Масова культура та її вплив на формування свідомості людини

 

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Львівський національний університет  ветеринарної медицини та біотехнологій

імені С.З. Ґжицького

 

 

 

 

                                                                 Кафедра: філософії та політології

 

 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

з дисципліни: «Культурологія»

на тему:

Масова культура та її вплив на формування

свідомості людини

Виконав: Студент 1-го курсу 2 п/групи, напрям підготовки «Менеджмент» Ковалик Василь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2011

ЗМІСТ:

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Специфіка і тенденції масової культури: аналіз основних       аспектів………………………………………………………………………………4

             1.1. Поняття масової культури та її структура ……………………….4

            1.2 Проблемні аспекти впливу ЗМК на масову свідомість

                 людей………………………. …………………………………………….6

РОЗДІЛ 2. Практична  частина…………………………………………………...9

             2.1 Роль Мас - медіа в житті підлітка …………………………………..9

              2.2 Небезпека ЗМІ для школярів ………………………………………10

ВИСНОВОК ……………………………………………………………………….12

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………...14

ДОДАТОК…………………………………………………………………………15

 

 

 

 

 

 

 

            

              

   

 

 

 

 

Вступ

Інтерес до явища масової  культури виник досить давно і  на сьогоднішній день існує чимало досліджень, теорій і концепцій «масової культури». Автори більшості з них  схильні розглядати її як особливий  соціальний феномен, що має свій генезис, специфіку і тенденції розвитку.

Вивчення ж впливу масової культури на поведінку і свідомість людей (зокрема, школярів і підлітків) останнім часом стало чи не найпопулярнішим напрямком дослідницької діяльності психологів усього світу. У Європі та Америці регулярно проводяться міжнародні конференції та семінари з цієї проблематики. Дослідження в цій області показали, що люди під впливом ЗМК І ЗМІ стають агресивними, також все це впливає на розумову діяльність людей і не тільки.

Останнім часом  фахівці розпізнають моделі агресії, демонстровані по телебаченню. І це не випадково, адже вербальна та фізична агресія на наших телеекранах зовсім не рідкість. У зв'язку з тим, що діти так часто стикаються з насильством в мас-медіа, напрошуються висновки, що подібна «відеодієта» може підвищити в дітей схильність до агресивної поведінки. І не випадково ця тема, що представляє особливий інтерес для науки і володіє високою соціальною значимістю, останнім часом притягує до себе все більш пильну увагу дослідників.

Об’єктом даного дослідження стало вивчення масової культури. Тут буде розглянуто засоби масової інформації як один з основних джерел впливу на поведінку людей, загалом і школярів, зокрема

Предметом роботи, виступає поведінка дорослих людей і школярів-підлітків.

Метою є вивчення впливу масової культури на свідомість і становлення поведінки людей на прикладі школярів.

Виходячи з усього вищесказаного, можна сформувати ряд завдань, необхідних для досягнення мети цього дослідження:

1) Проаналізувати психолого-педагогічну  літературу з проблеми дослідження; 

2)  Вивчити поняття «масової культури»;

3) Визначити роль засобів  масової комунікації та інформації  у житті школяра, і яку небезпеку  вони представляють; 

4) Провести дослідження  в даній області (анкетування,  бесіда).

Гіпотеза роботи: масова культура впливає на поведінку підлітків.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.    Специфіка і тенденції масової культури: аналіз основних аспектів

 

1 Поняття масової культури та  її структура 

Теоретики та історики культури дотримуються далеко не тотожних точок зору з приводу часу виникнення масової культури як самостійного соціального феномена. Так, Є.П. Смольська вважає, що підстав для того, щоб говорити про тисячолітню історію масової культури не існує [6]. Навпаки, американський соціолог Д. Уайт вважає, що до перших елементів масової культури можна віднести, наприклад, бої римських гладіаторів, які залучали численних глядачів. Згідно А. Адорно, прототипами сучасної масової культури слід вважати форми культури, які з'явилися під час становлення капіталізму в Англії, тобто на рубежі XVII-XVIII століть. Він переконаний, що романи, написані в цей період (Дефо, Річардсон) призначалися для ринку і мали явну комерційну спрямованість. Отже, вони тяжіли швидше до «масової», ніж до «елітарної» культури. Проте, російські опоненти (Е. П. Смольська та ін) вказують, що ці твори не містили відомих шаблонів, які характерні для творів масової культури.

Напевно, точкою відліку у появі та розвитку масової культури слід все ж вважати кінець XIX - початок XX століття. Явище масової культури не просто якийсь різновид «традиційної культури», але суттєва зміна культури в цілому. Тобто, розвиток засобів масової інформації та комунікації (радіо, кіно, телебачення, гігантські тиражі газет, ілюстрованих журналів, Інтернет), індустріально-комерційний тип виробництва і розподіл стандартизованих духовних благ, відносна демократизація культури, підвищення рівня освіченості мас при парадоксальному зниженні духовних запитів.

Активний,  а точніше стрімкий розвиток масової культури починається з середини XX століття. З цього моменту вона стає тотальною і експансивною.

Як і у випадку з традиційною культурою універсального визначення масової культури досі не існує. Така ситуація має своє раціональне пояснення. Справа в тому, що як науково-філософська категорія, «масова культура» включає в себе цілих три поняття. По-перше, «культуру», як особливий характер продукту. По-друге, «масовість», як ступінь розповсюдження продукту. По-третє, «культуру», як духовну цінність.

Деякі дослідники вважають, що масова культура - це особливий культурний феномен, автономне утворення, в якому часто відбувається розрив форми і змісту. Зокрема, А.Б. Гофман зазначає, що масова культура - це особливий стан культури в кризовий період суспільства, коли розвивається процес розпаду її змістовних рівнів. Тому масова культура часто приймає формальний характер. Функціонуючи, вона позбавляється сутнісного змісту, і, зокрема, традиційної моралі.

В іншому підході масова культура визначається як явище, що характеризує особливості виробництва культурних цінностей в сучасному суспільстві. Передбачається, що масову культуру споживають люди, незалежно від місця та країни їх проживання. Масова культура є ще й тому, що вона масово щодня виробляється. Це культура повсякденного життя, що надається аудиторії засобами масової комунікації.

Одним з найбільш цікавих і продуктивних слід визнати підхід Д. Белла, згідно з яким масова культура - це свого роду організація повсякденної свідомості в інформаційному суспільстві, особлива знакова система або особлива мова, на якому члени інформаційного суспільства досягають взаєморозуміння [7]. Вона виступає як сполучна ланка між постіндустріальним суспільством високої спеціалізації і людиною. Зараз масова культура проникає практично в усі сфери життя суспільства і формує свій єдиний семіотичний (Семіотика - це теорія знаків та знакових систем.) простір.

Очевидно, масова культура - явище далеко не однорідне. Воно має свою структуру та рівні. Сучасні культурологи, як правило, виділяють три основних рівні масової культури: кіч-культура (тобто низькопробна, навіть вульгарна культура); мід-культура (так би мовити, культура «середньої руки»); арт-культура (мас-культура, не позбавлена певного, іноді навіть високого, художнього змісту і естетичного вираження).

Аналізуючи масову культуру як особливе соціо-культурне явище, необхідно вказати її основні характеристики. Такими характеристиками, на мій погляд, є: 1) орієнтованість на гомогенну аудиторію, 2) опора на емоційне, ірраціональне, колективне, несвідоме; 3) ескейпізм; 4) швидка доступність; 5) швидке забування; 6) традиційність і консерватизм; 7) оперування середньої мовної семіотичної норми; 8) цікавість.

Крім того, деякі теоретики масової культури вважають, що під її впливом змінюється система цінностей: прагнення до цікавості і розважальності стає домінуючим. До негативних моментів, пов'язаних з впливом масової культури на суспільну свідомість, відносять також і те, що масова культура ґрунтується не на образі орієнтованому на реальність, а на системі іміджів, що впливають на несвідому сферу людської психіки.

Покликання і призначення істинної культури - облагороджування і вдосконалення людини. Масова культура виконує зворотні функції - вона реанімує нижчі аспекти свідомості і інстинкти, які, у свою чергу, стимулюють етичну, естетичну та інтелектуальну деградацію особистості.

Між цим, дослідники, що дотримуються оптимістичної точки зору на роль масової культури в житті суспільства, вказують що: вона притягує до себе маси, що не вміють продуктивно використовувати свій вільний час; створює свого роду семіотичний простір, який сприяє більш тісній взаємодії між членами високо технологічного суспільства ; дає можливість широкій аудиторії познайомитися з творами традиційної (високої) культури [9].

І все ж, ймовірно, протиставлення виразно позитивною і виразно  негативної оцінок масової культури буде не зовсім коректним. Очевидно, що вплив масової культури на суспільство далеко не однозначний і не вписується в бінарну схему «біле - чорне». У цьому полягає одна з головних проблем аналізу масової культури.

 

 

 

1.2 Проблемні аспекти впливу  ЗМК на масову свідомість людини

Засоби масової комунікації включають в себе досить розширений арсенал засобів впливу на підсвідомість, з метою впровадження відповідних установок, закладення стилів поведінки. До засобів масової комунікації, відносяться крім ЗМІ (засобів масової інформації), ще й кіно, театр, відеофільми, і т.п., тобто все, за допомогою чого можна впливати на масову аудиторію, що передається за допомогою будь-яких носіїв (наприклад листівки або рекламні плакати теж можна віднести до засобів масової комунікації).

Комунікація - це інформація, повідомлення. Засоби комунікації - способи передачі повідомлень на великі території. Масова комунікація - означає залучення в подібний процес мас. Слід розуміти, що вплив на масову свідомість відбувається головним чином за допомогою засобів масової комунікації. При цьому термін «масова свідомість» є досить умовним, і скоріше позначає як щось зрозуміле більшості. При цьому, якщо розглядати психіку підростаючого покоління, то в даному випадку слід звернути увагу, що мало не взагалі будь-який вплив на психіку неповнолітнього (будь-то дитина чи підліток), в т.ч. і вплив з боку ЗМК та ЗМІ - є результативним, тому що в дитячій психіці ще не встигли сформуватися механізми протистояння будь-якої інформації.

З розвитком мас-медіа, ми повинні звернути увагу на негативну роль сучасного впливу засобів масової комунікації. При цьому підліткова злочинність в Україні набуває масштабів національного лиха, і серед інших важливих соціальних причин «багато юристів у якості її каталізатора називають низькопробні бойовики» ...

Бо після скасування цензури в засобах масової інформації, що трапилася в Україні, як відомо, на рубежі 90-х років ХХ століття, на кіно / теле / відео / комп'ютерних екранах стали демонструватися (практично без дотримання офіційно прийнятих вікових обмежень) тисячі вітчизняних та зарубіжних творів, що містять епізоди насильства ».

Подібним чином (демонстрацією  сексу, насильства) маніпулятори від  влади за допомогою засобів масової  комунікації фактично знищують генофонд нації. Відбувається ще більша деградація суспільства через деградацію підростаючого  покоління, у представників яких порушуються здатності адекватно  сприймати реальність. Така людина починає жити у своєму вигаданому світі. Причому телебачення й  кіно (та й взагалі всі засоби масової комунікації) формують у  психіці підлітка певні сталі  механізми (стилі поведінки), відповідно до яких на ту або іншу життєву ситуацію він уже буде реагувати у відповідності з тими установками, які підійшли до нього і сформовані за допомогою перегляду телепередач і кінофільмів. Причому  на перший план виноситься саме телебачення і кіно, тому що на відміну від друкованих або електронних ЗМІ, в даних видах впливу на психіку, найбільший маніпулятивний ефект досягається ще й від поєднання музики, картинки зображення, голосу диктора чи героїв фільму. І це все значно підсилює смислове навантаження, яку заклали маніпулятори масовою свідомістю від творців теле - або кінофільму.

Із сказаного можна  зробити висновок, що ще в ранніх фазах дитячого і підліткового віку сучасне екранне мистецтво своїм  гіпертрофованим інтересом до живописання  насильства зрощує негативні моменти в соціально-рольовий глядацькій ідентичності, а через неї - сприяє також формуванню нетерпимості і агресивності як складових загальноособистістної ідентичності людини [ 2].

Повертаючись до питання  вплив засобів масової комунікації на психічну свідомість мас, ще раз звернемо увагу, що найбільш сильне навантаження відчуває дитяча психіка, психіка дитини, підлітка, молоді. Пов'язано це з тим, що така структура психіки як цензура або своєрідний бар'єр критичності на шляху інформації, що надходить з зовнішнього світу, ще до кінця не сформована. Інформація, подана засобами масової комунікації (різними її компонентами: глянцеві журнали (особливо підліткові; хоча вони фактично дублюють моделі, задані дорослими журналами подібної спрямованості), телебачення (різні ток-шоу)), закладає негативні моделі поведінки в підсвідомість аудиторії: підлітків та молоді [4]. І можна говорити напевно, що в подальшому, при виникненні подібних ситуацій вже в житті самого індивіда, він буде несвідомо мислити і робити вчинки в руслі установок, закладених раніше в його підсвідомість. І іншого тут не дано. Такий негатив стає помітний або після, коли в житті підліток починає демонструвати поведінку, змодельованої раніше в результаті перегляду ТБ, або ж помітний в результаті подальшого аналізу (психологічного аналізу в т.ч.), коли явно викреслюється та негативна інформація, яка закладається в несвідоме індивіда. Вплив на психіку підлітка та молоді стає небезпечним ще й тому, що психіка підростаючого покоління, дитяча психіка, виявляється досить схильна до залежності.