Червона зірка

  Вступ 

  Я проходила переддипломну практику на заводі „Червона зірка”. Завод є діючим пам'ятником праці. На його території існує будинок, побудований його засновниками -  братами Томасом і Робертом Ельворті. За допомогою керівника практикою довідалася що саме я повинна засвоїти і законспектувати будучи на цьому заводі. Моя робота полягала в ознайомленні зі структурою підприємства, дослідженням роботи програмістів на ньому, особливостями, зв'язаними з роботою (фірми комп'ютери, що поставляють, на підприємство, типи використовувані в роботі комп'ютерів, їхня характеристика), розробкі та написанні дипломної роботи на тему „Розробка програмної моделі для інтерфейсу обміну даними між комп’ютерами і каналу USB”. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Історичний  розвиток, опис структури підприємства

 

  Заморські капіталісти - брати Роберт і Томас  Ельворті в 1874р.побудували в Елисаветграді  майстерню по ремонту сільсько-господарського інвентарю. Попит на продукцію росла  і майстерня поступово перетворювалося  в невелике перед прийняття. Вироблялися сільсько-господарські машини - паро ві молотки, плуги, маслоробки й інший інвертар. З 1904  року так завод став відкритим акціонерним товариством. Брати Ельворті володіли 93% акцій. У 1919р. завод був націоналізований Радянськой владою, а в 1922р. був ювведений у трест “Украінмаш” за назвою "Червона зірка”. Вже в 1927р. завод став невзнаваємим. На місці "старої слюсарні "був споруджений шіст-поверховий механоскладальний корпус, ковальсько-пресовий, інструментальний, ремонтно-механічний і деревообробний цехи. У нові будівлі йшла нова техніка. Ручна праця механізувалася. У 1923р. було випущено продукції на 1 млн. 8б8тис. карбованців. У цьому ж році на усеросійській виставці в Москві завод експортував 34 машини. За сівалки і молотки 0028 "Червона зірка” отримала спеціальний атестат підписаного И.И. Калині ним. В останні роки відбулися істотні зміни в заводської продукції. Якщо до 1923р. виготовлявся тільки кінний інвертар, то за 1931р. він складав всього 25%, останні три чверті випускаємого інвентарю вже були розраховані на тракторну тягу. Питання про створення тракторної сіялки стояв ще гостріше. Це питання було вирішено в 1923р. конструкторським колективом на чолі з інженером И.Р. Кохановським. У передвоєнному 1940р. обєм продукції перевищував дореволюційний середньорічний рівень виробництва заводу майже в 4іраз. 5 серпня фашистські загарбники окупували м.Кіровоград. З перших днів багато робітників пішли на фронт захищати Родіну. девять з них визнані гідними високого звання Героя Радянського Союзу.

  Багато хто стали кавалерами бойових орденів. Багато труженників завода склали голови в боях з фашистськими загарбниками. Колектив заводу в пам'ять про загиблі поставив пам'ятник-постамент меморіал. Майже два роки тривав відбудовний період. Збиток від руйнування склав 84 млн. 766 тыс. карбованців. З 95 тис, квадратних метрів виробничої площадки окупантами було зруйновано цілком 83,5 тис, квадратних метрів. Вже в 1944-1945 роках господарства потерпілих від війни районів підлоги чилі з Кіроваграда більш півтора тис, сівалок. Продукція Червоної зірки знову з'явилася на міжнародному ринку. З кіровоградськими сівалками ознайомилися селяни Болгарії, Польщі, Югославії й інших країн. Нараховується близько 60 країн куди поставлялася продукція заводу. У 1953 внедрено у виробництво насівна овальна сівалка СОН-2,8 а в 1956р. луковична ССН-6А, у 1958р. на всесвітній виставці в Брюселі продукція заводу одержала нагороди: Великий ПРИЗ (сівалка СУЛ-48), Велику золоту медаль (сівалка СКГІГ- ба) ДО 1960р. введена у виробництво новітня техніка, економічний ефект від випуску якої склав понад 50 млн. карбованці. У 1961р. випущена мільйонна за післявоєнний період сівалка. За трудові подвиги і на честь 100-річчя оснування колектив був нагороджений Орденом Жовтневої Революції. Історія заводу щорічно поповнювалася новими сторінками трудового подвигу. Відбувається реконструкція заводу, уводяться нові корпуси. У 1974р. пущений в експлуатацію корпус 1 у який знаходяться МСЦ- 24,ЗГГЦ.

  У 1979р. введений в експлуатацію корпус I 91(перша черга), у якому розмістився МСЦ N 18, гальванічна ділянка литейного цеху, У 1983 р. заводом випущена тримільйонна сівалка за післявоєнний період. У 1984р. вступив у лад новий цех металовиробів, що складає з чотирьох ділянок, що дозволили задовільнити заводський попит на металовиробам (болти, шплінти, гайки й ін.) У 1985р. уведена друга черга корпуса N 91 у який располагався новий інструментальний цех, оснащений сучасним устаткуваннями-верстатами з ЧПУ і цех пластмасс. для зміцнення і відновлення здоров'я працівників об'єднання і підвищення їх працездатності у 1986м на заводі введений в експлуатацію фізкультурно-оздоровчий центр. У грудні 1987р. введений в експлуатацію двохсотий корпус-завод по виготовленню пропашних машин, укомплектований сучасним устаткуванням - станки з годинниковим програмним керуванням, щообробляють центра мі й ін. устаткуванням. З 1988р. корпус виготовляє модернізовану сівалку для посіву буряка ССЕ-12В. З метою задоволення попиту населення по товарах народного споживання, у 1988р. освоєний випуск пральної машини “Зірочка”, що користається попитом у населення. З 1990р. завод приступив до серійного випуску нової продукції - навантажувачів ПФ-0,5, перед призначеного для скирдування сіна і соломи, листостеблової

  маси, кукурудзи і соняшника. Може бути використаний для навантаження вугілля, піску,у будівельних і монтажних роботах. До складу ПО по сівалках 'Червона зірка” входить завод “Пропашних машин”. Завод складається з 21 цеху: б механоскладальних, 7 заготівельних, 8 допоміжних і 35 відділів. За останніми  даними завод забезпечив робітниками місцями 3184 чоловік. В кращі роки на заводі працювало біля I5 тис.чіл. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Виробничі структури і діяльність підприємства

 

  2.1 Комп’ютерні засоби для обробки інформації 

   Використовуються різні комп’ютери, машини класу від Pentium III до Athlon 1700XP+. Машини використовуються у якості робочих станцій для адміністратора мережі, програмістів, операторів-бухгалтерів. Усі машини оснащені жорсткими дисками розміром від 20 до 60 Гб, оперативною пам’яттю 128 та 256 Мб. В компанії використовують операційні системи: Microsoft Windows 2000 Professional, Microsoft Windows 2000 Server. 

   2.2  Засоби телекомунікації 

  На  заводі „Червона Зірка” використовується єднальна комп'ютери мережа на основі коаксіального кабелю. Як сервери використовується машини:

  DELL-486, ACER-Pentium-100 - операційна система - Novell

  Netware зберігають програмні продукти, що є загальнодоступними.

  Pentium-II-266 - операційна система Windows NT Server 4.0 -

  є сервером для мережі Microsoft Windows.

  На  робочих станціях для використання мережі Novell  використовується пакет NWCLIENT.

  На  машинах з операційною системою Windows 95/NT є можливість користування мережею Microsoft  Windows. 
 
 

   

   2.3   Програмне забезпечення  використане під час практики

    Частково  програма написана на мові програмування Assembler-86, яка на мій погляд надає  біль широкі можливості для роботи з пам'яттю, що дуже важливо в даному проекті, так як хост-контролер використовує прямий доступ до пам'яті і працює лише з фізичними адресами. Інтерфейсна частина написана на мові програмування С, так як Assembler-86 не надає таких зручних можливостей для виводу текстової інформації і за допомогою нього дуже важко організувати інтерфейс з користувачем. Також на асемблері зручніше використовувати регістри та порти. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

2.4   Огляд програмних продуктів, які  використовуються на 

         місті практики 
 

      Декілька  років тому для ведення складського  обліку, обліку виробничих фондів, заробітної плати, відпусток та лікарняних та інше велося за допомогою системи Clarion. Зараз відбувається заміна всіх цих систем обліку на системи написані спеціально для цього на мові Borland Delphi по технології клієнт-сервер.

      Також на ПП використовуються поширені прикладні  конструкторські системи, текстові редактори, електронні таблиці, СУБД, графічні редактори тощо.

      Для набору тексту, оформлення документів та їх друкування користуються текстовим редактором Microsoft Word.

      Для ведення нескладного обліку систему  електронних таблиць Microsoft Excel та СУБД Microsoft Access. 

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Заходи щодо охорони праці

 

        Безпосередньо після  мого прибуття на підприємство інженер  з техніки безпеки провів зі мною інструктаж та дав завдання дослідити  умови роботи операторів ЕОМ та скласти  звіт.

  Трудова діяльність ЛО (людини-оператора) характеризується такими особливостями:

• робота з великими масивами інформації, яка викликає стан емоційної напруженості;
• підвищення стомлення зорового аналізатора, пов’язане з пульсаціями яскравості дисплея, та розмитістю між знаковою та графічною інформацією;
• виникнення статичного напруження різних груп м’язів;
• наявністю джерела підвищеного електромагнітного фона поблизу робочого місця.

  З метою поліпшення умов, облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно забезпечувати: 

  

• належні умови  освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;
• оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, рівень іонізації повітря );
• належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

  А також потрібно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

• наявність шуму та вібрації;
• м’яке рентгенівське випромінювання;
• ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;
• електростатичне між екраном і оператором;
• наявність пилу, озону, оксидів азоту й аєроіонізації.

  Будівлі та приміщення, в яких експлуатуються ЕОМ та виконуються їх обслуговування, налагодження і ремонт, повинні відповідати  вимогам:

• СНиП 2.09.02-85 “Производственные здания”;
• СНиП 2.09.04-87 “Административные и бытовые здания”;
• “Правил устройства элетроустановок”, затверджених Головдерженергонаглядом СРСР 1984 р. (ПВЕ);
• “Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей”, затверджених Головдерженергонаглядом СРСР 21.12.84 (ПТЕ);
• Правил безпечної експлуатації елетроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронопраці 09.01.98 №4, зареєстрованих у Мін’юсті України 10.02.98 №93/2533 (ПТЕ);
• СНиП 2.01.02-85 “Противопожарные нормы”;
• ГОСТ 12.1.004 “ССБТ.Пожарная безопасность. Общие требования безопасности”;

 

  Електробезпека 

  Під час  проектування систем електропостачання, монтажу силового електрообладнання  та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно  дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, СН 357-77 “Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий”, затверджених Держбудом СРСР, ДНАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”, ГОСТ 12.1.030 “ССБТ Электробезопасность. Защитное заземление, зануление”, ГОСТ 12.1.019 “ ССБТ Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты”, ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР “Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования”, Правил пожежної безпеки в Україні, а також розділів СНиП, що стосується штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу виробника ЕОМ.

  ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони  за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.