Червона зірка

  Під час монтажу та експлуатації ліній  електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок  короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

  Під час ремонту ліній електромережі  шляхом зварювання, паяння та з використанням  відкритого вогню необхідно дотримуватися  Правил пожежної безпеки в Україні.

  Лінія електромережі для живлення ЕОМ  та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

  Нульовий  захисний провід прокладається від  стійкі групового розподільчого  щита, розподільчого пункту до розеток  живлення. Не допускається підключення  на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників. Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

  У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п’яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

  ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ  повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення.

  Штепсельні  з’єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового  робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз’єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з’єднання контактів фазового провідників з контактами нульового захисного провідника.

  Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для  обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі – з використанням перехідних пристроїв.

  Штепсельні  з’єднання та електророзетки для  напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з’єднань для напруги 127В та 220В.

  Штепсельні  з’єднання та електророзетки, розраховані  на напругу 12 В та 36 В, мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрізняється від коліру штепсельних з’єднань, розрахованих на напругу 127В та 220В.

  Індивідуальні та групові штепсельні з’єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежної безпеки в Україні.

  Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв  ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

  При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, використанні трипровідного захищеного проводу  або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу  дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

  Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв  ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при  розташуванні їх у центрі приміщення, прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку.

  Відкрита  прокладка кабелів під підлогою забороняється.

  Металеві  труби та гнучкі металеві рукави повинні  бути заземлені.

  Заземлення  повинно відповідати вимогам  ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

  Конструкція знімної підлоги повинна бути такою, щоб забезпечувались:

• вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуговування;
• стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах;
• вирівнювання поверхні підлоги за допомогою регулювальних опорних елементів;
• взаємозамінюваність плит.

  Плити знімної підлоги повинні бути важкогорючими, з межею вогнестійкості не менше 0,5 год, або негорючими. Покриття плит виконують з матеріалів, які під час горіння не виділяють шкідливих токсичних речовин та газів, що сприяють корозії. Опори та стояки знімної підлоги повинні бути негорючими.

  Простір під знімною підлогою розділяють негорючими діафрагмами на відсіки  площею не більше 250 м². Межа вогнестійкості діафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год. Комунікації прокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах з застосуванням негорючих ущільнювачів для запобігання проникненню вогню з одного відсіку в інший, а також з підпільного простору в приміщення.

  Підпільний  простір під знімною підлогою має бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних сповіщувачів.

  Для протирання підлоги застосовують рідини, пара яких не утворює вибухопожежонебезпечних сумішей з повітрям та не викликає корозії контактів електричних з’єднань

  Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції.

  Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, приладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць з’єднання.

  Є неприпустимими:

• експлуатація кабелів та проводів, з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості під час експлуатації, ізоляцією. Залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;
• застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;
• застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;
• користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;
• підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
• використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

 

  Пожежна безпека 

  Забезпечення  пожежної безпеки є невід’ємною  частиною державної діяльності щодо охорони здоров’я та життя людей, національного багатства і навколишнього середовища.

  Пожежа  це процес горіння, що не контролюється  і створює загрозу життю і  здоров’ю людей навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

  Для забезпечення досягнення вибухопожежобезпечного використання електроустановок існує  ряд спеціальних нормативних  документів, виконання вимог яких є обов’язковим на всіх етапах проектування, монтажу та експлуатації. Вимоги щодо улаштування електроустановок встановлені Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), та інших нормативних документів.

  Імовірність виникнення пожежі від електротехнічного  та другого одиничного виробу не повинна  перевищувати 10^-6 на рік.

  Значна  кількість пожеж виникає як результат  теплового прояву електричного струму. При короткому замиканні в  місцях з’єднання  проводів опір практично  дорівнює нулю. Внаслідок чого величина струму досягає дуже великих значень. Телефонні апарати, сигнальні пристрої до них, електричні годинники, радіоприймачі та інші подібні споживачі електроенергії можуть застосовуватись при наявності переносних вуглекислотних вогнегасників з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м² площі приміщень з урахуванням граничної допустимої норми концентрації вогнегасної речовини.

  ЕОМ після закінчення роботи на них, повинні  відключатися від мережі. Не рідше  одного разу на квартал необхідно  очищати від пилу вузли, кабельні канали.

  Не  дозволяється:

• розміщати машинні зали ЕОМ у підвалах;
• проводити роботи з ремонту вузлів (блоків) ЕОМ безпосередньо в машинному залі;
• зберігати постійно в залах ЕОМ дискети та інші носії інформації, запасні блоки і деталі;
• користуватися електронагрівальними приладами, крім технологічно необхідними;
• користуватися несправними приладами, проводами з пошкодженою ізоляцією;
• використовувати протипожежний інвентар та устаткування не за призначенням;
• залишати без нагляду ввімкнуту мережу, електронну апаратуру яка використовується для випробування та контролю ЕОМ.

  Вибухопожежобезпечність електричних мереж забезпечується відповідним доглядом і проведенням  вчасних планово-профілактичних і  капітальних ремонтів, систематичних  оглядів їх технічного стану. Велике значення для безперебійної і  безаварійної роботи має стан контактної частини, яку необхідно систематично перевіряти і ремонтувати. Після відпрацювання кожним електротехнічним агрегатом певної кількості годин, треба здійснювати профілактичні огляди й різноманітні види планового ремонту.

 

  

   Режим  праці та відпочинку користувачів ПЕОМ, працюючих за дисплеями. 

  Роботи, які  виконуються на ПЕОМ, розрізняються  по ступеню концентрації уваги на екрані, на документі, на елементах  керування (клавіатура, миша), а також  по ступеню зорового, нервово-емоційного, м’язного напруження, по ступеню одноманітності в роботі.

  При оцінці тривалості неперервної роботи з  відотеpміналом треба розрізнити характери робіт. При редагуванні, введенні даних тривалість робіт  при одноразовому підході повинна  бути до 1–2 годин, між підходами треба робити перерви 5–15 хвилин, в залежності від втоми.

  При більш напружених видах робіт, таких  як відлагодження програм, інтенсивне введення даних, робота в інтерактивному режимі, перерви треба робити частіше. Відпочинок в перервах повинен бути продуктивним.

  Дуже коpисно pобити заpядки для пальців рук, а також для всього тіла.

  Відомо, що в процесі діяльності м'язів виробляються речовини необхідні для нормального  функціонування та розвитку мозку.

  Для запобігання  перенапруження організму, час роботи за відеотеpміналом встановлюють на рівні 50% від тривалості робочої зміни. 

        Розташування робочого місця

  Необхідно стало розташовувати клавіатуру на робочому столі, не  допускаючи її хитання. Разом з тим має бути передбачена можливість її поворотів  та переміщень.Положення клавіатури та кут її нахилу повинні відповідати побажанням користувача.

  Принтер потрібно розташовувати так, щоб  доступ до нього користувача та його колег був зручним .

  Коснтрукція робочого столу повинна забезпечувати  можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей та характеру роботи, яка виконується. Корисно мати модульне, рухоме робоче місце. Площа столу залежить від всіх необхідних для роботи компонентів, що розміщуються, та повиннв допускати можливість вільного пересуваня пристроїв. Поверхня столу має бути матовою з малим відбиттям та теплоізолюючою.