Вища освіта і болонський процес

     Керує Фондом Адміністративна рада. У складі Фонду існує Комітет з присудження  Міжнародної премії імені Короля Бодуена. Ця премія заснована в 1978 році і присуджується раз на два  роки особі або організації за значний внесок у розвиток третього світу або відносин між розвиненими  і країнами, що розвиваються. Так, серед  її лауреатів фігурували бразильський професор П. Фрер - за внесок у боротьбу проти неграмотності, англійський  лікар В. Плоурайт - за розробку вакцини  проти коров'ячої чуми, Шведський  міжнародний науковий фонд - за новаторську  і ефективну діяльність з підтримки  молодих вчених країн третього світу, Індійський рада з агрономічних досліджень - за поширення передових с / г  технологій серед селянського населення, Консультативна група з міжнародних  с / г досліджень - за внесок у збільшення виробництва продуктів харчування у світі та ін Розмір премії - 4 млн. бельг. фр. (108 тис. дол.) Рішення про  присудження премії приймається  Адміністративною радою за рекомендацією  Комітету.  

     Висновки 

       Уже більше п'яти років європейське  освітнє співтовариство живе  під знаком так званого Болонського процесу. Його суть полягає у формуванні на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2003 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

       Пропозиції, які розглянуто і  які виконуються в рамках Болонського  процесу, зводяться в основному до шести таких ключових позицій:

      1. Уведення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести  два цикли навчання: 1-й - до  одержання першого академічного  ступеня і 2-й - після його одержання. При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

      2. Запровадження кредитної системи.  Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS, зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя».

      3. Контроль якості освіти. Передбачається  організація акредитаційних агентств, незалежних від національних  урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

      4. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

      5. Забезпечення працевлаштування  випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

      6. Забезпечення привабливості європейської  системи освіти. Одним із головних  завдань, що має бути вирішене  в рамках Болонського процесу,  є залучення в Європу більшої  кількості студентів з інших  регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної нагромаджувальної системи, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури 

      1. Бабак В. Для нас Болонський  процес - явище звичне, кредитно-модульна  система - не новина //Вища школа. - 2006. - № 1. - C. 3-19

      2. Волков В. Реформування вищої  освіти: перші кроки до Європи//Юридичний  Вісник України. - 2006. - № 31. - C. 8

      3. Голубенко О. До проблеми  оновлення стандартів вищої освіти в контексті болонських реформ //Вища школа. - 2006. - № 5-6. - C. 10-18

      4. Загородній А. Європейська система  забезпечення якості вищої освіти //Вища школа. - 2006. - № 4. - C. 15-22

       5. Кудін А. Реалізація в Україні принципів і завдань Болонського процесу: забезпечення мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування //Вища школа. - 2006. - № 1. - C. 27-34

       6. Малихін А. Тестовий контроль і підвищення якості освіти у вищій школі //Рідна школа. - 2006. - № 6. - C. 9-11.

      7. Мельниченко Т. Ю. Сучасний  стан і перспективи розвитку  освітнього комплексу України  в контексті Болонського процесу  //Український географічний журнал. - 2006. - № 1. - C. 54 - 58.

      8. Ніколаєнко С. Реформа вищої  освіти України і Болонський  процес //Голос України. - 2007. - 8 червня. - C. 14

      9. Пасічник І. Болонський процес  і нові шанси університетів  //День. - 2007. - 1 березня. - C. 1,4

      10. Применко В. І. Болонський  процес - перший досвід роботи  у ВНЗ //Безпека життєдіяльності. - 2006. - № 5. - C. 40.

       11. Рябченко В. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: деякі концептуальні зауваження //Освіта . - 2007. - № 13-14. - C. 8-9