Символ інь і ян

Віяла

У давнину віялами слугували пласкі негнучкі пластинки, якими  користувалися  і  чоловіки, і   жінки;   їхній  складаний 

різновид з’явився в Японії у IV столітті н.е., а потім і в Китаї (в XI столітті н.е.). Серед заможних китайців вважалося за необхідне мати певне віяло для кожної пори року, а умовні малюнки на віялі були ознакою доброзичливості.

Одяг  і відношення до нього

Мандарини й інші вельможні особи  завжди носили розкішний одяг і прикраси, щоб підкреслити своє високе становище. На відміну від них, ченці та жерці давали обітницю бідності й носили дуже прості, скромні сутани.

Нова мода

У XII столітті маньчжури (з півночі Китаю) створили новий напрям у моді, вшановуючи їхніх найбільш відданих слуг – коней, а пізніше цей стиль поширився й на інші регіони країни. Рукави шилися широкими і закривали руки на зразок кінських копит, а слуг примушували голити голову, залишаючи заплетену косу, схожу на хвіст коня.

Маленькі ноги

Маленькі  ноги вважалися в Давньому Китаї  ознакою жіночої краси, тому дівчаткам змалечку туго перев’язували ноги. При цьому форма ступні ламалася, утворюючи щось на кшталт шишкуватого копитця, а ходіння ставало мукою. Однак поети оспівували маленькі ноги як “золоті лілеї”, і ця традиція зберігалася до початку ХХ століття.

Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з  найстаріших і найскладніших  систем письма. До ХІХ століття він  був однією з найпередовіших світових політій і основним культурним центром  Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним і на сьогоднішній день. Китай – батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них – папір, компас, порох і друкарство.