Принципи права

       Суд не може постановити рішення, не вислухавши пояснення відповідача (audiatur et altera pars). Позивачеві не може бути дозволено те, що не дозволяється відповідачу і навпаки (non debet actori licere, guod reo non parmittitur). Таким чином, відповідно до цього принципу для сторін встановлена в ЦПК України рівність у використанні ними процесуальних засобів у процесуальній діяльності в цивільному судочинстві.

       Правова рівність полягає в тому, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного  та соціального походження, майнового  стану, місця проживання, за мовними  або іншими ознаками.

       Під рівністю громадян перед судом, виходячи з проаналізованих вище законодавчих положень України, Російської Федерації  та Федеративної Республіки німеччина  слід розуміти те, що всі вони несуть відповідальність перед судами, які  належать до єдиної судової системи, не маючи при цьому ніяких переваг  і не зазнаючи ніяких обмежень. Наявність  правил про підсудність кримінальних, цивільних, адміністративних і господарських  справ не суперечить цій засаді, бо громадяни не дістають ніяких привілеїв.

       Згідно  положень ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні  права  щодо  подання  доказів,  їх дослідження та доведення  перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.

            Суд   сприяє  всебічному  і  повному   з'ясуванню   обставин справи:  роз'яснює особам, які беруть участь  у справі, їх права та обов'язки,  попереджує  про  наслідки  вчинення   або   невчинення  процесуальних  дій  і   сприяє  здійсненню  їхніх   прав у випадках, встановлених  цим Кодексом.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

6. ПРИНЦИП ТАЄМНОСТІ НАРАДЧОЇ КІМНАТИ

       Нарадча кімната – це окреме приміщення суду, призначене для обговорення суддями наслідків розгляду справ та постановлення по них рішень.

       Стаття 192 Цивільного Процесуального Кодексу  Російської Федерації гласить, що після  судових дебатів суд видаляється  до нарадчої кімнати для прийняття  рішення, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання. Статтею 193 ЦПК Російської Федерації  закріплено, що після винесення та підписання рішення суд повертається до зали засідання, де головуючий чи один із суддів оголошує рішення суду.

       Аналогічні  положення містить і Цивільний  процесуальний кодекс України. Законодавство  ФРН теж містить аналогічні за своїм змістом положення щодо таємниці нарадчої кімнати під час винесення рішень.

       Після опублікування Огляду судової практики Верховного Суду Російської Федерації  за III квартал 2003 р. [11], в якому описувалося поняття порушення таємниці нарадчої кімнати, у нас в області стали скасовуватися рішення суду як в касаційному порядку, так і в наглядовому порядку по підставі порушення таємниці дорадчої кімнати.  
Судебная коллегия по гражданским делам Вологодского областного суда, отменяя решение Череповецкого городского суда, в своем Определении указала, что судьей нарушена тайна совещательной комнаты, и в частности допущено нарушение непрерывности судебного разбирательства (ст. 157 ГПК РФ).Судова колегія у цивільних справах Вологодського обласного суду, скасовуючи рішення Череповецького міського суду, у своєму визначенні вказав, що суддею порушена таємниця нарадчої кімнати, і зокрема допущено порушення безперервності судового розгляду (ст. 157 ЦПК РФ).  
Президиум Вологодского областного суда, отменяя решение Череповецкого городского суда, в своем Постановлении указал, что суд удалился в совещательную комнату 16 октября 2003 г., а само решение было оглашено 17 октября 2003 г., следовательно, суд нарушил правила о тайне совещания судей. Президія Вологодського обласного суду, скасовуючи рішення Череповецького міського суду, в своїй Постанові вказав, що суд пішов до нарадчої кімнати 16 жовтня 2003, а саме рішення було оголошено 17 жовтня 2003, отже, суд порушив правила про таємницю наради суддів.  
Как видим, единого понимания тайны совещательной комнаты нет. Як бачимо, єдиного розуміння таємниці дорадчої кімнати немає [18]. И это неудивительно. І це не дивно. В теории, мы знаем, понятие тайны совещательной комнаты есть. У теорії, ми знаємо, поняття таємниці дорадчої кімнати є. О нарушении тайны совещательной комнаты говорится и в обзоре. Про порушення таємниці дорадчої кімнати говориться і в огляді. Гражданско-процессуальный кодекс такого понятия не содержит. Цивільно-процесуальний кодекс такого поняття не містить.  
Статьи 192, 194 ГПК РФ гласят о том, что суд удаляется в совещательную комнату и решение принимается в совещательной комнате. Статті 192, 194 ЦПК РФ свідчать про те, що суд виходить до нарадчої кімнати і рішення приймається в нарадчій кімнаті. Пункт 8 ч. 2 ст. Пункт 8 ч. 2 ст. 364 ГПК РФ предусматривает для кассационной инстанции основание отмены решения суда первой инстанции в случае, если при принятии решения суда были нарушены правила о тайне совещания судей (но никак не о тайне совещательной комнаты). 364 ЦПК РФ передбачає для касаційної інстанції підставу скасування рішення суду першої інстанції у випадку, якщо при прийнятті рішення суду були порушені правила про таємницю наради суддів (але ніяк не про таємниці дорадчої кімнати). И если исходить из теоретического понимания тайны совещательной комнаты, то, на мой взгляд, необходимо строго следовать требованиям Гражданского процессуального кодекса и учитывать, что они включают в себя: І якщо виходити з теоретичного розуміння таємниці нарадчої кімнати, то, на мій погляд, необхідно суворо дотримуватися вимог Цивільного процесуального кодексу і враховувати, що вони включають в себе:- во-первых, понятие судебного разбирательства и судебного заседания; по-перше, поняття судового розгляду і судового засідання;  
- во-вторых, понятие непрерывности судебного заседания и судебного разбирательства;по-друге, поняття безперервності судового засідання і судового розгляду;  
- в-третьих, понятие решения суда и, в частности, правил о тайне совещательной комнаты.по-третє, поняття рішення суду і, зокрема, правил про таємницю нарадчої кімнати.  
Глава 15 ГПК РФ дает нам понятие судебного разбирательства.            Глава 15 ЦПК РФ дає нам поняття судового розгляду. Судебное разбирательство включает в себя сроки рассмотрения и разрешения гражданских дел (ст. 154 ГПК), т.е. Судовий розгляд включає в себе терміни розгляду і вирішення цивільних справ (ст. 154 ЦПК), тобто с момента получения судьей гражданского дела и определения им срока рассмотрения конкретного дела, и заканчивается судебное разбирательство объявлением решения суда (ст. 193 ГПК РФ). з моменту отримання суддею цивільної справи і визначення ним терміну розгляду конкретної справи, і закінчується судовий розгляд оголошенням рішення суду (ст. 193 ЦПК РФ).  
Понятие судебного заседания мы найдем тоже в главе 15 ГПК РФ. Поняття судового засідання ми знайдемо теж у главі 15 ЦПК РФ. Статья 155 ГПК определяет: "...разбирательство гражданского дела происходит в судебном заседании...". Стаття 155 ЦПК визначає: "... розгляд цивільної справи відбувається в судовому засіданні ...". Судебное заседание открывает председательствующий (ст. 160 ГПК РФ). Судове засідання відкриває головуючий (ст. 160 ЦПК РФ). Заканчивается судебное заседание моментом удаления суда в совещательную комнату (ст. 192 ГПК РФ). Закінчується судове засідання моментом видалення суду в нарадчу кімнату (ст. 192 ЦПК РФ). И таким образом, следует однозначный вывод о том, что понятие судебного разбирательства шире понятия судебного заседания. І таким чином, можна зробити однозначний висновок про те, що поняття судового розгляду ширше поняття судового засідання. Судебное разбирательство включает в себя судебное заседание. Судовий розгляд включає в себе судове засідання. И если мы посмотрим ч. 3 ст. І якщо ми подивимося ч. 3 ст. 157 ГПК РФ, то увидим: "...судебное заседание по каждому делу происходит непрерывно, за исключением времени, назначенного для отдыха". 157 ЦПК РФ, то побачимо: "... судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, за винятком часу, призначеного для відпочинку". Законодатель определил непрерывность для судебного заседания и прямо запретил суду рассматривать в одном судебном заседании несколько дел сразу. Законодавець визначив безперервність для судового засідання і прямо заборонив суду розглядати в одному судовому засіданні кілька справ відразу. В то же время законодатель не определял непрерывности судебного разбирательства (касающейся решения суда). У той же час законодавець не визначав безперервності судового розгляду (що стосується рішення суду). Напротив, законодатель разрешает отложение разбирательства дела в случаях, указанных в законе (ст. 169 ГПК РФ). Навпаки, законодавець дозволяє відкладення розгляду справи у випадках, зазначених у законі (ст. 169 ЦПК РФ).  
Как показывает практика нашего суда, судьи не допускают нарушений ст. Як показує практика нашого суду, судді не допускають порушень ст. 157 ГПК РФ в части соблюдения непрерывности судебного заседания. 157 ЦПК РФ в частині дотримання безперервності судового засідання. А вот с соблюдением непрерывности тайны совещательной комнаты получается парадокс. А от з дотриманням безперервності таємниці дорадчої кімнати виходить парадокс. Суд (судья) провел судебное заседание в соответствии с требованиями процессуального закона - непрерывно, других дел не рассматривал, объявил об окончании судебного заседания, удалился в совещательную комнату для принятия решения. Суд (суддя) провів судове засідання відповідно до вимог процесуального закону - безперервно, інших справ не розглядав, оголосив про закінчення судового засідання, віддалився в дорадчу кімнату для ухвалення рішення. После объявления решения решение вдруг отменяется вследствие нарушения непрерывности судебного разбирательства и, в частности, нарушения тайны совещательной комнаты. Після оголошення рішення рішення раптом скасовується внаслідок порушення безперервності судового розгляду і, зокрема, порушення таємниці дорадчої кімнати. Хотя решение суда к судебному заседанию не относится. Хоча рішення суду до судового засідання не відноситься. Понятие решения суда, порядок его принятия и другие вопросы, связанные с решением суда, регламентированы главой 16 ГПК РФ. Поняття рішення суду, порядок його прийняття та інші питання, пов'язані з рішенням суду, регламентовані главою 16 ЦПК РФ. Данная глава не содержит понятия непрерывности принятия решения суда. Дана глава не містить поняття безперервності прийняття рішення суду. Статья 194 ГПК РФ предусматривает лишь некоторые правила для суда, принимающего решение в совещательной комнате. Стаття 194 ЦПК РФ передбачає лише деякі правила для суду, який приймає рішення в нарадчій кімнаті. Эти правила невелики: в совещательной комнате должен находиться только судья, рассматривающий дело, присутствие иных лиц в совещательной комнате не допускается. Ці правила невеликі: у дорадчій кімнаті повинен знаходитися тільки суддя, який розглядає справу, присутність інших осіб у дорадчій кімнаті не допускається. Каких-либо других требований в отношении суда (судьи), принимающего решение суда, гражданско-процессуальным законодательством не предусмотрено. Яких-небудь інших вимог щодо суду (судді), що приймає рішення суду, цивільно-процесуальним законодавством не передбачено. И поскольку законодатель не предусмотрел иных запретительных мер при принятии решения суда и нахождении суда в совещательной комнате, то почему судья не может взять себе время для отдыха? І оскільки законодавець не передбачив інших заборонних заходів при ухваленні рішення суду і знаходженні суду у нарадчій кімнаті, то чому суддя не може взяти собі час для відпочинку?  
Обратимся к той же ст. Звернемося до тієї ж ст. 157 ГПК РФ. 157 ЦПК РФ. Законодатель, понимая, что судебное заседание может проводиться довольно долго, предусмотрел время на отдых, т.е. Законодавець, розуміючи, що судове засідання може проводитися досить довго, передбачив час на відпочинок, тобто разрешил судье прерывать судебное заседание. дозволив судді переривати судове засідання. Для принятия решения суда тоже иногда требуется длительное время. Для прийняття рішення суду теж іноді потрібен тривалий час. И резолютивную часть не всегда сразу может объявить судья. І резолютивну частину не завжди відразу може оголосити суддя.  
Безусловно, в ГПК РФ есть и ст.            Безумовно, в ЦПК РФ є і ст. 199. 199. Если мы ее внимательно посмотрим и почитаем, то увидим, что она несет в себе как бы две части: первая имеет обязательный характер, вторая - факультативный, дополнительный. Якщо ми її уважно подивимося і почитаємо, то побачимо, що вона несе в собі як би дві частини: перша має обов'язковий характер, друга - факультативний, додатковий. Решение должно приниматься немедленно после разбирательства дела, да, спора нет. Рішення повинно прийматися негайно після розгляду справи, та, спору немає. А вот отложение составления мотивированного решения на срок не более пяти суток - это право судьи, а не обязанность. А ось відкладення складання мотивованого рішення на строк не більше п'яти діб - це право судді, а не обов'язок. И в данном случае законодатель предусмотрел одну обязанность суда (судьи) - в случае взятия времени на составление мотивированного решения обязательное оглашение резолютивной части решения в том же судебном заседании, в котором закончилось разбирательство дела. І в даному випадку законодавець передбачив один обов'язок суду (судді) - у випадку взяття часу на складання мотивованого рішення обов'язкове оприлюднення резолютивної частини рішення у тому ж судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Разбирательство дела заканчивается объявлением решения суда (ст. 193 ГПК РФ). Розгляд справи закінчується оголошенням рішення суду (ст. 193 ЦПК РФ).  
Законодатель, предусмотрев указанные ограничения, на мой взгляд, преследовал одну цель: запретить судье, удалившемуся в совещательную комнату, заниматься решением посторонних вопросов, рассмотрением других дел. Законодавець, передбачивши ці ліміти, на мій погляд, переслідував одну мету: заборонити судді, пішов до дорадчої кімнати, займатися вирішенням сторонніх питань, розглядом інших справ. Судья должен сосредоточиться на принятии решения суда или его резолютивной части. Суддя повинен зосередитися на прийнятті рішення суду або його резолютивній частині [Зайцев] .  
Удаляясь в совещательную комнату для принятия решения суда, судья не всегда сразу готов написать и объявить резолютивную часть решения. Ідучи в дорадчу кімнату для ухвалення рішення суду, суддя не завжди відразу готовий написати і оголосити резолютивну частину рішення. Судье иногда необходимо определенное время на анализ собранных и исследованных в судебном заседании доказательств. Судді іноді потрібен певний час на аналіз зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів. Судебные заседания иногда заканчиваются далеко за пределами рабочего времени. Судові засідання іноді закінчуються далеко за межами робочого часу. Нет никакой необходимости заставлять участников процесса ждать объявления резолютивной части, а судье - поспешно ее выносить. Немає ніякої необхідності примушувати учасників процесу чекати оголошення резолютивної частини, а судді - поспішно її виносити. Этого, на мой взгляд, не требует и гражданско-процессуальное законодательство. Цього, на мій погляд, не вимагає і цивільно-процесуальне законодавство. Судья, удалившийся в совещательную комнату, должен принять все меры к принятию законного, обоснованного решения, исключить любое влияние на него при принятии решения суда. Суддя, віддалився в дорадчу кімнату, повинен вжити всіх заходів до прийняття законного, обгрунтованого рішення, виключити будь-який вплив на нього при ухваленні рішення суду. И если он ночное время берет для сна - это не противоречит закону, не нарушает правил о тайне совещания судей. І якщо він нічний час бере для сну - це не суперечить закону, не порушує правил про таємницю наради суддів [18].  
Объявление решения суда утром следующего дня никоим образом не нарушает статьи 157 и 199 ГПК РФ.             Оголошення рішення суду вранці наступного дня жодним чином не порушує статті 157 і 199 ЦПК РФ. Объявление решения суда происходит после проведения судебного заседания (время отдыха исключается, как это и предусмотрено ст. 157, ч. 3, ГПК РФ), в котором закончилось разбирательство дела. Оголошення рішення суду відбувається після проведення судового засідання (час відпочинку виключається, як це і передбачено ст. 157, ч. 3, ЦПК РФ), в якому закінчився розгляд справи. В ночное время судья разбирательством дела не занимается. У нічний час суддя розглядом справи не займається.  
Решение суда - это отдельная самостоятельная стадия процесса, и она не входит в стадию судебного разбирательства. Рішення суду - це окрема самостійна стадія процесу, і вона не входить у стадію судового розгляду. Поэтому нет смысла говорить о нарушении непрерывности судебного разбирательства. Тому немає сенсу говорити про порушення важливого принципу безперервності судового розгляду.  
Редакция статьи 199 ГПК РФ, думается, изложена не очень удачно.              Редакція статті 199 ЦПК РФ, думається, викладена не дуже вдало. Трактовка практиками тайны совещания судей в свете ст. Трактування практиками таємниці наради суддів у світлі ст. 199 ГПК РФ еще более неудачна. 199 ЦПК РФ ще більше невдала. Тайна совещания судей четко изложена в ст. Таємниця наради суддів чітко викладена в ст. 298 УПК РФ. 298 КПК РФ. Часть 2 данной статьи гласит: "По окончании рабочего времени, а также в течение рабочего дня суд вправе сделать перерыв для отдыха с выходом из совещательной комнаты". Частина 2 цієї статті говорить: "Після закінчення робочого часу, а також протягом робочого дня суд вправі зробити перерву для відпочинку з виходом з дорадчої кімнати". Интересная ситуация складывается: судья, рассматривающий уголовное дело, удалившийся в совещательную комнату для постановления приговора, может взять время на сон, он же, рассматривающий гражданское дело, удалившийся в ту же совещательную комнату, этим правом воспользоваться не может. Цікава ситуація складається: суддя, який розглядає кримінальну справу, віддалився в дорадчу кімнату для постановлення вироку, може взяти час на сон, він же, що розглядає цивільну справу, пішов у ту ж дорадчу кімнату, цим правом скористатися не може.  
Утверждение о том, что Гражданский процессуальный кодекс не предусматривает перерывы на отдых, неубедительно: как я уже выше указывал, Кодекс этого не запрещает, а что не запрещено законом, то разрешено. Твердження про те, що Цивільний процесуальний кодекс не передбачає перерви на відпочинок, непереконливо: як я вже вище вказував, Кодекс цього не забороняє, а що не заборонено законом, те дозволено [18] . Хотелось бы услышать мнение своих коллег по этому вопросу.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

       Принципи  права — це такі відправні ідеї існування права, які виражають  найважливіші закономірності і підвалини  даного типу держави і права, є  однопорядковими із сутністю права  і становлять його головні риси, відрізняються універсальністю, вищою  імперативністю і загальнозначимістю, відповідають об'єктивній необхідності побудови і зміцнення певного  суспільного ладу. До найбільших суттєвих ознак принципів треба вінести  їх регулятивність, матеріалізацію у  праві та об’єктивну обумовленість.

       Світовій  практиці відомі приклади визнання принципів  джерелами права не тільки на теоретичному, але й на законодавчому рівні. Так, цивільні кодекси Греції, Іспанії  серед джерел права називають  загальні принципи права, що випливають з цих кодексів і законів, які  регулюють цивільно-правові відносини. На загальних принципах права  заснована, зокрема, більша свобода  суду в романо-германській правовій сім’ї при здійсненні контролю за дотриманням законодавцем основних прав людини. Це можна проілюструвати таким прикладом. Всі принципи цивільного права між собою взаємопов‘язані  і в сукупності складають систему, яка в тій чи іншій мірі входить  до писаних джерел права: цивільних  кодексів різних держав, законів.

       Згідно  положень ч. 1 ст. 54 Конституції Російської Федерації, закон, що встановлює або  обтяжує відповідальність зворотної  сили не має. Ч 2 цієї ж статті встановлює, що ніхто не може нести відповідальнісьть  за діяння, котре на момент його вчинення не визнавалось як правопорушення. Конституції та Кодекси аналізованих нами країн демонструють один і той  же підхід: до конкретного факту  чи випадку необхідно застосовувати  закон, який діяв у момент, коли трапився цей випадок або мав місце  даний факт. В нормативно-правовому  регулюванні  та доктринальному забезпеченні існування принципу пропорційності, який є складової принципу верховенства права, Федеративна Республіка Німеччина  не знає собі рівних. Суть цього принципу полягає у тому, що держава має  право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Україна знає лише принцип верховенства права, як такий принцип пропорційності не проголошується.

       Процесуально-правове  становище сторін у цивільному процесі  Федеративної Республіки Німеччина, Російської Федерації та України побудовано на принципі рівноправності. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Цивільного процесуального Кодексу Російської Федерації, у  якій проголошується «рівність усіх перед законом і судом»

       В цивільному процесі ФРН процесуально-правове  становище сторін також побудовано на принципі рівноправності, але в  їх фактичній процесуальній діяльності, як і в цивільному процесі України  та російської фяедерації є різниця  залежно від функцій, які виконує  позивач і відповідач. Згідно положень ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні  права  щодо  подання  доказів,  їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.

       Нарадча кімната – це окреме приміщення суду, призначене для обговорення суддями наслідків розгляду справ та постановлення по них рішень. Єдиного розуміння таємниці дорадчої кімнати немає. Стаття 192 Цивільного Процесуального Кодексу Російської Федерації гласить, що після судових дебатів суд видаляється до нарадчої кімнати для прийняття рішення, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання. Аналогічні положення містить і Цивільний процесуальний кодекс України. Законодавство ФРН теж містить аналогічні за своїм змістом положення щодо таємниці нарадчої кімнати під час винесення рішень. 

СПИСКИ  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. //// www.rada.gov.ua
2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української 19.10.1973 р.) // www.rada.gov.ua
3. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. // www.rada.gov.ua
4. Цивільний Кодекс України вiд 16.01.2003 р. // www.rada.gov.ua
5. Цивільний процесуальний Кодекс України вiд 18.03.2004// www.rada.gov.ua
6. Гражданское процессуальное уложение Германии = Deutsche Zivilprozessordnung mit Einfьhrungsgesetz : ввод. закон к Гражд. процессуальному уложению : пер. с нем./ [В. Бергманн, введ., сост.]. — М. : Волтерс Клувер, 2006. — 472 с.
7. Давтян А. Г. Гражданское процессуальное право Германии / А. Г. Давтян. — М. : Городец-издат, 2000. — 320 с.
8. Закон ФРН „Про судоустрій” від 12.09.1950 р. (Gerichtsverfassungsgesetz (GVG) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.juris.de.
9. Конституция Российской Федерации http://www.constitution.ru/
10. Гражданский процессуальній кодекс Российской Федерации, принят Государственной Думой 23 октября 2002 года
11. Переглядсудебной практики Верховного Суда Российской Федерации за третий квартал 2003 года судової практики Верховного Суду Російської Федерації за третій квартал 2003 року/ Верховний суд Російської Федерації// www.supcourt.ru
12. Александров Н.Г. Социалистические принципы советского права. // Государство и право. –1957. –№ 11-12. –С.16-22.
13. Аскин Я.Ф. Принципы в системе философского знания. // Принцип развития /Под ред. Я.Ф. Аскина. –Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 1972.
14. Байтин М.И. О принципах и функциях права: новые моменты // Правоведение. – 2000. –№ 3. –С.4-16.
15. Бэкон Ф. О принципах и началах. –М.: Гос. соц.-эконом. изд-во, 1937.

Борисов Г.А. Общие принципы социалистического  строя и советское право: Дисс... канд. юрид. наук: 12.00.01. –Харьков, 1977. –195 с.

16. Давтян А. Г. Гражданское процессуальное право Германии. — М., 2000. — С. 84-87; Приложение 21 «Гражданский процессуальный кодекс Германии». §§ SI-62, 78-90 и др.
17. Дотримання принципу пропорційності як обов’язкова умова гармонізації правової системи України з європейськими міжнародно-правовими стандартами / О.Бекетов // Український часопис міжнародного права, 2003. – № 2. – с.95 – 98.
18. Зайцев В.П. ЗАЙЦЕВ Суть таємниці дорадчої кімнати: можливості її дотримання та порушення
19. ЕЕ СОБЛЮДЕНИЯ И НАРУШЕНИЯВ.П.Иванов Р.Л.. О понятии принципов пра// Вестник Омск. ун-та. –1996. –Вып.2. – С.115-118.
20. Иоффе О.С. Структурные подразделения системы права // Ученые записки ВНИИСЗ. –1968. –Вып.14.
21. Козюбра Н.И. Социалистическое право и общественное сознание. –Киев: Наук. думка, 1979. –206 с.
22. Колодій А.М. Принципи права України. Монографія. К.: Юрінком Інтер, 1998
23. Конституційні акти Європейського Союзу .Частина I / Упорядник Г.Друзенко,за загальною редакцією Т.Качки.-К.: Видавництво " Юстініан", 2005 р.-512с.
24. Конституции европейских государств: Сборник / Под ред. А.В. Багдасаряна. Ереван, 1998.
25. Конституция Российской Федерации // http://www.constitution.ru.
26. Лукашева Е.А. Социалистическое правосознание и законность. –М.: Юрид. лит., 1973. –343 с.
27. Марксистско-ленинская общая теория государства и права: Социалистическое пра-

во. –М.: Юрид. лит., 1973. –300 с.

28. Молдован В. В. Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська Федерація, США, ФРН, Франція. Судові органи ООН. Навч. посіб. - К.: Кондор, 2003 р.
29. Основні вимоги, що випливають з принципу верховенства права / С.Погребняк // Вісник Академії правових наук України. – 2007. – № 4. – С. 48.
30. Погребняк С.П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): Монографія. – Х.: Право, 2008 р.
31. Порівняльне судове право: підручник / М.М. Михеєнко, В.В. Молдован, Л.К. Радзієвська. - К. Либідь, 1993
32. Практика Європейського Суду з прав людини, № 4, К.: – 2000, Практика Європейського Суду з прав людини, № 3, К.: – 2004.
33. Принцип верховенства права: деякі теоретичні проблеми / С.Погребняк // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2006. – № 1(44). – С. 36.
34. Cадиков О.Н. Договор и закон в новом гражданском праве россии // www.lawmix.ru/comm
35. Смирнов О.В. Основные принципы советского трудового права. –М.: Юрид. лит.,