Киевская обласная таможня

     Зміст

     Вступ

1. Теоретичні засади проведення митного оформлення і митного контролю…………………………………………………………………………..3
2. Організаційно-правовий механізм управління процесами переміщення продовольчих товарів через митний кордон України…………15
3. Нарахування платежів під час митного оформлення продовольчих товарів……………………………………………………………20
4. Митний контроль за переміщенням продовольчих товарів через митний кордон України…………………………………………………………24
5. Проблемні питання правового регулювання митного контролю та митного оформлення зовнішньоекономічних операцій………………………31

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Київська  обласна митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який на території закріпленого за ним  регіону здійснює в межах своєї  компетенції митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням  законодавства України з питань митної справи. Митниця у своїй  діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, міжнародними договорами України, укладеними в установленому  законом порядку, актами Верховної  Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами та розпорядженнями  Державної митної служби України. Положення про структурні підрозділи митниці, а також посадові інструкції їх працівників затверджуються начальником митниці на підставі типових положень та інструкцій, розроблених Державною митною службою України, якщо інше непередбачено нормативно-правовими актами Державної митної служби України.

     Структура, гранична чисельність, штатний розпис та кошторис митниці затверджуються Головою Державної митної служби України. Місце розташування митниці - м. Бориспіль. Зоною діяльності митниці  є місто Київ та Київська область (Додаток А). Митниця є юридичною  особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України й своїм найменуванням  та інші печатки, штампи, бланки, відповідні рахунки в територіальному відділенні Державного казначейства України та банку.  
 
 
 
 
 
 

1. Теоретичні  засади проведення митного  оформлення і митного  контролю.

     Митне оформлення товарів та транспортних засобів є вимогою, виконання  якої обов'язкове для реалізації права  всіх фізичних та юридичних осіб на ввезення в Україну або (та) вивезення  з України товарів, транспортних засобів та особистих речей. Тому всі товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню, за винятком випадків, передбачених Митним кодексом України.

     Метою митного оформлення є засвідчення  відомостей, одержаних під час  митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через  митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також  статистичного обліку ввезення на митну  територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію  товарів і транспортних засобів.

     Воно  здійснюється службовими особами митниці  для забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення  товарів та інших предметів.

     При цьому існує виключне право на проведення митного оформлення тільки посадовим особам митних органів, які  діють у межах свої компетенції.

     Процедура митного оформлення є суттєвим важелем  митно-тарифної, політики, який може стимулювати  реалізацію економічних інтересів  суб'єктів господарювання у сфері  зовнішньоекономічних відносин чи, навпаки, перешкоджати їх реалізації. Ускладнення  процедури митного оформлення, збільшення кількості документів при проходженні  товарів через митний кордон стає значним протекціоністським бар'єром. Так, за оцінками деяких експертів, під  час митного оформлення імпортних  товарів підприємства змушені подавати масу документів та довідок, лише 10% яких передбачено Митним кодексом України. Такий стан справ суперечить світовим тенденціям до скорочення кола питань, у вирішення яких втручаються  державні органи.

     Система митного контролю та митного оформлення є адміністративними заходами, які  здійснює держава при регулюванні  зовнішньоекономічної діяльності. Ці адміністративні інструменти входять  до системи митного управління зовнішньоекономічними  зв'язками.

     Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен пройти на митниці  процедуру акредитації. З цією метою  на митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:

     • облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

     • свідоцтво про державну реєстрацію;

     • свідоцтво облстатутправління Мінстатистики  про надання підприємству статистичних кодів;

     • статут підприємства та його нотаріально  завірену копію;

     • довідка обслуговуючого банку про  відкриття рахунків;

     • довідка про декларування валютних цінностей (форма №2), завірена печатками  податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку.

     Комплекс  заходів системи митного оформлення можна класифікувати на три групи:

     1. Митне оформлення - - це засвідчення відомостей, одержаних під час здійснення митного контролю товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України. Відомості про такі товари надаються особами, які їх переміщують, або уповноваженими декларантами. Відомості зазначаються у митних деклараціях або заявляться усно посадовим особам митного органу.

     2. Юридичне оформлення результатів  митного контролю, здійснюється  посадовими особами митного органу  шляхом проставлення відтисків  штампів та печаток, що належать  до особистого митного забезпечення, на аркушах митної декларації  та накладанням засобів митної  ідентифікації на вантажні відсіки  транспортних засобів, контейнери, приміщення тощо.

     3. Ведення статистичного обліку  ввезення на митну територію  України, вивезення за її межі  і транзиту через її територію  товарів і транспортних засобів.

     Як  уже зазначалось, система митного  оформлення зовнішньоекономічних відносин є досить важливим інструментом регулювання  даної сфери взаємовідносин. З  однієї сторони, запровадження даного регулятивного механізму може стимулювати  взаємовідносини у сфері міжнародних  економічних зв'язків, з іншої— навпаки, є досить серйозною протекціоністською перешкодою для експортерів чи імпортерів.

     В будь-якій країні дії митних органів  в ту чи іншу сторону суттєво впливають  на ситуацію на кордоні. Так, наслідком  впровадження в Україні системи "зеленого коридору", тобто спрощеної  процедури проходження митного  контролю та митного оформлення стало  зняття багатьох проблем у зоні митного  контролю. І, навпаки, ускладнення системи  використання податкових векселів при  імпорті товарів в Україну  вплинуло не стільки на збільшення кількості митних документів та збільшення строку розмитнення вантажів, скільки  на скорочення обсягів ввезення товарів.

     Операції  митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів  та транспортних засобів, та порядок  їх заповнення визначаються Кабінетом  Міністрів України.

     Митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом часу, що його встановлюють митні органи за погодженням з  органами, уповноваженими здійснювати  види контролю. Слід зазначити, що відповідно до міжнародних договорів, укладених  в установленому законом порядку, митне оформлення у пунктах пропуску через митний кордон України може здійснюватися цілодобово.

     Таким чином, митне оформлення здійснюється під час роботи митного органу. Законодавство України допускає можливість здійснення митного оформлення в інших місцях і поза часом  роботи митного органу. У такому випадку зацікавлена особа повинна одержати на це згоду митного органу, що проводить митне оформлення. Усі витрати, зв'язані зі зміною місця і часу митного оформлення, оплачуються за рахунок зацікавленої особи.

     Митному оформленню передує система процедур, які визначаються як попередні операції, вони мають сприяння прискоренню  митного оформлення товарів і  транспортних засобів. Митне оформлення розпочинається після подання митному  органу митної декларації, а також  усіх необхідних для здійснення митного  контролю та оформлення документів відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Свідченням прийняття товарів та документів на них до митного контролю та митного оформлення є проставлення відповідних відміток на митній декларації.

     Існує суттєва різниця між здійсненням  митного оформлення юридичних та фізичних осіб. Митне оформлення товарів  або транспортних засобів, які переміщуються  через митний кордон фізичною особою, може здійснюватись у будь-якому  митному органі на всій митній території  України, тобто це, як правило, пункт  пропуску фізичної особи через митний кордон. Якщо товар ввозиться фізичною особою у формі несупроводжуваного багажу, то митне оформлення здійснюється за місцем проживання або тимчасового  перебування даної особи.

     Митне оформлення товарів і транспортних засобів, які переміщуються через  митний кордон юридичною особою, здійснюється митним органом, у зоні діяльності якого  розташована дана юридична особа. Тобто  якщо митне оформлення товарів і  транспортних засобів у повному  обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання  митного кордону, митному органові у пункті пропуску на митному кордоні  України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості, достатні для  прийняття рішення про можливість пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

     Дана  правова норма містить певні  суперечності, які пояснюються тим, що юридична адреса і фактична адреса суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, як правило, не збігаються, тому що юридична адреса засвідчує місце реєстрації підприємства, а фактична — його розташування. Відповідно до норм митне  оформлення вантажів здійснюється різними  митними органами. На нашу думку, необхідно  чітко визначити місце митного  оформлення для юридичних осіб. У  випадках, визначених Державною митною службою України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватись  за письмовим погодженням між  цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташована  зазначена юридична особа.

     Дуже  важливим з точки зору митного  оформлення, є правильне визначення категорій "товар" та "майно". Згідно з п. 1.6 Закону України "Про  оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР товари — це матеріальні  й нематеріальні активи, а також  цінні папери, що використовуються в будь-яких операціях, крім операцій щодо їх випуску (емісії) та погашення. Таким чином, під товарами розуміють  будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, в тому числі продукцію, на яку поширюються  права інтелектуальної власності, послуги, роботи, які є об'єктом  купівлі-продажу або обміну. Майном вважаються будь-які переміщувані через  митний кордон предмети, продукція, що належать суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності і не призначені для купівлі-продажу.

     Митне оформлення розпочинається після подання  митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному  оформленню. Перелік документів, необхідних для проведення митного оформлення, визначається митним режимом, відповідно до якого проводиться оформлення, та встановлюється КМУ.

     До  відомостей, які необхідно довести  митному органу, необхідно віднести інформацію про місцезнаходження товарів  та транспортних засобів, про готовність до митного контролю, відомості про  особу, що надає товари та транспортні  засоби до митного контролю, тощо.

     Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного  оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах. Проставлення відтисків митного забезпечення на декларації посадовою особою митниці  є моментом, після якого настає юридична відповідальність декларанта за відомості, що заявлені у декларації.