Йде становлення  оперної та балетної музики. Композитор К. Данькевич у 1933–1934 рр. написав оперу “Трагедійна ніч” за поемою О. Безименського, С.Жданов — оперу “Жакерія”, П. Козицький — “Невідомі солдати”, В. Нахабін у 1935 р. — музику до балету “Міщанин з Тоскани” за новелою Дж. Боккаччо. На сцени театрів виходять українські оперети “Сорочинський ярмарок” та “Весілля в Малинівці” О. Рябова. Щоправда, останні були позначені поверхневою розважальністю. Робляться спроби утвердити національну тематику в оперному мистецтві. Б. Лятошинському в опері “Щорс” (1938) вдалася центральна фігура твору — полководець громадянської війни в Україні М.Щорс.

Визначною подією в музичному житті країни став вихід на сцену в 1940 р. опери  “Богдан Хмельницький” М. Вериківського  — лірико-психологічної музичної драми, де увагу приділено переважно жанрово-побутовим мотивам.

Гідне  місце  на  сценах  України  посів  балет  “Лілея”,  створений  К. Данькевичем (1939). Високі гуманні  ідеї, захоплюючий сюжет, яскрава  музична мова, широке використання українського пісенного і танцювального фольклору — усе це викликало симпатії масової аудиторії.[3-184]

У повоєнний  час композитори звернулись до великої  музичної форми, що характеризується розширенням  тематики і жанрів, поглибленням образної сфери, підвищенням майстерності. На початку 60-х років Б. Лятошинський закінчив Третю симфонію, поему “Гражина” за повістю А.Міцкевича. Тепло зустріли слухачі Другу симфонію і сюїту “Король Лір” Г.Майбороди, ораторію “Жовтень” К. Данькевича, сюїту “Пам’яті Лесі Українки” та “Партизанські картини” А.Штогаренка, “Прикарпатську симфонію” С. Людкевича та ін. В оперному мистецтві слід відзначити опери “Богдан Хмельницький” К. Данькевича (лібрето О. Корнійчука і В. Василевської), “Милана”  Г.Майбороди  (лібрето  А. Турчинської),  “Украдене  щастя” Ю.Мейтуса, “Довбуш” С. Людкевича, оперу-інтерпретацію драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” В. Кирейка. Виходять на сцену балети “Маруся Богуславка” А. Свєчникова, “Ростислава” Г.Жуковського, “Хустка Довбуша” А. Кос-Анатольського та ін. Музику до оперет пишуть О. Рябов, В. Рождественський, О. Сандлер, Я.Цегляр, А. Кос-Анатольський, С.Жданов, В.Лукашов. Розвивається пісенна творчість. Популярними стають пісні П.Майбороди, А.Філіпенка, А. Кос-Анатольського, Л. Ревуцького, П.Козицького, М. Дремлюги, А.Штогаренка, І.Шамо. Доробок українських композиторів сприяв подальшому розвитку всіх музичних жанрів. [3-200]

Висновок:

Найхарактернішою  рисою, притаманною культурі України  тих років, була її заідеологізованість. 
Культурні зрушення, що відбувалися в Радянському Союзі протягом довоєнних п'ятирічок, у т. ч. оволодіння грамотою мільйонами, формування нової генерації інтелігенції, розвиток науки, літератури, мистецтва — більшовицька партія розглядала як складові так званої культурної революції, основним змістом якої вона вважала утвердження марксистського світогляду, подолання впливу несумісних з ним ідеологій. Монополізувавши право на істину, сталінське керівництво нав'язувало суспільству надзвичайно убоге розуміння культури, звівши все багатство й різноманітність її функцій до обслуговування політичних цілей ВКП(б). Ця обставина мала негативний вплив на культурні процеси в Україні, ускладнила та спотворила їх.

Трагiчна  доля поколiння 20-30-х рокiв демонструє нам всю силу українського духу, його творчий потенцiал, необхiднiсть свого шляху й незалежностi вiд впливу iнших культур. 

Список  використаної літератури 

1.Грицак Ярослав. Нарис історії України. Формування модерної української нації XIX-XX століття. — К., 1996 

2.Шаповал Ю. Людина і система. Штрихи до портрету тоталітарної доби в Україні. – К., 1994. 

3.В.Бокань, Л.Польовий. Історія культури України: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2002.— 3-тє вид., стереотип.— 256 с. 

4.Лавріненко Ю. Розстріляне відродження. -Мюнхен, 1959

5.Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. - К., 1993.

6.Українська культура: історія і сучасність. - Л., 1994.

7.Маланюк С. Нариси з історії нашої культури. - К., 1992.

8.Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – Львів, 2005.