Інформатизація суспільства:стан та перспективи

       У Звіті надається визначення електронного парламенту як законодавчого органа, котрий набуває більшої прозорості, доступності та звітності завдяки ІКТ, оскільки дає людям змогу долучитися до суспільного життя, надає ширший доступ до парламентської діяльності та документів, стимулює розвиток рівноправного цілісного інформаційного суспільства завдяки використанню сучасних технологій і стандартів. Визначення охоплює як інституційний, так і організаційний аспекти парламенту, а також неминучий соціальний вплив на застосування ІКТ у цьому контексті.

       Серед вітчизняних новацій слід відмітити  щорічний статистичний бюлетень про  наявність парку обчислювальної техніки ”Обчислювальна техніка  в Україні”, що відображає один з  часткових показників стану розвитку інформаційного суспільства в Україні. 
 

4. 2  Основні результати  виконання Національної  програми інформатизації 

      На  сьогодні загальні засади формування та виконання Національної програми інформатизації (далі – НПІ), галузевих та регіональних програм і проектів інформатизації, як її складових,  визначені 28 нормативними актами, основні з яких - Закони України “Про Національну програму інформатизації” та “Про Концепцію Національної програми інформатизації”, постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1352 “Про затвердження Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації”, від 12.04.2000 № 644 “Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації”, від 18.12.2001 № 1702 “Про затвердження Порядку формування та виконання галузевої програми і проекту інформатизації”, від 25.07.2002 № 1048 “Про затвердження Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів)” та інші.

      За  період з 1998 по І півріччя 2008 року було розроблено більш 40 законодавчих та нормативно-правових актів, зокрема 5 Законів України, 27 постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, які  спрямовані на формування правових засад та заходів побудови інформаційного суспільства, а також стратегічних напрямів його розвитку, вдосконалення механізмів реалізації державної політики у цій сфері, впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису, впровадження механізмів надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням Інтернету, створення загальнодоступних національних електронних інформаційних ресурсів [1].

     На  відповідному історичному етапі  роль стратегії  інформаційного  розвитку  держави  відігравала Національна програма інформатизації.

     За  час  існування та дії Національної програми інформатизації (1998 -2008 роки) головна  мета програми  - створення необхідних умов для забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією  шляхом широкого використання інформаційних технологій в основному виконана.

     Сформовано  основу правової бази інформатизації, створено та застосовуються  в діяльності органів влади інформаційні системи  та технології, побудовані загальнодержавні, галузеві та відомчі  мережі,  поширюється присутність країни в світовій мережі Інтернет.  За роки дії Національної програми рівень  оснащення обчислювальною технікою   виріс   цілком  по країні майже  в 100 разів.  В інформаційній сфері діє більш 1500 нормативно-правових та організаційно-розпорядчих  актів,  які стосуються різних напрямків діяльності, функціонує 48 загальнодержавних інформаційних  систем та мереж,  створено близько 350 тис. сайтів різного рівня в доменній  зоні UA.              

     Водночас, слід відзначити, що більшість процесів в сфері інформатизації відбувалося  майже стихійно, в наслідок  недостатньої  координації з боку держави.  Досі не розроблено необхідні стандарти, формати  та регламенти, що стримує організацію ефективної  інформаційної  взаємодії,  не забезпечує узгодженість проектних рішень та надання інформаційних послуг[13]. Особливо це стосується використання електронного документообігу та цифрового підпису. Практично не створена система національних інформаційних ресурсів, не впроваджено загальнодержавних мереж інформаційного забезпечення   культури, охорони здоров’я, як передбачалося програмою, не створено загальнодержавної системи інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів влади та місцевого самоврядування,  не можливо визначити   підвищення ефективності вітчизняного.

     Протягом  багатьох років  так і не створено реєстр виборців, земельний кадастр,  не запроваджено національні геоінформаційні  та пошукові системи. За відсутності  ефективної інформаційної взаємодії  органів влади в повному обсязі не працює система надання послуг за принципом ”Єдиного вікна”.   Відсутність оперативної та достовірної інформації державних органів щодо їх діяльності “компенсують”  інші,  але упередженні інформаційні  джерела.   Такий стан речей  є певною загрозою  національній безпеці в інформаційній сфері,  що було визначено на засіданні  ради  національної безпеки в лютому 2008 року.

             На даний час Генеральним державним замовником НПІ з метою удосконалення механізмів формування та виконання НПІ та реалізації Плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.2007 № 653-р, постанови Верховної Ради України “Про рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства ” від 01.12.2005 № 3175-IV проводяться роботи з внесення змін до законодавчої та нормативно-правової бази у сфері інформатизації.

      Так, розроблено та внесено до Кабінету Міністрів України проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Національну програму інформатизації”, метою якого є посилення контролю за виконанням проектів інформатизації органів державної влади з боку Генерального державного замовника НПІ.

      Розроблено  та надіслано на погодження до заінтересованих  органів проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів)”. Метою зазначеного проекту акта є доповнення принципів проведення експертизи, удосконалення вимог до організації робіт з проведення експертизи НПІ, уточнення об’єктів та суб’єктів експертизи та основних напрямів експертизи, визначення основних вимог до роботи експертів та підготовки висновків [20].

      Крім  того, Генеральним державним замовником НПІ на основі чинної Концепції Національної програми інформатизації, схваленої Законом України, розробляється проект Концепції НПІ на 2009 - 2015 роки. У проекті Концепції враховані світові тенденції розвитку інформаційного суспільства, з визначенням основних принципів і пріоритетних напрямів державної політики у сфері інформатизації.

     Прийняття зазначених актів забезпечить більш  дієву координацію робіт у сфері інформатизації, підвищить ефективність інформаційної взаємодії органів державної влади, що дасть змогу сконцентрувати та спрямувати державні кошти на підвищення ефективності державного управління з впровадженням комплексної інформатизації органів державної влади.

     Протягом  останніх 10 років розвиток інформатизації органів державної влади мав  наступні основні тенденції:

• створення та вдосконалення відповідної нормативно-правової бази;
• визначення принципів та напрямів діяльності  органів  державної влади у сфері надання населенню та бізнесу адміністративних послуг за допомогою використання інформаційних технологій;
• вдосконалення системи державного управління національними інформаційними ресурсами та збільшення їх обсягу;
• поступовий перехід від використання комп’ютерів у якості друкарських машинок до автоматизованих робочих місць в інформаційно-аналітичних системах;
• інтеграція інформаційних та інформаційно-аналітичних систем окремих органів державної влади в міжгалузеві інформаційні системи та інформаційні системи загальнодержавного значення;
• перехід від використання для доступу до мережі Інтернет каналів зв’язку з низькою пропускною здатністю до використання широкосмугових каналів зв’язку;
• перехід від розроблення окремих стандартів до розроблення груп стандартів та технічних регламентів, які забезпечують єдині правила та норми побудови систем в певних напрямках інформатизації.

       До  основних результатів виконання  робіт з інформатизації, що виконувались в рамках НПІ протягом 1999-2007 років, можна віднести наступне:

       - впродовж останніх років в центральних органах виконавчої влади все більше уваги приділяється питанням розвитку та впровадження інформаційно-аналітичних систем. Так на даний час створено та функціонує в органах державної влади 48 інформаційно-аналітичних систем. Крім того, проектом НПІ на 2008 рік передбачено проекти щодо створення та розвитку 15 інформаційно-аналітичних систем;

       - на сьогодні з урахуванням виконання завдань (проектів) НПІ у 55 центральних, в 22 обласних державних адміністраціях та міських державних адміністраціях м. Київ та м. Севастополь впроваджено системи електронного документообігу;

        - всього за останні роки було витрачено коштів на закупівлю ліцензійного програмного забезпечення, розробку та супроводження програмного забезпеченння близько 106 млн.грн.;

       - на даний час в рамках  НПІ створено 23 реєстри інформаційних ресурсів на загальну суму 86,1 млн. грн. серед яких основні: Державна інформаційна система реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування; Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги відповідно до чинного законодавства; Централізований банк даних з проблем інвалідності; Електронний інформаційно-бібліотечний ресурс “Електронна бібліотека”; Реєстр інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем органів виконавчої влади, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління; Єдиний банк даних інформаційних ресурсів; Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій;

       - 15 веб-сайтів (веб-порталів) органів державної влади створено безпосередньо за кошти НПІ,

       - 37 веб-сайтів (веб-порталів) органів державної влади інтегровано Секретаріатом Кабінету Міністрів України до Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади;

       - на даний час у 6 органах центральної виконавчої влади впроваджено засоби електронного цифрового підпису (Апарат Верховної Ради України, Міністерство транспорту та зв’язку України, Головне управління державної служби України, Державна митна служба України, Державна податкова адміністрація України, Державний комітет фінансового моніторингу України), а 5 органів центральної виконавчої влади запланувало впровадження засобів електронного цифрового підпису на 2008 рік.

       Стосовно  стану розробки стандартів ІКТ, слід зазначити, що у межах Національної програми інформатизації починаючи з 2000 року було:

       - розроблено рекомендації щодо створення передумови для розроблення основоположних державних стандартів з інформаційних технологій (засобів інформатизації та інформаційно-телекомунікаційних систем), гармонізованих з ISO/IEC-стандартами (державний замовник - Держспоживстандарт), а саме: Концепція і склад єдиної системи стандартів з документування програм і автоматизованих систем; обґрунтування плану розроблення комплексу ДСТУ єдиної системи стандартів з документування програм і автоматизованих систем; результати експертного аналізу ДСТУ з термінології інформаційних технологій та обчислювальної техніки; рекомендації щодо перегляду чинних термінологічних ДСТУ з інформаційних технологій та розробки електронного словника термінів; рекомендації щодо процедури прискореного перегляду чинних термінологічних ДСТУ з інформаційних технологій відповідно до нормативно-правових актів;

       - на замовлення Генерального державного замовника НПІ перекладені українською мовою тексти 59 основних технічних стандартів мережі Інтернет;

       - на замовлення Генерального державного замовника НПІ розроблено 27 державних стандартів України з інформаційних технологій [21].  

       За  результатами аналізу видатків державного бюджету протягом останніх 10 років на виконання завдань (проектів) інформатизації щорічно передбачаються асигнування з державного бюджету в середньому близько 900 млн. грн., але Генеральний державний замовник НПІ має змогу здійснювати координацію та контроль виконання лише частини виконуваних робіт. З метою консолідації коштів держбюджету на виконання проектів інформатизації органів державної влади, запобігання дублюванню робіт з інформатизації, координації та моніторингу робіт з інформатизації в країні, щорічно, починаючи з 2003 року, за ініціативою Генерального державного замовника НПІ до держбюджету включається відповідна стаття, яка визначає перелік бюджетних програм органів державної влади, що належать до сфери інформатизації та видатки за якими здійснюються відповідними розпорядниками бюджетних коштів лише після погодження зазначених проектів з Генеральним державним замовником НПІ. Для окреслення кола робіт, що мають виконуватись в рамках бюджетних програм з інформатизації органів державної влади, Генеральним державним замовником НПІ була розроблена Методика визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації, яка містить 16 розширених  термінів та визначень, а також 12  узагальнених ознак належності проектів (робіт) до сфери інформатизації.