Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Сентября 2013 в 02:19, реферат
В умовах кріпосного господарства в першій третині XIX ст. мануфактурна промисловість досягла певних успіхів і підготувала умови для промислового перевороту. В Україні кількість підприємств зросла з 200 у 1793 р. до 649 у 1830 р. Головне значення мала обробнна промисловість. Розвивалися такі галузі, як харчова (ґуральництво, борошпомелепня, виробництво олії), текстильна (суконна, полотняна, канатна), салотопна, миловарна, шкіряна, виробництво будівельних матеріалів (цегельна, скляна). У 20-х роках виникла цукрова промисловість. Промисловий переворот у провідних галузях української промисловості створив матеріально-технічні та соціальні передумови для подальшого розвитку економіки. Наприкінці XIX ст. в Україні, незважаючи на залишки кріпосництва, розпочалась індустріалізація.
Вступ
1. Промисловий переворот в Україні.
2. Індустріалізація у Східній Україні та особливості промислового розвитку західноукраїнських земель.
3. Внутрішня і зовнішня торгівля.
Висновки
Використана література
У зв'язку з розвитком
металургійної промисловості
Перехід металургії на мінеральне паливо зумовив високі темпи розвитку пової галузі важкої індустрії — коксового виробництва. Так, з 1889 по 1899 р. виробництво коксу збільшилося в Україні у 10,2 рази. У загальному виробництві коксу в Росії частка України у 1889 р. становила 91, а в 1899 р. — вже 99,4 %.
На відміну від кам'
Розвиток металургійної
промисловості України був
Покращилася технічна
оснащеність українських
Сформувалося велике кам'яновугільне виробництво в Донбасі. Частка Донбасу в загальноімперському видобутку вугілля (без Королівства Польського) зросла в 1890 р. до 84,6 % і в 1898 р. — до 92 %. Видобуток вугілля збільшився з 927 мли пудів у 1909 р. до 1543,8 у 1913 р. (або на 66,5 %). На цей час у вугільній промисловості України діяло 1200 шахт, на яких працювало 1684 тис. чол.
Порівняно з металургією,
вугільною та залізорудною
В Україні вироблялось більше половини всіх сільськогосподарських машин, що виготовлялися на території Європейської Росії. Великим підприємством, котре випускало сільськогосподарські машини, був завод Грієвза в Бердянську.
У 1895 р. розпочалось
будівництво Харківського
Усього в Україні
в 1913р. налічувалося 450 машинобудівних
і металообробних підприємств,
на яких працювало 57 тис. робітників.
Випуск валової продукції
Швидкими темпами розвивалися
в Україні харчова, лісопильна,
швейна та інші галузі
Підприємства харчової промисловості Правобережжя і частково Лівобережжя наприкінці XIX ст. виробляли 72 % українського цукру. На початку 90-х років на Правобережжі та Харківщині діяло понад 150 цукрових заводів, які виробляли близько 21 мли пудів цукру (85 % загальноімперського виробництва).
З 1901 до 1917 р. виробництво цукру-піску в Україні становило 78 — 85, цукру-рафінаду — 73 —75 % загальноімперського виробництва. Кількість діючих в Україні цукрових заводів за 5 років перед першою світовою війною (1910—1914) зросла з 197 до 210, а чисельність робітників, які працювали на них, — з 110 732 до 129 256 чол.
Центром борошномельної промисловості був південь України. На Правобережжі та Лівобережжі підприємства цієї галузі працювали у Києві, Кременчуку, Харкові. Цукрове, борошномельне, спиртогорілчане виробництво стали галузями великої промисловості всеросійського значення. З галузей, що переробляли тваринницьку продукцію, успішно розвивалася шкіряна. Важливе місце в економіці України займала винокурна промисловість, яка з кожним роком збільшувала випуск своєї продукції.
У тютюновій промисловості України поряд з невеликими тютюновими підприємствами, які кількісно переважали, діяло чимало великих фабрик. На деяких з них працювало кілька сотень робітників.
Важливим фактором індустріалізації України на початку XX ст. був найрозвиненіший на той час залізничний транспорт. У 1881 — 1890 рр. в Україні було введено в дію 1093км залізниць, а у 1890—1895 рр. — ще 1141 км. Частину залізниць було збудовано за рахунок державної скарбниці, решту — великими акціонерними товариствами за підтримкою державного кредиту. На початку 90-х років в Україні діяло 9 залізничних (державних і приватних) магістралей. Загальна протяжність їх становила 7,6 тис. верст, або 1/5 всієї залізничної мережі Російської імперії. У першому десятиріччі XX ст. темпи будівництва залізниць порівняно з 90-ми роками минулого століття знизилися майже вдвоє і підвищилися лише напередодні першої світової війни у зв'язку з промисловим піднесенням.
Залізниці створили необхідні умови для швидкого зростання металургії на півдні України, забезпечили широкий збут вугілля Донбасу. У 1870—1874 рр. залізниці України щороку перевозили близько 121 мли пудів вантажів, а в 1895-1899 рр. — понад 1414. Якщо в 1878—1882 рр. мінеральне паливо становило 13,1% вантажів, то в 1899-1901 рр. - вже 28,9%.
Певний вплив на
розвиток промисловості й
Монополістичні об'єднання в Україні, особливо великі, були тісно пов'язані з іноземним капіталом. Понад 25% усіх іноземних капіталів, вкладених у промисловість Російської імперії на початку XX ст., припадало на Україну. Так, у вугільній промисловості іноземцям належало 63 % основного капіталу, в металургії — 90 %. Іноземний капітал приваблювали в Україну високі прибутки, які майже повністю йшли за кордон.
Переломним моментом
процесу зростаючої
В умовах економічного прогресу на межі XIX —XX ст. швидко зростали міста, створювалися нові промислові центри. У 1897 р. міські жителі України становили близько 13 % загальної кількості населення. Кількість міст з населенням до 10 тис. чол. скоротилася майже вдвоє. Тут проживало лише 11,8 % міського населення. При цьому подвоїлася кількість порівняно великих і середніх міст. У 1897 р. в Україні було 4 великих міста: Одеса (403,8 тис. жителів), Київ (247,7), Харків (173,9), Катеринослав (112,8 тис. жителів). У них сконцентрувалося 35 % міського населення. Більше ніж половина міських жителів України, як і раніше, проживали в невеликих містах з населенням до 50 тис. чол. у кожному.
Швидкий промисловий
розвиток викликав значний
Незважаючи на порівняно
швидкі темпи промислового
У період, коли в Західній Європі швидко розвивалось індустріальне суспільство, на західноукраїнських землях безроздільно панувало феодальне господарство.
Починаючи з 20-х
років XIX ст. важливим джерелом
зиску західноукраїнських
Залізоробне виробництво
краю було представлено
Багата сировинна база
західного регіону України
Негативно вплинув
на молоду західноукраїнську
промисловість початок
Попри пожвавлення
промислового виробництва краю
в 30-40-х роках XIX ст., воно й
падалі залишалося на
Не набуло достатнього
розвитку і ремесло. В 1841 р.
у Східній Галичині
Продукція скляної, фаянсово-порцелянової, цукрової, текстильної, шкіряної, паперової, сірникової, машинобудівної галузей не мала збуту на ринку, який заполонила якісніша і дешевша продукція фабрично-заводської промисловості західних провінцій імперії. Ті самі галузі промисловості, які не зазнавали жорстокої конкуренції (борошномельна, спиртогорілчана, нафтова і озокеритна, лісопильна, соляна), розвивалися краще. Вони були зосереджені на видобуванні та первинній обробці сировини, тобто на виробництві напівфабрикатів, які вивозилися для подальшої переробки у західні провінції.
У 70 —80-х роках під впливом збільшення попиту на нафтопродукти відбувалося швидке переоснащення нафтодобувної та озокеритної промисловості. Видобування нафти ручним способом, який напував ще в першій половині 60-х років на Прикарпатті, змінюється повою технікою. На початку XX ст. почало занепадати. Неабияке народногосподарське значення мав видобуток кам'яної та кухонної солі, який зростав з року в рік. У 60-х - на початку 70-х років західноукраїнські землі дістали залізничне сполучення з Заходом. Внаслідок прокладання залізниць, хоч і було зменшено в кілька разів транспортні витрати на перевезення товарів, західний регіон України став легкодоступним джерелом сировини і ринком збуту для фабричної промисловості західних провінцій монархії Габсбургів. Отже, фабрично-заводська промисловість західноукраїнських земель розвивалася однобоко — розширювалися видобування і первинна переробка сировини, а не виробництво готової продукції. Такий напрям диктував уряд Австро-Угорщини, а також іноземний капітал. Це негативно впливало на хід промислового перевороту, початковий етап якого припадав на 50 — 70-ті роки XIX ст.
Информация о работе Україна у другій половині XIX століття. Промисловий переворот