Підстави звільнення від покарання

     Разом з тим психічна хвороба може виникнути  і під час відбу-нання покарання. Це питання регулюється ст. 84 КК.

     Стаття 84 передбачає три види звільнення від покарання за хворобою:

     а) у зв'язку з захворюванням особи під час відбування покарання на психічну хворобу (ч. 1);

     б) у зв'язку з захворюванням на іншу тяжку хворобу, що перекоджає відбуванню покарання (ч. 2);

     в) у зв'язку з визнанням військовослужбовців, засуджених до службових обмежень, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, непридатними до військової служби за станом здоров'я (ч. 3).

     При звільненні від покарання особи, яка захворіла на психічну хворобу під час відбування покарання, вирішальне значення має характер психічного захворювання. Вичерпний перелік захворювань, які с підставою для направлення в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.Обов'язковою умовою цього виду звільнення є тяжкість психічного захворювання: воно позбавляє особу можливості усвідомлювані свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До таких осіб можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру відповідно до статей КК України.

     Особа, яка захворіла на іншу тяжку хворобу, на відміну від психічно хворої, усвідомлює небезпечність вчиненого і адекватно сприймає виправно-трудовий вплив. Тому в основу звільнення таких хворих покладена впевненість суду в тому, що тяжко хворий значною мірою втратив свою суспільну небезпечність, а тому є впевненість в тому, що він не вчинить нового злочину. Причому закон має на увазі такі види тяжких хвороб, які об'єктивно перешкоджають відбуванню покарання. Якщо осуджений захворів на тяжку хворобу, але вона не перешкоджає відбуванню покарання, то немає підстав для його дострокового звільнення. Крім того, такий вид звільненим від покарання застосовується лише в тих випадках, коли тяжке захворювання виникло під час відбування покарання і подальше відбування покарання може призвести до серйозного погіршення здоров'я або до інших тяжких наслідків. 

2.8. Звільнення від  покарання на підставі  закону України  про амністію або  акта про помилування. 

     На  підставі  закону  України  про  амністію  або   акта   про  помилування  засуджений може бути повністю або частково звільнений від  основного і додаткового покарання,  а також  засудженому  може бути  замінено  покарання  або невідбуту  його частину більш м'яким покаранням. Амністія  оголошується  законом  України  стосовно певної категорії  осіб. Законом  про  амністію особи,  які вчинили злочин,  можуть бути   повністю   або   частково   звільнені   від    кримінальної відповідальності чи від покарання. Законом   про   амністію   може  бути  передбачено  заміну засудженому покарання або його  невідбутої  частини  більш  м'яким покаранням. Помилування  здійснюється  Президентом  України   стосовно індивідуально визначеної особи. Актом  про  помилування   може   бути   здійснена   заміна засудженому   призначеного   судом   покарання  у  виді  довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк  не  менше  двадцяти п'яти років.

     Висновок 

     Отже  при розгляді цієї важливої теми я  дійшла до висновку, що на відміну від звільнення від кримінальної відповідальності звільнення від покарання застосовується тільки до вже засуджених осіб. Звільнення від покарання здійснюється тільки судом, крім звільнення від покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування.

     Звільнення  від покарання можливе лише в  тих випадках, коли його мета може бути досягнута без реального відбування покарання, в цілому чи його частини, або коли її досягнення надалі стає неможливим і безцільним, важка хвороба засудженого, чи недоцільним, давність виконання обвинувального вироку. Звільнення під покарання жодною мірою не підриває принципу невідворотності покарання. Безперечно, якщо покарання недоцільне, воно не в змозі досягти мети, що стоїть перед ним.

     При дослідженні данної теми я зрозуміла, на яких підставах особа може бути звільненна від подальшого відбування покарання. При цьому слід визначити такі підстави:

1. звільнення від покарання у звязку з втратою особою суспільної небезпечності;
2. звільнення від відбування покарання з випробовуванням;
3. звільнення від відбування покарання з випробовуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років;
4. звільнення від покарання у звязку із закінченням строків давності виконання вироку;
5. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
6. заміна невідбутої частини покарання більш мяким
7. звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
8. Звільнення від покарання за хворобою

Список  використаної літератури 

1. Александров Ю.В., Дудоров О.О., Клименко В.А., Мельник М.І. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник - 3-тє вид., переробл. та допов.. — К.: 2009. — 744 с.
2. Зельдов С. И. Освобождение от наказания и от его отбывания. – М. – 2009.
3. Коржанський М. Й. Кримінальне право України (загальна частина). – К., 1996. – с. 276.
4. Матвійчука В.К.Кримінальне право України. Загальна частина: Практикум: Навчальний посібник. — К.: КНТ, 2006. — 432 с.
5. Хряпінський П.В.Кримінальне право України: Загальна частина : навчальний посібник. — Суми.: Університетська книга, 2009. — 687 с.
6. Чернишова Н. В. Кримінальне право України. – К., 2008. – с. 455.
7. Шмаров Н. Практика судів України в кримінальних справах. Призначення покарання та звільнення від нього. // Юридичний вісник України., 1997. – 20-26 лютого. – с. 240.