Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Сентября 2013 в 02:19, реферат
В умовах кріпосного господарства в першій третині XIX ст. мануфактурна промисловість досягла певних успіхів і підготувала умови для промислового перевороту. В Україні кількість підприємств зросла з 200 у 1793 р. до 649 у 1830 р. Головне значення мала обробнна промисловість. Розвивалися такі галузі, як харчова (ґуральництво, борошпомелепня, виробництво олії), текстильна (суконна, полотняна, канатна), салотопна, миловарна, шкіряна, виробництво будівельних матеріалів (цегельна, скляна). У 20-х роках виникла цукрова промисловість. Промисловий переворот у провідних галузях української промисловості створив матеріально-технічні та соціальні передумови для подальшого розвитку економіки. Наприкінці XIX ст. в Україні, незважаючи на залишки кріпосництва, розпочалась індустріалізація.
Вступ
1. Промисловий переворот в Україні.
2. Індустріалізація у Східній Україні та особливості промислового розвитку західноукраїнських земель.
3. Внутрішня і зовнішня торгівля.
Висновки
Використана література
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Українська інженерно-
Кафедра українознавства і політології
Реферат
на тему:
“Україна у другій половині XIX століття. Промисловий переворот”
Виконала
студентка гр. ДТ-Т12уск
Дуванська Ю.І.
Перевірила
доцент
Щербина І.В.
Харків 2012
Зміст
Вступ
1. Промисловий переворот в Україні.
2. Індустріалізація у
Східній Україні та
3. Внутрішня і зовнішня торгівля.
Висновки
Використана література
1. Вступ
Промисловий переворот в Україні в складі Російської імперії розпочався пізніше, ніж у Великобританії, США, Франції, майже одночасно з Німеччиною у 30-40-х і завершився в 70-80-х роках XIX ст.
Запізнення промислового перевороту пояснювалось економічною відсталістю Російської імперії. Протягом першої половини XIX ст. продовжувала існувати феодально-кріпосницька система, що гальмувала розвиток сільського господарства, формування ринку вільнонайманої робочої сили для промисловості. У першій третині XIX ст. більшість підприємств становили міські та сільські кустарні промисли (ремісничі майстерні), мануфактури, засновані на ручній техніці та примусовій праці кріпаків. Негативні наслідки спостерігалися також через недостатність національних і відсутність зовнішніх інвестицій.
В умовах кріпосного
господарства в першій третині
XIX ст. мануфактурна промисловість
досягла певних успіхів і
Промисловий переворот
у провідних галузях
Середньорічні темни
зростання промисловості
1. Промисловий переворот в Україні.
Промисловий переворот в Україні розпочався у харчовій промисловості. У цукровиробництві почали застосовувати машини для подрібнення цукрових буряків, гідравлічні преси для сокодобування, парову техніку випарювання й згущення цукробурякового соку. Загальна кількість цукроварень збільшилася до 222 у 1858 р., з них "парових" було 90, або 60 %. Проте цукрове виробництво як галузь дворянського підприємництва грунтувалося на примусовій праці кріпосних селян, що переважала у 40-50-х роках. Панівною тенденцією у розвитку виробництва цукру було перетворення кріпосної мануфактури (з переходом на вільнонайману працю) на фабрику.
У 20-х роках XIX ст.
з'явилися перші парові
Найбільш розвиненою
галуззю текстильного
Зростаючі потреби в машинах змовили розвиток машинобудівної промисловості, яка почала створюватися в Україні з кінця XVIII ст. її представляли мідярні, чавуноливарні та машинобудівні заводи. На початку XIX ст. в губерніях України налічувалось 10 мідярень, у 1860 р. їх було вже 17. Незважаючи на те, що основна частина мідярень на час реформи 1861 р. ще не вийшла з мануфактурної стадії, їм належала важлива роль як у постачанні обладнання винокурній і цукровій промисловості, так і в задоволенні різноманітних потреб населення.
На час реформи 1861
р. в українських губерніях
було не менше ніж 20 машинобудівних
заводів, які виробляли
Зростання обсягів
машинобудування стимулювало
Наприкінці 50-х років XIX ст., в Україні діяло не менше ніж 11 чавуноливарних і 32 залізоробних заводів. Хоча потужність цих підприємств була незначною, проте вони відігравали важливу роль в економічному розвитку країни, випустивши у 1859 р. продукції на суму понад 68 тис. крб. Поруч з технічною перебудовою і модернізацією металургійного виробництва йшов процес заміни кріпосницької праці вільнонайманою.
У дореформений період
в Україні існувала й кам'
Основним видом транспорту
були гужові засоби. У дореформене
десятиріччя було розроблено
ряд проектів будівництва
Повільно розвивався річковий транспорт. Наскрізний рух Дніпром був неможливий у зв'язку з наявністю численних порогів. У Дніпровському басейні 1852 р. налічувалося 7 пароплавів загальною потужністю 360 к. с. В 1859 р. Дніпром і його притоками курсувало 17 пароплавів, серед них 3 пасажирських, решта — буксири. Зростав вантажообіг чорноморсько-азовських портів та суден, які обслуговували їх.
З падінням кріпосного права прискорився процес створення великої машинної індустрії. Промисловий переворот вступив другий етан, який тривав протягом 60 — 80 років.
Перше місце у структурі української промисловості зайняло цукроваріння. Частка його у всеросійському виробництві цукру в 1882 — 1885 рр. досягла 87,8 %.
Значне місце в економіці України посідала винокурна промисловість. Правда, введення в липні 1861 р. норми виходу спирту, за яку власник заводу мав сплачувати державі акциз незалежно від виробничих показників підприємства, призвело до того, що багато невеликих винокурень припинили своє існування. Для горілчаної промисловості, як і для цукрової, характерним було застосування нової техніки, концентрація виробництва. У 1862—1863 рр. в Україні працювало 1485 горілчаних підприємств. Як і в цукровій промисловості, в горілчаній значно зменшувалась кількість підприємств. Однак обсяги випуску продукції при цьому не тільки не зменшувались, а й, навпаки, зростали.
Розвивалося борошномельне виробництво. Зростала частка великих підприємств — парових млинів. На зміну примітивним жорнам прийшов вальцювальний верстат.
З вироблених в Україні ще наприкінці 60-х років майже 6,5 млн. кг вовни (порівняно з більш як 8 млн. кг виробництва її в Російській імперії в цілому) 25 % залишалося для переробки на українських підприємствах. Решта української вовни надходила на фабрики Москви і Петербурга, оскільки 88 % усієї вовняної промисловості було сконцентровано в російських губерніях.
У важкій промисловості технічний прогрес поширився пізніше, ніж у харчовій та легкій. Перехід від мануфактури до фабрики в металургії був пов'язаний з подоланням надзвичайно великих труднощів, насамперед технічного характеру. Він став можливим лише на основі принципово нових технологічних процесів і відповідних механізмів.
Дерево-вугільна металургійна
промисловість України, що
Виробництво чавуну
в Україні зросло в 1870—1880 рр.
у 4 рази, а прокату — в 7,7
рази. Українська металургійна
Швидкий розвиток фабрично-
Незважаючи на те
що у пореформені десятиріччя
найважливіші галузі важкої
Поступово розгорталося
морське суднобудування. Воно було
представлено Херсонською і
З розвитком машинобудівної промисловості зростала її енергооснащеність. У середині 80-х років в Україні більше ніж 79 % підприємств машинобудування використовували парову енергію. Вони випускали понад 96 % продукції цієї галузі.
Безпосередній вплив
на розвиток продуктивних сил
України мав транспорт,
Промисловий переворот
сприяв економічному зростанню
міст. Поряд з ремеслом і
Міське населення в цілому зростало значно швидше, ніж сільське. В 1885 р. у 50 губерніях Європейської Росії налічувалося 660 міських поселень, з яких 165 припадало на Україну. В містах України проживало 28 % усіх міських жителів Російської імперії (міщан, купців, ремісників, робітників).
2. Індустріалізація
у Східній Україні та
У розвитку металургійної
промисловості України
У результаті спорудження
нових і збільшення
Информация о работе Україна у другій половині XIX століття. Промисловий переворот