Встановления походжения дітей. Оспарювання батьківства

Так, про  визнання дитини своєю можуть свідчити: листи відповідача, його щоденник, анкета, заява до пологового будинку, дитячих  ясел, школи, будинкоуправління, відділу  кадрів за місцем роботи чи навчання, в  яких громадянин називав дитину своєю.²⁰

Наприклад, при вирішенні однієї із справ  про встановлення батьківства до уваги була прийнята заява студента до деканату про надання йому матеріальної допомоги у зв'язку з народженням  дитини, хоча в судовому засіданні  він своє батьківство заперечував.

По іншій  справі як доказ визнання відповідачем свого батьківства була пред'явлена фотокартка відповідача з написом: «Моєму улюбленому сину Валерію». Це й  було покладено в основу задоволення  позову про встановлення батьківства.

Визнання  себе батьком може бути виражено як у період вагітності матері, так і після народження дитини.

Слід приймати до уваги свідчення близьких родичів відповідача, товаришів по роботі, друзів, які стверджують, що він називав дитину своєю. Таких свідків важко запідозрити в бажанні обмовити відповідача, але в будь-якому випадку достовірність доказів оцінює суд.

В позові про встановлення батьківства може бути відмовлено й за наявності доказів  визнання відповідачем свого батьківства, якщо зачаття дитини відноситься  до часу, коли між відповідачем та позивачкою не було інтимних стосунків. Так, громадянка Ч. звернулася з позовом про встановлення батьківства громадянина В. щодо її сина, який народився 29 жовтня 1990 року, та стягнення аліментів на дитину.

В обґрунтуванні позову Ч. зазначила, що В. визнавав себе батьком її сина, відвідував її у пологовому будинку, писав листи, в яких висловлював подяку за народження сина. Однак пізніше він відмовився подати заяву до органів РАЦСу про запис його як батька дитини.

Міський суд виніс рішення про задоволення позову Ч., залишене без змін судовою колегією по цивільних справах Київського обласного суду. Президія того ж суду залишила без задоволення протест заступника Генерального прокурора України, який пропонував направити справу для нового судового розгляду.

Генеральний прокурор України, знаходячи винесені судові рішення невірними, у своєму протесті до Пленуму Верховного Суду України поставив питання про їх скасування.²¹

Пленум  Верховного Суду України задовольнив  протест з слідуючих підстав. Встановлюючи батьківство В. у відношенні до сина Ч., суд виходив з наявних  доказів, які свідчили про те, що відповідач визнавав себе батьком народженої у неї дитини. Дійсно, зі справи вбачається, що відповідач відвідував позивачку в пологовому будинку, писав їй листи, з яких можна зробити висновок, що він визнавав дитину своєю. Однак суд однобічно підійшов до дослідження справи, не прийняв до уваги та не перевірив докази відповідача в судовому засіданні про те, що він помилявся у відношенні свого батьківства, так як на час зачаття дитини разом з Ч. не знаходився; з його стверджень, позивачка у той час зустрічалася з своїм першим чоловіком. У підтвердження цих доказів відповідач, оскаржуючи судові рішення, надав докази, які не отримали оцінки суду.

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія», висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні.

А тому, на наш погляд, розробляючи новий  Кодекс про шлюб та сім'ю, законодавчо  слід вирішити дуже важливе питання: чи варто вміщувати в Кодекс підстави встановлення батьківства в судовому порядку,  чи не простіше у кожному  спірному випадку покладатись на висновок «генної дактилоскопії».

3.2 Порядок встановлення батьківства. Позов про встановлення батьківства може пред'явити й особа, яка вважає себе батьком дитини у випадках, коли мати дитини не бажає подати з фактичним батьком спільну заяву до органу РАЦСу про визнання ним батьківства; коли фактичний батько встановлює, що інший чоловік записаний батьком. Не бажаючи цього, дійсний батько пред'являє до суду позов про заперечення цього батьківства та встановлення свого.

Одночасно з позовом про встановлення батьківства  може бути поданий позов про стягнення  аліментів на дитину. З цим позовом  позивач має право звернутися до суду як за місцем проживання відповідача, так і за своїм місцем проживання.

Позивач може відмовитися від позову про  встановлення батьківства за наявності  згоди відповідача добровільно  визнати дитину.

Якщо  відповідач у судовому засіданні  висловив згоду подати заяву про  встановлення ним батьківства до органів РАЦСу, суд має право відкласти справу на визначений строк. Провадження по справі у суді припиняється тільки після пред'явлення суду свідоцтва про народження дитини, яке видано на підставі запису про визнання батьківства.

Позов про  встановлення батьківства може бути заявлений і до неповнолітньої особи. Однак при розгляді спору в  такому випадку суд повинен обговорити питання про притягнення до участі в справі батьків (усиновителів або  піклувальників) відповідача для  надання йому допомоги. Аналогічно вирішується питання з позовом  про встановлення батьківства неповнолітньої матері.

Реєстрація  батьківства провадиться або  за спільною заявою батьків, або на підставі рішення суду про встановлення батьківства, факту визнання батьківства, або факту батьківства.

Відповідно  до закону можлива реєстрація батьківства  щодо дітей, які досягли на день подання  заяви повноліття. Ця реєстрація допускається лише за згодою дітей. У цих випадках до заяви батьків обов'язково додається  письмова згода повнолітнього на встановлення батьківства. Така згода  може бути виражена в окремій заяві  цієї особи або в її підписі  під спільною заявою батьків (заявою батька). Одночасно повнолітній зазначає, чи бажає він прийняти прізвище батька, чи хоче залишитися на прізвищі матері.

До заяви  додається копія рішення суду, що вступило в законну силу, та свідоцтво  про народження дитини. Така заява  по вибору заявників подається до органу РАЦСу за місцем проживання одного з них або за місцем винесення судового рішення.

При реєстрації батьківства за спільною згодою батьків  прізвище дитини визначається за згодою батьків, а в разі її відсутності спір вирішується органами опіки та піклування.

При реєстрації батьківства за заявою батька прізвище дитини визначається за його вказівкою.

При реєстрації батьківства на підставі рішення  суду дитині присвоюється прізвище, зазначене  в рішенні, у разі відсутності  такого запису — за вказівкою заявника, а у випадку спору з цього  питання — за рішенням органів  опіки та піклування.

Після реєстрації батьківства в паспорт батька за його бажанням вносяться слідуючі відомості про дитину: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць та рік  народження.²²

За реєстрацію батьківства державне мито не справляється.

Діти, походження яких встановлено за спільною заявою батьків або за рішенням суду, мають ті ж права і обов'язки щодо батьків та їх родичів, що і діти, народжені від осіб, які перебувають у шлюбі.

3.3 Порядок реєстрації народження дитини. Народження дитини підлягає обов'язковій реєстрації у відділі (бюро) РАЦСу виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів або у виконавчому комітеті селищної, сільської Ради народних депутатів.

Порядок реєстрації народження дитини визначає гл.20 КпШС та затверджена міністром  юстиції України 29 грудня 1984 р. із змінами, внесеними 19 квітня 1994 р., «Інструкція  про порядок реєстрації актів  громадянського стану в Україні».

Реєстрація  народження дітей, які народилися в  експедиціях, на полярних станціях та у віддалених місцевостях, де немає  органів РАЦСу, провадиться в органах РАЦСу за місцем постійного проживання батьків, але не пізніше 3-х місяців з дня народження.

Реєстрація  народження дітей громадян України, які мешкають за кордоном, провадиться  у консульських установах України.

Реєстрація  народження провадиться за бажанням батьків в органах РАЦСу за місцем проживання дітей або за місцем проживання батьків чи одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження — за заявою родичів чи адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

У тому випадку, коли батьки не перебувають в шлюбі  між собою, народження може бути зареєстровано  за місцем проживання особи, яка визнала  себе батьком дитини, якщо одночасно  з заявою про народження подається  заява про встановлення батьківства.

Заява з  проханням про реєстрацію народження повинна бути подана не пізніше тримісячного строку з дня народження дитини. Однак пропуск встановленого  строку не може бути підставою для  відмови в реєстрації. Така заява  робиться в усній або письмовій  формі батьками або одним з  них, а у певних випадках родичами, сусідами, адміністрацією медичного  закладу, де знаходилася мати при  народженні дитини.

При реєстрації народження, незалежно від того, хто є заявником, повинні бути подані: довідка медичного закладу  про народження дитини; документи, які  засвідчують особу батьків; документ, який є підставою для запису відомостей про батька.²³

Якщо  реєстрація народження провадиться  не батьками, а іншою особою, то повинен бути поданий документ, що посвідчує особу заявника.

У разі народження дитини поза лікувальним закладом і  без подання медичної допомоги, народження може бути зареєстровано на підставі показань свідків.

Якщо  дитина народилася під час знаходження  матері на морському, річковому, повітряному  судні, а також у поїзді, капітан (командир) судна, начальник пасажирського  поїзда за участю двох свідків та лікаря або фельдшера може скласти акт  про народження дитини. Цей акт  подається до органу РАЦСу, який реєструє народження, замість медичної довідки про народження.

Батько  і мати, перебуваючи в шлюбі, записуються  батьками дитини в книзі запису народжень  за заявою будь-кого з них. Підставою  для запису є свідоцтво про  шлюб або документ, що посвідчує  особу батьків, з відміткою про  реєстрацію шлюбу.

У разі народження близнюків на кожного з них  повинна бути подана медична довідка  про народження, на підставі якої складаються  та видаються окремі записи та окремі свідоцтва про народження.

Реєстрація  народження знайденої дитини провадиться  за заявою органу опіки та піклування, адміністрації дитячого закладу, до якого влаштована дитина, органу внутрішніх справ або особи, яка знайшла  дитину, у триденний строк з  дня її знаходження.

Прізвище, ім'я, по батькові знайденої дитини, батьки якої невідомі, а також прізвище, ім'я, по батькові її батьків записуються  за вказівкою органу опіки та піклування, адміністрації дитячого закладу, до якого влаштована дитина, органу внутрішніх справ або особи, яка знайшла  дитину.

Мертвонароджені та діти, які померли на першому  тижні життя, повинні бути зареєстровані  в органах РАЦСу в триденний строк за заявою адміністрації медичного закладу, де приймалися пологи та де настала смерть дитини. Однак, якщо з такою заявою звертаються батьки або інша особа, яка подає необхідні документи, орган РАЦСу не має права відмовити в реєстрації.

Народження  мертвої дитини реєструється тільки в книзі реєстрації актів про смерть на підставі медичного свідоцтва про мертвонародження. Якщо смерть дитини настала після її народження (навіть якщо вона прожила декілька хвилин) повинні складатися два актових записи: про народження, на підставі медичної довідки про народження, та про смерть — на підставі свідоцтва про смерть.

Батько  і мати, які перебувають у шлюбі  між собою, записуються батьками дитини в книзі реєстрації актів  про народження за заявою будь-кого з них.

Якщо  батьки не перебувають у шлюбі  між собою, запис про матір  дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини —  за спільною заявою батька і матері дитини або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання її недієздатною, позбавлення  її батьківських прав, а також при  неможливості встановити місце її проживання, запис про батька провадиться  за заявою батька.

У разі, коли мати не перебуває в шлюбі  та немає спільної заяви батьків  або рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові — за бажанням матері, запис про громадянство і  національність батька — за громадянством  та національністю матері.

Якщо  в записі акта про народження немає  відомостей про батька дитини, ці відомості  можуть бути внесені за заявою матері або за заявою повнолітньої дитини.

У тих  випадках, коли мати, яка не перебуває  в шлюбі з батьком дитини, померла, або передала дитину на утримання  і виховання за рахунок держави, тобто відмовилась взяти дитину з пологового будинку, або місце  її проживання невідоме, а батьківство  не встановлене, реєстрація народження дитини провадиться за заявою адміністрації  лікувального закладу, в якому знаходилась  мати під час народження дитини, або за заявою адміністрації дитячого закладу чи особи, під опікою якої перебуває дитина.

Про реєстрацію такої дитини орган РАЦСу повинен негайно повідомити орган опіки та піклування.

Про кожну  проведену реєстрацію народження дитини орган РАЦСу зобов'язаний повідомити органи внутрішніх справ за місцем проживання батьків для статистичного обліку.

3.4 Порядок оспорювання батьківства (материнства). В силу закону України, особа, яка записана як батько чи мати дитини в книзі запису про народження, або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав має право оспорити проведений запис протягом року з часу, холи йому стало або повинно було стати відомим про проведення такого запису.