Статус української мови.Мовне законодавство та мовна політика України.

Словник іншомовних слів/Уклад.: С.М.Морозов, Л.М. Шкарапута.

-К.,2000.

  Словник іншомовних слів / Уклад.: Л. О. Пустовіт, 0.1. Скопенко, Г.М. Сюта, Г.В. Цимбалюк -К., 2000.

  Термінологічні словники містять терміни певної галузі науки, техніки, мистецтва. Вони бувають загальними та вузькоспеціальними, крім того, можуть бути тлумачними і перекладними (або водночас і перекладними, і тлумачними), напр.:

  Рогачова  Г.Г. Російсько-український словник економічних термінів. -К, 1992.

  Російсько-український  загальнотехнічний  словник: Близько 113000 слів/Уклад.:Л.І. Мацько, І.Г. Трегуб, В.Ф. Христенок, І.В. Христенок. -К, 1994.

  Російсько-український  словник наукової термінології. Суспільні  науки /Й.Ф. Андерш, С.А. Воробйова, М.В. Кравченко та ін. - К, 1994.

  Російсько-український  словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина / С.П. Вассер, І.О. Дудка, В.І. Єрмоленко та ін. — К, 1996.

  Боярова Л. Т, Корж О.П. Російсько-український  словник сучасних банківських, фінансово-кредитних та комерційних термінів. —X., 1997.

  Новий російсько-український  словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери: Близько 85 тис. слів/Уклад.: СЯ. Єрмоленко та ін. —К, 1998. 

  Орфографічні  словники подають перелік слів, а також словоформи у їх нормативному написанні. Залежно від частини мови слово має певний граматичний коментар, додаткові граматичні форми змінюваних слів тощо.

Відомі сучасні  орфографічні словники:

  Орфографічний словник української мови / Уклад.: СІ. Головащук, М.М. Пещак, В.М. Русанівський, О.О. Тараненко. —К, 1994.

  Великий зведений орфографічний  словник сучасної української лексики / Уклад.: В. Бусел та ін. —К; Ірпінь, 2003.

  Карачук В. Орфографічний словник наукових і технічних термінів / Наук. ред. Л.І. Андрієвський. — К, 1999.

  Орфоепічні  словники є довідниками з правильної літературної вимови і нормативного наголосу. У словниках цього типу слова або їх частини, вимова яких не збігається з написанням, подаються в транскрипції.

Приклади орфоепічних  словників:

  Українська  літературна вимова та наголос: словник-довідник / За ред М.А. Жовтобрюха. — К, 1973.

Орфоепічний словник / Уклад. М.І. Погрібний. —К, 1984. Орфоепічний словник української мови: В 2 т. / Уклад.: М.М. Пещак та ін. — T.I. —K, 2001.

Акцентологічні  словники - це словники, у яких подано нормативне наголошування слів.

Найновіші словники наголосів такі:

Головащук СІ. Складні випадки  наголошення: Словник-довідник. — К, 1995.

Головащук СІ. Словник наголосів української мови. —К, 2003.

  Перекладні словники бувають двомовні і багатомовні. Це один із найрозвиненіших напрямів словникарства. Російсько-українські словники, що з'являлися протягом 50-80-х років (6-томний, 3-томний, однотомні), були тенденційними, не відображали багатства питомої української лексики. Для поліпшення культури ділового мовлення можуть стати корисними такі перекладні словники:

  Російсько-український  і українсько-російський словник: Відмінна лексика/'Уклад.:Л.І.Мацько, ОМ. Сидоренко, С.В. Шевчук.—К., 1995.

  Російсько-український  словник-довідник „Порадник  ділової людини "/ Уклад.: ОМ. Коренга та ін. — К., 1995.

  Новий російсько-український  словник-довідник / Уклад.: СЯ. Єр-моленко, В.І. Срмоленко, К.В. Ненець, Л.О. Пустовіт. -К., 1996.

  Російсько-український  словник: Сфера ділового спілкування /Уклад.: В.М. Брицин, О.О. Тараненко. — К., 1996.

  Перхач  В., Кінаш Б. Російсько-український  науково-технічний  словник. — Львів, 1997.

  Караванський  С Російсько-український  словник складної лексики. -К., 1998.

УкраїнськО'російський словник/Уклад.: Г.П. Іжакевич та ін. —К, 1999.

Українсько-російський словник: Близько 40 тис. слів. — К, 2000.

  Непийвода Н Практичний російсько-український  словник-довідник. Найуживаніші слова і вислови. — К., 2000.

  Зубков  М.Г. Сучасний російсько-український, українсько-російський словник. -X, 2004.

  Сьогодні  в Україні є багато перекладних  словників з різних мов світу: англійської, французької, німецької, болгарської, польської, чеської, іспанської, італійської, турецької, китайської та ін. Деякі з них мають тематичний характер, особливо часто стосуються власне ділової сфери, напр.:

  Гаврилишин  Я., Каркоць О. Словник  ділових термінів: Англо-укра-їнський і українсько-англійський. — К., 1993.

  Даниленко Л.І. Чесько-український словник: Сучасна ділова мова. — К., 2000.

  Словники  скорочень подають складноскорочені слова та абревіатури, розшифровують їх, вказують на граматичні ознаки роду та числа, подають відмінкові закінчення при змінних формах.

Приклад такого словника:

Словник скорочень в українській  мові /Заред. Л.С. Паламарчука. -

К, 1988.

Активна поява  великої кількості нових абревіатур, їх поширеність у пресі ускладнювала сприйняття тексту, правильне розуміння. Тому з'явився ще один словник, у якому  вміщено найновіші абревіатури  та скорочення і їх розшифрування:

Зінкевич-Томанек  Б., Григор 'єв О., Прихода Я. Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови. —Краків, 1997.

  Етимологічний словник подає інформацію про походження слова, його первісне значення, найдавнішу форму, зазначає, чи слово споконвіку належало мові-основі, чи воно запозичене, яким шляхом відбувалося запозичення, містить наукові припущення щодо того, як слово утворилося і яка ознака покладена в основу назви:

  Етимологічний словник української  мови: У 7 т. — Т.1.—К, 1982; Т. 2.-К, 1985; Т. 3. -К, 1989; Т. 4. -К, 2003.

  Історичний  словник—це один із різновидів тлумачного словника, в якому подають слова певної історичної епохи, зафіксовані в тогочасних писемних пам'ятках, з'ясовують їх значення, наводять ілюстрації, напр.:

Словник староукраїнської мови XIV—XV cm.: У 2 т. / Ред. кол.:Л.Л. Гумецька (гол.), та ін. -К, 1977-1978.

  Словник української мови XVI — першої половини XVII cm.: У 28 вип. / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип 'якевича; Ред-кол.: Д Гринчишин (від. ред.), У. Єдлінська, Я. Закревська, Р Керста та ін.—Вип. 1-11. -Львів, 1994-2004.

  Діалектні словники з'ясовують значення та особливості вимови і вживання слів певного діалекту чи групи діалектів. Приклади таких словників:

Словник полтавських говорів/Уклад. B.C. Ващенко. Вип. 1. -X, 1960. Словник поліських говорів / Уклад. П.С Лисенко. —К, 1974. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: У 2 ч. — К, 1984. БрилинськийД. Словник подільських говірок. —Хмельницький, 1991.

 Фразеологічні словники містять фразеологічні одиниці мови, пояснюють їхнє значення, особливості вживання, походження, можливі варіанти у живому мовленні.Фразеологічні словники бувають одно-мовні тлумачного характеру (тлумачать значення стійкого вислову) і перекладні (подають фразеологічні одиниці певної мови і фраземи-відповідники з іншої мови), напр.:

  Олійник І.С., Сидоренко MM. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник. — К, 1971.

  Коваль  А.П., Коптілов В.В. Крилаті  вислови в українській  літературній мові. — К, 1975.

Прислів 'я  та приказки: У 3 т. / Упор. М.М. Пазяк. —К, 1989—1991.

  Фразеологічний  словник української  мови: У 2 т. / Уклад.: В. Біло-ноженко та ін. — К, 1998.

  Фразеологія перекладів М. Лукаша: Словник-довідник / Упор.: О. Скопенко, Т. Цимбалюк. — К.,2000.

  Вирган  І. О., Пилинська М.М. Російсько-український словник сталих виразів. — X., 2000.

  Головащук СІ. Російсько-український  словник сталих словосполучень.-К., 2001.

  Ономастичні словники є цікавим джерелом інформації про власні імена і прізвища, назви населених пунктів, гір, річок, озер тощо. Іноді вони мають науково-популярний характер, напр.:

Редько  Ю.К. Довідник українських  прізвищ. —К., 1968.

  Скрипник  Л.Г., Дзятківська  Н.П. Власні імена  людей: Словник-довідник. — 2-ге вид., випр. і доповн. — К., 1996.

  Янко  М.Т. Топонімічний словник-довідник УкраїнськоїРСР: У 3 т. -К, 1973.

  Горпинич  В. О. Словник географічних назв України (топоніми та відтопонімні прикметники). — К, 2001.

  Коваль  А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України.-К., 2001.

  Словники  синонімів охоплюють групи слів, об'єднаних спільним значенням:

  Деркач  П.М. Короткий словник  синонімів української  мови. —Львів, 1993.

  Караванський  С Практичний словник  синонімів української  мови. -К, 1993.

  Словник синонімів української  мови: У 2 т. /А.А. Бурячок, Г.М. Гна-тюк, СІ. Головащук. -К., 1999-2000.

  Словники  омонімів реєструють і пояснюють значення слів, одна-кових за звучанням, але різних за значенням:

  Демська О.М., Кульчицький  І.М. Словник омонімів української мови. -Львів, 1996.

  Кочерган  М. Словник російсько-українських  міжмовних омонімів ("фальшиві друзі перекладача "). — К, 1997.

  Словник антонімів подає групи слів, що мають протилежне значення:

ПолюгаЛ.М. Словник антонімів. — 2-ге вид., доповн. і  випр. —К., 1999.

  Словник паронімів розкриває значення слів, близьких за звучанням, але різних за значенням:

Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів  української

мови. - К, 1986.

  Словники  мови письменників містять слова і звороти, які використав той чи інший письменник у своїй творчій спадщині. Це словник тлумачного типу, бо в ньому розкрито всі значення слів, з якими вони функціонують у мові письменника. Також подано частоту використання словоформ і типові ілюстрації з творів:

Словник мови Шевченка: У 2 т. /Заред. B.C. Ващенка. —К., 1964. Словник мови творів Квітки-Основ'яненка: У 3 ти. —К, 1978—1979. Морфемні та словотвірні словники. Морфемний словник подає структуру слова, словотвірні — словотвірні гнізда і словотвірні ряди. Прикладами таких словників можуть бути:

  Яценко  І. Т. Морфемний аналіз: Словник-довідник: У 2 т. / За ред. Н.Ф. Клименко. - Т.1-2. ~К, 1980-1981.

ПолюгаЛ.М. Морфемний словник  української мови. —К., 1983. Сікорська З.С. Українсько-російський словотворчий словник.— К., 1985. Частотні словники засвідчують частоту вживання слів у певний час. Існує понад 600 опублікованих і комп'ютерних (на дискетах) частотних словників для 40 мов світу. В українській лексикографії відомий: Частотний словник сучасної української художньої прози: У2т./ Гол. ред. B.C. Перебийніс. -К., 1981.

  Інверсійний словник - це словник, в якому слова розташовані за алфавітом кінця слова. Він є корисним для вивчення словотвору і фонетики:

Інверсійний словник української'мови /За ред. С.П. Бевзенка. —К., 1989. Словники-довідники з культури мови допомагають закріпити лексичні, морфологічні та інші норми української літературної мови, адже подають проблемні випадки слововживання. Деякі з них мають форму посібника, оскільки вміщують широкі коментарі, наукові і науково-популярні статті, напр.:

Чак Є.Д. Складні випадки  вживання слів. — 2-ге вид. — К, 1984.