Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2012 в 12:26, курсовая работа
Спадкування - це перехід майнових прав та обов´язків померлого громадянина (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Право спадкування тісно пов´язане з правом власності, оскільки спадкування є одним із найпоширеніших засобів набуття права власності та охороняє це право.
були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року1). На розпорядження цим майном згоди іншого з подружжя не вимагається;
2) покладення на набувача
за спадковим договором
3) покладення на набувача
за спадковим договором
4) внесення відповідного
положення (про можливість
Змістом спадкового договору
є вчинення набувачем дій майнового
чи немайнового характеру як до відкриття
спадщини, так і після відкриття.
До дій майнового характеру може
бути віднесено надання відчужувану
допомоги матеріального характеру
в вигляді продуктів
Крім того, за спадковим договором на набувача може покладатися вчинення певних дій не тільки на користь відчужувача, а й визначених ним третіх осіб, у тому числі й після смерті відчужувача. При такому варіанті спадковий договір буде містити елементи договору на користь третьої особи (ст. 636 ЦК України). Однак дане положення спадкового договору не слід розглядати як заповідальний відказ (ст. 1237 ЦК України) чи заповідальне покладення (ст. 1240 ЦК України), оскільки спадковий договір є підставою виникнення зобов’язальних, а не спадкових правовідносин.
Цивільне законодавство окремо не виділяє обов’язки відчужувача за спадковим договором, однак ураховуючи, що за цим договором у разі смерті відчужувача в набувача виникає право власності на майно, обов’язком відчужувача може бути забезпечення передачі право встановлювальних документів на це майно тощо.
Відповідно до ст. 1307 ЦК України відчужувачем може бути призначена особа, яка здійснюватиме контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. Така особа може бути вказана в тексті спадкового договору, однак її присутність при посвідченні спадкового договору не вимагається. За відсутності цієї особи, контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини. Нотаріус відслідковує дії набувача з виконання спадкового договору, може витребувати від нього з метою вивчення відповідні документи (довідки, рахунки, квитанції, чеки тощо).
У випадку смерті відчужувача нотаріус на підставі документа, що підтверджує цей факт (свідоцтво про смерть, видане органами реєстрації актів цивільного стану) знімає заборону відчуження.
Після смерті відчужувача
первинний
Спадковий договір, будучи за ЦК України підставою переходу права власності, входить до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 7 лютого 2002 року, з наступними змінами і доповненнями.
Необхідно наголосити, що цивільне
законодавство пов’язує набуття
права власності в набувача на
майно відчужувача лише з юридичним
фактом смерті відчужувача. Виникнення
права власності в набувача ЦК
України не пов’язується з виконанням
чи невиконанням його обов’язків за договором.
Інакше кажучи, окремі положення спадкового
договору (наприклад, організація поховання,
догляд за могилою відчужувача, установлення
намогильної споруди, відзначення
роковини смерті), набувач може виконувати
й після набуття права
У випадку смерті фізичної особи — набувача за спадковим договором, або ліквідації юридичної особи, що сталися до відкриття спадщини, дія спадкового договору припиняється, оскільки цей договір, ураховуючи його особистий характер, правонаступництва не допускає. При цьому нотаріус за письмовою заявою відчужувача знімає заборону відчуження з майна.
Відповідно до ст. 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача в разі невиконання набувачем його розпоряджень або на вимогу набувача в разі неможливості виконання набувачем розпоряджень відчужувача. Так, набувач може ініціювати розірвання спадкового договору за ситуації, коли він досяг літнього віку, його стан здоров’я погіршився і він унаслідок цього не може виконувати умов спадкового договору. Відчужувач виступає ініціатором розірвання спадкового договору, коли має місце його невиконання з боку набувача, зокрема ненадання догляду й допомоги відчужувачу.
При цьому не мають значення
причини, з яких набувач не виконував
вимоги спадкового договору (стан здоров’я,
перебування на військовій службі тощо).
Указана норма ЦК України вказує
на можливість розірвання спадкового
договору лише в судовому порядку, однак
це положення не слід розуміти буквально.
Якщо і набувач, і відчужувач досягли
згоди про розірвання спадкового
договору, нотаріус відповідно до ч. 1 ст.
651 ЦК України має право посвідчити
договір про розірвання спадкового
договору. При цьому заборона відчуження
майна, указаного в спадковому договорі,
знімається, про що робиться відмітка
на первісному правовстановлювальному
документі відчужувача. Договір
про розірвання спадкового договору,
оформлений шляхом складання окремого
документа, додається до примірника
спадкового договору, що міститься
в справах нотаріуса або
4. Особливості спадкування обов’язкової частки в спадщині
Відповідно до ст. 1241 ЦК України
окреме коло спадкоємців за законом
— малолітні, неповнолітні, повнолітні
непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна
вдова (вдівець) і непрацездатні
батьки — мають право на спадкування
частини спадщини, незалежно від
змісту заповіту. При вирішенні питання
про здійснення спадкових прав цих
осіб нотаріусам слід мати на увазі
такі особливості спадкування обов’
1. Право на обов’язкову
частку виникає в спадкоємця
тоді, коли він не вказаний
у заповіті зовсім або йому
залишена частка спадщини, менша
від належної йому обов’
2 Право на обов’язкову
частку не залежить від згоди
інших спадкоємців, волі
3 Це право належить
виключно особам, зазначеним у
вичерпний спосіб у ст. 1241 ЦК
України, і не може переходити
до інших осіб у порядку
спадкової трансмісії. Не мають
права на обов’язкову частку
й спадкоємці, які спадкують цю
частку за правом
Слід мати на увазі, що склад необхідних спадкоємців визначається на момент відкриття спадщини, а не на момент посвідчення заповіту, з урахуванням положень ст. 1222 ЦК України.
Із прийняттям нового ЦК України коло осіб, які наділені законом правом на обов’язкову частку в спадщині істотно змінилося внаслідок вилучення з нього утриманців померлого.
Стаття 1241 ЦК України відносить до осіб, які мають право на обов’язкову частку, непрацездатних осіб — повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, непрацездатну вдову (вдівця) або непрацездатних батьків.
Викликає певні складнощі визначення поняття «непрацездатність» як ознака певного кола осіб, котрі мають право на обов’язкову частку в спадщині. Чинне законодавство чітко не визначає, яких осіб слід відносити до непрацездатних, контекстуальний аналіз відповідних цивільно-правових норм дає підстави стверджувати, що до непрацездатних повнолітніх осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині, відносяться такі категорії осіб:
1) особи, які досягли
встановленого законом
2) інваліди будь-якої групи
інвалідності. Відповідно до ст.
2 Закону України «Про основи
соціальної захищеності
4 Спадкування обов’язкової
частки є правом, а не обов’язком
спадкоємця і реалізується
5 Право на обов’язкову
частку в спадщині
6 У випадку коли необхідний
спадкоємець пропустив строк
для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК
України), він може на загальних
підставах звернутися до суду
з вимогою про визначення
7 Визначаючи розмір обов’
8 Обов’язкова частка
обчислюється виходячи з