Киевская обласная таможня

     Якщо  посадова особа митного органу самостійно прийняла рішення про відсутність  потреби в проведенні митного  огляду, то ВМД i пакет документів не подається на розгляд начальнику митного органу чи іншій посадовій  особі, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, розділи II, III i IV Інформаційного аркуша не заповнюються .

     В інших випадках рішення про потребу  проведення митного огляду приймає  начальник чи інша посадова особа, яка  має право приймати рішення про  потребу проведення митного огляду, про що вчиняє відповідний запис  у розділі III Інформаційного аркуша. Запис засвідчується його особистим  підписом із зазначенням посади, дати, iнiцiалiв, прізвища.

     Таким чином, ми можемо стверджувати, що митний контроль – є невід’ємною частиною процедури перетину замороженої  плодоовочевої продукції через  митний кордон України. Для того щоб  уникнути контрабанди або перетину неякісної продукції через митний кордон України, доцільно було б розробити  нові та вдосконалити існуючі технологічні схеми проходження митного контролю. 
 
 
 
 
 

5. Проблемні питання правового  регулювання митного  контролю та митного  оформлення зовнішньоекономічних операцій

     Протягом  останніх років відбулися значні прогресивні зрушення в удосконаленні  національної митної політики. В ній  є такі здобутки:

     1. Поліпшення взаємодії митних  органів із суб’єктами господарювання, що здійснюють зовнішньоекономічну  діяльність. Цей захід спрямовано  на забезпечення лібералізації  сфери зовнішньої торгівлі й  водночас подолання тіньових  механізмів ввезення в Україну  товарів і створення надійних  бар’єрів для надходження на  споживчий ринок продукції без  сплати визначених чинним законодавством  податків і зборів. Завдяки такій  взаємодії (підписано 8 меморандумів  та 5 протоколів про співпрацю  між Державною митною службою  України (ДМСУ) та суб’єктами  зовнішньоекономічної діяльності) забезпечено зростання додаткових  надходжень до державного бюджету  України в результаті коригування  митної вартості товарів.

     2. Активізація роботи з приведення  законодавства України у сфері  захисту прав інтелектуальної  власності до світових стандартів  із метою посилення протидії  незаконному переміщенню товарів,  що містять об’єкти права інтелектуальної  власності. 

     3. Налагодження ефективної взаємодії  з митними службами суміжних  держав та найбільших торговельних  партнерів України з метою  виявлення корупційних тіньових  схем у зовнішньоекономічній  діяльності й організованих угруповань, що здійснюють злочинну діяльність  у зовнішньоекономічній сфері  та займаються легалізацією (відмиванням)  кримінальних коштів.

     4. Досягнення певного прогресу  в розвитку системи електронного  декларування товарів, що сприяє  прискоренню й спрощенню процедур  здійснення митного контролю  та оформлення товарів і транспортних  засобів. 

     5. Вживання низки заходів щодо  нормативного забезпечення недопущення  ввезення в Україну харчових  продуктів незадовільної якості, зокрема м’ясопродуктів.

     Водночас  слід відзначити низку проблем.

     Про недосконалість митної політики України  свідчать також:

     – значна частка у загальному обсязі товарообігу товарів, що переміщуються  контрабандним шляхом. Серед загальної  кількості порушених у зв’язку  з цим справ третина стосується промислових товарів, сировини та матеріалів, 25,5% – продовольчих товарів і  сільгосппродукції (грошовий еквівалент 34,2 млн. грн.);

     – збереження загрозливої ситуації з  контрабандою наркотичних засобів  та зброї. У 2010 році почастішали спроби переміщення через митний кордон України дуже небезпечних для  життя й здоров’я громадян товарів. Так, митними органами було виявлено 546 випадків незаконного переміщення  зброї та 800 спроб – наркотичних  засобів (вилучено 533,6 кг наркотичних  речовин);

     Однак митний контроль і митне оформлення є ключовими функціями митної служби України. Під час реалізації на практиці цих важливих функцій  постає безліч перешкод та проблем.

     Підвищити ефективність митного оформлення та митного контролю за здійсненням  зовнішньоекономічних операцій, послабити  роль суб’єктивного чинника під  час прийняття рішень щодо митного  оформлення й митного контролю необхідно  шляхом:

     1) наукових досліджень та внормування  у правових процедурних актах  системи критеріїв ризиків під  час здійснення митного контролю  та митного оформлення товарів  і транспортних засобів;

     2) використання цієї системи як  нормативно-інформаційної комп’ютерної  бази під час здійснення митного  контролю та аналізу документів, поданих до митного оформлення;

     3) користування цією системою оперативним  складом митних органів під  час оцінювання митної вартості  товарів та встановлення їх  коду згідно з УКТЗЕД.

     Реалізація  науково-організаційних заходів, спрямованих  на максимальну правову регламентацію  процесу здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і  транспортних засобів, сприятиме зростанню  відповідальності за обґрунтованість  прийнятих рішень і посадовими особами  митних органів, і декларантами.

     Суть  митного контролю за дотриманням  законодавства України з питань митної справи полягає у встановленні факту відповідності поведінки  суб’єктів переміщення встановленим митним правилам (митний контроль у  широкому розумінні цього поняття).

     Митний  контроль товарів і транспортних засобів, що переміщуються через  митний кордон України, передбачає безпосереднє здійснення заходів, спрямованих на перевірку відповідності реальної кількості товарів зазначеній у  товаросупровідних документах, задекларованої митної вартості – реальній митній вартості, й інші контрольні дії, виконання  яких за загальним правилом є умовою пропуску товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон держави.

     Отже, заходи організаційного й матеріально-технічного характеру, спрямовані на забезпечення законності й дисципліни учасників  митних правовідносин виносяться за рамки вузьконормативного визначення митного контролю як діяльності, виконуваної  безпосередньо в пунктах пропуску через митний кордон або в інших  нормативно визначених місцях. Ми беремо до уваги й те, що унормуванню  підлягає принцип вибірковості митного  контролю, реалізація якого дасть  можливість «...поступово перейти  до здійснення контрольних операцій на рівні практики роботи органів ... митного контролю Європейського  Союзу».

     Беручи  до уваги зазначені тенденції  й умови правового регулювання  митного контролю та митного оформлення, пріоритетами у цій сфері мають  стати:

     – підвищення рівня захисту національних інтересів держави за допомогою  інструментів митної політики з одночасним збалансованим упровадженням міжнародних  вимог та стандартів;

     – спрощення митних процедур за рахунок  покращення системи управління ризиками, що дасть змогу зосередитися на ідентифікації  й інспектуванні високоризикованих  вантажів;

     – створення максимально сприятливого середовища для учасників зовнішньоекономічної діяльності з метою активізації  здійснення ними експортно-імпортних  операцій;

     – підвищення ефективності оперативного виявлення та протидії негативним явищам у зовнішній торгівлі, які є  потенційними загрозами безпеці  й інтересам держави.

     Для цього необхідно:

     – створити сприятливі нормативно-правові  умови розширення прав митних органів  у частині доступу до інформації, що міститься в базах даних  інших органів державної влади;

     – забезпечити умови для ширшого  застосування принципів постаудитконтролю  у здійсненні митного контролю та поступового відходу від практики стовідсоткового фізичного огляду товарів;

     – розробити національну концепцію  створення та функціонування уповноважених  операторів торгівлі з метою підвищення безпеки переміщення міжнародних  вантажів і створення вигідних умов для учасників зовнішньоекономічної діяльності. Статус уповноваженого оператора  мають отримувати суб’єкти ЗЕД, які  відповідатимуть законодавчо встановленим критеріям (такими критеріями можуть бути: відсутність недобросовісних дій  під час здійснення зовнішньоекономічних операцій, відсутність недостовірної  та суперечливої інформації у товаросупровідних  та фінансових документах, відсутність  незаконних дій під час здійснення ЗЕД тощо). Отримання статусу передбачає для уповноваженого оператора торгівлі такі вигоди: значне спрощення процедур митного оформлення товарів, зменшення витрат на бюрократичне оформлення шляхом скорочення переліку обов’язкових документів, зменшення витрат на проведення процедур із розмитнення товарів тощо. Має бути передбачена можливість втрати статусу уповноваженого суб’єкта через недобросовісні дії із внесенням його до переліку суб’єктів підвищеного ризику Держмитслужби;

     – розробити програму реформування процедур митного оформлення, що грунтується  на цілковитій автоматизації процесів, упровадженні методик управління ризиками, профілювання й вибірковості. Для  цього посилити взаємодію з іноземними експертами з метою запозичення  відповідного зарубіжного досвіду;

     – розширити застосування системи  управління ризиками, що об’єднує індикатори ризику, розроблені в рамках діяльності митних та прикордонних органів, а також  забезпечити відповідність цієї системи на оперативному рівні Рамковим стандартам безпеки та спрощення  світової торгівлі ВМО. Для цього  необхідно забезпечити єдині  стандарти обміну даними на міжвідомчому рівні між українськими правоохоронними  та іншими відповідальними органами, які здійснюють моніторинг і контроль зовнішньоекономічних операцій, а також  володіють оперативною інформацією;

     – створити єдину систему використання попередньої інформації відповідно до положень Рекомендацій щодо інформаційних  технологій Кіотської конвенції  та Рекомендацій з інтегрованого  управління ланцюгом постачання товарів  Всесвітньої митної організації  з метою оперативного виявлення  потенційно небезпечних вантажів та запобігання наслідкам увезення недоброякісної, екологічно-, санітарно- й іншої небезпечної продукції  ще на початковій стадії руху.