Умисне вбивство

     Дії виконавця умисного вбивства на замовлення кваліфікуються за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, а за наявності й інших обтяжуючих обставин, зазначених у ч. 2 ст. 115 КК — відповідними пунктами цієї статті. Зокрема, у випадках, коли умисне вбивство на замовлення вчинюється з метою одержання від замовника грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру, дії виконавця, кваліфікуються за пунктами 11 та 6 ч. 2 ст. 115 КК.

     Замовник  умисного вбивства залежно від конкретних обставин справи повинен визнаватися або підмовником, або організатором злочину (якщо тільки він не є його співвиконавцем), і його дії мають кваліфікуватися за відповідною частиною ст. 27 та п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, а за наявності до того підстав - і за іншими пунктами цієї статті (наприклад, за п. 6 - якщо виконавець вчинив убивство з метою одержання вигод матеріального характеру; за п. 11 - якщо вбивство було замовлено групі осіб).

     Дії замовника умисного вбивства, який був співвиконавцем цього злочину, кваліфікується за пунктами 11 та 12 ч. 2 ст. 115 КК як умисне вбивство, вчинене на замовлення за попереднім зговором групою осіб чи організованою групою, а за наявності до того підстав - і за іншими пунктами ч. 2 ст. 115 КК.

     У разі, коли замовник, який, не є співвиконавцем убивства, діяв з корисливих, а виконавець з якихось інших мотивів - дії замовника кваліфікуються за ст. 27 і пунктами 6 і 11 ч. 2 ст. 115 КК¹⁷.

     Зважаючи  на те, що відповідальність за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи, а не якийсь інший насильницький злочин щодо неї, цей пункт ч. 2 ст. 115 КК не може застосовуватися тоді, коли замовник доручив заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, а виконавець умисно вбив потерпілого. У цьому разі замовник повинен нести відповідальність за співучасть у вчиненні того злочину, який він організував чи до вчинення якого схилив виконавця, а останній - за той злочин, який він фактично вчинив.

     У випадках, коли виконавець взяв на себе обов'язок позбавити потерпілого життя, але з незалежних від його волі причин умисел на вбивство до кінця не реалізував, дії замовника залежно від конкретних обставин справи повинні розглядатись як співучасть у готуванні до умисного вбивства на замовлення чи в замаху на вчинення цього злочину і кваліфікуватися за відповідними частинами статей 27 і 15, тап. 11 ч. 2 ст. 115КК. 

    2.7. Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб. 

     Умисне  вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України)

     Відповідальності  за вбивство, вчинене групою осіб, підлягають усі учасники групи незалежно від того, хто безпосередньо заподіяв смерть потерпілому.

     Умисне  вбивство, вчинене за попередньою  змовою групою осіб, має місце тоді, коли у позбавленні потерпілого життя брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і більше особи.

     Співвиконавцями умисного вбивства повинні визнаватись і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але, будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, здійснили частину того обсягу дій, який група вважала за необхідне виконати з метою реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють убивство за попереднім зговором, до таких дій можуть бути віднесені:

• застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть;
• подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співвиконавцем (застосування до потерпілого фізичного чи психічного насильства, зв'язування його чи утримання під час того, як інший співучасник завдає йому ударів з метою заподіяння смерті тощо);
• усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це (тримання чи ізоляція особи, яка намагається допомогти жертві, відвернення уваги такої особи тощо), а також сприяння доступу іншій особі до жертви;
• надання особі, яка згідно з домовленістю, заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час вчинення вбивства передачею зброї, давання порад тощо;
• ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу на вбивство.

     Якщо  учасники групи діяли узгоджено  щодо декількох осіб, хоча кожен із них позбавив життя одного потерпілого, дії кожного із співучасників кваліфікуються як умисне вбивство двох і більше осіб, вчинене за попереднім зговором, за пунктами 12 та 1 ч. 2 ст. 115 КК.

     Умисним вбивством, вчиненим організованою  групою, є умисне позбавлення потерпілого життя, здійснене групою, яка являє собою стійке об'єднання двох і більше осіб, що спеціально зорганізувалися для спільної злочинної діяльності.

     Відповідальність  за умисне вбивство, вчинене організованою групою, настає незалежно від того, була вона створена і функціонувала з метою здійснення саме цього вбивства чи для заняття іншою злочинною діяльністю.

     Члени організованої групи, що брали участь у вчиненні умисного вбивства, несуть відповідальність за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК без посилання на ст. 27 КК незалежно від того, яку роль вони при цьому виконували.

     Якщо  організована група являє собою  банду, відповідальність її членів настає за ст. 257 та п. 12 ч. 2 ст. 115 КК. а за наявності підстав - і за іншими пунктами ч. 2 ст. 115 КК 

          2.8. Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. 

     Умисне  вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого ст. 116-118 КК

     За п. 13 ч. 2 ст. 115 кваліфікується вбивство, що має ознаки ч. 1 чи ч. 2 ст. 115 КК, яке було вчинене повторно. Пункт 13 ч. 2 ст. 115 КК передбачає відповідальність за повторне вбивство, тобто за вбивство, вчинене вдруге (чи більше).

     Повторним визнається вбивство, вчинене:

     а) за відсутності єдиного умислу на вбивство двох чи 
більше осіб;

     б) у різний час незалежно від тривалості перерви між ними. 
Повторності не утворює:

     а) вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК) чи в стані фізіологічного афекту (ст. 116 КК);

     б) вбивство, за яким уже закінчились строки давності 
(ст. 49 КК) чи судимість знята або погашена (ст. 88 КК);

     в) вбивство двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115 КК);

     г) необережне вбивство (ст. 119 КК);

     д) вдруге вчинена спроба замаху на вбивство однієї і тієї 
самої особи, якщо ці дії охоплювалися одним умислом.

     Для кваліфікації злочину за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК не має значення:

     а) чи був винний притягнутим до кримінальної відповідальності за перше вбивство;

     б) чи-відбував він покарання за перше вбивство, чи від 
був він таке покарання повністю чи частково¹⁸.

     Вбивство  вважається повторним і тоді, коли вбивству чи замаху на нього передувало вчинення замаху на вбивство або готування до вбивства, а також заподіяння смерті при бандитизмі (ст. 257 КК), посяганні на життя державного діяча (ст. 112 КК) та інших злочинів проти життя.

     Для кваліфікації вбивства як повторного за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК не має значення, яку роль відігравав винний у попередньому вбивстві - був він виконавцем злочину чи іншим співучасником (організатором, підбурювачем чи пособником). Повторність надає як співвиконавство, так і інша співучасть.

     Такі  ознаки кваліфікованого вбивства визнаються кримінальним законом як вчиненого при обтяжуючих обставинах.

     Частина 2 ст. 115 КК містить вичерпний перелік  обтяжуючих обставин, за наявності яких вбивство визнається вчиненим при обтяжуючих обставинах і кваліфікується за ч. 2 ст. 1Г5 КК.

     Вбивство  за інших обтяжуючих злочин обставин (наприклад, з використанням безпорадного стану потерпілого, своїх рідних - батька чи матір тощо), які у ч. 2 ст. 115 КК не згадані, кваліфікується за ч. 1 ст. 115 КК України.

     Згідно  з принципом повноти осудності  при кваліфікації вбивства, що містить  декілька обтяжуючих обставин, злочин кваліфікується за всіма пунктами ч. 2 ст. 115 КК, які передбачають ці обставини.

     Карається умисне вбивство при обтяжуючих обставинах позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна у випадках засудження за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України. 
 

                  3.Попередження умисних вбивств. 

     У теорії та практиці оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ попередження злочинності розглядається як широкий комплекс взаємопов'язаних заходів, які здійснюються державними органами та громадськістю. Вони організовують попереджувальну роботу переважно не лише на соціальному рівні. Специфіка таких заходів полягає у їх спеціальному призначенні та цілеспрямованості на усунення конкретних криміногенних факторів.

     Загалом, під попередженням злочинності  розуміють такі заходи, що безпосередньо спрямовані на виявлення і усунення причин та умов скоєння злочинів, запобігання їм та припинення. Виходячи з цього, у діяльності підрозділів карного розшуку щодо попередження умисних вбивств слід зазначити такі напрями:

1. Виявлення і усунення (нейтралізація) обставин, які можуть 
   обумовлювати скоєння вбивств.
2. Попередження реально можливих (в тому числі таких, що 
   готуються) вбивств і переходу на злочинний шлях певних осіб.
3. Припинення скоюваних умисних вбивств.
4. Виявлення і усунення обставин, які безпосередньо сприяли 
   скоєнню вбивств та які можуть сприяти новим злочинам.
5. Попередження рецидиву¹⁹.

     У межах цих напрямів існує комплекс заходів, що становить у своїй сукупності діяльність із попередження злочинів, і який складається:

     - із заходів виховного характеру, спрямованих на постійне підвищення рівня культури громадян;

     - з діяльності, спрямованої на усунення умов. що сприяють скоєнню злочинів;

     -  із заходів, спрямованих на виявлення осіб з криміногеною; поведінкою:

     а)   із запобігання злочинам, що містить вжиття заходів. спрямованих на недопущення подальшого розвитку злочинної діяльності конкретних осіб:

     б) з припинення злочинів, що містить заходи щодо негайної нейтралізації злочинної діяльності осіб, які беспосередньо розпочали протиправну діяльність, а також заходи з недопущення настання злочинних наслідків: -  перешкоджання подальшій злочинній діяльності осіб, що скоїли злочини, шляхом повного та своєчасного їх розкриття та ізоляції винних.