Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2013 в 03:45, курсовая работа
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є формулювання теоретично та практично обґрунтованих висновків щодо кримінально-правового значення засудження особи за межами України, поняття екстрадиції, а також вироблення на цьому підґрунті рекомендацій щодо удосконалення законодавства та практики його застосування.
Методи дослідження. В роботі використовувалися загальнонаукові методи дослідження, а також методи, властиві для досліджень у правових науках: діалектичний метод пізнання, метод системного аналізу соціальних (зокрема – правових) явищ, догматичноий метод, порівняльно-правовий історичний.
Вступ………………………………………………………………………...3
Розділ 1. Загальна характеристика інституту екстрадиції…………………………………………………………………….5
Видача злочинців (екстрадиція) як правова категорія……………5
Загальна характеристика механізму правового регулювання екстрадиції…………………………………………………………………………9
Особливості функціонування механізму правового регулювання екстрадиції в Україні, напрямки його вдосконалення………………………...13
Розділ 2. Характеристика правових наслідків засудження особи за межами України…………………………..16
2.1. Правові наслідки засудження особи за межами України………….16
2.2. Кримінально-правове значення засудження особи за межами України…………………………………………………………………………...19
2.3. Умови врахування правових наслідків вироку суду іноземної держави в Україні………………………………………………………….23
Висновки…………………………………………………………………..32
Список використаної літератури………………………………………...35
Ч. 2 ст. 7 виключає можливість невизнання в Україні вказаного принципу і надає можливість, прямо дозволену ст. 37 цієї Конвенції, для найбільш широкого його тлумачення: громадяни України, особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які за вчинені злочини зазнали покарання за межами України, не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини у будь-якому разі.
Проте закон не встановлює жодних перепон для того, щоб:
а) притягнути особу в Україні до іншої, крім кримінальної, відповідальності. Наприклад, за вчинення розбою особа може бути притягнена до кримінальної і цивільно-правової відповідальності, за викрадення шляхом розтрати - до кримінальної, дисциплінарної і матеріальної або цивільно-правової відповідальності тощо; б) два чи більше рази притягнути особу до кримінальної відповідальності за вчинення нею двох чи більше злочинів, незалежно від того, на території України чи за її межами вони були вчинені.
Під особами, які зазнали покарання, у ч. 2 ст. 7 слід розуміти осіб, які відповідним судовим рішенням були засуджені з призначенням їм покарання. У межах дії Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах до вказаних осіб належать також особи, які були засуджені без призначення їм покарання, щодо яких було винесено рішення про застосування до них примусових заходів медичного чи виховного характеру, а так само особи, які були виправдані або звільнені судом від кримінальної відповідальності. Особами, які зазнали покарання, відповідно до вказаної вище Конвенції не є особи, щодо яких рішення про звільнення від кримінальної відповідальності було прийнято органом дізнання, слідчим або прокурором.
У зв'язку з різним визначенням складу злочину у кримінальному законодавстві різних країн може постати проблема встановлення факту, зазнала особа покарання за цей самий злочин або за інший. У таких випадках слід визначити, наскільки точну юридичну оцінку отримало фактично вчинене особою діяння. Якщо, наприклад, особа вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, що потягло смерть потерпілого, але зазнала покарання за межами України лише за вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, це не виключає можливості притягнення її до кримінальної відповідальності за КК України за вчинене діяння з урахуванням його фактичних наслідків. Те саме стосується і випадків, коли особа за межами України зазнала стягнення за діяння, яке за законодавством відповідної держави визнається адміністративним порушенням, а за законодавством України – злочином.
Список використаної літератури
1 Бичківський, О. П. Екстрадиція : поняття, сутність, роль і значення // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. 2006. №2. ─ С. 137.
2 Виноградова О. Видача (екстрадиція) осіб, які вчинили злочини // Адвокат. – 1999. - №5. – С.13.
3 Озерська, А. В. Екстрадиція в кримінальному праві України // Економіка, фінанси, право : Щомісячний інформаційно-аналітичний журнал. 2005. № 1. ─ С. 34.
4 Вихрист, С. М. До визначення екстрадиції // Український часопис міжнародного права. 2001. №1. ─ C.58.
5 Березняк, В. Сучасні тенденції розвитку та застосування екстрадиції: європейський ордер на арешт // Право України : Юрид. журн. 2006. № 11. ─ С. 149.
6 Свистуленко, М. П. Екстрадиція (видача злочинців) як правова категорія // Вісник: Юридичні науки /Київський національний університет ім. Т. Шевченка. 2004. №56-59. ─ С.88.
7 Виноградова О. Видача (екстрадиція) осіб, які вчинили злочини // Адвокат. – 1999. - №5. – С.14.
8 Гоцул, О. Екстрадиція у світлі Конвенції про захист прав і основних свобод людини // Право України : Юрид. журн. 2006. № 2. ─ С.37.
9 Свистуленко, М. П. Екстрадиція (видача злочинців) як правова категорія // Вісник: Юридичні науки /Київський національний університет ім. Т. Шевченка. 2004. №56-59. ─ С.87.
10 Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка . ─ 3-є вид., перероб. та доп. ─ К. : Атіка, 2003 . ─ 1056 с.
11 Озерська, А. В. Екстрадиція в кримінальному праві України // Економіка, фінанси, право : Щомісячний інформаційно-аналітичний журнал. 2005. № 1. ─ С. 38.
12 Дереза, В. Надання міжнародної правової допомоги та екстрадиція // Вісник прокуратури : Загальнодерж. фахове юрид. вид. 2007. № 11. ─ С. 35.
13 Стефанов, С. О. Деякі аспекти правового стану засуджених в Україні // Погляди на перспективу гуманітарного розвитку: Крізь призму української точки зору: Збірка творів з прав людини в Україні. 1999. 49. ─ C.49.
14 Богатирьов, І. Г. Міжнародні інструменти захисту прав людини, засудженої особи в Україні у контексті європейської інтеграції / І.Г. Богатирьов, С.І. Халимон // Адвокат : Ежемес. информ.-аналит. журн. о практ. применении законодательства. 2006. №12. ─ С. 34.
15 Закон України “Про ратифікацію Протоколу
до Конвенції про правову допомогу та
правові відносини у цивільних, сімейних
та кримінальних справах від 22 січня 1993
року” від 3 березня 1998 р. // http://zakon2.rada.gov.ua/
16 Актуальные проблемы уголовного права, процесса и криминалистики: Сборник материалов II-й Международной научно-практической конференции. Том. 1. Одесса. 2010. 392 с.
17 Кримінальний кодекс України вiд 05.04.2001 № 2341-III (поточна редакцiя вiд 08.03.2011р.) // http://zakon.rada.gov.ua
18 Вихрист С. М. Принципи кримінально-правової юрисдикції у міжнародному праві// Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. Вип. 9. ─ C.175-181.
19 Володарський В. Л. Чинність кримінального законодавства України у просторі: деякі теоретичні та практичні аспекти / В. Л. Володарський // Право України. – 2001. – № 4. – С.91-92.
20 Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ю.В. Александров, В.А. Клименко. - К.: МАУП, 2004. – С. 233.
21 Михеєнко, М. М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України / М.М. Михеєнко, В.П. Шибiко, А.Я. Дубинський; Вiдп. ред. В.Ф. Бойко, В.Г. Гончаренко . ─ 2-ге вид. ─ К. : Юрiнком Iнтер, 1999 . ─ 624 с.
22 Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / П.Л. Фріс. – К.: Кондор, 2004. – С. 410.
23 Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка . ─ 3-є вид., перероб. та доп. ─ К. : Атіка, 2003 . ─ 1056 с.
24 Кримінальне право України. Загал. частина : [підруч.] / [Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, В. О. Беньківський та ін.] ; [за ред. П. С. Матишевського, П. П. Андрушка, С. Д. Шапченка]. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – С. 110.
25 Моісеєв О. І. Кримінально-правова юрисдикція України щодо злочинів, вчинених за її межами : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / О.І. Моісеєв ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого . ─ Х., 2007 . ─ 20 с.
26 Национальный правовой Интернет-портал
Республики Беларусь. Уголовный кодекс
Республики Беларусь 1999 г. По состоянию
на 3 июля 2009 г. – [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://www.pravo.by/webnpa/
27 Моісеєв О. І. Кримінально-правова юрисдикція України щодо злочинів, вчинених за її межами : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / О.І. Моісеєв ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого . ─ Х., 2007 . ─ 20 с.
28 Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія. – К.: Юрисконсульт, 2006. – 1048 с.
29 Национальный правовой Интернет-портал
Республики Беларусь. Уголовный кодекс
Республики Беларусь 1999 г. По состоянию
на 3 июля 2010 г. – [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://www.pravo.by/webnpa/
30 Михеєнко, М. М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України / М.М. Михеєнко, В.П. Шибiко, А.Я. Дубинський; Вiдп. ред. В.Ф. Бойко, В.Г. Гончаренко . ─ 2-ге вид. ─ К. : Юрiнком Iнтер, 1999 . ─ 624 с.