Спадкове право

Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2012 в 12:26, курсовая работа

Описание работы

Спадкування - це перехід майнових прав та обов´язків померлого громадянина (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Право спадкування тісно пов´язане з правом власності, оскільки спадкування є одним із найпоширеніших засобів набуття права власності та охороняє це право.

Работа содержит 1 файл

курс.docx

— 59.69 Кб (Скачать)

При цьому слід мати на увазі, що в випадках видачі свідоцтв про  право на спадщину нотаріуси не виконують  функції податкових агентів, оскільки особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Доходи, одержані платниками податку в вигляді вартості спадщини в межах, що підлягають оподаткуванню, включаються до складу загального річного  оподатковуваного доходу такого платника податку з доходів і відображаються ним у річній декларації про майновий стан і доходи.

 

Висновки

Таким чином на підставі всього викладеного вище можемо зробити  висновки, що в сучасний період має  місце та назріла необхідність змін у регламентації спадкових правовідносин  відповідно до розвитку суспільних відносин в Україні; наявність в окремих  законодавчих нормах, що регламентують  спадкові правовідносини, деяких прогалин та неоднозначностей у їх формулюванні, які на практиці призводять до спірних  ситуацій та порушення прав і охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних  осіб та інтересів держави; наявністю  в теорії спадкового права різних позицій теоретиків щодо окремих  положень та правових ситуацій; недосконалість нотаріальної процедури щодо охорони  спадкових прав громадян при їх реалізації. Зрівняння в повноваженнях державних  та приватних нотаріусів щодо оформлення спадкових прав дало змогу зняти  напругу серед населення щодо доступу до нотаріальних послуг, частково зменшити навантаження на державних  нотаріусів та усунути обмеження  у здійсненні професійної діяльності приватних нотаріусів. Незначна кількість  заведених спадкових справ і  виданих свідоцтв про право на спадщину, у порівнянні з аналогічними даними по державних нотаріальних конторах, за шість місяців 2010 року, свідчить про поступове адаптування як населення так і приватних  нотаріусів до змін у законодавстві. Не слід заперечувати, що більшою довірою  з питань оформлення спадщини користуються державні нотаріуси. З боку приватних  нотаріусів спостерігається прояв  обережності до вчинення нотаріальних дій, пов'язаних з оформленням спадкових  прав. Як вбачається з інформації головних управлінь юстиції, при оформленні спадкових прав, приватні нотаріуси, в більшості випадків, засвідчують  справжність підписів на заявах про  прийняття спадщини чи про відмову  від її прийняття. З метою дотримання приватними нотаріусами вимог чинного  законодавства при оформленні спадкових  прав як за законом так і за заповітом, вважаємо за необхідне, розробити та затвердити Програму підвищення кваліфікації приватних нотаріусів з питань спадкового права. Головним управлінням юстиції  забезпечити системну роботу по реалізації зазначеної Програми. Крім того, сподіваємось, що дана робота дозволить прояснити  деякі спірні ситуації нотаріальної діяльності.

 

Список використаної літератури

1.Господарський кодекс  України // Відомості Верховної  Ради України. - 2003. - № 18, N 19-20, N 21-22. - Ст. 144.

2.Господарсько-процесуальний  кодекс // Відомості Верховної Ради  України. – 1992. - № 6. - Ст. 56.

3.Цивільний кодекс України  // Відомості Верховної Ради України.  – 2003. - №№ 40-44. - Ст. 356.

4.Закон України «Про  нотаріат» // Відомості Верховної  Ради України. – 1993. – №  39.

5.Закон України «Про  державну реєстрацію юридичних  осіб та фізичних осіб підприємців» // Відомості Верховної Ради України.  – 2003. - № 31-32. - Ст. 263.

6.Закон України «Про  державне регулювання ринку цінних  паперів в Україні» // Відомості  Верховної ради України. –  1996. - № 51. – Ст. 192.

7.Закон України «Про  заставу» // Відомості Верховної  Ради України. – 1992. - № 47. - Ст. 642.

8.Інструкція «Про порядок  вчинення нотаріальних дій нотаріусами  України», затверджена наказом Міністерства  юстиції України від 3 березня  2004 р. № 20/5 // Офіційний вісник  України. – 2004. - № 10. – С. 639.

9.Носік В. В., Спасибо-Фатєєва  І. В., Жилінкова І. В., Печений  О. П. Проблемні питання нотаріальної  практики. – Х., 2008. – 96 с.

10.  Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України за редакцією Дзери О. В., Кузнєцової Н.С., Луця В. В., том ІІ, 2-ге видання Київ, «Юрінком Інтер», 2006 р.

11.  Господарсько-процесуальне право. / За ред. Дякович В.І., Мельника В.П., Поповича В.М. – К.: 2008, 345 с.

12.  Майданик О.С.Нотаріат в Україні.// Закон і бізнес. – 2006. – № 11, ст. 67-69.

13.  Ніленко П.А. Порядок вчинення нотаріальних дій в Україні. // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 9, ст. 23-27.

14.  Порошина М.М. Поняття нотаріату і органів, які вчиняють нотаріальні дії.// Урядовий кур’єр. – 2005. – № 15, ст. 59-63.

Нотаріальне право України


Информация о работе Спадкове право