Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Февраля 2013 в 16:50, курсовая работа
Актуальність теми «Правовий статус акціонерних товариств» полягає в тому, що акціонерна форма організації підприємства - порівняно нова для нашої країни. Засади управління акціонерним товариством радикально відрізняються від тих, які практикувалися раніше. Вони потребують принципово нової психології і нового економічного мислення оскільки акціонерні товариство-організація, створена на основі добровільного погодження юридичних і фізичних осіб (в тому числі іноземних), що об'єднали свої кошти шляхом випуску акцій, з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутку.
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
Розділ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА…………………………………………………………………...4
1.1.Поняття акціонерного товариства………………………………...4
1.2. Види акціонерних товариств…………………………….………..6
Розділ 2.ЗАСНОВНИКИ, УЧАСНИКИ ТА ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ…………………………………………………8
2.1.Засновники, учасники акціонерного товариства………………...8
2.2. Створення акціонерного товариства……………………………10
2.3. Майно та майнові права в акціонерному товаристві…………..13
2.4. Статутний фонд……………………………………………...…...16
Розділ 3 ПРАВОВИЙ РЕЖИМ АКЦІЙ ТА ДИВІДЕНТІВ………………...20
3.1.Правовий режим акцій……………………………………..…….20
3.2 Класи (види) акцій………………………………………...……...21
3.3.Правовий режим дивідендів……………………………………..24
Розділ 4.УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ……………..26
ВИСНОВОК……………………………………………………………………..35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………36
В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення ради акціонерного товариства (спостережної ради) є обов'язковим. [14, с 5]
Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконання деяких функцій, що належать до компетенції загальних зборів. Питання, віднесені статутом акціонерного товариства до виключної компетенції ради акціонерного товариства (спостережної ради), не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства.
Кабінетом Міністрів України 19 липня 1993 р. затверджено Положення про спостережну раду, яке поширюється на акціонерні товариства, створені у процесі корпоратизації державних підприємств та приватних акціонерних товариств[8]. Цим актом, по-перше, визначено склад спостережних рад. Це представники засновника, акціонерів (крім членів правління), уповноважені представники обслуговуючих банківських установ, є представники трудових колективів, органів приватизації. Щодо інших суб'єктів (без участі держави) визначення складу спостережної ради належить до компетенції самих товариств. Якщо товариство віднесено до категорії монополістів, до спостережної ради може входити представник Антимонопольного комітету. По-друге, персональний склад ради в акціонерному товаристві, створеному шляхом корпоратизації, формується зверху: за пропозицією засновника (міністерства, іншого уповноваженого органу) його затверджують Мінфін, Мінекономіки, Фонд державного майна України (їх спільна постійна комісія). Призначена зверху рада діє до перших загальних зборів акціонерів, які скликаються після прийняття рішення про приватизацію майна товариства. Перші збори обирають нову спостережну раду товариства.
Функції спостережної ради поділяються на контрольні у сфері управління та контрольні у сфері господарської діяльності товариства. У першій сфері рада затверджує голову правління (якщо це не директор корпоратизованого державного підприємства), за його поданням - членів правління, аналізує дії правління щодо управління товариством. У другій сфері рада розглядає й аналізує звіти правління, ревізійної комісії товариства; аналізує дії правління щодо реалізації інвестиційної, технологічної та цінової політики, додержання товариством номенклатури товару (послуг); є ініціатором позачергових ревізій та аудиторських перевірок господарських і фінансових результатів роботи товариства; погоджує операції товариства щодо розпорядження майном на визначену статутом суму; вносить засновнику і зборам пропозиції з питань діяльності товариства. Рада не має права втручатися в оперативні дії товариства.
Для виконання контрольних функцій рада наділена правом отримувати інформацію про діяльність товариства; заслуховувати звіти правління та посадових осіб з окремих питань їхньої діяльності; припиняти повноваження тих членів правління, яких затверджує; залучати до аналізу окремих питань експертів.
Формою роботи ради є засідання (правомочні за наявності на них 2/3 членів ради), на яких приймаються рішення більшістю голосів (вирішальним за рівності є голос голови). Засідання проводяться щоквартально. Позачергові засідання ради можуть бути скликані на вимогу голови ради, правління та третини членів ради. [15, с 301]
У межах повноважень члени ради як посадові особи товариства несуть відповідальність за додержання інтересів держави, акціонерів.
Рада підзвітна засновникові (у процесі корпоратизації) і зборам. Вона подає їм річний звіт про свою роботу. Якщо ці органи визнають роботу ради незадовільною, вони подають комісії пропозиції про зміни у складі ради. Утримується рада за рахунок товариства.
Як зазначалося, контроль
за фінансово-господарською
Членами ревізійної комісії не можуть бути члени правління, ради акціонерного товариства (спостережної ради) та інші посадові особи.
Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджують загальні збори акціонерів згідно зі статутом товариства.
Перевірки фінансово-господарської діяльності правління ревізійна комісія проводить за дорученням загальних зборів, ради акціонерного товариства (спостережної ради), з її власної ініціативи або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів. Ревізійній комісії акціонерного товариства мають бути подані всі матеріали, бухгалтерські або інші документи та особисті пояснення службових осіб на її вимогу. [20, с 257]
Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок загальним зборам акціонерного товариства або раді акціонерного товариства (спостережній раді).
Члени ревізійної комісії мають право брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях правління. Ревізійна комісія за річними звітами та балансами складає висновок. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати баланс.
Ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового скликання загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози істотним інтересам акціонерного товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами. [13, с 437]
ВИСНОВОК
У сучасних економічних умовах, які характеризуються запровадженням у господарську систему України ринкових відносин з одночасним забезпеченням державою їх соціальної орієнтації, провідною організаційно-правовою формою господарських органiзацiй стають акцiонернi товариства. Це зумовлено численними перевагами, що притаманні цьому виду господарських товариств: можливістю використання в усіх секторах економки (державному, комунальному i приватному), в бiльшостi сфер народного господарства, в процесі роздержавлення та приватизації, а також як зручного засобу інвестування вітчизняного виробництва шляхом залучення коштів численних акцiонерiв-інвесторiв, що набувають можливість взяти участь в управлiннi справами таких товариств i в розподiлi прибутку, отриманого вид їх дiяльностi. Зазначені обставини зумовили бурхливий розвиток акціонерної справи в Україні i започаткування великої кількості акціонерних товариств як шляхом заснування, так i в результаті перетворення з державних та комунальних підприємств у процесі їх корпоратизації та приватизації. Це привело до появи розгалуженого законодавства в сфері господарювання, яке перебуває у процесі вдосконалення шляхом розробки та прийняття окремого Закону “Про акціонерні товариства ”.
Отже, акціонерне товариство - організація, створена на основі добровільного погодження юридичних і фізичних осіб (в тому числі іноземних), що об'єднали свої кошти шляхом випуску акцій, з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутку. Акціонерні товариства мають ряд переваг у порівнянні з іншими видами ділових організацій, які роблять їх найбільш придатною формою для великого бізнесу в силу цілого ряду причин. Перш за все акціонерні товариства можуть мати необмежений термін існування, в то час як період дії підприємств, заснованих на приватній власності чи товариств з участю фізичних осіб, як правило, обмежений рамками життя їх засновників. Акціонерні товариства завдяки випуску акцій, одержують більш широкі можливості в залученні додаткових коштів у порівнянні з не корпоратизованим бізнесом. Оскільки акції мають достатньо високу ліквідність, їх набагато легше перетворити в гроші при виході з акціонерного товариства, ніж отримати назад долю в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Проте діяльність акціонерних товариств та їх нинішній стан справ з практикою корпоративного управління в Україні не можна вважати задовільним. Нагально необхідно не тільки підвищувати культуру корпоративного управління, але й правову культуру всіх суб`єктів цього процесу. Фактично діяльність акціонерних товариств не узгоджена нормативно через різного роду різночитання в законодавстві. Саме тому подальші дії повинні бути спрямовані на удосконалення законодавства в цій галузі закріплення і зміцнення правового статусу, виявлення і усунення неточностей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ