Порівняльний аналіз митного аудіту РФ та України

Митний  контроль товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, передбачає безпосереднє здійснення заходів, спрямованих на перевірку відповідності реальної кількості товарів зазначеній у товаросупровідних документах, задекларованої митної вартості – реальній митній вартості, й інші контрольні дії, виконання яких за загальним правилом є умовою пропуску товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон держави. [28]

У п. 15 ст. 1 МК України 2002 року дефініція «митний  контроль» формулюється як «сукупність  заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку» [4].

В основному кодифікованому акті в галузі митної справи визначення митного контролю наведено у вузькому розумінні, якому відповідають певні форми, методи, функції та мета його здійснення. Тому доцільно, на наш погляд, нормативно закріпити це положення й сформулювати поняття митного контролю так: митний контроль – це сукупність перевірочних заходів, здійснюваних митними органами в межах своєї компетенції на засадах вибірковості, з метою забезпечення дотримання норм нормативно-правових актів з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.[29]

Отже, заходи організаційного й матеріально-технічного характеру, спрямовані на забезпечення законності й дисципліни учасників  митних правовідносин виносяться за рамки вузьконормативного визначення митного контролю як діяльності, виконуваної безпосередньо в пунктах пропуску через митний кордон або в інших нормативно визначених місцях. Ми беремо до уваги й те, що унормуванню підлягає принцип вибірковості митного контролю, реалізація якого дасть можливість «...поступово перейти до здійснення контрольних операцій на рівні практики роботи органів ... митного контролю Європейського Союзу»

Підсумовуючи  загальну характеристику митного контролю, зазначимо, що нею не вичерпується дослідження організації контролю. Важливо визначити мету митного контролю, а також вихідні засади його здійснення. З’ясування принципових положень митного контролю дає змогу проаналізувати етапи контрольної діяльності митних органів, що відбивають її функціональні динамічні характеристики; розкрити юридичну природу, цілісність змісту митного контролю, а також його специфіку як різновиду державного контролю. [30]

Однак, незважаючи на набуття чинності з 1 січня 2004 року Митним кодексом України, ситуація в галузі митного контролю та митного оформлення залишається непростою. Кількість нормативно-правових актів, що регулюють митну справу, не свідчить на користь якості регулювання правовідносин, що виникають у цій сфері. Недосконалість системи митного законодавства позначається на всій системі національного законодавства та розвитку митного права. Проте в Росії застосовується більш ширше законодавство ніж в Україні, регулюється Митним кодексом РФ. 
 
 
 

ВИСНОВКИ

Отже, постмитний аудит – це дійова форма митного контролю, оскільки дозволяє застосовувати різні аналітичні процедури, поєднувати різні форми митного контролю, які дають можливість більш ефективно виконувати поставлені перед митними органами завдання. Проте, незважаючи на широке коло існуючих методів та процедур фінансового контролю, постмитний аудит буде ефективним лише в тому разі, коли на законодавчому рівні буде чітко визначено його мету, завдання та функції, і відповідно до них у кожному конкретному випадку зовнішньоекономічних операцій визначатиметься необхідний набір методичних прийомів..

Для цього  необхідно:

– створити сприятливі нормативно-правові умови  розширення прав митних органів у  частині доступу до інформації, що міститься в базах даних інших  органів державної влади;

– забезпечити  умови для ширшого застосування принципів постаудитконтролю у здійсненні митного контролю та поступового відходу від практики стовідсоткового фізичного огляду товарів;

– розробити  національну концепцію створення  та функціонування уповноважених операторів торгівлі з метою підвищення безпеки переміщення міжнародних вантажів і створення вигідних умов для учасників зовнішньоекономічної діяльності. Статус уповноваженого оператора мають отримувати суб’єкти ЗЕД, які відповідатимуть законодавчо встановленим критеріям (такими критеріями можуть бути: відсутність недобросовісних дій під час здійснення зовнішньоекономічних операцій, відсутність недостовірної та суперечливої інформації у товаросупровідних та фінансових документах, відсутність незаконних дій під час здійснення ЗЕД тощо). Отримання статусу передбачає для уповноваженого оператора торгівлі такі вигоди: значне спрощення процедур митного оформлення товарів, зменшення витрат на бюрократичне оформлення шляхом скорочення переліку обов’язкових документів, зменшення витрат на проведення процедур із розмитнення товарів тощо. Має бути передбачена можливість втрати статусу уповноваженого суб’єкта через недобросовісні дії із внесенням його до переліку суб’єктів підвищеного ризику Держмитслужби;

– розробити  програму реформування процедур митного оформлення, що грунтується на цілковитій автоматизації процесів, упровадженні методик управління ризиками, профілювання й вибірковості. Для цього посилити взаємодію з іноземними експертами з метою запозичення відповідного зарубіжного досвіду;

– розширити застосування системи управління ризиками, що об’єднує індикатори ризику, розроблені в рамках діяльності митних та прикордонних органів, а також забезпечити відповідність цієї системи на оперативному рівні Рамковим стандартам безпеки та спрощення світової торгівлі ВМО. Для цього необхідно забезпечити єдині стандарти обміну даними на міжвідомчому рівні між українськими правоохоронними та іншими відповідальними органами, які здійснюють моніторинг і контроль зовнішньоекономічних операцій, а також володіють оперативною інформацією;

– створити єдину систему використання попередньої  інформації відповідно до положень Рекомендацій щодо інформаційних технологій Кіотської  конвенції та Рекомендацій з інтегрованого  управління ланцюгом постачання товарів  Всесвітньої митної організації з метою оперативного виявлення потенційно небезпечних вантажів та запобігання наслідкам увезення недоброякісної, екологічно-, санітарно- й іншої небезпечної продукції ще на початковій стадії руху. 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Пісьмаченко Л. М. Державне управління зовнішньоторговельною діяльністю в Україні: регулювання та контроль [Текст] : монографія / Л. М. Пісьмаченко. – Донецьк : Юго-Восток, Лтд., 2008. – 366 с.

2. Гребельник О. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності : підручник / О. П. Гребельник. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 696 с.

3. Каленський М. М. Митна вартість імпортних товарів [Текст] : монографія / М. М. Каленський, А. Д. Войцещук, І. Г. Бережнюк. – К., 2005. – 224 с.

4. Науменко В. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні [Текст] / В. П. Науменко, П. В. Пашко., В. А. Руссков. – К. : Знання, 2004. – 404 с.

5. Терещенко С. Питання декларування та контролю митної вартості [Текст] / С. Терещенко // Митниця. – 2006. – № 4 (17). – С. 14–18.

6. Борисенко О. Контроль митної вартості як інструмент державного регулювання економіки [Текст] / О. Борисенко // Вісник Академії митної служби України. – 2008. – № 4 (40). – С. 32–36.

7. Ларіонова О. А. Постімпортний аудит – сьогодення США і майбутнє України [Текст] / О. А. Ларіонова // Митна справа. – 2004. – № 6. – С. 72–76.

8.  Про спрощення і гармонізацію митних процедур (укр/рос): Міжнародна конвенція від 26.06.1999

9.  Митний кодекс України: за станом на 1 січня 2004 р. /Верховна рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2007.-                     

10. Про затвердження  Порядку здійснення  контролю за правильністю  визначення митної  вартості товарів: постанова Кабінету Міністрів України № 339 від 09 квітня 2008 р. // Офіційний вісник  України,  2008 р., N 63, ст. 2140.

11. “Порядок  митного оформлення товарів, що  переміщуються через митні ліцензійні  склади транспортних та транспортно-експедиційних  організацій”, затверджений Наказом  Державної митної служби України  від 4 грудня 1999 року N792

12 “Про  затвердження Порядку митного  оформлення товарів, що переміщуються  через митні ліцензійні склади  транспортних та транспортно-експедиційних  організацій “, Зареєстровано  в Міністерстві юстиції України  22 грудня 1999 р. за N 902/4195

13. " Про затвердження Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі" Наказ Державної митної служби України від 30 червня 1998 року N 380, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 р. за N 469/2909

14. "Щодо  застосування положень наказу  Держмитслужби від 04.12.99 N 792 [про  Порядок митного оформлення товарів,  що переміщуються через митні  ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій]", ЛИСТ Державної митної служби України від 02.02.2000 р. N 10/1-308-ЕП

15 . “Про  сприяння зовнішньоекономічній  діяльності”, ПОСТАНОВА КМУ

від 14 квітня 1999 р. N 593

16 Мазур  Анатолій Васильович Організаційно-правові основи митного контролю в Україні: дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2004.

17. Статья 376 Таможенного кодекса Российской Федерации.

18. Приказ ГТК России 16.09.2003 № 1023 "Об утверждении форм документов, используемых при проведении таможенной ревизии, осмотра помещений и территорий и Инструкции по их заполнению".

19. Приказ ГТК России от 11.06.2004 № 663 "Об утверждении порядка организации и проведения таможенной ревизии".

20. Распоряжение ФТС России от 28.07.2006 № 257-р "Об утверждении Регламента действий должностных лиц таможенных органов при обнаружении фактов незаконного перемещения автотранспортных средств через таможенную границу Российской Федерации".

21. Письмо ГТК России от 14.07.2004 № 01-06/25857 "О направлении образцов документов".

22. Письмо ФТС России от 22.11.2004 № 21-12/7958 "О направлении разъяснений по вопросу применения положений статьи 376 ТК России".

23. Письмо ФТС России от 07.04.2006 № 17-22/11738 "О направлении разъяснений".

24. http://pintinti.ru/audit-tamojennaya-reviziya.html

2.3

24. Гаращук  В. М. Митний контроль в Україні:  шляхи становлення й розвитку  // Проблеми законності. – 2004. – Вип. 66. – С. 97 – 103.

25. Дем’янчук  С. Г. Моделі гуманізованого  митного контролю // Проблеми інформатизації  та управління. – 2004. – Вип. 9. –  С. 56–59.

26. Корнєва  Т. В. Митний контроль в Україні:  організаційно-правові питання. – К., 2003.

27. Пахомов  С. І. Деякі проблемні питання  застосування митного законодавства  України // Митна справа. – 2002. – № 3. – С. 47–50.

28. Рекомендації  Президії Вищого господарського  суду України від 14.07.2005 року  № 04-5/218 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства України з питань митної справи» // www.rada.gov.ua.

29. Чорний  В. Б. Україна і митна справа: історичний нарис. – К.: КВІЦ, 2000.

30. Шеремета  П. М. Правове регулювання митної  діяльності в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Одеса, 1999.