Конспект лекцій для напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка» для підготовки магістрів за спеціальністю: 8.03050301 – «міжнародна еко

Фінансування заходів  з цивільної оборони здійснюється також за рахунок відповідно державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування згідно з законодавством України.

 Міністерства, інші  центральні органи виконавчої  влади, місцеві державні адміністрації,  органи місцевого самоврядування  відраховують кошти на проведення заходів щодо навчання та захисту населення і територій, включаючи витрати на утримання і підготовку територіальних органів управління у справах цивільної оборони та формувань цивільної оборони, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, згідно з законодавством України.

 Фінансування заходів  з цивільної оборони, що потребують  капітальних вкладень (включаючи  будівництво захисних споруд, складів  для зберігання техніки та  майна цивільної оборони, створення  пунктів управління, систем зв'язку та оповіщення), здійснюється відповідно до загального порядку фінансування капітального будівництва.

Фінансування мобілізаційної підготовки здійснюється відповідно за рахунок коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ і організацій.

З державного бюджету  відповідно до закону фінансуються заходи та роботи з мобілізаційної підготовки, які мають загальнодержавне значення.

З місцевих бюджетів фінансуються заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення.

За рахунок коштів підприємств, установ і організацій  фінансуються заходи та роботи з мобілізаційної підготовки, що здійснюються за ініціативою  самих підприємств, установ і  організацій згідно з мобілізаційними  планами.

Видатки на здійснення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації провадяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Забезпечення  фінансування єдиної державної системи 

 Єдина державна  система фінансується за рахунок державного та місцевих бюджетів, позабюджетних коштів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центральних органів виконавчої влади, коштів державних підприємств, установ та організацій, страхових фондів та інших джерел.

 Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій створюються:

  на загальнодержавному рівні:

· резервний фонд Кабінету Міністрів України – для фінансування витрат, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій загальнодержавного рівня (за рахунок видатків Державного бюджету України);

· запаси матеріальних ресурсів – для проведення першочергових робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій (за рахунок державного матеріального резерву, що створюється згідно із законодавством);

  на регіональному рівні:

· регіональний резерв фінансових ресурсів – відповідно до законодавства;

  на місцевому рівні:

· місцевий резерв фінансових ресурсів – відповідно до законодавства;

  на об'єктовому рівні:

· запаси матеріальних та фінансових ресурсів – за рахунок власних коштів державних підприємств, установ та організацій.

 Обсяги матеріальних  та фінансових ресурсів визначаються  органом, що їх створює. 

 Якщо для локалізації  або ліквідації надзвичайної  ситуації необхідні матеріальні  та фінансові ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості, місцева або об'єктова комісія звертається за допомогою до відповідної регіональної комісії, яка, приймаючи рішення щодо надання необхідної допомоги, бере на себе відповідальність за координацію дій або керівництво роботою з ліквідації цієї ситуації.

 У разі нестачі  матеріальних та фінансових ресурсів  для ліквідації надзвичайної  ситуації регіонального або загальнодержавного  рівня за клопотанням центральних  органів виконавчої влади, Ради  міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій зазначені ресурси можуть бути виділені їм в установленому законодавством порядку з державного матеріального резерву і резервного фонду Кабінету Міністрів України.

Номенклатура матеріальних цінностей  державного резерву і норми їх накопичення

 Номенклатура матеріальних  цінностей державного резерву  і норми їх накопичення, в  тому числі незнижуваного запасу, затверджуються Кабінетом Міністрів  України. 

Порядок розробки номенклатури матеріальних цінностей державного резерву і норм їх накопичення, у тому числі незнижуваного запасу, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.

Мобілізаційні резерви  створюються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності відповідно до завдань, визначених Кабінетом Міністрів України міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим на основі пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Міністерства оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, іншими зацікавленими органами виконавчої влади.

Щорічні обсяги поставок матеріальних цінностей до державного резерву відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України рівнів накопичення в першочерговому порядку плануються під час формування замовлень на поставку продукції для державних потреб та забезпечуються відповідними коштами за рахунок Державного бюджету України на поточний рік та коштами, отриманими від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що підлягають освіженню, позичанню та розбронюванню.

У разі потреби Кабінет  Міністрів України приймає рішення про закупівлю і закладення матеріальних цінностей до державного резерву понад встановлені обсяги і норми накопичення для їх цільового використання, у тому числі за міжнародними договорами, з визначенням джерел додаткових коштів для цих закупівель.

Норми резервування та фінансування системи державного резерву на випадок НС

Запаси матеріальних цінностей державного резерву розміщуються на підприємствах, в установах і  організаціях, спеціально призначених  для зберігання матеріальних цінностей  державного резерву. Розміщення і будівництво на території України підприємств, установ, організацій та інших об'єктів системи державного резерву здійснюються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частина запасів матеріальних цінностей державного резерву може зберігатися на промислових, транспортних, сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.

 Для підприємств,  установ і організацій, заснованих повністю або частково на державній власності (державні підприємства, установи і організації, акціонерні товариства, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендні підприємства, засновані на державній власності), а також для суб'єктів господарської діяльності всіх форм власності, визнаних відповідно до законодавства України монополістами, відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву є обов'язковим, якщо це не завдає їм збитків.

Перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами.

Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями власними силами.

Відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують  відповідальне зберігання, оплата тарифу за перевезення вантажів, спеціальної  тари, упаковки, послуг постачальницько-збутових організацій за поставку і реалізацію матеріальних цінностей державного резерву провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зведені відомості про  номенклатуру і рівні накопичення, про загальні обсяги поставок, відпуску, закладення, освіження, розміщення і  фактичні запаси державного резерву є державною таємницею, розголошення якої тягне за собою відповідальність у встановленому законом порядку.

Використання  матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого  резерву

Державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відпуск матеріальних цінностей  з державного резерву здійснюється:

· у зв'язку з їх освіженням (поновленням) і заміною;

· у порядку тимчасового позичання;

· у порядку розбронювання;

· для надання гуманітарної допомоги;

· для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

· у разі настання особливого періоду.

Відпуск матеріальних цінностей  з державного резерву в порядку  тимчасового позичання провадиться  за рішенням Кабінету Міністрів України, в якому визначаються одержувачі, строки та умови відпуску матеріальних цінностей із державного резерву, а також строки їх повернення.

Якщо відпуск матеріальних цінностей з державного резерву  провадиться у порядку позичання, одержувач (позичальник) - підприємство, установа або організація на основі контракту (договору) подає гарантійне зобов'язання про повернення матеріальних цінностей до державного резерву. В контракті (договорі) повинно бути передбачено спосіб забезпечення зобов'язання одержувача (позичальника) у вигляді застави або банківської гарантії.

За позичання матеріальних цінностей з державного резерву  передбачається плата, розмір якої визначається в порядку, встановленому Кабінетом  Міністрів України, і не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України.

Реалізація матеріальних цінностей з державного резерву, що підлягають розбронюванню, здійснюється на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів  України.

 Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву для надання гуманітарної допомоги здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 Відпуск матеріальних  цінностей із незнижуваного запасу  провадиться за рішенням Кабінету  Міністрів України, погодженим  з Верховною Радою України.

 Відпуск матеріальних  цінностей з державного резерву  для ліквідації наслідків надзвичайних  ситуацій провадиться центральним  органом виконавчої влади, що  здійснює управління державним  резервом, за поданням міністерств,  інших органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, на які покладено функції щодо координації робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за рішенням Кабінету Міністрів України. Витрати на відпуск цих матеріальних цінностей, враховуючи

їх вартість, відшкодовуються за рахунок коштів, передбачених на ці цілі Державним бюджетом України.

Відпуск матеріальних цінностей  з державного резерву в разі настання особливого періоду провадиться  згідно з Законом України "Про  мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Координація організації  торгівлі продуктами харчування і товарами першочергового вжитку для постраждалого  населення 

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади  забезпечують відповідно до затверджених положень про них виконання функцій щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

 Мінагропром, Держкомрибгосп

 Організація і здійснення  заходів щодо запобігання і  реагування на надзвичайні ситуації  техногенного та природного характеру  (далі – надзвичайні ситуації) на об'єктах, які входять до складу галузі.

 Здійснення контролю  за забрудненням угідь радіоактивними  і токсичними речовинами. Забезпечення  раціонального ведення сільськогосподарського  виробництва на забруднених територіях.

 Забезпечення безпеки харчової сировини і готової продукції.

 Організація і координація  роботи з епізоотичного, фітопатологічного  і токсикологічного контролю, ліквідації  епізоотій і епіфітотій.

 Забезпечення оперативного  одержання інформації про надзвичайні  ситуації, її опрацювання і оповіщення суб'єктів господарської діяльності про небезпеку.

 Організація виробництва  кондиційних продуктів харчування  для постачання постраждалому  населенню.

Забезпечення участі сил і засобів (у межах їх тактико-технічних  можливостей) у проведенні аварійно/пошуково/-рятувальних та інших невідкладних робіт у районі виникнення надзвичайної ситуації.