації роботи з виявлення в об'єктах, які переміщуються через державний кордон - наркотичних речовин (НР). А це у свою чергу зумовило сконцентрувати зусилля на створенні вітчизняних технічних засобів дистанційного виявлення НР. У світовій митній практиці поки відсутні технічні засоби, що дозволяють однозначно з високим ступенем вірогідності виявляти НР у будь-яких видах контрольованих об'єктів і оперативних умов, хоча окремі спроби по їхньому створенню в деяких передових країнах ведуться.

    Основних  напрямків створення такої техніки - два. Перше - це створення технічних  засобів, що дозволяють виявляти НР безпосередньо  у процесі рентгенівського контролю об'єктів, ґрунтуючись на властивостях НР (як і інших речовин органічного  походження) не поглинати, а відбивати, розсіювати рентгенівські промені, що могли б уловлюватися спеціальними детекторами і візуалізуватися на екранах додаткових кольорових моніторів рентген-апаратів як пофарбовані в один із кольорів (як правило, жовтогарячий). Це дозволить звернути увагу оператора на можливу присутність у вмісті контрольованого об'єкта органічної речовини і зажадає проведення особистого огляду цього об'єкта. Ведучі закордонні фірми "Хайманн" (Німеччина), "Шлюмберже" (Франція), "Астрофізиці" (США), "AS&E" (США) уже випускають рентген-апарати з зазначеними технічними можливостями. Це апарати серій відповідно "Хай-Мэт", "Контролікс 2Е", "Е-Скан", "Мікродоза 101Z". За часів Радянського Союзу технічним управлінням у 1990 році закуплений один дослідний екземпляр рентген-апарата "Хай-Скан 5170 TSU-20", встановлений у зоні митного контролю транзитних пасажирів Шереметьєвской митниці, і в основному використовується при контролі "наркотиконебезпечних" рейсів. Досвід його використання відділом по боротьбі з контрабандою підтверджує доцільність оснащення подібних ділянок такою апаратурою, допомагаючи непрямим шляхом виявляти підозрілі на упакування НР предметів, однак не дають можливості однозначного визначення цих органічних речовин як НР. У даний час у вітчизняній промисловості на стадії завершення дослідно-конструкторська робота з розробки рентген-апарата з можливістю виявлення органічних речовин під шифром "Контроль-Н".

    Другий  напрямок створення технічних засобів  пошуку НР засновано на властивості  наркотиків - їхньої аерозольної дисперсії, тобто присутності мікрочастинок речовини в повітряному середовищі (у нашому випадку - в упакуваннях НР) і, які, що володіють усіма характерними для своїх видів фізико-хімічними параметрами (хроматомаспактрометричними характеристиками). Виділення гранично малих кількостей речовин з повітряної проби, що береться з підозрілого упакування, і порівняння їхніх характеристик із закладеними в банку даних ЕОМ параметрами відомих НР дає досить точну відповідь на присутність (або відсутність) НР у контрольованому упакуванню або об’ємі.

    На  цьому принципі вже створений  стаціонарний комплекс фірми "Бритиш эйрспейс", рухомий комплекс "Кондор" тієї ж фірми, а також пересувний портативний прилад виявлення НР "Сентор", фірми "Термедикс", США, розроблений за завданням Агентства по боротьбі з наркотиками, і що дозволяє виявляти два види НР - героїн і кокаїн. Однак даних про реальну ефективність виявлення НР за допомогою зазначеної апаратури поки немає. Метод визначення НР за допомогою добору повітряних проб з контрольованих упакувань, автотранспортних засобів і контейнерів був закладений в основу розробки вітчизняного технічного комплексу апаратури дистанційного виявлення НР під шифром "АДО-НВ".

2. Види зв’язку  в системі митних органів України.

2.1 Телекомунікаційний зв'язок

      Найважливішою задачею сучасного  етапу розвитку митної системи України є створення єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) згідно "Концепції створення Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи" та "Плану  реалізації  Концепції  створення Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи".

    Це  супроводжується інтенсивним  оснащенням  митних  органів України  засобами   обчислювальної техніки, телекомунікаційним обладнанням. Оснащення здійснюється за  рахунок централізованих коштів згідно "Плану реалізації Концепції  створення Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи".

    Ефективне  використання  програмного  забезпечення,  засобів обчислювальної техніки  та  телекомунікаційного  обладнання (далі ПЗЗОТтТО),  його  кількість,  умови  експлуатації  та  зберігання, визначення реальних потреб в програмному забезпеченні, обладнанні, знання   персоналу потребують   постійного   контролю з  боку Держмиткому.

    Метою Концепції є визначення стратегії  створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця» (далі — Електронна митниця) на базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі — ЄАІС) ДМСУ як одного з механізмів для забезпечення митної безпеки України.

    Концепція передбачає визначення принципів побудови Електронної митниці, основних положень з формування її інформаційно-телекомунікаційного забезпечення, етапів впровадження, а також створення передумов до інтеграції України у світову інформаційну спільноту.

    Концепція ґрунтується на вимогах Конституції України, законодавства України, міжнародних митних конвенцій та враховує досвід інших країн.

    Основними напрямками створення Електронної  митниці e сфері телекомунікацій, як подальшого інформаційно-технічного розвитку ЄАІС ДМСУ є:

    організація каналів зв'язку між центральними офісами митних органів та їх віддаленими підрозділами шляхом подальшої розбудови ВТМ на базі сучасних технологій передачі даних на засадах отримання послуг у телекомунікаційних операторів України;

    організація міжнародних каналів зв'язку для реалізації угод з інформаційного обміну на базі сучасних технологій передачі даних на засадах отримання послуг у телекомунікаційних операторів;

    створення системи відомчого телефонного  зв’язку та системи передачі відеозображення  у складі ВТМ на базі сучасних технологічних рішень;

    модернізація  та оснащення митних органів сучасними  обчислювальними мережами, засобами обробки та передачі інформації.

2.2 Використанню засобів радіозв’язку в митних органах

    Організація телефонного радіозв'язку в митних органах:

         1. Всі радіостанції, які використовуються  в  митних  органах, відносяться до  засобів  оперативно-диспетчерського  безпошукового радіозв'язку.

         2. Керівники митних закладів, де  використовується телефоний радіозв'язок, ЗОБОВ'ЯЗАНІ:

         - забезпечити належним чином режим  зберігання радіостанцій, який виключає доступ до них сторонніх осіб;

         -  затверджувати  список  осіб, яким надано право вести переговори по телефонному радіозв'язку.