Порівняльний аналіз митного аудіту РФ та України

Можливо, з державної точки зору відсутність регламентованого терміну припинення проведення митних ревізій доцільно, але в той же час, створює чималі незручності не лише особам, здійснюючим ЗЕД, але і митним брокерам, власникам складів тимчасового зберігання, відносно яких може здійснюватися митна ревізія. А також фізичним і юридичним особам, що реалізовують імпортний товар і, частенько не те що має відношення до ввезення імпорту, а що просто перекупив товари у почтакового власника-імпортера. Відносно останніх також може бути здійснена митна ревізія, хоча тут виникає ряд правових і етичних колізій, вирішувати які часто доводиться арбітражним судам. Адже, по суті, особа, що купила товар у імпортера може і не знати про порушення митного законодавство привіз імпорту і довести його протиправну діяльність, вірніше обізнаність про порушення митного законодавства імпортером, не лише дуже складно, але деколи взагалі нереально. І за відсутності доказової бази покупець може вважатися «добросовісним», його права повинні захищатися законом і застосування до нього будь-яких санкцій митних органів не допустимо. [23]

  Не менш цікавими є обумовлені в Митному Кодексі терміни проведення митних ревізій, зокрема спеціальній митній ревізії.

Якщо стаття 361 Митного Кодексу встановлює максимальний термін проведення спеціальної митної ревізії в 2 місяці, то в той самій статті і навіть пункті зроблена обмовка, що в загальний термін проведення ревізії не включається час між моментом вручення особі, відносно якої здійснюється митний контроль, вимог і необхідності вистави в митний орган додаткових відомостей і документів, і часом подачі цих документів.

Причому строк ревізії починає рахуватися знову після їх вистави в митному органі.

Не  дивлячись на перекручене в літературі поняття  ревізії в цілому та митної ревізії окремо,  її принципи, цілі, задачі, методи та об’єкти не досліджувались. Не проводився порівняний аналіз законодавчих положень, характеризуючих митну ревізію, з правилами, застосовуваними при проведенні фінансових ревізій та податкових перевірок, а також встановленими раніше для перевірок фінансово-господарської діяльності суб’’єктів, в ході якиї могли бути виявлені порушення, и також і митного зконодавства. Досліджениками не виработано єдиної думки відносно використання в якості поняття контрольних заходів термінів “форма” чи “метод”. [24]

Митна ревізія як самостійна форма митного  контролю проводиться виключно митними  органами, визначення яких пропоноване  законодавцем, та теоретиками. Більшістю  авторів підкреслюються правоохоронні функції митних органів. Викликає інтерес аналіз притаманних їі фіксальних функції. З урахуванням єдинства ціх направлень діяльності митних органів треба сформолювати визначення митного органу. [20]

Треба відокремлити те що в наслідку проведення в Росії адміністративної реформи функції міністерства економічного розвитку та торговлі РФ (якому раніше були підкорені митні органи), по вироботці і державної політики та нормативно-правовому регулюванню в області митної справи передані Федеральної митної службі Росії (далі - ФМС Росії).Зміни які відбулися а також структура митних органів та потреб, пред’явлені до уповноважених осіб, мають потребу в розробці. Організація та проведення митного котролю після випуску товарів в формі митної ревізії являється функцією підрозділів митної інспекції регіональних митних управлінь та митниць. [22] Діяльність ціх підрозділів митних органів, а також основи, принципи та результати їх взаємозв’язку с податковими та інщими контролюючими органами в літературі не розроблялися.  Підконтрольними суб’єктами при проведенні митної ревізії виступають індивідуальні підприємці та юридичні особи, тобто суб’єкти, не володіючі владними повноваженнями в області митної справи. В загальній ревізії таковими виступають декларанти, а також особи, на яких митним законодавством покладений обов’язок за скоєнням митних операцій для випуску товарів. Спеціальна митна ревізія може проводитися митними органами, окрім вищесказаних осіб, у митних брокерів (представників), власників складів тимчасового збереження, власників митних складів та митних перевізників, а також у осіб, здійснюючих оптову чи рознічну торгівлю ввезеними товарами. [21] Характеристика данних суб’єктів та основ здійснення по відношенню до них митної ревізії представляє науковий інтерес.

 Реалізація  функцій митних органів, в тому  числі і здійснення митного  контролю, відбувається в умовах  детальної регламентації дій  відповідних уповноважених осіб. Окрім основної процедури проведення митної ревізії законодавцем сформулювані особливості здійснення спеціальної митної ревізії, які необхідно виявити та охаратеризувати. На жаль сама процедура проведення митної ревізії не знайшла відображення в митному кодексі Російської Федерації, а регломентована одразу кількома відомчими приказами. Данне рішення законодавця представляється необоснованим, оскільки складає перешкоду для ознайомлення з порядком здійснення цієї форми митного контролю широкого кола зацікавлених  осіб.  

2.3 Проблемні питання з недосконаленості митного законодавства України

Протягом  останніх років відбулися значні прогресивні зрушення в удосконаленні національної митної політики. В ній є такі здобутки:

1. Поліпшення  взаємодії митних органів із  суб’єктами господарювання, що здійснюють  зовнішньоекономічну діяльність. Цей  захід спрямовано на забезпечення лібералізації сфери зовнішньої торгівлі й водночас подолання тіньових механізмів ввезення в Україну товарів і створення надійних бар’єрів для надходження на споживчий ринок продукції без сплати визначених чинним законодавством податків і зборів. Завдяки такій взаємодії (підписано 8 меморандумів та 5 протоколів про співпрацю між Державною митною службою України (ДМСУ) та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності) забезпечено зростання додаткових надходжень до державного бюджету України в результаті коригування митної вартості товарів.

2. Активізація  роботи з приведення законодавства  України у сфері захисту прав  інтелектуальної власності до  світових стандартів із метою  посилення протидії незаконному  переміщенню товарів, що містять  об’єкти права інтелектуальної власності.

3. Налагодження  ефективної взаємодії з митними  службами суміжних держав та  найбільших торговельних партнерів  України з метою виявлення  корупційних тіньових схем у  зовнішньоекономічній діяльності  й організованих угруповань, що  здійснюють злочинну діяльність у зовнішньоекономічній сфері та займаються легалізацією (відмиванням) кримінальних коштів.

4. Досягнення  певного прогресу в розвитку  системи електронного декларування  товарів, що сприяє прискоренню  й спрощенню процедур здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів.

5. Вживання  низки заходів щодо нормативного  забезпечення недопущення ввезення  в Україну харчових продуктів  незадовільної якості, зокрема м’ясопродуктів. [24, с. 97-103]

Водночас  слід відзначити низку проблем.

Невідповідність митного контролю сучасним стандартам пропускної спроможності. Значне зростання  обсягів зовнішньоторговельного обороту  у 2007 році на 
11 884 млн. дол. США (17 %), порівняно  з 2006-м, зміцнення цих тенденцій  у 2008 році (за січень–березень обсяги товарообороту перевищують аналогічний період 2007 року на 5 749,5 млн. дол. США) потребує якісно нового підходу до здійснення контролю міжнародних вантажних потоків. Зростання товаропотоків висвітлило такі проблеми митного контролю: істотні часові витрати на проведення митних процедур, застарілі механізми технологічного пропуску товарів, неможливість збереження норми чинного законодавства про стовідсотковий фізичний контроль товарів, які переміщуються через кордон України, тощо. [25, с. 56-59]

Про недосконалість митної політики України свідчать також:

– значна частка у загальному обсязі товарообігу  товарів, що переміщуються контрабандним  шляхом. Серед загальної кількості  порушених у зв’язку з цим  справ третина стосується промислових товарів, сировини та матеріалів, 25,5% – продовольчих товарів і сільгосппродукції (грошовий еквівалент 34,2 млн. грн.);

– збереження загрозливої ситуації з контрабандою наркотичних засобів та зброї. У 2008 році почастішали спроби переміщення  через митний кордон України дуже небезпечних для життя й здоров’я громадян товарів. Так, митними органами було виявлено 546 випадків незаконного переміщення зброї та 800 спроб – наркотичних засобів (вилучено 533,6 кг наркотичних речовин);

– учинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності (незаконне переміщення через митний кордон України дисків для лазерних систем зчитування й іншої аудіовізуальної продукції). У 2008 році митними органами припинено 140 спроб незаконного переміщення компакт-дисків на суму 229 тис. грн. Основними осередками цих правопорушень є: під час увезення такої продукції в Україну – російсько-українська ділянка кордону, під час вивезення з України – польсько-українська ділянка. [26, с. 132]

Однак митний контроль і митне оформлення є ключовими функціями митної служби України. Під час реалізації на практиці цих важливих функцій постає безліч перешкод та проблем.

Підвищити ефективність митного оформлення та митного контролю за здійсненням  зовнішньоекономічних операцій, послабити  роль суб’єктивного чинника під час прийняття рішень щодо митного оформлення й митного контролю необхідно шляхом:

1) наукових  досліджень та внормування у  правових процедурних актах системи  критеріїв ризиків під час  здійснення митного контролю  та митного оформлення товарів і транспортних засобів;

2) використання  цієї системи як нормативно-інформаційної  комп’ютерної бази під час  здійснення митного контролю  та аналізу документів, поданих  до митного оформлення;

3) користування  цією системою оперативним складом  митних органів під час оцінювання митної вартості товарів та встановлення їх коду згідно з УКТЗЕД.

Реалізація  науково-організаційних заходів, спрямованих  на максимальну правову регламентацію  процесу здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і  транспортних засобів, сприятиме зростанню відповідальності за обґрунтованість прийнятих рішень і посадовими особами митних органів, і декларантами.

Як свідчить історія організації митного  контролю в Україні, як і в будь-якій іншій державі, залежно від її митної політики пріоритетними напрямами роботи митних установ є або боротьба з незаконним переміщенням товарів через кордон, або виконання фіскальної функції, або поєднання першого та другого. Однак, незалежно від того, яку митну політику проводить держава – ліберальну, протекціоністську чи змішану, на митні установи покладається обов’язок здійснювати контроль за дотриманням митного законодавства. У період монополізації зовнішньої торгівлі, коли коло осіб, які перетинають митний кордон, і суб’єктів зовнішньоторговельних відносин є обмеженим, а останні засновані лише на державній формі власності, митний контроль здійснюють переважно у формі перевірки документів і відомостей, зазначених у митних документах. За  умов розвитку зовнішньоторговельних відносин, туризму, поширення міграції трудових ресурсів, капіталів, участі у процесах міжнародної митної інтеграції митний контроль істотно ускладнюється й потребує застосування новітніх форм і методів, а також високої професійної підготовки митних службовців.

Україна будує демократичну, соціальну, правову державу, і процеси, які відбуваються в суспільстві, під час налагодження господарських зв’язків, у зовнішньоекономічних відносинах, що виникають і будуються на нових засадах, мають перебувати під державним контролем. Держави з різними формами правління «…здійснюють контроль і впливають у такий спосіб на формування відносин у суспільстві, при цьому характер контролю й заходи, які його супроводжують, свідчать і про характер державної влади, і про її спрямованість, відповідність проголошеним принципам розвитку» [27, с. 47-50].

Зважаючи  на те, що ДМСУ є центральним органом  виконавчої влади в галузі митної справи, а функція захисту економічних  інтересів держави є похідною від контрольної, залежить від ефективності й успішності останньої, перелік основних завдань ДМСУ у статті 11 Митного кодексу 2002 року (далі – МК України) визначається так: «1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; (...) 6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення; 7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України...» [4].

Суть  митного контролю за дотриманням законодавства України з питань митної справи полягає у встановленні факту відповідності поведінки суб’єктів переміщення встановленим митним правилам (митний контроль у широкому розумінні цього поняття).