Археологічна культура та археологічна періодизація стародавньої історії

        Мезоліт : 9-6/5 тис. до н. е.

        Розтавання льодовика. Клімат теплішає. Змінюється географіч. ландшафт, флора, фауна. Виникли нові ріки, піднявся рівень води в океані.

        Фізичний тип людини — Гомосапієнс.

        Знаряддя: мікроліти, макроліти, лук і стріли, бумеранг, сітки, човни для рибальства. Удосконалення полювання — пастки, втрата ролі загінного полювання.

        Видатні винаходи: лук  і стріли, бумеранг, пастки, макроліти і мікроліти, гачок для ловлі риби. Зачатки землеробства початок приручення тварин, житла-печери, приручення вовка.

        Духовна культура: наскельні  малюнки, жіночі статуетки, могильники, поховання у скорченому вигляді.

        Неоліт : 6/5 — 3 тис. до н е.

        Природно-кліматичні умови стали схожими до сучасних. Європу вкривали широколисті ліси. Фіз тип людини . гомо сапієнс сапієнс

        Знаряддя. (вел.значення), долота, серпи, зернотерка, ступка, кам'яні і кістяні мотики. Удосконалюються наконечники стріл і списів, палки-копалки у землеробстві. Основні риси і винаходи: техніка обробки каменю удосконалюється (шліфування, заточування, свердління, різання). Нова кам'яна сировина (діорит, нефрит, яшма), поява кераміки, появд прядіння і ткацтва, одяг став легший, якісніший, покращились умови життя, побут, їжу вже варили на вогні, людина пристосовує природу для своїх потреб, удосконалюєтьсд: рибальство, мисливство, збиральництво. Головна риса: поширення скотарства і землеробства — відтворювальних фори господарства. Приручення багатьох тварин: кіз, корів, коней, свиней. Окультурення пшениці, ячменю, полби, рису, бобін. гороху, проса, будували житла, покращення побуту, остаточна осілість, будинки з дерева, глини прямокутної чи овальна; форми, збільшення населення, зачатки обмінної торгівлі.

        Духовна культура: наскельні  зображення, зооморфні вироби з каменю, покриті охрою. (чуринги), накопичена знань про селекцію тварин і рослин, математичних знань (перші рахівниці), топографічних і географічних знань. Розвиток піктографії, оздоблення предметів побуту — реаліастичність зображення в мистецтві, -глиняні статуетки жінок і чоловіків, музичне танцювальне мистецтво, удосконалення вірувань: злі і добрі духи, обожнювання сил природи: землі, неба, води, в|тру. Культ Матері-прародительки, багатий поховальний обряд кремація та інгумація.

        Енеоліт : 5-3 тис. до н. е.

        Природні умови  і клімат були близькими до сучасних.

        Фізичний тип людини: Homo Sapiens Sapiens.

        Знаряддя: кам'яні  знаряддя переважали, мікроліти виникли .мідні сокири, долота, молотки. Виплавляли мідь за допомогою кам'яних форм. Також існувала холодна обробка міді. Основні риси і винаходи: поширення скотарства і землеробства, гончарний круг, колісний транспорт, цегла — сирець, порожнисте свердло, зрошувальні системи, скотарство, ткацтво удосконалюються, поява цивілізацій, майнове розшарування, перехід від матріархату до патріархату, ремесло, торгівля, мідний посуд, спеціалізація ремесел, покращення побуту: стіл і ліжко.

        Духовна культура. Глиняні  статуетки, мідні прикраси, землеробські культури, могильники в межах поселень, трупоспалення. Знання про доместикацію, селекцію, математичні, топографічні, метеорологічні знання.

        Бронзовий вік : від З тис до 2/1 до н. е.

        Клімат посушливий.

        Фізичний тип людини: Homo Sapiens Sapiens.

        Знаряддя: бронза поступово  почала витісняти камінь. Бронзові сокири, долота, молотки, кинджали, дерев'яні плуги, мотики серпи, наконечники списів і стріл. Бронза не витісняла камінь.

        Характерні риси епохи і винаходи: тваринницький  приселищний напрямок господарства, відсутність великих поселень, оточених оборонними спорудами, ознаки глибокої соціальної нерівності, зростання ролі чоловіка, використання бронзової сокири сприяло розширенню посівних площ для випасання худоби, землеробство стає орним, бронзові речі використовуються як гроші. Надлишок виробництва спричинив до виникнення торгівлі. Удосконалилося ткацтво, гончарство. Другий поділ праці : відділення ремесла від землеробства . З'являються індивідуальні сім'ї. Відпала роль колективної праці. Посилюється процес майнового і соціального розшарування. Утворюються перші держави. Винайдення криниць. Основний винахід — бронза.

        Духовна культура : могильники за межами поселення, тілоспалення, фарбування охрою небіжчика, курганний і безкурганний обряд поховання, поступове зникнення мальованого орнаменту, наскельні написи і малюнки і, розвиток ієрогліфічного письма, виготовлення бронзових прикрас (бус, перснів, кілець), розширення астральної і зодіакальної символіки на виробах. Розквіт культу потойбічного життя. Поширення кам'яних скульптур (стел), найчастіше антропоморфних. Обожнення душі, природного циклу, приношення жертв.

        Залізний  вік : 1 тис. до н. е.

        3 початком I тис. до н. е. поступово бронзові знаряддя праці витісняються виготовленими із залізної руди.

        Поширення залізних знарядь праці було зумовлено наявністю родовищ залізної руди, дешевизною виробів із заліза та більшою продуктивністю праці залізних знарядь у порівнянні з бронзовими. Поряд із землеробством, скотарством високого розвитку набуває ремесло, що призвело до ще одного великого суспільного поділу праці. Ремесло стало самостійною галуззю. 
 
 
 
 
 

        Список використаної літератури :

• “История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза.” М., 1983;
• Генинг В. Ф., Левченко В. Н. “Археология древностей — период зарождения науки (конец XVIII — 70-е годы XIX вв.)”. К., 1992;
• Залізняк Л.Л “Археологія України”;
• Н.Б. Шуст , Ю.М. Бойко, І.В. Гунько , Ф.Х. Джос   “КУЛЬТУРОЛОГІЯ Навчальний посібник” Вінниця 2008.